-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Стасів Михайло Ярославович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Ярославович Стасів
UA-OF3-MAJ-GSB-H(2015).png МайорШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Otherpersons Михайло Ярославович Стасів (21 листопада 1968, с. Гайворонка, Теребовлянський район, Тернопільська область, Українська РСР — 1 квітня 2016, Тернопіль, Україна) — український лікар-хірург, майор медичної служби[1] 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (Мукачеве).

Життєпис

Народився 21 листопада 1968 в Гайворонці Теребовлянського району Тернопільської області.

Проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил СРСР. Брав участь у війні в Афганістані.[1]

Закінчив Тернопільську державну медичну академію (1996, нині університет).[2] З третього курсу почав працювати в хірургічному відділенні Тернопільській міській лікарні швидкої допомоги[3].

Проживав у м. Тернополі. 20 років працював хірургом у Тернопільській міській лікарні швидкої допомоги, був завідувачем хірургічного відділення[3], останні роки — заступником головного лікаря з експертизи тимчасової непрацездатності тернопільського «Центру первинної медико-санітарної допомоги». На місцевих виборах у жовтні 2015 року балотувався до Тернопільської міської ради по округу № 11[4].

З 11 серпня 2014 року до 12 вересня 2015 року проходив військову службу в лавах Збройних Сил України[1]. Служив начальником операційно-перев'язочного відділення медичної роти 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А1778 (польова пошта В4673)[1]. Рятував життя бійців у зоні АТО, зокрема 25 січня 2015 року проводив евакуацію поранених під час бою за опорний пункт українських військових «Валера» (висота 307.5) поблизу Санжарівки Артемівського (нині — Бахмутського) району Донецької області під час боїв за Дебальцеве[1]. У зоні АТО пробув 292 дні[3].

Михайло Стасів рятував поранених, забирав з передової загиблих, оперував у бліндажах, наметах, у машині. Оперував у Світлодарській лікарні. Згодом терористи обстріляли і знищили операційний блок. Із Дебальцівського котла вивіз 187 бійців[3].

Помер у Тернополі 1 квітня 2016 року через раптову зупинку серця внаслідок інфаркту[5]. Похований 3 квітня[1] на Алеї Героїв Микулинецького кладовища.

Вшанування пам'яті

28 серпня 2016 року в конкурсі-виставці квіткових композицій «Стверджуючи українське», який відбувся в парку Національного відродження працівники ТМКЗ «ЦПМСД» на пам'ять про колегу-медика створили квіткову композицію «Свіча»[5].

1 квітня 2017 року вшанувати пам'ять Михайла Стасіаа на Алеї Героїв Микулинецького кладовища зібралися рідні, друзі, колеги та побратими[6].

Нагороди

Цікаві факти

Вдова Михайла Стасіва Ольга через рік після смерті чоловіка розшукала автора листа — хлопця Дениса, сина чортківської поетки Раїси Обшарської, який підтримав військового на передовій[11]. Зустріч відбулася в Терннополі в парку Національного відродження[12].

Див. також

Примітки

Шаблон:Примітки

Джерела

  • Цебрій, Є. Сумно, коли вмирають найкращі / Євгенія Цебрій // РІА плюс. — 2016. — № ? (13 квіт.). — С. 12. — (Люди).

Посилання

Шаблон:Вікіпосилання Шаблон:External media

Шаблон:Tern-bio-stub

Шаблон:Учасники РУВ

  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 Стасів Михайло Ярославович // Українськй меморіал.
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 2,4 2,5 Університет — учасник АТО / Стасів Михайло Ярославович // Шаблон:ТДМУ-2017
  3. 3,0 3,1 3,2 3,3 Юрко, І. Хірург із Тернополя Михайло Стасів — янгол, який повернувся на небо / Ірина Юрко // Погляд. — 2017. — 10 липня.
  4. Тернопільська міська рада Центральна виборча комісія.
  5. 5,0 5,1 Стасів Михайло Ярославович // ТМКЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги».
  6. Шаблон:YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2017. — 3 квітня.
  7. Шаблон:Рішення ради
  8. Шаблон:YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 24 травня.
  9. Героям АТО посмертно присвоїли звання «Почесний громадянин Тернополя» // Тернопільська міська рада. — 2016. — 19 серпня.
  10. http://top100.te.ua/

  11. «Добрий ZIK» втілив у життя мрію хлопчика, який підтримував лікаря в зоні АТО // Zik. — 2017. — 21 серпня.
  12. Шаблон:YouTube // ТСН. — 2017. — 9 травня.