-
Блищик Анастасія Сергіївна
Анастасія Блищик Анастасія Сергіївна Блищик | |
---|---|
Молодший лейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Анастасія Сергіївна Блищик (Шаблон:Н Херсонська область[1]) — українська журналістка, військовослужбовиця ЗСУ, молодший лейтенант 47 ОМБр Збройних сил України, учасниця російсько-української війни. Членкиня Жіночого ветеранського руху (2022)[2].
Провідна щоденна італійська газета «Il Foglio» обрала Анастасію Блищик «Персоною року 2022»[3][4][5][6].
Життєпис
Закінчила факультет журналістики Запорізького національного університету[6].
Працювала журналісткою телеканалів «Еспресо TV»; «Україна» та «Україна 24» (2019[7]—2022)[8].
Російсько-українська війна
Добровільно[9] вступила до лав Збройних сил України після того, як на Харківщині в травні 2022 року загинув її наречений — журналіст Олександр Махов[5][10][11][12]. Спочатку служила пресофіцеркою в Ізюмському батальйоні ТрО, зараз на цій же посаді в 47-й окремій механізованій бригаді.
8 березня 2023 року Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний вручив Блищик погон зі званням «молодший лейтенант»[13].
Я служу з людьми, які соромляться говорити про свої здобутки. Вони кажуть: «Ми не Герої, ми весь час виконували свій обов'язок». Я посміхаюся й відповідаю: «Ви — найкращі» — Анастасія Блищик[14]
Ініціаторка перейменування вулиці в Києві та Ізюмі на честь Олександра Махова[2]. 20 листопада 2022 року Анастасія Блищик почепила першу табличку з назвою вулиці[15].
Нагороди
- почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «Срібний хрест» (2023)[16];
- відзнака від бригадного генерала Олександра Тарнавського[16];
- грамота від міністра оборони України Олексія Резнікова[16].
Військові звання
- молодший лейтенант (8.3.2023)[13];
- солдат (2022)[17].
Примітки
Посилання
- Шаблон:Facebook
- Шаблон:Instagram
- Анастасія Блищик: «Він захищав мене, а тепер я захищаю пам'ять про нього» // Україна Радіо.
- Д. Долотова. Назавжди наречені: трагічна історія кохання та війни Олександра Махова й Анастасії Блищик // Вікна новини. — 2022. — 16 жовтня.
Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ
- ↑ А. Кучер. Жінки, які покинули свою довоєнну роботу, щоб долучитися до ЗСУ // Свідомі. — 2022. — 6 грудня.
- ↑ 2,0 2,1 Розмова з Анастасією Блищик «Преса» // Ветеранка. Жіночий ветеранський рух. — 2022.
- ↑ Українська журналістка і військова Анастасія Блищик — персона року за версією італійської газети Il Foglio // Новинарня. — 2022. — 14 грудня.
- ↑ Анастасія Блищик стала персоною року за версією італійської газети «Il Foglio» // детектор медіа. — 2022. — 14 грудня.
- ↑ 5,0 5,1 О. Кравченко. Українська журналістка Анастасія Блищик стала Персоною року 2022 від італійського видання // LB.ua. — 2022. — 15 грудня.
- ↑ 6,0 6,1 Вихованка факультету журналістики Анастасія Блищик — «Персона року-2022» за версією італійського видання «ll Foglio» // Запорізький національний університет. — 2022. — 15 грудня.
- ↑ Анастасія Блищик // Сьогодні
- ↑ Анастасія Блищик: «Я втекла від комфортного життя в армію» // Ukraїner. — 2022. — 20 листопада.
- ↑
https://www.nytimes.com/2022/12/03/opinion/ukraine-women.html
- ↑ Анастасія Блищик знайшла будинок, у якому загинув її наречений Олександр Махов // детектор медіа. — 2022. — 5 листопада.
- ↑ О. Іванець. Історія війни: Олександр Махов та Анастасія Блищик // АрміяInform. — 2022. — 14 жовтня.
- ↑ Листи з фронту: військовослужбовиця Анастасія Блищик — про втрату коханого та рішення піти на фронт // Vogue. — 2022. — 14 жовтня.
- ↑ 13,0 13,1 Журналістка та військовослужбовиця Анастасія Блищик отримала погон зі званням «молодший лейтенант» // Правий берег. — 2023. — 31 березня.
- ↑ А. Кучер. Жінки, які покинули свою довоєнну роботу, щоб долучитися до ЗСУ // Свідомі. — 2022. — 6 грудня.
- ↑ Д. Гришина. Вулиця Махова: у Києві наречена полеглого воїна повісила табличку на вулиці, що назвали на його честь // Вечірній Київ. — 2022. — 20 листопада.
- ↑ 16,0 16,1 16,2
https://detector.media/medialife/article/215463/2023-08-11-presofitserka-anastasiya-blyshchyk-otrymala-nagorodu-sribnyy-khrest-vid-generala-zaluzhnogo/
- ↑ Л. Задорожна. Армійські будні солдата Анастасії Блищик // Polskie Radio для України. — 2022. — 11 грудня.