-
Бірюков Роман Ростиславович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:18, 8 жовтня 2023
| Бірюков Роман Ростиславович | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Рома́н Ростисла́вович Бірюко́в — український військовик, учасник війни на сході України, солдат Збройних сил України.
Життєпис
Народився та проживав у Нововолинську. Навчався майбутній воїн у Нововолинській ЗОШ № 6, після закінчення школи навчався у Нововолинському ПТУ № 11.[1] Мобілізований, старший радіотелефоніст 51-ї окремої механізованої бригади.
Загинув 29 серпня 2014-го поблизу села Андріївка в Донецькій області внаслідок підриву машини бригади на міні.
Похований в селі Низкиничі Іваничівського району.
Нагороди
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни
- нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (4.6.2015, посмертно)
Вшанування пам'яті
3 травня 2015 року на будівлі Нововолинського ПТУ-11, де навчався Роман Бірюков, було встановлено меморіальні дошки на честь Романа Бірюкова та іншого героя війни — Павла Попова, який також навчався у цьому навчальному закладі.[1]
9 квітня 2015 року у Нововолинську відбулось урочисте відкриття Стели Героям, на якій розміщені фотографії усіх жителів міста, які полягли під час Революції Гідності та війни на сході України: Сергія Байдовського, Сергія Бугайчука, Андрія Дрьоміна, Андрія Задорожнього, Ігора Кантора, Андрія Комаристого, Павла Попова, Володимира Пушкарука, Олександра Свинчука та Романа Бірюкова.[2]