Тимченко Олексій Степанович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тимченко Олексій Степанович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Олексі́й Степа́нович Ти́мченко (, смт Стеблів, Корсунь-Шевченківський район, Черкаська область, Україна — Шаблон:ДС, м. Авдіївка, Донецька область, Україна) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Біографія

Народився 1994 року у селищі міського типу Стеблів на Черкащині. 2010 року закінчив 9 класів Стеблівської загальноосвітньої школи імені І. С. Нечуя-Левицького. Займався спортом. Здобув фах «автослюсар, водій» у Стеблівській філії Корсунь-Шевченківського професійного ліцею. Працював на пилорамі та цегляному заводі.

Під час російської збройної агресії проти України у серпні 2016 року вступив на військову службу, підписавши контракт на три роки. Після підготовки у 169-му Навчальному центрі «Десна» прибув до свого підрозділу.

Солдат, стрілець-навідник 72-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2167, м. Біла Церква. Виконував завдання на території проведення антитерористичній операції у складі розрахунку зенітної установки ЗУ-23-2.

26 березня 2017 року близько 17:30 загинув внаслідок мінометного обстрілу опорного пункту у промисловій зоні міста Авдіївка. Разом з Олексієм загинули старший сержант Петро Козарук і солдат Сергій Мосійчук[1][2][3]. Розрахунок ЗУ-23-2 на автомобілі ГАЗ-66 виїхав на бойове завдання — збити ворожий безпілотник, але потрапив під обстріл. Старший сержант Козарук наказав своїм підлеглим ховатись, та коли бійці почали спускатись в укриття, міна калібру 120 мм влучила у бліндаж[4].

Похований 28 березня на кладовищі смт Стеблів[5][6][7]. Це був день народження мами, Олексій мав приїхати у відпустку[8].

Залишились батьки, Степан Іванович і Наталія Олександрівна Тимченки, та дві старші сестри, Альона і Юлія.

Нагороди та відзнаки

  • Указом Президента України № 138/2017 від 22 травня 2017 року, за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[9].
  • 27 березня 2017 року нагороджений Почесною відзнакою «За заслуги перед Черкащиною» (посмертно).
  • 21 лютого 2018 року нагороджений Почесним знаком «За заслуги перед Корсунь-Шевченківським районом» (посмертно).

Вшанування пам'яті

8 травня 2018 року в Стеблівській ЗОШ I-III ступенів було проведено лінійку-реквієм, присвячену відкриттю меморіальної дошки на честь полеглого на війні випускника школи Олексія Тимченка[10].

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ

  1. ↑ Під час обстрілів біля Авдіївки загинули троє українських військових — штаб АТО // ТСН, 26 березня 2017
  2. ↑ Стали відомі імена трьох бійців 72 омбр, які загинули під Авдіївкою 26 березня // «Новинарня», 27 березня 2017
  3. ↑ Бійці 72-ї бригади Сергій Мосійчук, Петро Козарук і Олексій Тимченко загинули від міни в Авдіївці // «Україна молода», 28 березня 2017
  4. ↑ Побратими про загиблого бійця з Житомирської області з позивним «Батя»: Він завжди думав в першу чергу про своїх хлопців // «Житомир.info», 29 березня 2017
  5. ↑ На Корсунщині попрощалися з полеглим бійцем // Черкаська ОДА, 28 березня 2017
  6. ↑ На Черкащині проводили в останню путь бійця 72-ї омбр Олексія Тимченка // Цензор.нет, 29 березня 2017
  7. ↑ Шаблон:Youtube
  8. ↑ Твір «Мама Героя» (до 40 днів з дня загибелі О.Тимченка) // Таїрова Дарія, учениця 10 класу. Сайт Стеблівської ЗОШ, 3 травня 2017
  9. ↑ Шаблон:УПУ
  10. ↑ Відкриття меморіальної дошки О. Тимченку // Сайт Стеблівської ЗОШ, 8 травня 2018
Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Тимченко_Олексій_Степанович&oldid=18214