-
Чубай Тарас Григорович
Шаблон:Музикант Тара́с Григо́рович Чуба́й (Шаблон:Н 21 червня 1970, Львів) — український автор-виконавець, рок-музикант та композитор. Народний артист України (2017)[1]. Лідер гурту «Плач Єремії» (керівник, автор музики і текстів, вокаліст, музикант).
За роки своєї творчої діяльності написав декілька десятків пісень та видав 11 музичних альбомів. Також написав увертюру до поезо-опери «Крайслер-Імперіал» для симфонічного оркестру.
Життєпис
Син поета Григорія Чубая. Своєю творчістю популяризує яскраву поезію батька, а також сучасних українських авторів.
Навчався у Львівській музичній школі ім. С.Крушельницької, закінчив Львівську консерваторію.
1987–1992 — ще студентом брав участь у виступах театру-студії «Не журись!».
1990 — разом із однодумцями (передовсім бас-гітаристом Всеволодом Дячишиним) створив гурт «Плач Єремії», який за кілька років зайняв провідні позиції у хіт-парадах української музики.
У 1999 році Чубай переїздить до Києва, але продовжує співпрацювати з Плач Єремії.
Одними з київських проєктів Тараса стали альбоми записані на студії гурту Скрябін — Наше Різдво і Наші партизани.
11 вересня 2003-го у палаці «Україна» відбувся сольний концерт Тараса Чубая, де він представив свій новий альбом «Світло і сповідь». У сольній програмі Тараса Чубая взяли участь камерний оркестр «Віртуози Львова», музиканти гурту «Плач Єремії» та музична формація «Піккардійська Терція»[2].
2008 року Тарасу Чубаю надано звання «Заслужений артист України»[3].
24 серпня 2017 року указом президента України йому надано звання «Народний артист України».
Особисте життя
Одружений з Ольгою Чубай (музичний критик за освітою, закінчила Київську консерваторію, народилася в Макіївці, виросла в Донецьку[4]), батько трьох дітей[5].
Батько, Григорій Чубай, був видатним українським поетом, мистецтвознавцем. Його пам'ятають як одного із лідерів українського літературно-мистецького андеґраунду 1960-х, 70-х, та 80-х років, самотужки видав літературно-мистецький часопис Скриня (1971).
Сестра Соломія Чубай — також музикант, вокаліст гурту «Джалапіта» та продюсер різних літературно-музичних проєктів.
Політична позиція
Підтримав Порошенка на виборах президента 31.03.2019р[6].
Відзнаки
Згідно з указом Президента N251/2017 від 24.08.2017 — Народний артист України.
Дискографія
Тарас Чубай
- 1988 Постать голосу
- 1998 Наше Різдво
- 2000 Наші партизани
- 2002 Наш Івасюк
Тарас Чубай та Плач Єремії
- 1993 Двері, котрі насправді є
- 1995 Най буде все як є…
- 1997 Хата моя
- 1998 Добре
- 2003 Світло і сповідь ч.1
Тарас Чубай & Kozak System
Аудіо
Див. також
Посилання
- Шаблон:Facebook
- Шаблон:SoundCloud
- Сторінка Тараса Чубая на reverbnation
- Державний Гімн України / Виконують Тарас Чубай & Петро Порошенко & Володимир Зеленський // 19.04.2019 / Відео
Інтерв'ю
Примітки
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑
http://music.com.ua/news/rock/2003/08/29/10225.html
- ↑
http://www.president.gov.ua/documents/10412008-8203
- ↑
http://oblfilarmonia.com/taras-cubaj-plac-eremii-z-programou-najkrase
- ↑
https://life.pravda.com.ua/culture/2019/08/2/237735/
- ↑ «Солідарність» (інформбюлетень) лютий 2019 р.,випуск 2, стор. 7 посередині