Федорін Юрій Петрович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Федорін Юрій Петрович
UA-OR4-CPL-GSB-H(2015).png Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Ю́рій Петро́вич Федо́рін (, м. Антрацит, Луганська область, Українська РСР — Шаблон:ДС, с. Кримське, Новоайдарський район, Луганська область, Україна) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Біографія

Народився 1979 року на Луганщині, в місті Антрацит, — смт Дубівський, що підпорядковане міській раді.

Мешкав на Донеччині, займався перевезенням товарів у торговельні точки, в Маріуполі познайомився з майбутньою дружиною.

З початком російської збройної агресії проти України вивіз сім'єю із захопленої терористами Макіївки, де на той час проживав, спочатку до Маріуполя, а згодом — в смт Білики Кобеляцького району Полтавської області. Раніше в армії не служив, тож у серпні 2014 року пішов на фронт добровольцем — в батальйон «ОУН», воював у Пісках в районі Донецького аеропорту. Отримав контузію, поранення. Коли добровольці увійшли до складу 93-ї бригади, 24 грудня 2014 року офіційно вступив на військову службу за контрактом через Новомосковсько-Магдалинівський об'єднаний міський військовий комісаріат.

Молодший сержант, командир розвідувального відділення — командир машини розвідвзводу 1-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади, в/ч А1302, смт Черкаське, Дніпропетровська область. Виконував завдання на території проведення антитерористичній операції, зокрема в районі «Бахмутської траси» на рідній Луганщині.

Загинув 28 червня 2017 року близько 20:00 під час виконання бойового завдання поблизу села Кримське. Розвідгрупа висунулася з метою перехоплення ворожих ДРГ, що намагались просунутись углиб позицій бригади. Російсько-терористичні формування спробували штурмувати українську розвідгрупу під прикриттям мінометів. У бою молодший сержант Федорін загинув від численних кульових поранень у груди, закрив собою товаришів[1]. Ще один військовослужбовець дістав поранення. Тіло загиблого під обстрілами не змогли евакуювати, було прийнято рішення відходити і рятувати пораненого. У подальшому побратими не знайшли тіло на місці бою, воно потрапило до російських бойовиків, понад тиждень тривали перемовини щодо обміну[2]. Обмін відбувся 7 липня у м. Щастя.

Похований 9 липня на Алеї Героїв міського кладовища райцентру Кобеляки[3][4][5].

Залишилися дружина Вікторія та дві доньки — 9-річна Олена та 8-річна Анна. Мати залишилась на окупованій території і на похорон не приїхала. У жовтні 2017 року Кобеляцька РДА прийняла рішення про виділення грошової компенсації родині загиблого для придбання квартири у Полтаві[6].

Нагороди та відзнаки

Вшанування пам'яті

Занесений до Книги Пошани Полтавської обласної ради (посмертно)[10].

Примітки

Джерела

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ

  1. В силах АТО розповіли про героїчний бій розвідника, який загинув на Донбасі // «Апостроф», 7 липня 2017
  2. Тіло загиблого бійця з Біликів залишилось у терористів // «Кременчуг Today», 6 липня 2017
  3. На Полтавщині попрощалися з загиблим в АТО розвідником Юрієм Федоріним // «Лтава», 9 липня 2017
  4. Кобелячани провели в останню путь загиблого АТОвця (фото) // «Ехо», 10 липня 2017
  5. Кобелячани попрощались з розвідником Юрієм Федоріним // «Ехо», 13 липня 2017
  6. Два будинки і одна квартира // «Ехо», 5 грудня 2017
  7. Шаблон:УПУ
  8. Волонтери, військовослужбовці та представники органів місцевого самоврядування отримали свої відзнаки та грамоти // Кобеляцька РДА, 7 грудня 2017
  9. Кобелячани відсвяткували День Незалежності парадом вишиванок // Кобеляцька РДА, 8 листопада 2017
  10. Голова обласної ради Олександр Біленький видав розпорядження про занесення до Книги Пошани Полтавської обласної ради // Полтавська ОДА, 6 березня 2018