Ліфінцев Олег Васильович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ліфінцев Олег Васильович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:External media Оле́г Васил́ьович Ліфінцев (Шаблон:Н Шаблон:Дн, м. Каховка, Херсонська область — Шаблон:Пом Шаблон:Дс, м. Луганськ, Україна) — український військовослужбовець, десантник, старший солдат Збройних сил України.

Життєпис

Олег Ліфінцев народився 1985 року в місті Каховка Херсонської області. Зростав разом зі старшим братом і молодшою сестрою. 2003 року закінчив загальноосвітню школу № 2 міста Каховка. Пройшов строкову військову службу в лавах Збройних Сил України. Олег завжди хотів служити в армії. Він потрапив у тяжку аварію і довгий час лікувався, але зумів відновитися і стати десантником.

З січня 2014 року проходив військову службу за контрактом в Дніпропетровській десантній бригаді.

Старший солдат, водій-заправник — командир відділення 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади Високомобільних десантних військ ЗС України, в/ч А1126, смт Гвардійське, Дніпропетровська область.

Обставини загибелі

13 червня 2014 року десантники готувались до відправлення в зону проведення АТО. У ніч на 14 червня трьома військово-транспортними літаками Іл-76 МД з інтервалом у 10 хвилин вони вилетіли в Луганський аеропорт на ротацію особового складу. На борту також була військова техніка, спорядження та продовольство.

14 червня о 0:40 перший літак (бортовий номер 76683), під командуванням полковника Дмитра Мимрикова приземлився в аеропорту.

Другий Іл-76 МД (бортовий номер 76777), під керівництвом командира літака підполковника Олександра Бєлого, на борту якого перебували 9 членів екіпажу 25-ї мелітопольської бригади транспортної авіації та 40 військовослужбовців 25-ї Дніпропетровської окремої повітряно-десантної бригади, о 0:51, під час заходу на посадку (аеродром міста Луганськ), на висоті 700 метрів, був підбитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла». В результаті терористичного акту літак вибухнув у повітрі і врізався у землю поблизу території аеропорту. 49 військовослужбовців — весь екіпаж літака та особовий склад десанту, — загинули[1][2]. Третій літак за наказом повернувся в Мелітополь.

Шаблон:Цитата

Пройшло більше 40 діб перш ніж десантників поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, в Дніпрі проводились експертизи ДНК для ідентифікації.

27 липня Олега поховали на міському кладовищі міста Каховка[3][4].

Залишились батько Василь Володимирович, брат Володимир, сестра, дружина Ірина та донька Вероніка 2012 р. н.[5]

21 січня 2023 року мама, Лариса Ліфінцева, під час російської окупації міста Каховка, де народився Олег, загинула унаслідок обстрілу приватних будинків зі сторони російських військ[6].

Нагороди та відзнаки

  • Орден «За мужність» III ст. (20.06.2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу[7].
  • Нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).
  • Почесний громадянин міста Каховки (посмертно)[8].

Вшанування пам'яті

  • 9 вересня 2014 року в місті Каховка на фасаді будівлі Каховської СЗОШ № 2 (вулиця Велика Куликовська, 78), де навчався Олег Ліфінцев, йому відкрито меморіальну дошку[9].
  • 13 червня 2015 року в Дніпрі на Алеї Героїв до роковин загибелі військових у збитому терористами літаку Іл-76 встановили пам'ятні плити з іменами загиблих воїнів[10].
  • 18 червня 2016 року на території військової частини А1126 в смт Гвардійське урочисто відкрили пам'ятник воїнам-десантникам 25-ї повітряно-десантної бригади, які героїчно загинули під час бойових дій в зоні проведення АТО. На гранітних плитах викарбувані 136 прізвищ, серед них і 40 десантників, які загинули у збитому літаку в Луганську[11].
  • В місті Каховка вулиця Шкільна перейменована на вулицю Олега Ліфінцева[12].

Дотичні факти

За даними СБУ, до знищення літака Іл-76, та інших військових злочинів на території України, причетна нелегальна російська приватна військова компанія «Вагнера». Одним із членів ПВК є Олексій Ліфінцев — зрадник України з Севастополя, обіймає посаду командира мінометної батареї, особистий номер М1184. Він є близьким родичем загиблого у збитому літаку десантника Олега Ліфінцева[13].

Див. також

Збиття Іл-76 у Луганську.

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ

  1. ↑ http://www.mil.gov.ua/news/2014/06/14/vijskovo-transportnij-litak-povitryanih-sil-zbrojnih-sil-ukraini-il-76/

  2. ↑ http://www.pravda.com.ua/news/2014/06/14/7029064/

  3. ↑ http://www.kahzorya.org.ua/?p=5730

  4. ↑ Панахида по Олегу Ліфінцеву (фото)
  5. ↑ https://lpl.com.ua/ua/needersato/profile/9

  6. ↑ https://pivdenukraine.com.ua/2023/01/26/vid-obstriliv-u-kaxovci-zaginula-mati-zaxisnika-posmertno-nagorodzhenogo-ordenom-za-muzhnist/

  7. ↑ Шаблон:УПУ
  8. ↑ http://kakhovka-rada.gov.ua/ua/projects/rishennja_sessiji/pro_prisvojennja_zvannja_pochesnij_gromadjanin_mista_kahovki9025

  9. ↑ http://ks.ridna.ua/2014/09/10/u-kahovtsi-vidkryly-memorialnu-doshku-pamyati-oleha-lifintseva-uchasnyka-ato/

  10. ↑ https://www.radiosvoboda.org/a/news/27070634.html

  11. ↑ http://www.mil.gov.ua/news/2016/06/19/na-dnipropetrovshhini-vidkrili-pamyatnik-voinam-desantnikam-yaki-viddali-svoe-zhittya-za-ukrainu--/

  12. ↑ http://m.day.kyiv.ua/uk/news/260515-u-kahovci-pereymenuvaly-vulycyu-na-chest-zagyblogo-v-ato-zemlyaka

  13. ↑ http://ua.interfax.com.ua/news/general/473714.html

Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Ліфінцев_Олег_Васильович&oldid=14638