-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Махов Олександр Володимирович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Максим Огородник
Немає опису редагування
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 10:53, 15 жовтня 2023

Олександр Махов
Олександр Володимирович Махов
UA-OR5-SGT-GSB-H(2015).png СержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Олександр Володимирович Махов (17 квітня 1986, м. Ворошиловград — 4 травня 2022, с. Довгеньке, Харківська область) — український військовослужбовець, сержант Збройних сил України, військовий журналіст, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022, посмертно).

Життєпис

Олександр Махов народився 17 квітня 1986 року в місті Ворошиловграді (нині Луганськ)[1][2].

Закінчив Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля (спеціальність — журналістика). Працював на Луганському обласному телебаченні, на міському каналі «ІРТА»[1], кореспондентом на телеканалах «Україна», «Україна 24», «Дом» (2021—2022)[3]. Висвітлював події із зони бойових дій, вів подкаст «Військкор»[4]. У 2017 році мав відрядження на Антарктиду[5].

У 2015 році добровільно мобілізувався[2], служив зенітником та кулеметником у 57-й окремій мотопіхотній бригаді[3]. Брав участь у бойових діях під Горлівкою — у Зайцевому та Майорську[6].

Від 20 лютого до 5 березня 2020 року був єдиним представником українських ЗМІ в обсервації в Нових Санжарах на Полтавщині разом з евакуйованими з китайського Уханя[1][5].

З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року знову пішов на фронт у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади[5]. Загинув 4 травня 2022 року при обороні с. Довгеньке, що на Харківщині, внаслідок обстрілу російських окупантів[4]. Ворожий уламок поцілив у легеню Олександра[7].

Похований 9 травня 2022 року на Берковецькому кладовищі[8].

Залишився син Владислав та наречена Анастасія Блищик[3].

Вшанування

5 травня 2022 року своє звернення президент України Володимир Зеленський розпочав із повідомлення про загибель журналіста[9].

  • 27 жовтня 2022 року в Києві з'явилася вулиця Олександра Махова[10].
  • Його ім'ям в Києві також назвали станцію швидкісного трамвая[11].
  • 26 грудня 2022 року в Ізюмі на Харківщині, вулицю Олександра Островського перейменували на вулицю Олександра Махова[12].

Нагороди

  • орден «За мужність» III ступеня (24 травня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[13].

Примітки

Джерела

Посилання

https://reporters.media/mahov/
https://armyinform.com.ua/2022/04/11/my-vystoyimo-bo-cze-nasha-zemlya-nash-dim/
https://armyinform.com.ua/2021/09/10/rosijskyj-film-solnczepёk-‒-koktejl-shtampiv-ta-fejkiv-rospropagandy/


Відеофрагменти

Шаблон:Бібліоінформація

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Портали