Ковбаса Олег Вікторович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Однофамільці

Ковбаса Олег Вікторович
UA-OF4-LTCOL-GSB-H(2015).png ПідполковникШаблон:Категорія тільки в статтях (посмертно)
Шаблон:Wikidata/p373

Оле́г Ві́кторович Ковбаса́ ( , м. Рубіжне, Луганська область, Українська РСР — Шаблон:ДС, м. Щастя, Луганська область, Україна) — український кадровий військовослужбовець, підполковник (посмертно) Збройних сил України, учасник російсько-української війни, позивний «Майор».

Життєпис

Народився 1976 року в місті Рубіжне на Луганщині в родині робітників. З 1978 року[1] мешкав в смт Борова на Харківщині, де закінчив середню школу № 1. Займався спортом. Певний час проживав у селі Перемога Глухівського району Сумської області.

У червні 1994 був призваний на строкову військову службу до лав Національної Гвардії України в м. Львів, а вже наступного року вступив до Військового інституту НГУ, м. Харків. Після завершення навчання направлений для подальшого проходження служби на посаді командира взводу у військову частину А0501, с. Клугино-Башкирівка, Харківська область. Згодом призначений командиром розвідувального взводу механізованого батальйону.

З 2011 — заступник начальника штабу 92-ї окремої механізованої бригади.

Російсько-українська війна

У зв'язку з російською збройною агресією проти України виконував завдання в зоні проведення антитерористичної операції, з вересня 2014 — в районі міста Щастя на Луганщині. У січні 2015 дістав поранення та після лікування повернувся на передову. Протягом останнього місяця керував обороною стратегічно важливого мосту через Сіверський Донець на в'їзді до Щастя зі сторони Луганська, де було розташовано крайній блокпост «Фасад».

5 квітня 2015 близько 9:30 бойовики окупаційних корпусів з боку піщаного кар'єру (с. Весела Гора) обстріляли з протитанкового керованого комплексу взводний опорний пункт «Фасад». В результаті влучення ракети в мінний шлагбаум (міни прив'язані одна до одної, щоб перегородити дорогу) стався вибух з детонацією протитанкових мін ТМ-62. Четверо військовослужбовців, які перебували в автомобілі ВАЗ-2109 поряд із місцем вибуху, загинули. На місці події знайдено елементи ракети від ПТРК 9М133 «Корнет»[2][3]. Майор Олег Ковбаса, старший сержант Владислав Блінов і солдат Сергій Гуров загинули на місці, старший солдат Олексій Федорченко помер від поранень дорогою до лікарні[4].

7 квітня із загиблими бійцями 92-ї бригади прощались на базі військової частини в с. Клугино-Башкирівка[5]. Того ж дня похований на кладовищі смт Борова[6][7].

Посмертно присвоєне військове звання підполковника[1].

Вдома у Башкирівці залишилися дружина Світлана, неповнолітні син Євген та донька Валерія; в смт Борова — мати, Клавдія Федотівна Ковбаса.

Нагороди

Вшанування пам'яті

У Щасті, на опорному пункті «Фасад», бійці 92-ї бригади встановили меморіальну плиту на знак пошани до полеглих побратимів[9].

Рішенням Переможненської сільської ради вулиця Першотравнева в с. Перемога Глухівського району перейменована на вулицю Олега Ковбаси[10].

14 жовтня 2015 в смт Борова, на стіні будинку по провулку Миру, 3, де мешкав Олег Ковбаса, встановлено меморіальну дошку на його честь[1].

Примітки

Шаблон:Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ

  1. 1,0 1,1 1,2 На Борівщині встановили меморіальну дошку підполковнику Ковбасі О. В. // Борівська РДА Харківської області, 15 жовтня 2015
  2. В МВС підтвердили загибель чотирьох військових на Луганщині: у вантажівку поцілили з «ПТКР» // УНІАН, 5 квітня 2015
  3. Унаслідок терористичного обстрілу загинули чотири військовослужбовців // facebook Прес-офіцер сектору «А», 5 квітня 2015
  4. Спецкор о 18:30 від 6 квітня 2015 року // Спецкор. Новини 2+2 на YouTube, 6 квітня 2015
  5. У Чугуєві попрощалися із загиблими бійцями 92-ї окремої механізованої бригади // Харківська ОДА, 7 квітня 2015
  6. На Борівщині прощалися з Героєм! // Борівська РДА Харківської області, 7 квітня 2015
  7. На Борівщині вшановують пам'ять бійця АТО, майора Олега Вікторовича Ковбаси // Борівська РДА Харківської області, 5 квітня 2016
  8. Шаблон:УПУ
  9. Бійці 92-ї бригади встановили у Щасті меморіальну плиту // 5 канал, 7 жовтня 2016
  10. Перемога: замість Радянської та Першотравневої — вулиці Олексія Цигикала та Олега Ковбаси // «Кур'єр+», 21 лютого 2016