Чорнобай Віктор Володимирович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чорнобай Віктор Володимирович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Ві́ктор Володи́мирович Чорноба́й (, м. Кремінна, Луганська область, Українська РСР — Шаблон:ДС, м. Красногорівка, Мар'їнський район, Донецька область, Україна) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Біографія

Народився 1983 року в місті Кремінна на Луганщині. Закінчив Кремінську загальноосвітню школу № 1.

Під час російської збройної агресії проти України у лютому 2017 року вступив на військову службу за контрактом, брав участь в антитерористичній операції.

Солдат, водій протитанкового взводу 1-го механізованого батальйону 92-ї окремої механізованої бригади, військова частина А0501, с. Клугино-Башкирівка, Харківська область.

Загинув 20 липня 2017 року (у свій День народження) близько 4:45 від вогнепального поранення під час бойових дій на крайньому взводному опорному пункті (ВОП) № 9203 в районі міста Красногорівка, відбиваючи напад ДРГ противника. Встиг врятувати одного з бійців, закривши його собою. У тому ж бою загинули старший солдат Олександр Сень і солдат Олег Гавря[1][2][3][4].

Про обставини бою детально розповіли у Прес-центр АТО: російсько-терористичні формування завдали удару по позиціях батальйону, розпочавши обстріл зі 120-мм мінометів і танків з боку окупованої Старомихайлівки. Українські бійці помітили ворожу ДРГ з 10—15 бойовиків і відкрили вогонь. У перші хвилини бойового зіткнення на крайньому ВОП двоє солдат дістали поранення, що не сумісні з життям. Одного бійця, контуженого, захопила ворожа ДРГ. В ході бою було ліквідовано двох бойовиків, але захисникам опорного пункту довелось відступити на суміжну позицію. Під час переміщення, було вбито ще двох терористів. Згодом підійшло підкріплення, яке надійно закріпилося на позиціях, в ході бойових дій ще один боєць дістав поранення, що несумісні з життям, поранень зазнали троє військовиків. Противник був змушений відійти під прикриттям танків, мінометів та пересувних реактивних систем Град-П («Партизан»). Під час евакуації поранених противник продовжував обстріл, близько 6:00 120-мм міна вибухнула поряд з групою евакуації, четверо українських військовослужбовців дістали контузії. Після спішного відходу бойовиків залишились три тіла, зброя, медичні матеріали російського виробництва, шеврони терористичних формувань «Оплот» і «Купол»[5]. Захоплений у полон старший солдат Роман Савков був звільнений за обміном 24 січня 2018 року[6].

22 липня Віктора поховали на центральному кладовищі міста Кремінна[7][8].

Залишився брат Юрій.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України від 11 жовтня 2017 року № 318/2017, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[9].

Примітки

Шаблон:Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ

  1. ↑ Напад на Красногорівку вчинили російські військові — кореспондент з місця подій // «5 канал», 20 липня 2017
  2. ↑ У 92 ОМБр розповіли подробиці бою під Красногорівкою // «Український тиждень», 20 липня 2017
  3. ↑ Бій під Красногорівкою. Як військові відбили раптовий наступ ДРГ на позиції // ТСН, 21 липня 2017
  4. ↑ Спекотна літня ніч (про бій, з фото)Шаблон:Ref-ru // hauptmann_wolf, 18 серпня 2017
  5. ↑ Прес-центр АТО про бойове зіткнення в районі Красногорівки 20 липня (фото) // Офіційний сайт Міноборони України, 21 липня 2017
  6. ↑ З полону ОРДЛО звільнили ще одного заручника // «Українська правда», 24 січня 2018
  7. ↑ Сьогодні на малій батьківщині поховали бійця 92-ї бригади // Кремінська РДА, 22 липня 2017
  8. ↑ Віктор Чорнобай закрив собою побратима в бою під Красногорівкою // «Україна молода», 22 липня 2017
  9. ↑ Шаблон:УПУ
Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Чорнобай_Віктор_Володимирович&oldid=18996