-
Толоконнікова Надія Андріївна
Надія Андріївна Толоконнікова (Шаблон:Lang-ru, також відома як Надя Толокно; Шаблон:Н Шаблон:Дата народження, Норильськ) — учасниця панк-групи Pussy Riot, засновниця (разом з Марією Альохіною) організації з захисту прав увязнених «Зона Права» та мережевого ЗМІ «Медиазона», колишня учасниця арт-групи «Війна» і «московської фракції арт-групи Війна». Здобула всесвітню популярність навесні 2012 року після арешту у справі про «панк-молебні» у храмі Христа Спасителя. 17 серпня 2012 за участь в даній акції засуджена Хамовницьким судом до позбавлення волі на строк два роки за статтею «Хуліганство» (ч. 2 ст. 213 КК РФ). Відбувала покарання в жіночій колонії ІК-14 (Мордовія). Була звільнена 23 грудня 2013 по амністії, за два місяці до офіційного закінчення терміну ув'язнення. Після звільнення зайнялася правозахисною діяльністю, заснувавши разом з Марією Альохіною рух по захисту прав ув'язнених «Зона права».
Життєпис
Надія Толоконнікова народилась у 1989 році в місті Норильську (Росія). В дитинстві паралельно з навчанням у школі займалась грою на фортепіано. Закінчивши школу із золотою медаллю, юна Надія вирішила отримати вищу освіту в МДУ на філософському факультеті.Шаблон:Джерело
Протестна та правозахисна діяльність
Перформанс «Богородице Дево, Путина прогони!»
Визнання
- Міжнародна правозахисна організація Amnesty International оголосила учасниць групи Pussy Riot в'язнями совісті[1][2].
- У серпні 2012 року арт-критик Ірина Кулик висунула учасниць Pussy Riot Марію Альохіну, Надію Толоконникову і Катерину Самуцевич на премію Кандинського у номінації «Проект року» за акцію в храмі Христа Спасителя. У лонг-лист премії, до якого за підсумками голосування експертів увійшла 21 робота, акція Pussy Riot не потрапила через недостатню кількість балів.[3][4] . [5].
- У 2012 році журнал Foreign Policy включив Толоконнікову разом з Катериною Самуцевич і Марією Альохіною в число 100 провідних інтелектуалів світу.[6].
- У 2012 році в російській версії журналу MAXIM Толоконнікова зайняла 18 місце в списку 100 найсексуальніших жінок Росії,[7], в тому ж році за результатами голосування на американському вебпорталі AskMen.com Надія посіла 85 місце у списку «99 найбажаніших жінок», ставши у ньому єдиною росіянкою. Також редакція назвала Толоконнікову «найсексуальнішим російським в'язнем» У 2012 році дівчині також пропонували з'явитися на обкладинці журналу Playboy в Україні.[8][9].
- У грудні 2012 року французька газета Le Figaro назвала Толоконнікову «жінкою року». Тоді вона знаходилась у мордовській колонії. У рейтингу з двадцяти персон Толоконнікова випередила Мішель Обаму (2 місце) та Меріл Стріп (3 місце)[10].
- У березні 2013 року посіла 72 місце в списку «100 найвпливовіших жінок Росії», який щорічно складається радіостанцією «Ехо Москви».[11].
- У січні 2014 року фотографія Толоконнікової була розташована на обкладинці газети «The Times».
Примітки
Посилання
Джерела
http://dw.com/p/1IE47
Шаблон:Бібліоінформація
Шаблон:Bio-stub
Шаблон:Law-bio-stub
Шаблон:Journalist-stub
- ↑
http://www.gazeta.ru/politics/2012/04/04_a_4122301.shtml
- ↑
http://www.vedomosti.ru/opinion/news/2250148/pravoohranka
- ↑
http://www.kommersant.ru/doc/2000362
- ↑
http://www.svobodanews.ru/content/article/24681311.html
- ↑
http://kommersant.ru/doc/2019068
- ↑
http://www.foreignpolicy.com/articles/2012/11/26/the_fp_100_global_thinkers?page=0%2C15#thinker16
- ↑
http://www.maximonline.ru/top100/girl/52/
- ↑
http://ukranews.com/ua/news/172916-nadiya-tolokonnikova-potrapyla-do-spysku-naybazhanishykh-zhinok-roku
- ↑
http://lenta.ru/news/2012/08/15/foto/
- ↑
http://top.rbc.ru/society/22/12/2012/837965.shtml
- ↑
http://echo.msk.ru/blog/echo_rating/1019316-echo/