-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Грабовий Валерій Миколайович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Валерій Миколайович Грабовий
UA-OF1-SLT-GSB-H(2015).png Старший лейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:External media Вале́рій Микола́йович Грабови́й (Шаблон:Н Шаблон:Дн, м. Подільськ, Одеська область — Шаблон:ПомШаблон:Дс, м. Луганськ) — український військовослужбовець, десантник, старший лейтенант Збройних сил України. Юрист, підприємець, депутат Павлоградської районної ради.

Життєпис

Валерій Грабовий народився в місті Подільськ (колишній Котовськ) на Одещині. Коли Валерію було 11 років, родина переїхала на Кіровоградщину. Закінчив загальноосвітню школу села Бандурове Гайворонського району.

З 1987 року служив у Прикордонних військах КДБ СРСР. 1991 закінчив командний факультет Алматинського вищого прикордонного училища КДБ СРСР (Казахська РСР), спеціальність — командно-тактична, офіцер прикордонних військ. 1993 року залишив службу, остання посада — начальник прикордонної застави.

З 1994 по 1997 працював за контрактом на посаді юрисконсульта відділу правового забезпечення банківської діяльності у ВАТ КБ «Казкомерцбанк» в Алмати. 1997 року закінчив юридичний факультет Університету «Туран» в м. Алмати, за спеціальністю «Правознавство».

1998 року приїхав на Дніпропетровщину, працював юрисконсультом у ВАТ «Павлоградський молочний комбінат» міста Павлоград. З 1 вересня 1999 — приватний підприємець. Мешкав в селі Троїцьке Павлоградського району.

З 2 листопада 2010 року — депутат Павлоградської районної ради від партії «Сильна Україна»[1]. В грудні 2013, до Дня місцевого самоврядування, нагороджений грамотою голови Павлоградської РДА[2].

У зв'язку з російською збройною агресією проти України наприкінці березня 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України.

Старший лейтенант, заступник командира батареї по роботі з особовим складом 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади Високомобільних десантних військ ЗС України, в/ч А1126, смт Гвардійське, Дніпропетровська область.

З весни 2014 року брав участь в антитерористичній операції на Сході України.

Обставини загибелі

13 червня 2014 року десантники готувались до відправлення в зону проведення АТО. У ніч на 14 червня трьома військово-транспортними літаками Іл-76 МД з інтервалом у 10 хвилин вони вилетіли в Луганський аеропорт на ротацію особового складу. На борту також була військова техніка, спорядження та продовольство.

14 червня о 0:40 перший літак (бортовий номер 76683), під командуванням полковника Дмитра Мимрикова приземлився в аеропорту.

Другий Іл-76 МД (бортовий номер 76777), під керівництвом командира літака підполковника Олександра Бєлого, на борту якого перебували 9 членів екіпажу 25-ї мелітопольської бригади транспортної авіації та 40 військовослужбовців 25-ї Дніпропетровської окремої повітряно-десантної бригади, о 0:51, під час заходу на посадку на аеродром міста Луганськ, на висоті 700 метрів, був підбитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла». В результаті терористичного акту літак вибухнув у повітрі і врізався у землю поблизу території аеропорту. 49 військовослужбовців, — весь екіпаж літака та особовий склад десанту, — загинули[3][4].

Шаблон:Цитата

Третій літак за наказом повернувся в Мелітополь.

Пройшло більше 40 діб перш ніж десантників поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, в Дніпрі проводились експертизи ДНК для ідентифікації.

25 липня Валерія Грабового поховали в селі Троїцькому Павлоградського району[5][6].

Залишилась дружина Наталія Олександрівна та двоє дітей.

Нагороди

Вшанування пам'яті

  • 13 червня 2015 року в Дніпрі на Алеї Героїв до роковин загибелі військових у збитому терористами літаку Іл-76 встановили пам'ятні плити з іменами загиблих воїнів[8].
  • 18 червня 2016 року на території військової частини А1126 в смт Гвардійське урочисто відкрили пам'ятник воїнам-десантникам 25-ї повітряно-десантної бригади, які героїчно загинули під час бойових дій в зоні проведення АТО. На гранітних плитах викарбувані 136 прізвищ, серед них і 40 десантників, які загинули у збитому літаку в Луганську[9].
  • 7 червня 2015 року в селі Бандурове Гайворонського району на фасаді будівлі загальноосвітньої школи встановлено меморіальну дошку на честь випускника Валерія Грабового[10].
  • В центрі села Троїцьке Павлоградського району встановлено меморіальну дошку. 15 травня 2016 року в селі відбувся кубок з футболу пам'яті Валерія Грабового[11].

Див. також

Збиття Іл-76 у Луганську.

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ

  1. ↑ http://www.cvk.gov.ua/pls/vm2010/WM02815?PID112=21&PID102=4191&PF7691=4191&rej=0&pt00_t001f01=800&pxto=0

  2. ↑ http://www.rda.dp.ua/?p=5532

  3. ↑ http://www.mil.gov.ua/news/2014/06/14/vijskovo-transportnij-litak-povitryanih-sil-zbrojnih-sil-ukraini-il-76/

  4. ↑ http://www.pravda.com.ua/news/2014/06/14/7029064/

  5. ↑ http://xn--80aafeg3bveo.dp.ua/3584

  6. ↑ http://studentska-svoboda.blogspot.sk/2014/08/blog-post_2.html

  7. ↑ Шаблон:УПУ
  8. ↑ https://www.radiosvoboda.org/a/news/27070634.html

  9. ↑ http://www.mil.gov.ua/news/2016/06/19/na-dnipropetrovshhini-vidkrili-pamyatnik-voinam-desantnikam-yaki-viddali-svoe-zhittya-za-ukrainu--/

  10. ↑ http://novosti.kr.ua/news/na-gajvoronshhini-vidkrili-memorialnu-doshku-uchasniku-ato-valeriyu-grabovomu.html

  11. ↑ http://www.rda.dp.ua/?p=19099

Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Грабовий_Валерій_Миколайович&oldid=11726