Малишенко Тарас Сергійович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Малишенко Тарас Сергійович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Шаблон:External media Тара́с Сергі́йович Малише́нко (Шаблон:Н Шаблон:Дн, м. Першотравенськ, Дніпропетровська область — Шаблон:Пом Шаблон:Дс, м. Луганськ, Україна) — український військовослужбовець, десантник, солдат Збройних сил України.

Життєпис

Тарас Малишенко народився в місті Першотравенську Дніпропетровської області. 2001 року закінчив загальноосвітню школу № 1 міста Першотравенськ, а 2002 — першотравенське професійно-технічне училище № 40, де здобув професію «Машиніст електровоза підземний».

Працював машиністом гірничо-виймальних машин дільниці підготовчих робіт № 2 ДТЕК ШУ «Першотравенське», на шахті «Ювілейна». Займався важкою атлетикою. Захоплювався технікою, ремонтом машин[1].

У зв'язку з російською збройною агресією проти України 25 березня 2014 року мобілізований на захист Батьківщини, брав участь у бойових діях на Сході України.

Солдат, стрілець-зенітник 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади Високомобільних десантних військ ЗС України, в/ч А1126, смт Гвардійське, Дніпропетровська область.

Обставини загибелі

13 червня 2014 року десантники готувались до відправлення в зону проведення АТО. У ніч на 14 червня трьома військово-транспортними літаками Іл-76 МД з інтервалом у 10 хвилин вони вилетіли в Луганський аеропорт на ротацію особового складу. На борту також була військова техніка, спорядження та продовольство.

14 червня о 0:40 перший літак (бортовий номер 76683), під командуванням полковника Дмитра Мимрикова приземлився в аеропорту.

Другий Іл-76 МД (бортовий номер 76777), під керівництвом командира літака підполковника Олександра Бєлого, на борту якого перебували 9 членів екіпажу 25-ї мелітопольської бригади транспортної авіації та 40 військовослужбовців 25-ї Дніпропетровської окремої повітряно-десантної бригади, о 0:51, під час заходу на посадку (аеродром міста Луганськ), на висоті 700 метрів, був підбитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла». В результаті терористичного акту літак вибухнув у повітрі і врізався у землю поблизу території аеропорту. 49 військовослужбовців, — весь екіпаж літака та особовий склад десанту, — загинули[2][3]. Третій літак за наказом повернувся в Мелітополь.

Шаблон:Цитата

Пройшло більше 40 діб перш ніж десантників поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, в Дніпрі проводились експертизи ДНК для ідентифікації.

Похований на міському кладовищі Першотравенська.

Вдома залишились батьки, вагітна дружина та 4-річний син, через три місяці народилась друга дитина.

Нагороди та відзнаки

Вшанування пам'яті

  • 13 червня 2015 року в Дніпрі на Алеї Героїв до роковин загибелі військових у збитому терористами літаку Іл-76 встановили пам'ятні плити з іменами загиблих воїнів[5].
  • 18 червня 2016 року на території військової частини А1126 в смт Гвардійське урочисто відкрили пам'ятник воїнам-десантникам 25-ї повітряно-десантної бригади, які героїчно загинули під час бойових дій в зоні проведення АТО. На гранітних плитах викарбувані 136 прізвищ, серед них і 40 десантників, які загинули у збитому літаку в Луганську[6].
  • 23 серпня 2016 року у Першотравенську на фасаді ЗОШ № 1 було встановлено меморіальну дошку загиблому учаснику АТО Тарасу Малишенку[7].

Див. також

Збиття Іл-76 у Луганську.

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ