Єгоренко Володимир Володимирович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єгоренко Володимир Володимирович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Володи́мир Володи́мирович Єго́ренко (19 травня 1966, м. Одеса, Українська РСР — 29 березня 2017, с. Троїцьке, Попаснянський район, Луганська область, Україна) — український військовик, учасник війни на сході України, солдат, водій (44-та окрема артилерійська бригада).

Життєпис

Народився 1966 року в Одесі. Мешкав у районі Слобідка. Усе життя працював водієм. Любив співати, танцювати.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України влітку 2014 року був призваний на військову службу під час третьої хвилі мобілізації. У складі 6-го окремого мотопіхотного батальйону «Збруч» ніс службу на адміністративному кордоні з окупованим Кримом. За півроку після демобілізації, у 2015 році, підписав контракт. Виконував завдання на території проведення антитерористичної операції на сході України.

Солдат, водій-номер обслуги батальйону охорони (колишній 6-й ОМПБ «Збруч») 44-ї окремої артилерійської бригади, в/ч А3215, м. Тернопіль.

Загинув 29 березня 2017 року від мінно-вибухової травми під час виконання бойового завдання неподалік села Троїцьке Попаснянського району, — доставляючи боєприпаси та інженерне майно для обладнання інженерних позицій на автомобілі ГАЗ-66, потрапив під мінометний обстріл поблизу позиції. Внаслідок прямого влучення міни у вантажівку дістав численні уламкові та вогнепальні поранення, був доправлений до реанімації шпиталю, але врятувати життя військовослужбовця не вдалося, поранення виявились не сумісними з життям[1][2][3][4]. Шаблон:Цитата

Похований 3 квітня у м. Одеса, на Західному кладовищі[5][6].

По смерті залишилися дружина Ольга та двоє дітей, — син і донька.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 161/2017 від 13 червня 2017 року «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[7].

Примітки

Посилання

Шаблон:Учасники РУВ