Стрелюк Олександр Олександрович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стрелюк Олександр Олександрович
UA-OR6-SТКSGT-GSB-H(2015).png Старший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:External media Олекса́ндр Олекса́ндрович Стрелю́к (Шаблон:Н , с. Косаківка, Нижньосірогозький район, Херсонська область, Українська РСР — Шаблон:Пом Шаблон:ДС, с. Пищевик, Волноваський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, бойовий плавець, старший сержант Військово-морських сил Збройних сил України.

Життєвий шлях

Народився 1982 року на Херсонщині, в селі Косаківка Нижньосірогозького району, у багатодітній родині — був старшим з п'ятьох дітей. 1988 переїхав з родиною до села Рубанівка Великолепетиського району, закінчив Рубанівську загальноосвітню школу № 2, в якій навчався з першого класу. Брав участь у шкільних та районних спортивних змаганнях, здобув багато перемог з легкої атлетики.

Протягом 2000—2001 проходив строкову службу у 84-ій окремій механізованій бригаді, в/ч А0279, с. Перевальне, АР Крим. Після армії мешкав у Херсоні. Працював у ПАТ «Херсонобленерго». Служив у міліції, — в Управлінні Державної служби охорони при МВС. Займався спортом, виборював перші місця на змаганнях серед груп затримання УДСО. Одночасно навчався в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого (Харків).

З 2013 — військовослужбовець 801-го окремого загону боротьби з підводними диверсійними силами та засобами, м. Севастополь. Після окупації Криму російськими військами навесні 2014 року виїхав із Севастополя до Одеси, де продовжив служити Україні; інструктор команди спеціальних операцій. В Одесі одружився.

Подавав рапорти на переведення в зону проведення антитерористичної операції. З 17 січня 2015 брав участь в АТО, на півдні Донецької області, — кулеметник.

Загинув 2 березня 2015 о 12:40 в секторі «М» (Маріуполь), між селами Павлопіль і Пищевик, під час бойового зіткнення з диверсійно-розвідувальною групою противника. Разом з Олександром від пострілу з підствольного гранатомету загинув мічман Олег Стороженко. Розвідгрупа отримала завдання перевірити один з блокпостів, і коли заїхала до села Пищевик, зіштовхнулася з російськими терористами. В автівці було шестеро бійців, один загинув на місці, другий помер дорогою до лікарні, ще двоє були поранені, один з них — важко[1].

4 березня з двома загиблими захисниками 801-го загону прощались в Одесі, у Будинку офіцерів[2]. Похований на кладовищі села Рубанівка на Херсонщині.

Залишились мати Людмила Вікторівна і батько Олександр, в с. Рубанівка на Херсонщині, два брати та дві сестри і вагітна дружина Анастасія, яка також служить у ВМС ЗСУ за контрактом. 15 серпня 2015 Анастасію Стрелюк забезпечено житлом у місті Одеса (допомогу у вирішенні житлового питання надав благодійний фонд «Тільки разом» Ігоря Палиці). У вересні народилась донька Олександра Олександрівна, з пологового будинку її зустрічали військові моряки на чолі з командувачем ВМС та квартет Центру військово-музичного мистецтва ВМС ЗС України[3].

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].

В селі Рубанівка на фасаді будівлі Рубанівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 встановлено меморіальну дошку.

В знак шани до Олександра Стрелюка на його честь названа одна з вулиць села Рубанівка.

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ

  1. ↑ На сході України загинули морські спецпризначенці з Одеси Шаблон:Ref-ru // «Думська», 3 березня 2015
  2. ↑ Одесити простились із загиблими в зоні АТО бійцями ВМС (фото, відео) Шаблон:Ref-ru // «Траса Е-95», 4 березня 2015
  3. ↑ Колектив ВМС України привітав дружину військового моряка із народженням донечки // Сайт Міністерства оборони України, 7 вересня 2015
  4. ↑ Шаблон:УПУ
Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Стрелюк_Олександр_Олександрович&oldid=17996