Югов Арон Абрамович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Аро́н Абра́мович Ю́гов (Шаблон:Lang-de; Шаблон:Lang-ru, справжнє прізвище Фрумсон; Шаблон:Дата народження,[1] Шаблон:Місце народженняШаблон:Дата смерті) — російський соціал-демократ, журналіст.

Біографія

Батьки — купець другої гільдії Абрам Нохімович (Миколайович) Фрумсон (1839-?) та Геня Фрумсон (1840-?), оселилися в Ростові-на-Дону в 1857 році, займалися галантерейною торгівлею і жили у власній квартирі на Старопоштовій вулиці, будинок №140.[2] Прибутковий будинок батька знаходився на Казанській вулиці, №76 (згодом будівля телеграфу).[3] Став членом партії меншовиків у 1903 році. Займався нелегальною революційною роботою в містах Ростові-на-Дону, Маріуполі, Одесі, Севастополі, Санкт-Петербурзі та Москві.[4]

Закінчив юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету. За революційну діяльність чотири рази був арештований і понад рік провів у в'язницях, потім був підданий голосному поліційному нагляду і послідовно висилався до Риги, Харкова, Саратова.

З травня 1917 — член Бюро Комітету Московської організації РСДРП. Делегат серпневого (об'єднавчого) та грудневого (надзвичайного) 1917 року з'їздів РСДРП(о). Секретар ЦК після травневого (1918) Всеросійської партійної наради.

З 1921 року Югов працював завідувачем харчового відділу ВРНГ, був головою Моссельпрому. У січні він брав участь у засіданнях ЦК з підготовки матеріалів до IV Всеросійського з'їзду профспілок. У березні цього року Арона Абрамовича було заарештовано на загальноміських партійних зборах і ув'язнено до Бутирської в'язниці, але незабаром звільнено. В 1922 був висланий з більшовицької Росії, секретар Закордонної делегації, прихильник Ф. І. Дана.

У лютому 1932 року постановою Президії ЦВК СРСР за контрреволюційну діяльність Югов було позбавлено радянського громадянства. До 1933 проживав у Німеччині, потім у Франції. У вересні 1939 року, серед представників російської соціал-демократії, підписав звернення закордонної делегації РСДРП у зв'язку з вторгненням радянських військ у Польщу. 1940 року втік до Канади, де співпрацював із радянською пресою. Наприкінці 1940-х років жив у Нью-Йорку, був дружним з журналістом Борисом Скоморовським, з яким жив в одному будинку.[5]

Автор книг та статей про економіку СРСР. З кінця 1940-х років — співробітник меншовицької преси в Канаді.

Сім'я

  • Брат — Нохім Абрамович Фрумсон (1873-1949), оперний співак (лірико-драматичний тенор), соліст Маріїнського театру, відомий за сценічним псевдонімом «Микола Ростовський».
  • Племінники — нарком зовнішньої торгівлі СРСР Аркадій Павлович Розенгольц; художниця Єва Павлівна Левіна-Розенгольц; поетеса Олена Михайлівна Ширман.
  • Дружина — Ольга Йосипівна (Осипівна) Доманівська (псевдонім «З. Ебер», 1885-1974), журналіст і економіст.

Твори

  • Народное хозяйство советской России и его проблемы. — Берлин: Экономические проблемы, 1929. — 262, [7] с.

Примітки

Література

  • Политические деятели России 1917: Биографический словарь / гл. ред. П.В. Волобуев. М., 1993. С. 401.
  • Высылка вместо расстрела. Депортация интеллигенции в документах ВЧК-ГПУ. 1921—1923 / Вступ. ст., сост. В. Макарова, В. Христофорова; коммент. В. Макарова. — М.: Русский путь, 2005. — С. 508.
  • Остракизм по-большевистски: Преследования политических оппонентов в 1921—1924 гг./ Сост., предисл. В. Г. Макарова, С. В. Христофорова; Коммент. В. Г. Макарова. М.: Русский путь, 2010. — 800 с.
  • Соколов С.А. А.А. Югов: социал-демократ, меньшевик, экономист // Российское научное зарубежье: люди, труды, институции, архивы: сб. науч. тр. / отв. ред. П.А. Трибунский ; Институт российской истории Российской академии наук. М. : Институт российской истории РАН, 2016. С.394-398.