Теребуха Іван Миколайович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Теребуха
Іван Миколайович Теребуха
Погон генерал-майора ЗСУ (2020) гор.svg Генерал-майорШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Іван Миколайович Теребуха (Шаблон:Н Шаблон:Дн, Любомль, Волинська область, Українська РСР[1]) — український воєначальник, генерал-майор. Командувач Повітряного командування «Схід» Повітряних сил Збройних сил України. Учасник російсько-української війни, фахівець у справі зенітного ракетного прикриття, майстер ракетного удару, що відзначився під час російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Життєпис

Іван Теребуха народився 7 липня 1966 року[2] в місті Любомлі. Його батько був військовослужбовцем у військовій частині міста. Іван Миколайович випустився з любомльської школи № 2.[3]

З 2004 по 2008 рік ― командир тактичної групи «Крим» Повітряного командування «Південь».[4]

У 2008 ― 2014 роках Іван Теребуха служив першим заступником командира Повітряного командування «Захід».[5][6][7]

З 2014 року по 2020 рік Іван Миколайович проходив службу на посаді начальника штабу — першого заступника командира Повітряного командування «Південь».[1][3][8][9]

Від 2020 року — командувач Повітряного командування «Схід» Збройних сил України.[10][11][12] Водночас генерал-майор Теребуха займає посаду заступника командувача ООС з авіації та протиповітряної оборони — начальника авіації та протиповітряної оборони.[13]

Науковий доробок

Іван Миколайович — кандидат технічних наук, старший науковий співробітник науково-дослідницького відділу Наукового Центру Повітряних Сил Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.[14][12]

Військові звання

Нагороди

  • орден Богдана Хмельницького II ступеня (26 лютого 2023) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[15]
  • орден Богдана Хмельницького III ступеня (2 травня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[16]
  • медаль «За військову службу Україні» (10 жовтня 2019) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені під час бойових дій, високий професіоналізм та зразкове виконання службових обов'язків.[17]

Примітки

Шаблон:Учасники РУВШаблон:Ukr-mil-bio-stub