Янченко Галина Ігорівна

Галина Ігорівна Янченко ( 29 квітня 1988, Житомир) — український політик, громадський діяч, народна депутатка України. Експерт з економічних питань та антикорупційної політики. Член Національної ради з питань антикорупційної політики (з 2019). Заступниця голови фракції партії «Слуга народу» у ВРУ ІХ скл. Голова комісії ВРУ з захисту прав інвесторів. Секретар Національної інвестиційної ради при Президентові України. Автор соціальної ініціативи «Прихисток».

За версією журналу «Фокус», увійшла до рейтингу «100 найвпливовіших жінок України 2021» під 38 номером.

У березні 2021 року увійшла до топ-100 успішних жінок України за версією журналу НВ.

Життєпис

Народилася 29 квітня 1988 року в Житомирі

Освіта

Під час навчання в школі виграла стипендію Програми обміну майбутніх лідерів (FLEX — Future Leaders Exchange) і рік провчилась в школі в Техасі, США.

Має дві вищі освіти — магістр соціології (Києво-Могилянська Академія) та магістр права (КНУ ім. Т. Шевченка).

У 2023 році закінчила навчання у Стенфорді за стипендією Fisher Family Summer Fellows on Democracy and Development Program, організованою Центром демократії, розвитку та верховенства права (CDDRL).

Професійний досвід

Професійну діяльність почала під час навчання в «Києво-Могилянській академії». Перший професійний досвід отримала, провівши маркетингове дослідження для мережі закладів харчування «Пузата хата». Координувала випускників програми студентських обмінів. Пізніше була менеджером дослідницьких та аналітичних програм міжнародної організації Pact та проєктів Ялтинської європейської стратегії. Брала участь в організації 5ї щорічної зустрічі Ялтинської європейської стратегії в Ялті у 2008 році, форуму «Зона вільної торгівлі для України», «Літнього університету YES» для молодих політиків з України та Європи.  

Пізніше працювала в бізнесі в сфері проведення соціологічних та маркетингових досліджень, розробки стратегічних документів і проєктів реформ.

З 2019 року — народний депутат України.

Громадська і політична діяльність

У 2008 році заснувала Київський осередок організації «Демократичний Альянс». Входила в бюро партії «Демократичний Альянс» в Києві.

Активна учасниця Революції гідності. Серед Героїв Небесної Сотні — двоє близьких друзів Галини Янченко: Устим Голодюк і Андрій Мовчан.

З 2014 по 2015 рік — депутат Київської міської ради від «ДемАльянсу» (№ 2 у списку). Член комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування. Займалася протидією знищенню зелених зон, забудові дитячих та спортивних майданчиків. У 2014 році ініціювала в Київраді низку антикорупційних норм, які пізніше стали частиною національного законодавства — наприклад, обов'язок депутатів публічно декларувати конфлікт інтересів при розгляді питань, оприлюднювати свої майнові декларації тощо.

Голова Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) з 2018 року.

Під час виборчої кампанії на президентських виборах 2019 року увійшла до команди майбутнього Президента України Володимира Зеленського. Відповідала за антикорупційну політику та реформу діджиталізації. В січні 2019 року запропонувала Зеленському створити мобільний додаток з державними сервісами «Держава24» за аналогією з діджитал рішеннями в банківській сфері. Під час реалізації цієї реформи Михайлом Федоровим додаток отримав назву «Дія».

На виборах до Верховної Ради 2019 року обрана від «Слуги народу» під № 5 у списку. Після обрання стала заступницею голови комітету з питань антикорупційної політики у Верховній Раді. В грудні 2022 року перейшла в економічний комітет Верховної Ради.

Співголова групи з міжпарламентських зв'язків з ФРН.

Заступниця голови фракції партії «Слуга народу» у Верховній Раді України ІХ скликання.

Голова Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів.

З травня 2021 року — заступниця голови Наглядової ради урядової агенції UkraineInvest.

З січня 2022 року — Секретар Національної інвестиційної ради при Президенті України.

19 грудня 2022 року заявила про вихід з партії «Слуга народу» на знак протесту проти дій голови партії Олени Шуляк: та увірвалась у шпиталь до пораненого українського ветерана, який критикував її корупційний законопроєкт щодо містобудування, і влаштувала розбірки. Дії Шуляк викликали різку критику у середовищі військових і ветеранів.

24 лютого 2022, у перший день повномасштабного вторгнення, ініціювала створення і разом з командою волонтерів запустила соціальний сервіс «Прихисток». Він працює на базі сайту prykhystok.gov.ua, створеного за принципом дошки оголошень, і дає можливість вимушеним переселенцям знайти безкоштовне житло.

Боротьба з корупцією

2014 — ініціювала створення і стала засновником громадської ініціативи «Антикорупційний штаб Києва» для розслідування можливих зловживань владою київських чиновників. За словами Янченко, на той час місто через корупційні оборудки втрачало 2-4 млрд грн щороку. За результатами першого ж розслідування, вдалося документально встановити зловживання на кілька мільйонів гривень на державних тендерах при закупівлі харчування для дітей в садках і школах.

Під час каденції в Київраді протидіяла корупції у владі, викривала корупційні схеми за участі чиновників, боролася із незаконними забудовами. Була єдиною із членів земельної комісії Київради, яка голосувала проти передачі земельної ділянки в Пущі-Водиці під побудову елітного тенісного клубу соратникам тодішнього Президента Петра Порошенка. 29 серпня 2014 року провела акцію на знак солідарності з киянами, які залишилися без гарячої води: оголосила перший політичний флешмоб «Ice Bucket Challenge», облилася крижаною водою біля будівлі КМДА і кинула виклик міському голові Києва Віталію Кличку, олігарху Рінату Ахметову і гендиректору «Київенерго» Олександру Фоменку.

У 2015 році Янченко разом з іншими активістами «Антикорупційного штабу» запустили онлайн карту з інформацією про всі ремонтні роботи, які проводяться за бюджетні кошти у Києві. Назвали її — «Антикорупційна карта ремонтів». На момент запуску на карті було відмічено 1 тисячу 393 об'єктів житлової та соціальної інфраструктури: садочків, шкіл, житлових будинків.

Завдяки цьому ресурсу кияни вперше побачили, скільки коштів витрачається на ремонт, та дізналися, що робити, якшо ремонт за фактом — не провели, хоча гроші — освоїли. Також завдяки проєкту вдалося встановити недобросовісних підрядників, з якими роками співпрацювала столична влада, хоча багато з них фігурували у кримінальних провадженнях.

За кілька років «Антикорупційну карту ремонтів» було масштабовано на всю територію України, включно із малими селами. З'явилася можливість побачити інформацію про замовників і підрядників, звернутися до державних органів. Дані програма отримує з електронної системи державних закупівель Prozorro, наповнюється автоматично, в режимі реального часу. Скарги розглядаються практично миттєво.

З «Антикорупційною картою ремонтів» Галина Янченко була представлена у програмі «Нові лідери» (категорії «Державне управління», «Соціальний захист» і «Регіональні програми»).

У вересні 2017 року Галина Янченко стала одним з ініціаторів суспільно-політичного руху «Ініціатива реальних дій», метою якого було змусити парламент скасувати депутатську недоторканість. Також у 2017 році «Антикорупційний штаб» під керівництвом Янченко випустив чат-бот «Держслужбовець Тарас» для допомоги державним службовцям в заповненні е-декларацій. Адже на той час НАЗК, на думку представників Штабу, не справлялася з покладеним на неї обов'язком надання консультацій і роз'яснень щодо правильного заповнення е-декларацій чиновників.

У 2018 році «Антикорупційний штаб» запустив і презентував інтерактивний інструмент «Приховані інтереси», за допомогою якого виборці могли простежити можливі корупційні зв'язки місцевих депутатів. Розслідування організації показало, що за попередній рік компанії, пов'язані з народними депутатами, отримали тендерів на 4,1 мільярда гривень. Більшість тендерів, які виграли компанії нардепів, проводились з єдиним учасником, тобто навіть без видимості конкуренції.

«Антикорупційний штаб» під керівництвом Галини Янченко займався контролем і моніторингом діяльності Національної агенції з питань запобігання корупції. За оцінками фахівців Штабу, у перші кілька років після створення НАЗК працювала непрофесійно і неефективно, була політично залежним органом.

8 червня 2018 року Галину Янченко обрали головою Ради громадського контролю НАБУ.

У квітні 2019 року Галина Янченко окреслила антикорупційні плани команди обраного Президента Володимира Зеленського: скасування депутатської недоторканності, перезапуск антикорупційних органів, зменшення тиску на бізнес.

Верховна Рада

Після перемоги «Слуги народу» на дострокових парламентських виборах 21 липня 2019 стала народним депутатом України у Верховній Раді України ІХ скликання. У ВРУ не було зареєстровано жодного неособистого голосування Янченко.

29 серпня 2019 року обрана заступницею голови фракції «Слуга народу» у парламенті.

Законодавчі ініціативи

Автор десятків законодавчих ініціатив. У 22 законопроєктах є першим автором. 7 з них — стали законами.

За ініціативи Янченко перший законопроєкт з ухвалених Верховною Радою ІХ скликання стосувався змін до Конституції щодо зняття депутатської недоторканності. Щоб норма запрацювала, також підготувала законопроєкт № 2237 — зміни в Кримінально-процесуальний кодекс, якими запроваджено спрощену процедуру розслідування та притягнення депутатів до відповідальності. Закон було ухвалено і підписано Президентом у грудні 2019 року.

Брифінг в кулуарах Верховної Ради

Також прийнято такі законопроєкти Янченко:

• Пропозиції Президента України до Закону «Про внесення змін до Закону України „Про запобігання корупції“ щодо упорядкування окремих питань захисту викривачів»: антикорупціний закон, що регулює створення Єдиного порталу повідомлення.
• Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству.
• Проєкт Закону про внесення змін до статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я (щодо пільг та підвищення оплати праці професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють в системі охорони здоров'я): закон, що регулює питання соціального захисту працівників лабораторій в державних лікарнях.
• Проєкт Закону про внесення змін до Закону України про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо гарантій прав українських та іноземних інвесторів. За ініціативи Янченко Парламент вперше за 6 років вніс зміни до профільного закону про АРМА. Цим законом було скасовано монополію Нацагентства на прийняття рішень про продаж активів та заборонено продавати активи приватних компаній та осіб до вироку суду. Таким чином були посилені гарантії на приватну власність та знищено одну з найбільших рейдерських схем в Україні.

Ціла низка законопроєктів за авторства Янченко готується до другого читання або ж опрацьовується в профільних комітетах — економічному, антикорупційному, правоохоронному, аграрному тощо.

Зокрема, законопроєкт № 7508 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму залучення приватних інвестицій з використанням механізму державно-приватного партнерства (ДПП) для пришвидшення відновлення зруйнованих війною об'єктів та будівництва нових об'єктів, пов'язаних з післявоєнною перебудовою економіки України». Він допоможе вирішити одразу декілька проблем у впровадженні проєктів ДПП: спростить процедури, закріпить фінансові гарантії інвесторів в законодавстві, що дозволить не тільки відновити зруйновану війною інфраструктуру у короткі терміни, але й надати поштовх економіці України.

Парламентська спецкомісія з захисту прав інвесторів

З 2020-го очолює парламентську ТСК з захисту інвесторів

Ініціювала постанову «Про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з питань захисту прав інвесторів», яку ВР 5 червня 2020 року підтримала конституційною більшістю (319 голосів). До цього колегіального експертного органу парламенту увійшло 13 депутатів, Галина Янченко очолила ТСК.

Метою спецкомісії є створення сприятливого інвестиційного клімату в країні. Виділено два пріоритетних напрямки роботи: розробка і реформування українського законодавства щодо інвестицій та розгляд скарг бізнесу.

Розглянуті в межах роботи ТСК звернення лягли в основу законодавчих змін: парламент ухвалив 6 законів, напрацьованих Спецкомісією.

Під час повномасштабної війни Спецкомісія продовжила працювати і вирішувати проблемні питання бізнесу, який створює робочі місця в Україні.

Національна інвестиційна рада при Президенті України

З 2021-го — у складі Національної інвестиційної ради при Президенті України

Указом Президента України від 11 січня 2022 року введена до складу і призначена секретарем Національної інвестиційної ради.

Попри війну, у 2022 Рада підготувала концепцію Великої агропереробки та шість публічних інвестиційних проєктів, домовившись з великими міжнародними страховими компаніями щодо кредитування бізнесу і страхування військових ризиків при запуску нових проєктів.

Шість інвестпроєктів, напрацьованих Національною інвестиційною радою, Галина Янченко представила під час онлайн-форуму REBUILDING UKRAINE WITH THE PRIVATE SECTOR. Інвестрада запропонувала по-новому подивитись на аграрну галузь та рухатись від сировинного експорту до глибокої переробки та створення продукту з високою доданою вартістю, що разом з тим забезпечує створення в Україні нових високооплачуваних робочих місць.

Як секретар Національної інвестиційної ради у 2022 і 2023 роках провела серію зустрічей і круглих столів з представниками бізнесу в різних регіонах України та за кордоном, зокрема, у Польщі, Туреччині, Німеччині, США тощо. На них обговорювалися проблеми, з якими стикнувся бізнес під час повномасштабної війни, і шляхи їхнього вирішення.

Національна інвестиційна рада за участі іноземних та українських експертів, науковців і представників бізнесу розробила реформу державно-приватного партнерства (ДПП), яка втілена у поданому Галиною Янченко законопроєкті № 7508. Головна мета реформи — спростити існуючі процедури в рамках ДПП, щоб долучити бізнес до відновлення країни.

Інструмент ДПП включили до Плану модернізації України, який презентували у швейцарському місті Лугано під час щорічної конференції щодо реформ в Україні у липні 2022 року.

21-22 липня 2022 року Галина Янченко презентувала реформу ДПП в Туреччині, країні, яка має успішний досвід у цьому напрямку.

У липні 2022 року секретар Національної інвестиційної ради взяла участь у дводенній конференції з відновлення України — Ukrainian Recovery Conference.

Родина

• Колишній чоловік: Віктор Андрусів, екс-керівник Українського інституту майбутнього. З червня 2022 року — військовослужбовець ЗСУ. 15 вересня 2023 року Галина Янченко оголосила про розлучення з ним на сторінці у своїй соціальній мережі.

• Діти: дочка Афіна (нар. 2012), син Аскольд (нар. 2016).

Відзнаки і нагороди

• 13 грудня 2021 — почесна відзнака І ступеня Національної асоціації адвокатів України.
• У грудні 2021 — премія Київської школи державного управління імені Сергія Нижного як переможець у номінації «Найкраща бізнес-ініціатива в державній сфері».
• 2021 — відзнака International Chamber of Commerce.
• 8 листопада 2022 — відзнака International trade council за лідерство у розвитку економічної дипломатії.
• 2023 — нагорода Міністра внутрішніх справ України.

Посилання

• Шаблон:Facebook
• Галина Янченко у соцмережі Twitter
• Галина Янченко у соцмережі Instagram
• Телеграм-канал «Форпост Янченко»
• Блог Галини Янченко на «Українській правді»
• Блог Галини Янченко в інтернет-виданні Liga.net
• Блог Галини Янченко в інтернет-виданні Цензор.нет
• Блог Галини Янченко на «Інтерфакс-Україна»