72-й центр інформаційно-психологічних операцій (Україна)

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Картка військового формування 72-й це́нтр інформаці́йно-психологі́чних опера́цій Шаблон:Вчс — частина Сил спеціальних операцій України, що спеціалізується на інформаційно-психологічних операціях.

До 2016 року входила до складу Військово-Морських Сил України. Один з останніх осередків опору ВМС України російським окупантам у 2014 році в Севастополі. Частина трималася до 23 березня[1].

Історія

Центр інформаційно-психологічних операцій (ЦІПСО) Військово-Морських Сил Збройних Сил України був сформований в Севастополі у жовтні 2003 року. Значних зусиль до його створення доклали ветерани воєнної розвідки України: капітан 1 рангу Чепець Володимир Іванович та капітан 1 рангу Шаблінський Іван Іванович. Першим командиром частини був призначений капітан 1 рангу Лисенко Сергій Михайлович.

На ЦІПСО ВМС покладалися завдання виявлення і попередження інформаційних і психологічних загроз спрямованих проти Військово-Морських Сил України, інформаційно-аналітичного забезпечення розвідувального управління штабу ВМС. Типова структура ЦІПСО включала[2]:

  • аналітичний відділ;
  • відділ спостереження та спеціальних дій з групою інформаційного забезпечення;
  • відділення друкованої пропаганди;
  • відділення інформаційно-телекомунікаційних технологій.

Російська інтервенція

Протистоячи російській інтервенції, 2 березня 2014 року рішучими діями, застосувавши як бойову броньовану машину звукопередавальну станцію на базі БТР-80, особовий склад Центру спільно з офіцерами 191-го навчального загону ВМС України запобігли захопленню військового містечка і складів зі зброєю російськими спецпризначенцями[3][4]. Потім частина трималася ще майже три тижні. Російським командуванням військовим Центру було висунуто два ультиматуми про здачу, а ввечері 22 березня до Центру, на територію Навчального загону, російські окупанти пригнали бронеавтомобіль «Тигр» і спецтехніку для глушіння мобільного зв'язку[5]. Українські офіцери забарикадувались всередині будівлі на поверсі, очікуючи штурму. На жаль, зрадник, який 21 березня перейшов на бік окупантів, повідомив противнику про слабкі місця оточених і показав усі виходи і входи до будинку[5]. 23 березня частина була захоплена[1]. Командир частини капітан 2 рангу В'ячеслав Дем'яненко був викрадений «зеленими чоловічками»[6] і незаконно ними утримувався понад десять діб[7]. Звільнений з полону 3 квітня 2014 року[8][9].

14 співробітників центру, в тому числі й офіцери, не вийшли з Криму після початку окупації, залишилися там і, ймовірно, перейшли на службу до ворога[10].

Колишня нарукавна емблема підрозділу

Командири

  • капітан 1 рангу Лисенко Сергій Михайлович;
  • капітан 1 рангу Болотников Євген Геннадійович;
  • капітан 2 рангу Цалоєв Володимир Муратович;
  • капітан 2 рангу Дем'яненко В'ячеслав Михайлович.

Див. також

Примітки

Посилання

Шаблон:-Шаблон:ССО ЗСУ

  1. 1,0 1,1 У Криму росіяни заблокували один із останніх осередків опору ВМС України ТВі. 23 березня 2014
  2. http://www.kharkovforum.com/showthread.php?t=2737425

  3. П'ятий день російської інтервенції в Криму Преступности.нет 2 березня 2014
  4. Російський спецназ покинув українську військову частину в Севастополі Українська правда. 2 березня 2014
  5. 5,0 5,1 У Севастополі росіяни пригнали «Тигр» для штурму українців Українська правда. 22 березня 2014
  6. Події 23 березня 2014 Громадська варта
  7. У кримському полоні залишається один наш військовий, «незламний» Українська правда. 28 березня 2014
  8. О. Турчинов: Капітан другого рангу Збройних Сил України В'ячеслав Дем'яненко звільнений з полону Офіційний сайт Президента України. 3 квітня 2014
  9. Офіцер Дем'яненко після кримського полону прибув на материкову частину України Дзеркало тижня. Україна. 3 квітня 2014
  10. http://vmsu.org/zradniki/vijskova-chastina-a4398/