-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Кантор Ігор Володимирович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кантор Ігор Володимирович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Otheruses І́гор Володи́мирович Ка́нтор (1987—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Біографія

Народився Ігор Кантор 11 січня 1987 року в селі Грибовиця Іваничівського району. Навчався майбутній воїн у місцевій школі, після закінчення школи проживав у місті Нововолинську, працював підземним електросюсарем на Нововолинській шахті № 5. В 2006—2007 роках проходив строкову службу у повітряно-десантних військах України. 2011 року одружився; працював на заводі «Кроноспан» — оператор автоматичних та напівавтоматичних верстатів й установок.[1][2]

Призваний до збройних сил за мобілізацією 8 квітня 2014 року, служив у 51-ї механізованій бригаді. Разом із іншими бійцями бригади брав участь у відсічі збройній агресії Росії. 14 липня 2014 року у Свердловському районі Луганської області підрозділ бригади прийняв бій з терористичними угруповуваннями. Позиції українських військових бойовики обстріляли із реактивної артилерії, і один із зарядів влучив у бронемашину. Під час бою загинуло троє українських військових — Ігор Кантор, Олександр Абрамчук та молодший сержант Юрій Трохимук. Ігор не встиг скористатися бронежилетом, який йому купили односельці, та не встигли передати бійцеві.[1][2]

Удома у загиблого бійця залишилилась вагітна дружина.[1]

Похований Ігор Кантор на кладовищі у рідному селі Грибовиця.

Нагороди

4 червня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Вшанування пам'яті

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub