-
Чайка Тарас Ігорович
| Тарас Чайка Тарас Ігорович Чайка | |
|---|---|
 ЛейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Тарас Ігорович Чайка ( 10 лютого 1993 — Шаблон:Пом 2 листопада 2022) — лейтенант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, командир окремого розвідувального взводу, який відзначився у ході російського вторгнення в Україну. Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (29 вересня 2023, посмертно).
Життєпис
Народився 10 лютого 1993 року в с. Сокіл Волинської області. Навчався у Львівській загальноосвітній санаторній школа №1 І-ІІІ ступенів імені Богдана-Ігоря Антонича. Після закінчення школи в 2010 році вступив до Львівського національного університету природокористування за спеціальністю «Облік та аудит», а в 2014—2016 навчався у магістратурі цього закладу. Також здобув освіту за освітнім ступенем магістра в Міжрегіональній академії управління персоналом за спеціальністю «Право».
У 2014 році закінчив військову кафедру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та отримав звання «молодший лейтенант».
Працював бухгалтером, юристом, арбітражним керуючим, медіатором. У 2020 році отримав спеціалізацію у галузі «альтернативного вирішення спорів». У 2021 році одержав свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого.
Захоплювався мисливством та рибальством, був членом Львівської міської та Золочівської районної організацій українського товариства мисливців та рибалок.
У перші дні російського вторгнення в Україну пішов на війну добровольцем. Служив у лавах 125-ї окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних Сил України командиром окремого розвідувального взводу.
16 квітня 2022 року отримав звання «лейтенант».
2 листопада 2022 року під час виконання бойового завдання в районі бойових дій в Донецькій області автомобіль, в якому перебував Тарас Чайка, потрапив під танковий обстріл. Лейтенант Чайка Тарас отримав осколкове поранення не сумісне з життям, однак він зумів спрямувати автомобіль в сторону протилежну обстрілам, чим врятував життя екіпажу машини. Від отриманого поранення Тарас Чайка загинув.[1]
Похований у Львові на Личаківському військовому цвинтарі.
У загиблого залишилися мати, дружина та донька.[2]
Вшанування пам'яті
Петиція
7 листопада 2022 року було зареєстровано електронну петицію до президента України про присвоєння звання Героя України (посмертно) Чайці Тарасу Ігоровичу. Вона набрала у відведений термін понад 25 тисяч підписів та була розглянута президентом.[3].
Мурал
На Львівській загальноосвітній санаторній школі-інтернат № 1 І-ІІІ ст. імені Б.-І.Антонича, де навчався Тарас, намальований мурал в його честь.
Алея пам'яті Героїв
12 травня 2023 року у м. Львові в парку «Залізна Вода» висадили дерева пам'яті[4]. 8 явір-кленів — це вісім героїчних історій, які мали б інше завершення, якби не російське повномасштабне вторгнення в Україну. Одне з дерев висаджено в пам'ять про Тараса Чайку. На кожне дерево почіплено іменний надпис у вигляді військового жетону. Біля алеї розмістили інформаційний стенд, на якому є імена та фотографії військовослужбовців. Біля кожного є QR-код, перейшовши за яким, можна прочитати про кожного з Героїв.
Нагороди
- Звання «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка» (29 вересня 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[5].
Галерея
Дерево пам'яті Тараса Чайки у парку «Залізна Вода»
Мурал на честь Героя України Тараса Чайки
Могила Героя України Тараса Чайки
Примітки
- ↑
https://dailylviv.com/news/istoriya/taras-chaika-i-pavlo-dumanskyi-zv-lvivshchyny-staly-heroyamy-ukrayiny-posmertno-ukazy-prezydenta-115928
- ↑
https://tvoemisto.tv/news/zavtra_u_lvovi_proshchatymutsya_z_viyskovym_tarasom_chaykoyu_139751.html
- ↑
https://petition.president.gov.ua/petition/168912
- ↑ Алея пам'яті Героїв: у львівському парку родичі загиблих військових висадили дерева пам'яті. — Львівська міська рада. 12.05.2023. Відео
- ↑ Шаблон:УПУ