43-тя окрема артилерійська бригада (Україна)

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Картка військового формування

43-тя окрема артилерійська бригада імені гетьмана Тараса Трясила Шаблон:Вчс — військове формування артилерійських військ Збройних сил України. Підпорядковується безпосередньо командуванню Сухопутних військ Збройних Сил України[1].

Частина була сформована восени 2014 року, після початку російської агресії.

Бригада носить ім'я гетьмана Тараса Трясила — кошового отамана Війська Запорозького у XVII столітті.

Історія

Передумови

У лютому 2014 року почалася російська збройна агресія проти України: Росія вторглася до Криму та анексувала його. Вже у квітні розпочалися бойові дії війни на сході, після захоплення Слов'янська Донецької області російськими диверсійними загонами під командуванням Ігоря Гіркіна. Влітку українські війська вели бої на російсько-українському кордоні, під Донецьком, Луганськом, та на Приазов'ї, ізолюючи угруповання бойовиків від постачання з Росії та розсікаючи утримувані ними території. Після втручання регулярної російської армії, українські сили зазнали низку поразок і були змушені відійти від Луганська, Іловайська та Новоазовська.

Створення

Бригада створена в кінці 2014 року на базі 5-го дивізіону 26-ї окремої артилерійської бригади, що був озброєний незадовго до того знятими зі зберігання артилерійськими установками 2С7 «Піон». 5-й дивізіон був перейменований на 191-й гарматний самохідний артилерійський дивізіон вже у складі 43-ї бригади[2].

5 травня 2015 року в наметовому містечку поблизу с. Дівички був виданий перший письмовий наказ командира військової частини.

У 2016 році 45 ОМПБ, що перебував у складі бригади, був розформований та на його базі був створений батальйон охорони[3].

В жовтні 2017 року заступника командира 44 ОАБр полковника Дорохова Олега Михайловича було призначено командиром 43 ОАБр.[4]

14 жовтня 2020 року бригаді було присвоєно почесне найменування «імені гетьмана Тараса Трясила»[5].

Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну бригада брала участь в боях у Київській області, де розхід снарядів складав більше 100 штук на одну артсистему на добу. Після звільнення Київщини 43 ОАБр брала участь у боях на півдні, північному-сході та сході України, а також в Донецькій області. Після цього була передислокована на Харківщину для участі у харківській контрнаступальній операції, де розхід снарядів складав близько 50 штук на одну артсистему на добу. Після вдалих дій під час Балаклійського прориву підрозділ приступив до виконання завдань в Донецькій області[6].

Структура

  • управління (в тому числі, штаб);
  • 1 самохідний артилерійський дивізіон 2С7 «Піон»;
  • 2 самохідний артилерійський дивізіон 2С7 «Піон»;
  • 3 самохідний артилерійський дивізіон 2С7 «Піон»;
  • 4 самохідний артилерійський дивізіон 2С7 «Піон»;
  • батальйон охорони;
  • 209-й окремий протитанковий артилерійський дивізіон (пп В1660), м. Пирятин[7][8][9];
  • дивізіон артилерійської розвідки;
  • ремонтна рота;
  • рота матеріального забезпечення;
  • польовий вузол зв'язку;
  • медичний пункт[10].

Традиції

14 жовтня 2020 року, «з метою відновлення історичних традицій національного війська щодо назв військових частин, зважаючи на зразкове виконання поставлених завдань, високі показники в бойовій підготовці, а також з нагоди відзначення Дня захисника України», бригаді було присвоєно почесне найменування «імені гетьмана Тараса Трясила»[5].

3 листопада 2022 року 43 окрема артилерійська бригада імені гетьмана Тараса Трясила Сухопутних військ Збройних Сил України указом Президента України Володимира Зеленського відзначена почесною відзнакою «За мужність та відвагу».[11]

Командування

  • (???—2015) підполковник Стуженко Анатолій Ілліч[12]
  • (2015—2017) полковник Добринін Євген Вікторович[13]
  • (2017—2020) полковник Дорохов Олег Михайлович[4][14][15]
  • (2020—2023) полковник Шевчук Олег Васильович
  • (з 2023) полковник Лисенко Ярослав Юрійович Шаблон:Джерело

Втрати

У боях війни на сході України загинуло троє військовослужбовців частини, один — помер в результаті отриманої хвороби на передовій:

  • 31 січня 2015 року загинули молодший сержант Микола Пономаренко, старші солдати Василь Воропай і Павло Антоненко[2]
  • 3 липня 2016 року, після 8 місяців тяжкої хвороби, що виникла під час військової служби на передовій, помер старший солдат Коваленко Михайло Васильович[16].
  • Жушман Максим Анатолійович[17]

Галерея

  • Бойові стрільби артилерійських підрозділів на полігоні “Дівички”, 2016

    Бойові стрільби артилерійських підрозділів на полігоні “Дівички”, 2016

  • Навчання в 2017

    Навчання в 2017

  • 2С7 на параді в 2018

    2С7 на параді в 2018

  • Frontline Easter in UA 43rd brigade 01.jpg

    Великдень в 2022 році

Примітки

Джерела

Шаблон:У соціальних мережах

http://piryatin-visti.at.ua/publ/vijskovomu_garnizonu_v_pirjatini_buti/1-1-0-4107

Шаблон:-Шаблон:Сухопутні війська ЗСУ

  1. ↑ http://www.ukrmilitary.com/p/ukrainian-ground-forces.html

  2. ↑ 2,0 2,1 http://www.zsu-info.com/faces/estet-navodiv-akula-ciliv-i-na-don/

  3. ↑ https://www.ukrmilitary.com/p/disbanded-troops.html

  4. ↑ 4,0 4,1 https://armyinform.com.ua/2019/11/rozkryto-tayemnyczi-vijskovyh-u-divychkah/

  5. ↑ 5,0 5,1 https://www.president.gov.ua/documents/4322020-35289

  6. ↑ Ніх#я сє! Щас 43 подзвонимо! — Як «Піони» розносили склади орків на Харківщині | Невигадані історії
  7. ↑ https://piryatin-visti.at.ua/publ/vijskovomu_garnizonu_v_pirjatini_buti/1-1-0-4107

  8. ↑ http://www.grebenka.com/news/u_pirjatini_vidrodzhujut_vijskovu_chastinu/2016-12-11-5067

  9. ↑ http://www.grebenka.com/news/bazuvannja_vijskovoji_chastini_v_pirjatini/2017-07-07-5806

  10. ↑ Військова частина А3085
  11. ↑ Шаблон:УПУ
  12. ↑ https://infomist.ck.ua/cherkaski-avtomajdanivtsi-zapidozryly-kerivnyka-artdyvizonu-u-sluzhbi-agresoru/

  13. ↑ http://www.grebenka.com/news/bazuvannja_vijskovoji_chastini_v_pirjatini/2017-07-07-5806

  14. ↑ https://pereyaslav-rda.gov.ua/news/2018/8090-shchyro-vitayemo-komandyra-viyskovoyi-chastyny-a3085-polkovnyka-dorokhova-oleha-mykhaylovycha

  15. ↑ Хто деребанить Дівичківський полігон? 29.11.2018, 06:29
  16. ↑ http://memorybook.org.ua/14/kovalenkomih.htm

  17. ↑ У Полтаві попрощалися з п’ятьма військовими, які загинули у боях на Донеччині та Луганщині
Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=43-тя_окрема_артилерійська_бригада_(Україна)&oldid=5550