Мойсюк Євген Георгійович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мойсюк Євген Георгійович
Погон генерал-лейтенанта ЗСУ (2020) гор.svg Генерал-лейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Євге́н Гео́ргійович Мойсю́к ( 7 жовтня 1979, Чернівці) — генерал-лейтенант Збройних сил України, заступник Головнокомандувача ЗСУ.

У минулому — командувач Десантно-штурмових військ Збройних сил України (2019―2021), перший заступник командувача ДШВ (2018—2019), командир 81-ї аеромобільної бригади (2014—2018). Учасник російсько-української війни.

Став першим військовиком ЗСУ, який починав війну на посаді комбата і отримав звання генерала.Шаблон:Перехід

Короткий життєпис

Народився 7 жовтня 1979 року в Чернівцях.[1]

У 2000—2002 роках служив у 25-й окремій повітрянодесантній бригаді в Болграді на посадах командира парашутно-десантного, розвідувального взводів. Далі — заступник командира розвідувально-десантної роти, командир парашутно-десантної роти 3-го батальйону. На цій посаді деякий час був в.о. начальника штабу батальйону.[1]

У 2004—2005 роках проходив службу в складі Українського миротворчого контингенту багатонаціональних сил у республіці Ірак, з жовтня 2008 року по квітень 2009 року — у складі українського миротворчого контингенту у Косово.[2]

2009 року вступив до Національного університету оборони, який закінчив у 2011 році.[1]

У чині підполковника повернувся до 25-ї повітрянодесантної бригади, був призначений командиром 3-го парашутно-десантного батальйону. 2012 року став командиром 1-го парашутно-десантного батальйону.[3][1]

Російсько-українська війна

В березні 2014-го керував рухом підрозділу 25-ї повітрянодесантної бригади, який висувався на російсько-український кордон. 16 березня колону техніки бригади у Волноваському районі, неподалік с. Анадоль, перестріли проросійські активісти, які перешкоджали руху колони до кордону і вимагали повернути техніку до пункту постійної дислокації. Колона змушено ночувала в похідних умовах: табір розбили в полі, на схилі балки, у сніжну погоду. Наступного дня, після перемовин із проросійськими активістами за участі керівників району, колона продовжила рух далі, в напрямку залізничної станції Карань.[4]

З грудня 2014 року безпосередньо керував обороною Донецького аеропорту, а після повного знищення противником будівлі аеропорту — виведенням особового складу.[2]

5 грудня 2018 року присвоєно військове звання генерал-майора. Євген Мойсюк на той час був першим заступником командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.[5]

21 серпня 2019 року стало відомо, що Євген Мойсюк призначений командувачем Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. За словами міністра Степана Полторака, рішення ухвалене у зв'язку з тим, що Михайло Забродський був обраний до Верховної Ради.[6][7]

5 грудня 2019 року присвоєне звання генерал-лейтенанта.[8]

28 липня 2021 року Указом Президента України звільнений з посади командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України,[9][10][11] і призначений заступником Головнокомандувача ЗСУ.[12]

Факти

Як командир 1-го батальйону 25 ОПДБр мав встановлений перехідний позивний «Самара». Під час боїв на російсько-українському кордоні, діючи поряд із Валерієм Курачем, який також мав позивний «Самара», тимчасово взяв позивний вузла зв'язку свого батальйону — «Призер». Потім використовувалися й інші — «87-й», «25-й». Серед волонтерів має прізвисько «Женя-война».[13][14]

Мойсюк став першим військовиком, який починав війну на посаді комбата і отримав звання генерала.[14]

Нагороди та відзнаки

  • Хрест бойових заслуг (6 травня 2022) — за визначні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові та вірність військовій присязі[15].
  • Орден Богдана Хмельницького II ст. (10 жовтня 2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[16].
  • Орден Богдана Хмельницького III ст. (14 серпня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[17].
  • Орден Данила Галицького (3 грудня 2021) — за особисті заслуги у зміцненні обороноздатності Української держави, мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку[18].

Примітки

Посилання

Шаблон:Вікіцитати

https://novynarnia.com/2019/11/12/komanduvach-dshv-zhenya-viyna-moysyuk-na-pochatku-ato-nas-na-donbasi-zustrichali-kvitami/


Інтерв'ю

Шаблон:S-start Шаблон:S-mil Шаблон:S-bef Шаблон:S-ttl Шаблон:S-aft Шаблон:S-end

Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Учасники РУВ

  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 https://mil.in.ua/uk/news/general-yevgen-mojsyuk-zvilnenyj-z-posady-komanduvacha-dshv/

  2. 2,0 2,1 Президент нагородив легендарних бойових командирів АТО // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 12 жовтня 2015
  3. http://panorama-inform.dp.ua/novosti/na-dnipropetrovshhini-zavershilosya-planove-zanyattya-bataljonnoї-taktichnoї-grupi-25-ї-okremoї-povitryano-desantnoї-brigadi.php

  4. http://dialog-inform.dn.ua/theme/people/item/19013-kak

  5. Шаблон:УПУ
  6. https://www.unian.ua/politics/10658058-priznacheno-novogo-komanduvacha-desantno-shturmovih-viysk-zsu.html

  7. https://novynarnia.com/2019/08/21/ministr-oboroni-zminiv/

  8. https://www.president.gov.ua/documents/8902019-30933

  9. https://mil.in.ua/uk/news/general-yevgen-mojsyuk-zvilnenyj-z-posady-komanduvacha-dshv/

  10. https://www.president.gov.ua/news/shodo-zmini-nachalnika-genshtabu-zbrojnih-sil-ukrayini-koman-69789

  11. https://www.president.gov.ua/documents/3302021-39545

  12. https://novynarnia.com/2021/07/29/yevhen-mojsyuk-stav/

  13. https://novynarnia.com/2019/11/12/komanduvach-dshv-zhenya-viyna-moysyuk-na-pochatku-ato-nas-na-donbasi-zustrichali-kvitami/

  14. 14,0 14,1 https://novynarnia.com/2018/12/06/boyoviy-prizer-moysyuk-generalom-zsu-vpershe-stav-viyskoviy-yakiy-pochinav-viynu-kombatom/

  15. Шаблон:УПУ
  16. Шаблон:УПУ
  17. Шаблон:УПУ
  18. Шаблон:УПУ