Лучук Роман Олександрович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лучук Роман Олександрович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Рома́н Олекса́ндрович Лучук ( — Шаблон:ДС) — солдат 51-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Біографія

Народився Роман Лучук 10 серпня 1994 року в Луцьку. Навчався в Луцькій ЗОШ № 19, працював у Луцькій міській філії ПАТ «Волиньобленерго».[1][2] З початком російської збройної агресії мобілізований до лав Збройних сил, служив сапером у 51-ї механізованій бригаді.[3][1] Разом із іншими бійцями бригади брав участь у відсічі збройній агресії Росії. Уночі з 24 на 25 серпня 2014 року 3-й батальйон бригади потрапив у оточення біля Іловайська. Тоді під ракетним та танковим вогнем проросійських бойовиків та російських військових загинули та потрапили в полон десятки воїнів 51-ї бригади. Роман Лучук також загинув в цьому бою 25 серпня (за іншими даними 26 серпня) у районі селища Кутейникове.[2]

Удома у загиблого воїна залишились батьки, одружитися Роман не встиг.[3][2]

Поховання Романа Лучука та ще одного загиблого героя Юрія Оніщука відбулось 1 вересня 2014 року. Прощання із загиблим героєм проведено у Свято-Троїцькому кафедральному соборі УПЦ КП, а громадянська панихида — на центральній площі Луцька. Похований загиблий воїн на центральній алеї кладовища «Гаразджа».[1][3]

Нагороди та вшанування пам'яті

  • 4 червня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
  • Для вшанування пам'яті загиблих працівників підприємства під час війни на сході України, а також працівників підприємства, які продовжують захищати незалежність нашої держави, у фоє головного адміністративного корпусу ПАТ «Волиньобленерго» відкрито куточок пам'яті працівників підприємства Романа Лучука та Миколи Бондарука, а також куточок із світлинами працівників підприємства, що повернулися з війни або продовжують боронити нашу незалежність.[4]
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 3, місце 13
  • Вшановується 25 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[5]
  • нагороджений відзнакою 51-ї ОМБр «За мужність та відвагу» (посмертно)
  • Почесний громадянин міста Луцька" (рішення Луцької міської ради від 25 липня 2018 року № 44/1)[6]

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ

  1. ↑ 1,0 1,1 1,2 http://4vlada.com/volin/37879

  2. ↑ 2,0 2,1 2,2 http://www.volynpost.com/news/38581-u-spyskah-zagyblyh-za-26-serpnia-kilka-desiatkiv-volynian-z-nyh-dvoie-luchan

  3. ↑ 3,0 3,1 3,2 http://www.volynnews.com/news/society/lutsk-proshchavsia-z-dvoma-heroiamy

  4. ↑ http://energy.volyn.ua/news/voe-news/2015/06/240615-1/240615-1.php

  5. ↑ 42 рази пролунав Дзвін Пам'яті 25 серпня 2020 року
  6. ↑ Почесний громадянин Луцька
Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Лучук_Роман_Олександрович&oldid=14770