-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Шумак Максим Васильович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шумак Максим Васильович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Макси́м Васи́льович Шума́к ( — Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1991 року в селі Полтавка (Гуляйпільський район). Закінчивши 9 класів, з родиною переїхав до міста Токмак — де його батьки мешкали раніше. Закінчив токмацьку ЗОШ. Від 2007 року почав працювати з батьком на будівництві — щоб допомагати своїй великій родині (ріс у багатодітній сім'ї). У нечасті моменти відпочинку полюбляв грати в більярд. Мріяв стати на ноги та закласти власне господарство — з вирощування свиней та бичків.

7 липня 2015 року мобілізований; солдат 53-ї окремої механізованої бригади, кулеметник. Брав участь у боях на сході України. Перше поранення дістав під Майорським, лікувався у шпиталі Краматорська. Побував удома у відпустці в зв'язку з пораненням. В кінці липня 2016-го повернувся до частини.

12 серпня 2016 року близько 23:40 російські терористи почали артилерійсько-мінометний обстріл позицій ЗСУ в Майорську під Горлівкою; Максим зазнав важкого поранення у груди, його доставили до лікарні Бахмута.

Помер від поранень о 3-й ранку 13 серпня в лікарні[1].

17 серпня 2016-го похований в Токмаку.

Без Максима лишились батьки, два брати та чотири сестри.

Нагороди та вшанування

  • указом Президента України № 476/2016 від 27 жовтня 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2]
  • орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» ІІІ ступеня, посмертно (розпорядження голови Запорізької обласної ради від 16.08.2017 № 269-н)[3].

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub