Успенський Едуард Миколайович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Однофамільці Шаблон:Письменник Едуа́рд Микола́йович Успе́нський (Шаблон:Lang-ru; , Єгор'євськ, Московської області — Шаблон:ДС, Москва) — радянський і російський дитячий письменник і сценарист, що створив, зокрема, такі популярні літературні і мультиплікаційні персонажі, як Чебурашка, Крокодил Гена, стара Шапокляк, кіт Матроскін, пес Шарик, Дядько Федір, Листоноша Пєчкін та інші.

Біографія

Едуард Миколайович Успенський народився в 22 грудня 1937 року в місті Єгор'євську Московської області. Батько Микола Михайлович був кінологом у мисливському відділі ЦК КПРС, мати Наталія Олексіївна працювала інженером-машинобудівником.

Уперше зайнявся письменництвом ще в старших класах загальноосвітньої школи. Після її закінчення Едуард Успенський став студентом Московського авіаційного інституту, який закінчив 1961 року. У студентські роки з 1960 року його літературні твори почали виходити в друк. Після закінчення МАІ протягом трьох років керував групою на Другому Московському приладному заводі, після чого завершив інженерну діяльність і зосередився на написанні сценаріїв, театральних сценок та віршів.

Творчий шлях Успенський почав як гуморист. У 1966 році в нього спільно з Аркадієм Аркановим, Григорієм Горіним та Феліксом Камовим вийшла книга «Четверо під однією обкладинкою», яка принесла популярність її авторам. Перші гумористичні оповідання Успенського зарізала цензура. Лише окремі його роботи друкуються в гумористичних розділах «Літературної газети» та газети «Клуб 12 стільців». Це послужило переходом письменника до жанру дитячої літератури. Його дитячі вірші почали друкувати як гумористичні в «Літературній газеті», вони лунали в радіопередачі «З добрим ранком!».

Широку популярність як дитячий письменник Едуард Успенський отримав після виходу книжок: «Крокодил Гена і його друзі» (1966), «Вниз по чарівній річці» (1972) та інших. Величезної популярності набули його п'єси, написані спільно з Романом Качановим, — «Чебурашка і його друзі» (1970); «Спадщина Бахрама» (1973); «Відпустка крокодила Гени» (1974) та інші. За мотивами цих творів Роман Качанов зняв мультфільми:

У 1976 вийшла збірка віршів «Все в порядку». У 1980-х — 90-х публікує наступну серію дитячих книг: «Канікули в Простоквашино», «Дядя Федір, пес і кіт», «Колобок йде по сліду», «Різнокольорова сімейка», «Червона Рука, Чорне Простирадло, Зелені Пальці (страшні повісті для безстрашних дітей)», «Лекції професора Чайникова (цікавий підручник з радіотехніки)». Багато з них теж були екранізовано.

Загалом за сценаріями й прозовими творами письменника створено 60 мультфільмів. Серед найвідоміших: «Антошка» (1969, у збірнику «Весела карусель», режисер Леонід Носирев), «Рудий, рудий, конопатий» (1971, у збірнику «Весела карусель», режисер Л. Носирев), «Івашка з Палацу піонерів» (1981, режисер Геннадій Сокольський), «Про Сидорова Вову» (1985, режисер Едуард Назаров), «Слідство ведуть Колобки» (1986—1987, режисери Ігор Ковальов і Олександр Татарський), «Три типи і скрипаль» (1993, Натан Лернер) та інші[1].

Спільно з Оленою Чижовою випустив серію навчальних посібників для дітей «Школа кота Матроскіна».

Закінчив багаторічну працю над циклом історичних романів, що розповідають про період Лжедмитрія і Смутного часу.

Крім того, Едуард Успенський писав для популярної дитячої передачі «Радіоняня», для телепередачі «АБВГДейка», вів передачу «У нашу гавань заходили кораблі». Едуард Миколайович є головою журі премії «Заповітна мрія». Неодноразово був у журі Вищої ліги КВН.

Твори письменника перекладені більш ніж 25 мовами, його книги виходили у Фінляндії, Нідерландах, Франції, Японії, США. В останні роки в організованому ним видавництві «Самовар» було опубліковано низку його нових книг.

Помер від раку шлунка.[2] Шаблон:Ref-ru

Нагороди

У 2010 році Успенському присуджена премія імені Корнія Чуковського, заснована для дитячих письменників, у головній номінації «За видатні творчі досягнення у вітчизняній дитячій літературі». Також він є лауреатом Всесоюзного конкурсу на найкращу дитячу книгу, премії журналу «Огонёк» (1997), премії Уряду Російської Федерації в галузі культури (2010). 19 квітня 2015 в місті Кельн нагороджений премією імені Льва Копелева «За свободу і права людини»[3].

Нагороджений орденом «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (1997).

Громадянська позиція

Шаблон:Pquote

Едуард Успенський з 2007 року був членом вищої ради партії «Громадянська сила» (Шаблон:Lang-ru)[4].

Письменник назвав 90 відсотків росіян ідіотами через схвалення ними анексії Криму[5]:

Звинувачував російське державне телебачення у тривалій пропагандистській обробці громадян РФ, що вможливило масову підтримку ними анексії Криму та інших дій Москви проти України[6].

Також Успенський підтримав Андрія Макаревича, проти якого в російських ЗМІ розгорнулося цькування через його ставлення до подій в Україні.

Вподобання

З власних творів найбільше Успенський любив книгу «Жаб Жабич Сковородкін».

Шанобливо Успенський ставився до творів Андрія Усачова, Григорія Остера, Бориса Заходера і Туве Янссон.

Одне із захоплень Едуарда Успенського — серіал «Доктор Хаус».

У будинку Успенського мешкали чотири папуги — розела, дві корели і жако. Ще у нього жили собаки, кури і крук.

Твори

Шаблон:3

Відомі вірші і пісеньки

  • Віра і Анфіса (вірш)
  • Блакитний вагон (пісенька)
  • Жило-було слоненя (вірш)
  • Пластилінова ворона (пісенька)
  • Пташиний ринок (вірш)
  • Рудий (вірш)
  • Чебурашка (пісенька)

Примітки

Джерела

Шаблон:Бібліоінформація

  1. ↑ Умер писатель и сценарист Эдуард Успенский
  2. ↑ https://life.ru/t/рак/1143689/on_shutil_dazhie_koghda_boliezn_pochti_pobiedila_ot_chiegho_umier_eduard_uspienskii

  3. ↑ Эдуард Успенский — лауреат премии им. Льва Копелева! // Издательская группа АСТ. 05.05.2015Шаблон:Ref-ru
  4. ↑ http://duma.lenta.ru/parties/civil/

  5. ↑ http://www.kp.ru/daily/26289/3167181/

  6. ↑ Умер писатель и сценарист Эдуард Успенский
Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Успенський_Едуард_Миколайович&oldid=31232