Сніцар Павло Леонідович

Сніцар Павло Леонідович;
	ПолковникШаблон:Категорія тільки в статтях (посмертно)
	Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Павло́ Леоні́дович Сніцар (1976—2014) — полковник (посмертно), командир Кіровоградського стрілецького батальйону (військова частина 3011), міністерство внутрішніх справ України. Учасник російсько-української війни

Життєпис

Народився 1976 року в місті Ульяновка. Мама хворіла, тому Павло брав на себе домашню роботу. Військову службу розпочав солдатом, 1997-го закінчив військове училище прикордонних військ — окремий факультет внутрішніх військ МВС Академії Прикордонних військ України. 1998 року побрався. Кіровоградським батальйоном командував більше 10 років, підполковник. В грудні 2013-квітні 2014 з батальйоном був на Майдані — виконував завдання з охорони громадського порядку. Завдання виконував важко — вважав що керівництво втратило зв'язок із реальністю. Зазнав травми; почав втрачати зір і слух, лікувався.

В зоні бойових дій із батальйоном з весни 2014-го. Загинув 23 липня в часі боїв за визволення Лисичанська при спробі вивести з-під обстрілу терористів та порятувати поранених бійців Національної гвардії й Збройних сил України і полковника Олександра Радієвського. Тоді ж загинув солдат Ігор Коцяр. Терористи забрали у вбитого телефон й подзвонили дружині та глумилися.

29 липня 2014-го в Кіровограді відбулося останнє прощання. Похований на Ровенському кладовищі, Алея Слави.

Без Павла лишились дружина Олеся, син Олексій (1999 р.н.) та донька Дарина (2010 р.н.).

Нагороди та вшанування

14 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Посмертно навічно зарахований до списку особового складу управління стрілецького батальйону окремої криворізької бригади охорони громадського порядку Національної гвардії України.
У вересні 2014-го УПЦ МП вручив вдові полковника орден Георгія Побідоносця.
Травнем 2015-го при вході до в/ч 3011 відкрито пам'ятну дошку на честь Павла Сніцаря. Вулицю, на якій знаходиться військова частина, перейменовано на вулицю Сніцаря.
відзнака «За заслуги 2 ступеня» (рішення виконкому Кіровоградської ради від 26 серпня 2014; посмертно).

Джерела

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ

Сніцар Павло Леонідович

Життєпис

Нагороди та вшанування

Джерела

Навігаційне меню

Пошук