-
Сидор Олег Миколайович: відмінності між версіями
ua>Леонід Панасюк Немає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Версія за 16:06, 13 грудня 2022
| Сидор Олег Миколайович | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Оле́г Микола́йович Си́дор (, с. Коноплівці — Шаблон:ДС, поблизу м. Щастя) — солдат Збройних сил України.
Життєпис
Колишній військовик, строкову службу пройшов у десантних військах, снайпер-розвідник, опісля служив за контрактом.
Активний учасник Революції Гідності — у складі 8-ї «афганській» сотні Самооборони Майдану очолював групу швидкого реагування.
Пішов добровольцем на фронт, командир штурмового загону «Яструб», 24-й окремий штурмовий батальйон ЗСУ «Айдар».
Був учасником практично всіх боїв «Айдару»; загинув вранці 9 січня 2015-го поблизу міста Щастя від вогнепального поранення.
10 січня 2015 року з Олегом попрощалися на Майдані Незалежності у Києві.
Похований у Коноплівцях.
Без Олега лишились дружина і двоє дітей. Після смерті чоловіка дружина підписала контракт зі 128-ю ОГПБр та відбула на службу у Старобільськ.
Вшанування
- на будинку, у якому проживав Олег Сидор, відкрито меморіальну дошку його честі
- 29 грудня 2016 в Києві за підтримки благодійних фондів та участі громадських активістів й волонтерів презентовано колекційну марку, створену на честь воїнів, які загинули в боях на сході України. На ній зображені Ігор Брановицький, Ігор Гольченко, Микола Колосовський, Євген Лоскот, Андрій Матвієнко, Сергій Свищ, Олег Сидор, Сергій Табала, Георгій Тороповський.