-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Товкач Андрій Віталійович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Товкач Андрій Віталійович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Андрі́й Віта́лійович Товка́ч ( — Шаблон:ДС) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1978 року в поселенні Промисловий (Комсомольський район, Хабаровський край, РРФСР). З дитинства мешкав в смт Широке (Широківський район, Дніпропетровська область) — у малому віці разом із родиною переїхав до України. Закінчив Широківську школу № 1, професійно-технічне училище, здобув фах тракториста.

Мобілізований 2015 року — служив у 1-му протитанково-артилерійському дивізіоні 93-ї бригади; після демобілізації працював у Дніпрі — в «АТБ-Маркет». 2016 року повернувся до ЗСУ, служив на посаді водія-номера обслуги 138-ї бригади. Влітку 2017-го підписав контракт на службу у 25-ій бригаді; старший солдат, гранатометник парашутно-десантного батальйону.

26 грудня 2017 року загинув опівдні — від смертельного вогнепального поранення під час обстрілу зі стрілецької зброї опорного пункту «Шахта» (вентиляційний ствол шахти «Бутівка-Донецька»).

29 грудня 2017-го похований в смт Широке поряд із могилою матері.

Без Андрія лишились батько, цивільна дружина, дві доньки (від двох шлюбів), брат та сестра.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 42/2018 від 26 лютого 2018 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 26 грудня[2][3].

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub