-
Туз Ілля Олександрович
| Туз Ілля Олександрович | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Туз Ілля Олександрович ( — Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєвий шлях
В 2012 році вступив до Центра професійно-технічної освіти м. Житомира, на професію "Тракторист"[1].
2015 року, після закінчення навчання, пішов на строкову службу[2].
Під час проходження служби в 95-ій окремій десантно-штурмовій бригади неодноразово їздив на міжнародні навчання, отримував сертифікати[2].
Весною 2021 року відправився в зону ООС/АТО, в район смт. Нью-Йорка (Донецька область).
Ілля Туз загинув під м. Ізюм, що на Харківщині 04 квітня 2022 року. У військового залишилися батьки, сестра та наречена[3].
"Пряме попадання з танка, – каже побратим Олександр Перестюк. – Це був мій друг, побратим. Він був мужньою людиною. Це була людина з великої літери. Він усім допомагав, був дуже дружелюбним. Його смерть завдала нам великого болю"[4].
09 квітня 2022 року похований в Житомирі, на Смолянському військовому цвинтарі[5].
Нагороди
Указом Президента України №24/2023 від 17 січня 2023 року, нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня посмертно[6]
Примітки
Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ
- ↑
https://cpto.zt.ua/141-2/vypusknyky/
- ↑ 2,0 2,1
https://subota.online/zhytomyrianyn-ylia-tuz-pohyb-na-vojne-tak-y-ne-uspev-syhrat-svadbu/
- ↑
https://pulyny.news/на-харківщині-під-час-бою-загинув-25-річ/
- ↑
https://suspilne.media/226992-u-zitomiri-poprosalisa-z-vijskovosluzbovcem-13-okremogo-desantno-sturmovogo-bataljonu-illeu-tuzom/
- ↑
https://zhitomir-online.com/podiyi/128636-zhytomyr-poproschavsya-z-troma-geroyamy-viyny.html
- ↑
https://www.president.gov.ua/documents/242023-45593