Блищик Анастасія Сергіївна

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анастасія Блищик
Анастасія Сергіївна Блищик
UA-OF(D)-HOR-GSB-H(2015).png Молодший лейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Анастасія Сергіївна Блищик (Шаблон:Н Херсонська область[1]) — українська журналістка, військовослужбовиця ЗСУ, молодший лейтенант 47 ОМБр Збройних сил України, учасниця російсько-української війни. Членкиня Жіночого ветеранського руху (2022)[2].

Провідна щоденна італійська газета «Il Foglio» обрала Анастасію Блищик «Персоною року 2022»[3][4][5][6].

Життєпис

Закінчила факультет журналістики Запорізького національного університету[6].

Працювала журналісткою телеканалів «Еспресо TV»; «Україна» та «Україна 24» (2019[7]—2022)[8].

Російсько-українська війна

Анастасія Блищик у звільненому Ізюмі на Харківщині. 3 жовтня 2022 р.

Добровільно[9] вступила до лав Збройних сил України після того, як на Харківщині в травні 2022 року загинув її наречений — журналіст Олександр Махов[5][10][11][12]. Спочатку служила пресофіцеркою в Ізюмському батальйоні ТрО, зараз на цій же посаді в 47-й окремій механізованій бригаді.

8 березня 2023 року Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний вручив Блищик погон зі званням «молодший лейтенант»[13].

Я служу з людьми, які соромляться говорити про свої здобутки. Вони кажуть: «Ми не Герої, ми весь час виконували свій обов'язок». Я посміхаюся й відповідаю: «Ви — найкращі»
— Анастасія Блищик[14]

Ініціаторка перейменування вулиці в Києві та Ізюмі на честь Олександра Махова[2]. 20 листопада 2022 року Анастасія Блищик почепила першу табличку з назвою вулиці[15].

Нагороди

Військові звання

Примітки

Посилання

Шаблон:External media


Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ

  1. ↑ А. Кучер. Жінки, які покинули свою довоєнну роботу, щоб долучитися до ЗСУ // Свідомі. — 2022. — 6 грудня.
  2. ↑ 2,0 2,1 Розмова з Анастасією Блищик «Преса» // Ветеранка. Жіночий ветеранський рух. — 2022.
  3. ↑ Українська журналістка і військова Анастасія Блищик — персона року за версією італійської газети Il Foglio // Новинарня. — 2022. — 14 грудня.
  4. ↑ Анастасія Блищик стала персоною року за версією італійської газети «Il Foglio» // детектор медіа. — 2022. — 14 грудня.
  5. ↑ 5,0 5,1 О. Кравченко. Українська журналістка Анастасія Блищик стала Персоною року 2022 від італійського видання // LB.ua. — 2022. — 15 грудня.
  6. ↑ 6,0 6,1 Вихованка факультету журналістики Анастасія Блищик — «Персона року-2022» за версією італійського видання «ll Foglio» // Запорізький національний університет. — 2022. — 15 грудня.
  7. ↑ Анастасія Блищик // Сьогодні
  8. ↑ Анастасія Блищик: «Я втекла від комфортного життя в армію» // Ukraїner. — 2022. — 20 листопада.
  9. ↑ https://www.nytimes.com/2022/12/03/opinion/ukraine-women.html

  10. ↑ Анастасія Блищик знайшла будинок, у якому загинув її наречений Олександр Махов // детектор медіа. — 2022. — 5 листопада.
  11. ↑ О. Іванець. Історія війни: Олександр Махов та Анастасія Блищик // АрміяInform. — 2022. — 14 жовтня.
  12. ↑ Листи з фронту: військовослужбовиця Анастасія Блищик — про втрату коханого та рішення піти на фронт // Vogue. — 2022. — 14 жовтня.
  13. ↑ 13,0 13,1 Журналістка та військовослужбовиця Анастасія Блищик отримала погон зі званням «молодший лейтенант» // Правий берег. — 2023. — 31 березня.
  14. ↑ А. Кучер. Жінки, які покинули свою довоєнну роботу, щоб долучитися до ЗСУ // Свідомі. — 2022. — 6 грудня.
  15. ↑ Д. Гришина. Вулиця Махова: у Києві наречена полеглого воїна повісила табличку на вулиці, що назвали на його честь // Вечірній Київ. — 2022. — 20 листопада.
  16. ↑ 16,0 16,1 16,2 https://detector.media/medialife/article/215463/2023-08-11-presofitserka-anastasiya-blyshchyk-otrymala-nagorodu-sribnyy-khrest-vid-generala-zaluzhnogo/

  17. ↑ Л. Задорожна. Армійські будні солдата Анастасії Блищик // Polskie Radio для України. — 2022. — 11 грудня.
Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Блищик_Анастасія_Сергіївна&oldid=20620