-

Сьогодні 21 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Черненко Максим Зеновійович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Черненко Максим Зеновійович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Макси́м Зено́війович Черне́нко (28 червня 1984, с. Центральне, Миронівський район, Київська область — 15 лютого 2015, м. Дебальцеве, Донецька область) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

2001 року закінчив Миронівську ЗОШ № 1, вступив до Богуславського гуманітарного коледжу ім. І. С. Нечуя-Левицького. 2002-го року призваний до лав Збройних сил України, проходив службу у Внутрішніх військах МВС України. Після демобілізації поновив навчання, влаштувався на роботу на Миронівський завод з виробництва круп і комбікормів, вантажником. 2006 року влаштувався до миронівського відділення КБ «ПриватБанк». Від 2010 року займався ремонтом комп'ютерної та офісної техніки. Вступив на юридичний факультет Одеської юридичної академії — філіал у Борисполі, однак закінчити не встиг.

В березні 2014 року мобілізований та служив у Миронівському військкоматі. У червні того ж року вирушив на передову. Водій, снайпер 3-ї роти 25-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь».

Загинув 15 лютого 2015 року від поранень, отриманих під Дебальцевим — машина військовиків потрапила під мінометний обстріл.


3 березня 2015 року похований у Миронівці.

Без сина лишилися батьки, без чоловіка та батька — дружина Альона та донька Міла.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]

Див. також

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ