-
Шмалько Олександр Васильович
| Шмалько Олександр Васильович | |
|---|---|
| Файл:UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
.png){kind=link}
Олекса́ндр Васи́льович Шмалько́ ( — Шаблон:ДС) — старший солдат Збройних сил України.
Життєвий шлях
Народився на Донеччині, за півтора року родина переїхала в місто Кіровоград. Навчався у школі № 11, в ПТУ № 8 здобув спеціальність слюсаря-інструментальника 3-го розряду. Сдужив в радянській армії, прикордонні війська. Демобілізувавшись, проживав у Кіровограді. Працював слюсарем-інструментальником інструментального цеху заводу «Гідросила», машиністом насосної станції водоканалу, слюсарем-ремонтником (завод продтоварів компанії «Артеміда»). По тому працював на підприємствах «Гідросила ЛЄДА» й «Астра-С».
Призваний за мобілізацією 18 серпня 2014-го, старший солдат 57-ї окремої мотопіхотної бригади, старший механік радіорелейної станції центру зв'язку тилового пункту управління військової частини.
Брав участь у бойових діях з 6 грудня 2014-го — за Донецький народний аеропорт, за Дебальцеве, 20 днів перебував в оточенні у селищі Чорнухине. Зазнав поранення під час виходу військових із Дебальцевого — перелом руки, лікувався в Костянтинівці та Кіровограді. Раптово помер 17 травня 2015-го у Вінницькому військовому шпиталі — не витримало серце.
Похований на Далекосхідному кладовищі Кропивницького.
Без Олександра лишилися дружина Наталія та троє дорослих дітей.
Вшанування
- Рішенням виконкому Кіровоградської ради від 10 вересня 2015 р. нагороджений відзнакою «За заслуги 2 ступеня» (посмертно)
- 14 жовтня 2016 року в Овідіополі відкрито Пам'ятний Знак загиблим воїнам України у війні з Російською Федерацією, де занесене й ім'я Олександра Шмалька.