-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Соснюк Віктор Володимирович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Соснюк Віктор Володимирович
UA-OF5-COL-GSB-H(2015).png ПолковникШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Соснюк Віктор Володимирович — полковник (посмертно) Збройних сил України.

Життєпис

Народився 6 червня 1973 року в сім'ї військовослужбовців у селищі Десна Козелецького району Чернігівської області. До першого класу пішов у Деснянську середню школу, через кілька місяців родина переїхала за новим місцем служби батька у Центральну групу військ м. Млада Болеслав Чехословаччина, і хлопчик навчався в школі для дітей військовослужбовців, яку закінчив у 1990 році. В цьому ж році родина повернулася в Україну і Віктор вступив на навчання до Київського вищого військового інституту управління та зв'язкуШаблон:Джерело.

У 1995 році успішно закінчив навчання й розпочав професійну військову службу. Віктора Соснюка призначили командиром взводу окремого батальйону зв`язку 169-го окружного навчального центру. А через три місяці вже був командиром роти зв'язку. У 1999 році у звані старшого лейтенанта призначили начальником штабу батальйону зв'язку. А невдовзі очолив відділення зв'язку 300-го танкового полку. Згодом професійного військовослужбовця призначили начальником зв`язку штабу управління 169-го навчального центру. Саме з цієї посади в січні 2015 року Віктор відбув у зону АТО Шаблон:Джерело.

З 21 січня 2015 року, виконував завдання в зоні АТО на посаді начальника зв'язку тактичної групи. Він і його підлеглі постійно забезпечували зв'язком свої підрозділи. Брав участь і в інших операціях, не пов'язаних з професійним обов'язком. Очолював групу по знешкодженню бойовиків. 17 лютого 2015 року близько 17:30 група військовослужбовців ротної тактичної групи військової частини А0665 за командою з штабу сектору "С" убула для відбиття атаки незаконних збройних формувань зі сторони дороги від міської лікарні міста Дебальцево. В результаті вогневого контакту військовослужбовців з незаконним збройними формуваннями Віктор був смертельно поранений. Загинув 17 лютого 2015 року у місті Дебальцеве, Донецької області Шаблон:Джерело.

Похований у селі Лутава Козелецького району Чернігівської області.

Без батька залишилося троє дітей, старший син, який продовжив татову професійну дорогу, донечка і менший синок.

Нагороди

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ