-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Сніцар Павло Леонідович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>LxlalexlxlBot
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:47, 8 жовтня 2023

Сніцар Павло Леонідович
UA-OF5-COL-GSB-H(2015).png ПолковникШаблон:Категорія тільки в статтях (посмертно)
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Павло́ Леоні́дович Сніцар (1976—2014) — полковник (посмертно), командир Кіровоградського стрілецького батальйону (військова частина 3011), міністерство внутрішніх справ України. Учасник російсько-української війни

Життєпис

Народився 1976 року в місті Ульяновка. Мама хворіла, тому Павло брав на себе домашню роботу. Військову службу розпочав солдатом, 1997-го закінчив військове училище прикордонних військ — окремий факультет внутрішніх військ МВС Академії Прикордонних військ України. 1998 року побрався. Кіровоградським батальйоном командував більше 10 років, підполковник. В грудні 2013-квітні 2014 з батальйоном був на Майдані — виконував завдання з охорони громадського порядку. Завдання виконував важко — вважав що керівництво втратило зв'язок із реальністю. Зазнав травми; почав втрачати зір і слух, лікувався.

В зоні бойових дій із батальйоном з весни 2014-го. Загинув 23 липня в часі боїв за визволення Лисичанська при спробі вивести з-під обстрілу терористів та порятувати поранених бійців Національної гвардії й Збройних сил України і полковника Олександра Радієвського. Тоді ж загинув солдат Ігор Коцяр. Терористи забрали у вбитого телефон й подзвонили дружині та глумилися.

29 липня 2014-го в Кіровограді відбулося останнє прощання. Похований на Ровенському кладовищі, Алея Слави.

Без Павла лишились дружина Олеся, син Олексій (1999 р.н.) та донька Дарина (2010 р.н.).

Нагороди та вшанування

  • 14 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
  • Посмертно навічно зарахований до списку особового складу управління стрілецького батальйону окремої криворізької бригади охорони громадського порядку Національної гвардії України.
  • У вересні 2014-го УПЦ МП вручив вдові полковника орден Георгія Побідоносця.
  • Травнем 2015-го при вході до в/ч 3011 відкрито пам'ятну дошку на честь Павла Сніцаря. Вулицю, на якій знаходиться військова частина, перейменовано на вулицю Сніцаря.
  • відзнака «За заслуги 2 ступеня» (рішення виконкому Кіровоградської ради від 26 серпня 2014; посмертно).

Джерела

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ