-
Цибора Віталій Вікторович
| Цибора Віталій Вікторович | |
|---|---|
 Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:External media Віта́лій Ві́кторович Цибора ( , с. Мовчанівка, Ружинський район Житомирська область, Україна — Шаблон:Пом Шаблон:ДС, с. Панченкове, Довжанський район, Луганська область, Україна) — український військовослужбовець, старший солдат Збройних сил України.
Життєпис
Народився 1993 року в селі Мовчанівка на Житомирщині. В 13 років втратив батька, після смерті якого мати самотужки виховувала двох дітей. У дитинстві захоплювався колекціюванням: ретельно збирав марки, монети, фантики, етикетки. З 1999 по 2008 навчався у Мовчанівській загальноосвітній школі. Улюбленими предметами були точні науки, на дозвіллі любив складати моделі машин, кораблів, літаків із журналу «Конструктор», відслідковував цікаві технічні відкриття. Неодноразово брав участь у предметних олімпіадах районного рівня. 2012 року закінчив Житомирський технологічний коледж Київського національного університету будівництва та архітектури за спеціальністю «Програмування для електронно-обчислювальної техніки та автоматизованих систем». Не знайшовши роботи за фахом, вирішив піти на військову службу.
26 березня 2013 року призваний на військову службу за контрактом Ружинським районним військкоматом, — уклав контракт на три роки.
Старший солдат, кулеметник 1-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2167, м. Біла Церква.
У зв'язку з російською збройною агресією проти України підрозділи 1-го механізованого батальйону виконували завдання в рамках антитерористичної операції на кордоні з РФ, з метою забезпечення охорони та оборони на ділянці східного державного кордону задля уникнення потрапляння в Україну російських бандформувань та зброї.
Від початку березня виконував завдання із захисту Батьківщини, з травня ніс службу на блокпостах та опорних пунктах у Довжанському районі (на той час — Свердловський район) Луганської області.
Загинув в часі «перемир'я» в результаті обстрілу блокпосту поблизу с. Панченкове. Коли рота поверталася з бойового чергування, російські бойовики несподівано почали обстріл з мінометів та ПТРК. Протитанкова керована ракета поцілила у БМП-2, загинув молодший сержант Олексій Приходько, старший солдат Віталій Цибора від отриманих важких поранень помер на місці, троє бійців зазнали поранень — кримчанин сержант Олександр Чухліб, солдати Сергій Борисенко та Артем Мирський[1][2][3].
27 червня похований на кладовищі рідного села Мовчанівка[4][5][6][7].
Без Віталія лишились мати Валентина Вікторівна і старша сестра.
Нагороди та вшанування
29 вересня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[8].
У вересні 2014 року в селі Мовчанівка на вході до будівлі Мовчанівської ЗОШ відкрито меморіальну дошку на честь випускника школа Віталія Цибори[9].
20 травня 2016 року розпорядженням № 140 голови Житомирської ОДА вул. Будьонного у с. Мовчанівка перейменовано на вулицю Віталія Цибори[10].
Примітки
Джерела
- Цибора Віталій Вікторович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Цибора Віталій Вікторович // Український меморіал.
- Оксана Климчук. Герої, яких ми не забудемо: Обіцяв мамі, що незабаром приїде… // Газета «День», 5 серпня 2014.
- День пам'яті. 24 червня 2014 року у бою загинув кулеметник Віталій Цибора // «Ветерани.UA», 24 червня 2016.
- ↑ Бойовики напали на опорний пункт АТО. Є загиблі та поранені // Українська правда, 24 червня 2014
- ↑ Білоцерківців серед загиблих і поранених 72 ОМБР немає // «БЦ News», 26 червня 2014
- ↑ Шаблон:Youtube // bctv, 26 червня 2014
- ↑ В Житомирській області земляки загиблого військового встановлять меморіальну дошку на школі, де він вчився // «Житомир.info», 27 червня 2014
- ↑ Перестало битися серце військовослужбовця Віталія Цибора, але не перестане жити пам'ять про нього в наших серцях // сайт Міністерства оборони України
- ↑ На Житомирщині на честь загиблого 20-річного бійця АТО назвуть вулицю // ТСН, 27 червня 2014
- ↑ Шаблон:Youtube // 5 канал, 27 червня 2014
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ На трьох школах Житомирської області встановили меморіальні дошки загиблим військовим // «Житомир.info», 22 вересня 2014
- ↑ Розпорядження голови ОДА: перелік перейменованих вулиць // Житомирська ОДА, 3 червня 2016