-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Старовицький Костянтин Геннадійович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:МузикантКостянтин Геннадійович Старовицький (позивний «Маестро»; 30 жовтня 1982, м. Херсон, Україна — 4 квітня 2023, Донецька область, Україна) — український музикант, диригент, фаготист. Військовослужбовець, учасник російсько-української війни[1].

Біографія

Костянтин Старовицький народився у Херсоні у 1982 році. Навчався у Херсонському музичному училищі. Грав на фаготі.

У 2011—2015 рр. здобув освіту у Національній музичній академії України ім. П. І. Чайковського, спеціальність оперно-симфонічне диригування (магістр), клас викладача — професора Кожухаря В.М. З 2015 по 2018 роки продовжив навчання в асистентурі-стажуванні, кл. проф. Кожухаря Володимира Марковича.

Творчість

Як диригент Костянтин Старовицький співпрацював із найвідомішими оркестрами країни.

У оперній студії Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського диригував операми Дж. Верді «Травіата», С. Рахманінова «Алеко», С. Гулак- Артемовського «Запорожець за Дунаєм».

Працював диригентом в Державному академічному естрадно-симфонічному оркестрі та Київській опері. Як диригент-постановник, втілив оперу Г. Доніцетті «Ріта» (Київська опера, 2016, режисерка Лада Шиленко)[2], що отримала чотири номінації на театральній премії Київська пектораль у 2017 р.[3] Також як диригент-постановник здійснив постановку «Дон Паскуале» Г. Доніцетті (Оперна студія Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського, 2019, режисерка Олександра Шевельова), Дж. Пуччіні «Джанні Скіккі» (Оперна студія Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського, 2019, режисерка Олександра Зіберт), «Приборкання норовливої» (Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського) та ін. У 2018 році був головним диригентом фестивалю ОПЕРНИЙ ВІКЕНД[4] на сцені Малої опери, у рамках якого диригував виставами Дж. К. Менотті «Медіум» (режисер Олександр Співаковський)[5], В. А. Моцарта «Бастьєн і Бастьєнна» (режисер Дмитро Тодорюк), Г. Доніцетті «Ріта» (режисерка Лада Шиленко)[6][1][7].

Брав участь у музичних фестивалях та конкурсах. У 2011 р. став лауреатом першої премії III-ого Всеукраїнського фестивалю диригентського мистецтва «Музична Таврія» у м. Херсон.[8]

Займався перекладом оперних лібрето на українську мову, також був майстерним в оркестровці.

Військова служба та загибель

З перших днів повномасштабного російського вторгнення Костянтин Старовицький став до захисту держави. Він служив на Чернігівщині, Харківщині. Згодом його перевели на Донеччину. Загинув 4 квітня 2023-го під час російського обстрілу на Краматорському напрямку[9][10][11].

Вшанування пам'яті

«Такі професіонали здобувають освіту близько 20 років, їх — одиниці, й вони незамінні. Багато зі своїх планів він просто не встиг реалізувати. Втілити його ідеї замість нього ми не можемо, бо тут важливі саме його бачення та відчуття музики», — музикознавиця Галина Дуб.[12]

Примітки

Шаблон:Примітки

Джерела

Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Портали