Шемегінський-Нестерук Михайло Михайлович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шемегінський-Нестерук Михайло Михайлович
Шаблон:РангМВС
Шаблон:Wikidata/p373

Миха́йло Миха́йлович Шемегі́нський-Нестеру́к (Шаблон:Н 28 листопада 1983, с. Гарасимів, Тлумацький район, Івано-Франківська область, Українська РСР — Шаблон:Пом 6 червня 2014, м. Слов'янськ, Донецька область, Україна) — український правоохоронець, спецпризначенець, старший сержант міліції.

Біографія

Михайло Шемегінський народився в селі Гарасимів Тлумацького району, у багатодітній родині: був одним із наймолодших з-поміж десяти сестер і братів. Родина не була заможна, зате дружня. З дитинства захоплювався автомобілями, здобув професію водія в ПТУ № 31 м. Городенка.

Після строкової служби у Внутрішніх військах МВС з 2011 року проходив службу в органах внутрішніх справ, міліціонер окремої роти міліції особливого призначення «Беркут» УМВС України в Івано-Франківській області. Майстер спорту України з пауерліфтингу, неодноразовий чемпіон області. Заочно навчався у Львівському державному університеті внутрішніх справ.

З березня 2014 року, після розформування «Беркута», — міліціонер спеціальної роти міліції УМВС України в Івано-Франківській області. З квітня брав участь в антитерористичній операції на сході України. Коли Михайло вирушив на Схід, його дружина працювала в Іспанії, син пішов там у перший клас. На початку літа вони мали повернутися додому.

Загинув 6 червня 2014 року, від осколкового поранення у серце під час мінометного обстрілу терористами з території церкви українського блокпоста на виїзді зі Слов'янська у бік Краматорська (блокпост № 5). Ще четверо прикарпатських правоохоронців зазнали поранень, двоє з них — у важкому стані[1][2].

З розповіді десантника 25-ї бригади: «Кілька разів терористи обстрілювали наш блокпост, коли на ньому було багато машин. Стріляли з мінометів та кулеметів просто по людях, по дітях, які вийшли з машин. Одного разу приїхали місцеві та хотіли пригостити полуницею. Міша Шемегінський з „Беркуту“ сказав, що він хоче дати грошей, зняв бронежилет та діставав гаманець. У цю мить нас почали обстрілювати. Мішу вбило, чимало людей було поранено. Ми намагались порятувати Мішу, але потім виявилось, що все було на марне: осколок пройшов крізь ребра та влучив у серце»[3].

8 червня біля будівлі обласного Управління МВС відбулася громадянська панахида[4]. Похований на території Меморіального скверу міста Івано-Франківськ[5].

Залишилися батько Михайло Григорович, брати й сестри, дружина Світлана Іванівна та син Іван 2007 р.н.

Нагороди та вшанування пам'яті

20 червня 2014 року, за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу, нагороджений орденом «За мужність» I ступеня (посмертно)[6].

6 листопада 2014 на подвір'ї Гарасимівської ЗОШ I—III ступенів відбулося відкриття меморіальної дошки на честь Михайла Шемегінського[7]

8 червня 2015 року в Івано-Франківську на фасаді будинку на вулиці Довженка, 8, де мешкав Михайло Шемегінський, у рамках ініційованої міською радою програми «Івано-Франківськ — місто героїв» відкрили анотаційну дошку на його честь[8].

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ

  1. ↑ http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/1072169

  2. ↑ http://paralleli.if.ua/news/43191.html

  3. ↑ http://tyzhden.ua/Society/169029

  4. ↑ http://firtka.if.ua/?action=show&id=53524

  5. ↑ http://firtka.if.ua/?action=show&id=53595

  6. ↑ Шаблон:УПУ
  7. ↑ http://paralleli.if.ua/news/48033.html

  8. ↑ http://www.geroi.if.ua/content%26content_id%3D96

Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Шемегінський-Нестерук_Михайло_Михайлович&oldid=19208