-
Захар Прилєпін
Захар Прилєпін (Шаблон:Lang-ru; справжнє ім'я Євген Миколайович Прилєпін, відомий також як Євген Лавлінський (рос. Евгений Лавлинский) Шаблон:Життєпис — російський політик, письменник, пропагандист[1], публіцист.
За переконаннями є націонал-більшовиком. Голова партії «За правду» з 1 лютого 2020 року. Член Центрального штабу Загальноросійського народного фронту.[2] Член партії «Інша Росія» Едуарда Лимонова (1996—2018).
Заступник художнього керівника МХАТ із літературної частини. Лауреат премії Уряду Росії в галузі культури і ряду інших премій.
Майор, підтримує терористичні угруповання ДНР та ЛНР, декларує свою участь у збройних формуваннях на тимчасово окупованій РФ території Донбасу.
Фігурант бази даних центру «Миротворець» як особа, що становить загрозу національній безпеці України і міжнародному правопорядку[3]. Занесений до переліку осіб, що створюють загрозу нацбезпеці України.
Життєпис
Після служби в армії навчався в школі міліції і служив в ОМОН.
У 1996 році брав участь у першій російсько-чеченській війні.
У 1999 році взяв участь у бойових діях у Дагестані та другій російсько-чеченській війні.
Захар Прилєпін з 2014 року в складі збройних формувань особисто брав участь у війні на сході України.
З грудня 2015 за серпень 2018 року Прилєпін є радником так званого «голови ДНР», Олександра Захарченка[4].
З жовтня 2016 року обіймає посаду заступника командира «батальйону» з роботи з особовим складом терористів ДНР у званні «майора».[5]
З жовтня 2016 року — член Громадської ради при Міністерстві культури РФ[6].
16 лютого 2017 року Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження щодо Євгенія (Захара) Прилєпіна за звинуваченням в «участі у діяльності терористичної організації» (ч. 1 ст. 258-3 КК України) та «фінансування тероризму» (ч. 1 ст. 258-5 ККУ). Підозрюється в пособництві терористичному угрупованню ДНР.
За підсумками 2017 року як «Письменник року в Росії» Захар Прилєпін розділив перше місце з Борисом Акуніним і Дариною Донцовою[7], і знову став найбільше згадуваним у російських ЗМІ письменником.
Твори Прилєпіна видавалися англійською, німецькою, французькою, італійською, китайською, датською, норвезькою, польською, болгарською, румунською, вірменською мовами.
2017 року брав участь у президентських внутрішньопартійних виборах, але поступився Павлу Грудініну[8].
29 листопада 2018 року увійшов до складу штабу Загальноросійського народного фронту[9]. Через це був виключений з політичного руху в якому перебував раніше.
19 вересня 2021 року на виборах до Держдуми РФ обраний депутатом від партії «Справедлива Росія — за правду»[10].
Вибух автомобіля
6 травня 2023 року Прилєпіна було підірвано в автомобілі Audi Q7 на трасі Нижньогородської області дорогою до Москви з анексованої території Донецької та Луганської областей України. Водій загинув, сам Прилєпін отримав поранення ніг[11]. Відповідальність за замах взяв на себе партизанський рух «Атеш»[12].
Того ж дня Слідчий комітет РФ прозвітував про затримання підозрюваного у підриві, який під час допиту «дав свідчення, що діяв за завданням спецслужб України»[13]. Також було затримано другого підозрюваного, 33-річного уродженця Ізюма Харківської області[14]. МЗС РФ звинуватило США та Україну в нібито спланованому терористичному акті[15][16].
7 травня 2023 року лікарі вивели Прилєпіна з медикаментозного сну.
7 липня 2023 року Прилєпін в перше з часу ураження записав відео звернення. "Усе, що нас не вбиває, робить нас сильнішими, мудрішими і злішими" сказав Захар.[17]
Цитати
Критика
- Численні оглядачі відзначили, що у заявлений Прилєпіним час його знаходження у Донбасі в ролі «комісара батальйону» сепаратистів він насправді давав концерти у різних містах Росії.
- Одне із завдань Прилєпіна, як вважає політолог Андрій Піонтковський та інші оглядачі — це мобілізація нових «моторил». Саме тому він знаходиться не в Донбасі, а в турне по містах Уралу і Сибіру. Агітувати нову хвилю «живої сили» — російських маргіналів їхати воювати в Донбас.[18]
- Літературне агенство 'Wiedling Literary Agency', яке знаходиться у Німеччині і представляє інтереси російськомовних письменників на Заході, вирішило припинити представляти права літературних творів Захара Прилєпіна. Агентство прийняло таке рішення в зв'язку з отриманням Прилєпіним посади заступника командира «батальйону» самопроголошеної «Донецької народної республіки». Шаблон:Початок цитати- Агентство продовжує виконувати свої контрактні обов'язки перед усіма партнерами-видавництвами, які публікують твори Прилєпіна у перекладах — повідомив глава 'Wiedling Literary Agency' Томас Відлінг — проте свої можливі прибутки з цих послуг агентство пожертвує міжнародній правозахисній компанії Amnesty International".[19]Шаблон:Кінець цитати
Санкції
28 лютому 2022 року, на тлі вторгнення Росії в Україну, Європейський союз запровадив персональні санкції проти Захара Прилєпіна, «за активну підтримку або реалізацію дій чи політики, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, а також стабільності та безпеці в Україні».[20] Євросоюз зазначає, що Прилєпін консультував лідерів сепаратистів, брав участь у конфлікті на Донбасі на боці сепаратистів, окрім того, він використовував репутацію відомого письменника для поширення антиукраїнської пропаганди, а також пропаганди позитивного ставлення до анексії Криму та дій сепаратистів на Донбасі.[21]
15 березня 2022 року його внесли до санкційного списку Великої Британії.[22]
7 липня 2022 року потрапив під санкції Канади, як «російський діяч дезінформації та пропаганди».[23]
19 жовтня 2022 року доданий до санкційного списку України.[24]
Бібліографія
- «Патології» (роман) — 2004 изд. «Андреевский флаг»
- «Санькя» (роман) — 2006 изд. «Ad Marginem»
- «Грех» (роман) — 2007 изд. «Вагриус»
- «Ботинки, полные горячей водкой» (сборник рассказов) — 2008 изд. «АСТ»
- «Я пришёл из России» (эссе) — 2008 изд. «Лимбус Пресс»
- «Война» (антология рассказов) — 2008 изд. «АСТ»
- «Terra Tartarara. Это касается лично меня» (Авторский сборник публицистики) — 2009 изд. «АСТ»
- «Именины сердца. Разговоры с русской литературой» (Авторский сборник интервью с писателями и поэтами) — 2009 изд. «АСТ»
- «Революция» (антология рассказов) — 2009 изд. «АСТ»
Примітки
Посилання
Шаблон:Вікіцитати Шаблон:Commonscat
- ↑
- ↑
https://onf.ru/prilepin-evgeniy-nikolaevich/
- ↑
https://myrotvorets.center/criminal/prilepin-evgenij-nikolaevich/
- ↑
http://www.ntv.ru/novosti/1637604/
- ↑
https://www.unian.ua/war/1773891-rosiyskiy-pismennik-stav-zastupnikom-komandira-batalyonu-boyovikiv-dnr.html
- ↑ Додаток до наказу Міністерства культури Російської Федерації від 05.10.2016 № 2248 «Склад громадської ради при Міністерстві культури Російської Федерації». Оголошено новий склад Громадської ради при Міністерстві культури // Міністерство культури Російської Федерації, 07.10.2016
- ↑
http://tass.ru/obschestvo/4832681
- ↑ директор Радгоспу імені Леніна" висунутий в Президенти Росії Meduza, 01.12.2017
- ↑ ЗНФ підбив підсумки першої п'ятирічки і оновив керівництво 29.11.2018
- ↑
https://24tv.ua/boyoviki-boroday-prilyepin-stanut-deputatami-novini-rosiyi-i-ukrayini_n1745278
- ↑
https://www.rbc.ua/rus/news/rf-pidirvali-avtomobil-rosiyskogo-propagandista-1683365769.html
- ↑ В России взорвали автомобиль Захара Прилепина. Идеолог и участник войны с Украиной ранен
- ↑
https://www.rbc.ua/rus/news/rosiyani-zayavili-zatrimannya-nibito-prichetnogo-1683389085.html
- ↑
https://www.dw.com/uk/sk-rf-vze-znajsov-ukrainskij-slid-u-pidrivi-avto-prilepina/a-65539424
- ↑
https://www.rbc.ua/rus/news/rosiya-zvinuvatila-ssha-v-pidrivi-avtomobilya-1683396790.html
- ↑
https://www.pravda.com.ua/news/2023/05/7/7401015/
- ↑
https://ua.korrespondent.net/world/russia/4605061-pryliepin-vpershe-stav-na-nohy-pislia-zamakhu
- ↑ Андрій Піонтковський: Оказался наш Трампец… 20-02-2017
- ↑ Бі-бі-сі: Литературное агентство отказалось представлять Прилепина . 17.02.2017
- ↑
https://eur-lex.europa.eu/eli/dec/2014/145
- ↑
https://www.dw.com/ru/vojna-ukraina-rossija-28-fevralya-2/a-60940198
- ↑
https://www.gov.uk/government/publications/the-uk-sanctions-list
- ↑
https://gazette.gc.ca/rp-pr/p2/2022/2022-07-20/html/sor-dors170-eng.html
- ↑
https://www.president.gov.ua/documents/7262022-44481
- Фігуранти бази «Миротворець»
- Російські терористи
- Російські фашисти
- Персоналії за алфавітом
- Російські письменники
- Російські націоналісти
- Російські пропагандисти
- Відмічені в українофобії
- Відмічені в гомофобії
- Відмічені в антисемітизмі
- Політики Росії
- Міліціонери
- Майори
- Націонал-більшовики
- Учасники Першої чеченської війни
- Учасники Другої чеченської війни
- Сталіністи
- Проросійські бойовики російсько-української війни (2014-донині)
- Ізборський клуб
- Конспірологи
- Особи, до яких застосовано санкції через російсько-українську війну