-

Сьогодні 21 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Д'яков Михайло Олегович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Олегович Д'яков
UA-OF3-MAJ-GSB-H(2015).png МайорШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:External media Миха́йло Оле́гович Д'я́ков (рос. Дьяков Михаил Олегович, Шаблон:Н , с. Плеханово, Грязінський район, Липецька область, РРФСР — Шаблон:ДС, м. Луганськ, Україна) — український військовий льотчик, пілот 2-го класу, гвардії майор Повітряних Сил Збройних Сил України.

Життєпис

Михайло Д'яков народився 17 червня 1968 року в російському селі Плеханові Грязінського району Липецької області. Батько — льотчик, мати — викладач музики. 1985 року закінчив середню школу № 23 міста Мелітополь Запорізької області. Під час шкільного навчання ставав переможцем олімпіад з математики, брав участь у міських змаганнях з легкої атлетики, футболу.

1990 року закінчив Качинське вище військове авіаційне училище льотчиків у м. Волгоград.

Військова кар'єра

12.1990—02.1993 — льотчик-інструктор учбового авіаційного полку.
02.1993—09.2003 — помічник командира корабля військово-транспортного авіаційного полку, м. Мелітополь.
09.2003—10.2004 — командир корабля авіаційного загону авіаційної ескадрильї 25-ї авіаційної бригади транспортної авіації, м. Мелітополь.
10.2004—10.2005 — командир авіаційного загону авіаційної ескадрильї 25-ї авіаційної бригади транспортної авіації.
10.2005—02.2008 — начальник повітряно-вогневої і тактичної підготовки 25-ї авіаційної бригади транспортної авіації.

З лютого 2008 — начальник повітряно-вогневої і тактичної підготовки 25-ї бригади транспортної авіації Повітряних Сил ЗС України, в/ч А3840, м. Мелітополь. Пілот 2-го класу.

З початком російської збройної агресії проти України з березня 2014 року літав у Луганський та Донецький аеропорти, помічник командира екіпажу літака Іл-76МД.

Обставини загибелі

14 червня 2014 екіпаж військово-транспортного літака Іл-76МД (бортовий номер 76777) Повітряних Сил ЗС України, під керівництвом командира літака підполковника Олександра Бєлого, виконував бойовий політ в Луганський аеропорт. На борту літака перебували 9 членів екіпажу та 40 військовослужбовців дніпропетровської 25-ї окремої повітряно-десантної бригади, які летіли на ротацію. На борту також були військова техніка, спорядження та продовольство.

Близько 01:00, під час заходу на посадку на аеродром міста Луганськ, на висоті 700 метрів, борт 76777 був підбитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла». В результаті терористичного акту літак вибухнув у повітрі і врізався у землю поблизу території аеропорту. 49 військовослужбовців, — весь екіпаж літака та особовий склад десанту, — загинули[1][2].

У той день до Луганського аеропорту вилетіли три літаки Іл-76МД. Перший літак (бортовий номер 76683) під командуванням полковника Дмитра Мимрикова сів о 0:40. За 10 хвилин збили другий літак (бортовий номер 76777). Третій отримав наказ повертатися.

Шаблон:Цитата

Пройшло 42 доби, перш ніж льотчиків поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, в Дніпрі проводились експертизи ДНК для ідентифікації. 25 липня з дев'ятьма членами екіпажу літака Іл-76 прощались у Мелітополі, їх поховали разом в одній могилі на Новому кладовищі міста[3].

Залишились батько та брат.

Нагороди

Вшанування пам'яті

6 травня 2015 року в місті Мелітополь на фасаді будівлі спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 23 (вулиця Гетьмана Сагайдачного, 262) встановлено меморіальну дошку на честь випускника школи Михайла Д'якова[6].

12 червня 2015 року в місті Мелітополь на території військової частини А3840 було відкрито меморіал екіпажу літака Іл-76МД (бортовий номер 76777), який загинув 14 червня 2014 року в аеропорту міста Луганськ[7][8].

Примітки

Див. також

Збиття Іл-76 у Луганську.

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ