Фурія (БПЛА)

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Картка:БПЛА Фурія (БпАК А1-СМ «Фурія» UAS A1-CM “Furia”) — український безпілотний авіаційний комплекс розвідки та корегування вогню артилерії. Розроблений у 2014 році київським підприємством «Атлон Авіа».

Станом на 2021 рік було вироблено понад 100 комплексів у різних модифікаціях для потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України.

З 2014 року, безпілотний авіаційний комплекс активно застосовувався в ході проведення Операції об’єднаних сил на сході України для ведення повітряної розвідки і корегування вогню артилерії.[1]

З 2015 року прийнятий на озброєння Національної гвардії. У 2019-2020 роках БпАК пройшов повний перелік Державних випробувань. Офіційно прийнятий на озброєння Збройних Сил України у 2020 році за наслідками успішних державних випробувань[2].

Історія

Апарат був розроблений київським НВП «Атлон Авіа» 2014 року.

Влітку 2014-го пройшли випробування можливостей використання безпілотного літального апарату А1С «СІВЕР» на базі Чернігівського науково-випробувального центру ЗСУ, у підсумку яких Міністерством оборони України затверджена можливість його застосування для виконання низки завдань. Згодом, того ж 2014-го, від добровольців було отримано конкретне тактико-технічне завдання і уже восени відбулись перші постачання БпАК до Національної гвардії України[3].

Назву "Фурія" вигадали самі бійці, які використовують апарат майже з самого початку бойових дій на Донбасі. Першим батальйоном, який використовував «Фурію», був «Донбас»[4][5].

21 січня 2015 року відбулося перше представлення БпЛА А1-С.

22 липня 2015 нові безпілотні літальні апарати «Фурія» офіційно прийняті на озброєння Нацгвардією, повідомив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.[6]

БПЛА «Фурія» також знаходяться на озброєнні Збройних сил України[7].

У 2016 році компанія представила замовнику глибоко модернізовану версію комплексу з індексом А1-СМ, яка пройшла відомчі випробування та була випробувана артилеристами в зоні бойових дій[3]. За оцінками розробників, вартість осучасненого комплексу А1-СМ буде не вищою за $150 тис. в цінах літа 2016 року[8].

«Фурія» та HMMWV, 2018 р.

За роки війни виробники доправили понад 100 комплексів А1-С та А1-СМ «Фурія» в зону АТО. Початково, комплекс складався із одного літального апарату, наземної станції, антенного комплексу, потім кількість літальних апаратів у складі комплексу зросла до двох, а вже останні вироби були з комплектацією трьох літальних апаратів[8][1].

Склад комплексу

Комплекс містить три БпЛА, три денні модулі корисного навантаження і два нічні модулі корисного навантаження, наземну станцію керування і обробки інформації, антени та додаткове обладнання[9][1].

Конструкція планера — «літне крило». При виготовленні безпілотника використовувалися склотканина, вуглецева тканина і карбон. Всі складові зроблені на потужностях підприємства «Атлон Авіа». Завдяки моніторам оператор може стежити за геоінформаційною системою з прив'язкою координат і GPS-позицій літака. Другий монітор призначений для ведення спостереження крізь оптичну камеру. Зображення передається в режимі дійсного часу[4].

Силовий агрегат електричного типу. Живлення забезпечують дві батареї по 16 тисяч мА/год. БПЛА обладнується денною і нічною системою спостереження і може перебувати в повітрі до трьох годин (залежно від погодних умов)[4].

Модифікації

  • А1-С — перша базова модель, котра надійшла в Нацгвардію як допомога від волонтерів 2014 року.
А1-СМ Фурія. Нововведення: новий вдосконалений кевларовий центроплан (фюзеляж), нове розташування внутрішніх елементів, нова геометрія вертикальних стабілізаторів зі збільшеною площею, легкозамінна силова установка з вібророзв'язкою, штатна парашутна посадка, легкозмінне корисне навантаження, нові бортові і наземні антени, додаткове програмне забезпечення та інше[10].

Технічні характеристики[11]

Характеристика Значення Примітка
Тип літне крило
Злітна маса 5,5 кг
Максимальний радіус взаємодії < 50 км
Дальність польоту до 200 км
Силовий агрегат електричний двигун
Живлення дві акумуляторні батареї Li-ion акумулятори 42000 мАг
Тривалість польоту до 3 годин
Швидкість максимальна 130 км/год
Крейсерська швидкість 65 км/год
Корисне навантаження денна та нічна камера. до 1,5кг

Тактичні характеристики

  • Час розгортання з транспортного положення – 15 хв
  • Поєднана навігаційна система (ГНСС) та інерціальна навігаційна система
  • Можливість виконання польоту у способі радіомовчання
  • Захищені цифрові канали керування та передавання даних, стійкі до впливу засобів РЕБ
  • Визначення координат об’єктів (цілей) з точністю до 20м з можливістю автосупроводження
  • Корегування вогню артилерії з автоматичним розрахунком коректури
  • Автоматичне корегування вогню для декількох вогневих позицій
  • Можливість встановлення спеціального корисного навантаження (обладнання для ведення радіорозвідки, РХБ розвідки)

Бойове застосування

Російсько-українська війна

Безпілотні комплекси БпАК «Фурія» служили в зоні АТО для виконання низки завдань, у тому числі із забезпечення роботи артилерії[12].

З початком великої московської навали в лютому 2022 року компанія-виробник була вимушена евакуюватись на захід України. Комплекси А1-СМ «Фурія» активно застосовуються на усіх напрямках дій українських артпідрозілів — як вдень, так і вночі. З огляду на становище, було істотно пришвидшено процес ремонту й відновлення БПЛА: якщо раніше відновлення пошкоджених комплексів у межах державного замовлення тривало чи не рік, то, за словами керівника компанії «Атлон Авіа»: «...сьогодні відновлення відбувається значно швидше. Йдеться про лічені дні. За тиждень ми відновлюємо десятки безпілотників»[13].

Галерея

Оператори

Україна

Станом на 2017 рік, комплекс пройшов відомчі випробування в МОУ і постачався в ЗСУ в межах держзамовлення. Проте не був прийнятий на озброєння офіційно.[16] Передавався до ЗСУ: у 2016 — 5 штук[7], у 2017 — 10 штук[16].

Прийнятий на озброєння Збройних Сил України наказом Міністерства оборони № 115 від 09.04.2020 року[14].

2020 року було передано «десятки» БпАК А1-СМ «Фурія», проведено ремонт та оновлення вже переданих комплексів[14].

Головний споживач розробки — артилерійські підрозділи бригад, де комплекс служить для розвідки та корегування вогню[14].

25 серпня 2022 року українська благодійна організація «Фонд Віктора Пінчука» передала 4-м бригадам Збройних Сил України 12 БПЛА «Фурія»[17].

Див. також

Примітки

Посилання

http://www.2000.ua/v-nomere/derzhava/ekspertiza/yurii-i-ego-furija.htm
http://uprom.info/blogs/nauka-ta-tehnika/furiya-dlya-artileristiv/


Шаблон:- Шаблон:Військові безпілотники України Шаблон:Літаки Повітряних сил України Шаблон:Авіація МВСУ Шаблон:Військова авіація України Шаблон:Портали

  1. ↑ 1,0 1,1 1,2 «Атлон Авіа» - A1-CM Фурія — сайт розробника
  2. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою mil.in.ua не вказано текст
  3. ↑ 3,0 3,1 «Атлон Авіа» - Історія — сайт розробника
  4. ↑ 4,0 4,1 4,2 Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою eizvestia не вказано текст
  5. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою lb_2014 не вказано текст
  6. ↑ 6,0 6,1 Нацгвардія отримала нові безпілотники
  7. ↑ 7,0 7,1 http://wartime.org.ua/23902-zbroynim-silam-peredali-pyat-ukrayinskih-bezplotnikv.html

  8. ↑ 8,0 8,1 http://wartime.org.ua/28166-virobniki-rozpovli-sklki-koshtuvatime-noviy-ukrayinskiy-bezplotnik.html

  9. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою ukrinform_2016 не вказано текст
  10. ↑ А1-С Фурія (r) v.2 // НПП «Атлон Авиа»
  11. ↑ https://athlonavia.com/uk-furia/

  12. ↑ http://wartime.org.ua/32100-bezplotn-budn-ukrayini.html

  13. ↑ https://defence-ua.com/people_and_company/atlon_avia_rozgornuv_forsovanij_remont_bpla_furija_jaki_korigujut_vogon_artileristiv_zsu_po_armiji_rf-6795.html

  14. ↑ 14,0 14,1 14,2 14,3 14,4 https://mil.in.ua/uk/news/vijskovi-otrymaly-bezpilotni-kompleksy-a1-sm-furiya/

  15. ↑ ЗА 4 РОКИ ЗСУ ОТРИМАЛИ БЛИЗЬКО 300 БПЛА ВИРОБНИЦТВА УКРАЇНСЬКОЇ КОМПАНІЇ «АТЛОН АВІА» (ФОТО)
  16. ↑ 16,0 16,1 https://www.ukrinform.ua/rubric-technology/2349406-virobniki-droniv-zvernulisa-do-minoboroni-sodo-zamovlen-na-nastupnij-rik.html

  17. ↑ https://mil.in.ua/uk/news/fond-pinchuka-peredav-vijskovym-12-bpla-furiya/

Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Фурія_(БПЛА)&oldid=6970