-
Степанченко Дмитро Андрійович
| Степанченко Дмитро Андрійович | |
|---|---|
 МайорШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Дмитро́ Андрі́йович Степа́нченко ( — Шаблон:ДС) — майор Збройних сил України.
Життєвий шлях
У 1990 році закінчив Новосибірське вище військове командне училище. Проживав у Луганську. Майор, заступник командира батальйону 1-ї окремої гвардійської танкової бригади по роботі з особовим складом.
Близько 14 години 4 вересня 2014-го разом з частиною військовослужбовців механізованого батальйону 1-ї ОТБр та взводом 3-го батальйону територіальної оборони «Воля» майор Дмитро Степанченко прибув на блокпост «Весела гора». Від командира частини отримав завдання зайняти блокпост біля населеного пункту Шишкове. Близько 16-ї години колона вирушила на позицію, ще до вечора її зайняла.
Приблизно об 11:00 5 вересня зі спостережного поста надійшла доповідь про наближення колони бронетехніки та автомобілів з тильної сторони блокпоста до села Шишкове. Колона зайшла в село, містила в своєму складі 3 танки, 2 БМП-1, вантажний тентований автомобіль з особовим складом, ЗіЛ-131 з ЗУ-27 на кузові, позашляховик марки «Jeep». Майор Степанченко віддав наказ зайняти оборону та побіг по позиціях, де серед особового складу почалася дезорганізація. Позашляховик марки «Geep» під'їхав упритул до спостережного поста, з нього було відкрито вогонь по позиціях. Особовий склад блокпосту відкрив вогонь у відповідь.
Після від'їзду автомобіля колона бронетехніки розгорнулася в бойовий порядок і почала обходити військових з різних сторін, при цьому відкривши щільний вогонь. Вояки на блокпосту намагалися з СПГ уразити найближчий танк противника, після того змінили позицію та почали обстрілювати танк з РПГ-7В, до якого через деякий час закінчились гранати. Старший солдат Олійник Ю. М. з майором Степанченком підносили гранати від автомобіля ЗіЛ-131. Після чергового влучання снаряду з танка в блокпост Дмитро Степанченко зазнав смертельного осколкового поранення.
Вже після бою, під час виходу з оточення 5—7 вересня, загинули підлеглі майора Степанченка майор Євген Лоскот, капітан Анатолій Буряк, старший солдат Андрій Малашняк, солдат Дмитро Власенко, та двоє станом на лютий 2017-го не ідентифікованих вояків, похований в могилах № 6417 та № 6418.
Без Дмитра лишились мама, дружина, син Сергій.
Похований у Луганську.
Нагороди
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 15 травня 2015 року — орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[1]