Чемерис Андрій Іванович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Чемерис
Чемерис Андрій Іванович
UA-OR4-CPL-GSB-H(2015).png Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Андрій Іванович Чемерис (Шаблон:Н 22 грудня 1984 Коломия, УРСР — Шаблон:С 20 березня 2023, Україна) — молодший сержант Збройних сил України, командир кулеметного відділення 10-ї гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». Учасник російсько-української війни, відзначився у ході російського вторгнення в Україну.

Життєпис

Народився у Коломиї. Навчався в Коломийському ліцеї № 1 імені Василя Стефаника, згодом закінчив місцеве професійно-технічне училище № 10.

Певний час мешкав за кордоном. 2019 року повернувся з Італії до України та пішов воювати в зону проведення ООС. Був двічі поранений. 2020 року одружився.

Під час повномасштабного вторгнення Росії до України був командиром кулеметного відділення 10-ї гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».16 березня 2023 року на Донеччині отримав смертельні поранення у бою з російськими окупантами. Через них помер у лікарні 20 березня 2023 року.

Нагороди

  • орден «За мужність» II ступеня (9 серпня 2023, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[1].
  • орден «За мужність» III ступеня (11 квітня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2].

Примітки

Джерела

https://kl.informator.ua/2023/03/22/kolomyya-provela-v-ostannyu-dorogu-geroyiv-ganushhaka-oleksandra-ta-andriya-chemerysa/
https://suspilne.media/421689-u-kolomii-na-frankivsini-poprosalisa-z-poleglimi-bijcami-oleksandrom-ganusakom-ta-andriem-cemerisom/


Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ