Туз Ілля Олександрович

Туз Ілля Олександрович;
	СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
	Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Туз Ілля Олександрович ( — Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

В 2012 році вступив до Центра професійно-технічної освіти м. Житомира, на професію "Тракторист"^[1].

2015 року, після закінчення навчання, пішов на строкову службу^[2].

Під час проходження служби в 95-ій окремій десантно-штурмовій бригади неодноразово їздив на міжнародні навчання, отримував сертифікати^[2].

Весною 2021 року відправився в зону ООС/АТО, в район смт. Нью-Йорка (Донецька область).

Ілля Туз загинув під м. Ізюм, що на Харківщині 04 квітня 2022 року. У військового залишилися батьки, сестра та наречена^[3].

"Пряме попадання з танка, – каже побратим Олександр Перестюк. – Це був мій друг, побратим. Він був мужньою людиною. Це була людина з великої літери. Він усім допомагав, був дуже дружелюбним. Його смерть завдала нам великого болю"^[4].

09 квітня 2022 року похований в Житомирі, на Смолянському військовому цвинтарі^[5].

Нагороди

Указом Президента України №24/2023 від 17 січня 2023 року, нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня посмертно^[6]

Примітки

Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ

[1] ttps://cpto.zt.ua/141-2/vypusknyky/

[:0-2] 2,0 ^2,1 https://subota.online/zhytomyrianyn-ylia-tuz-pohyb-na-vojne-tak-y-ne-uspev-syhrat-svadbu/

[3] ttps://pulyny.news/на-харківщині-під-час-бою-загинув-25-річ/

[4] ttps://suspilne.media/226992-u-zitomiri-poprosalisa-z-vijskovosluzbovcem-13-okremogo-desantno-sturmovogo-bataljonu-illeu-tuzom/

[5] ttps://zhitomir-online.com/podiyi/128636-zhytomyr-poproschavsya-z-troma-geroyamy-viyny.html

[6] ttps://www.president.gov.ua/documents/242023-45593

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

Туз Ілля Олександрович

Життєвий шлях

Нагороди

Примітки

Навігаційне меню

Пошук