-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Чавалах Дмитро Петрович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Чавалах
Дмитро Петрович Чавалах
UA-OF1-SLT-GSB-H(2015).png Старший лейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Дмитро Петрович Чавалах — український військовослужбовець, старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2022).

Життєпис

Дмитро Чавалах народився у селі Соколівка Ярмолинецького району, що на Хмельниччині.

Після року навчання у Військовому коледжі сержантського складу був переведений до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, яку закінчив 2019 року.

У 2014 році розпочав службу на посаді старшого техніка понтонної роти понтонно-мостового полку (м. Білгород-Дністровськ). Згодом переведений до Ніжина, а звідти в АТО. Проходив службу у 11-му окремому мотопіхотному батальйоні «Київська Русь», нині — у 59-й окремій мотопіхотній бригаді.

Російське вторгнення в Україну 2022

Прийняв важкий бій із рашистами 24 лютого 2022 року та ціною власного поранення допоміг вийти з оточення бойовим побратимам на Херсонщині[1]. Впродовж трьох місяців заліковував рани, переховуючись на окупованій рашистами території.

Наприкінці травня з Дмитром вийшли на зв'язок з СБУ, а через кілька днів завдяки вдало проведеній спецоперації його було доставлено в Одесу[2].

Наступного дня Чавалах поїхав додому та понад місяць проходив реабілітацію.

Після реабілітації ВЛК визнала Чавала непридатним для продовження військової служби. Він просив визнати себе обмежено придатним і його документи були направлені в Київ, де підтвердили висновок про непридатність і зняття з військового обліку.

Після звільнення у Дмитра розпочалась сильна депресія, але він звернувся до психолога і зміг її побороти.

Станом на грудень 2022 року навчається на історичному факультеті Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка[2].

Нагороди

  • звання «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка» (2 березня 2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3].

Примітки

Джерела


Шаблон:Ukr-mil-bio-stub

Шаблон:Герої України Шаблон:Учасники РУВ