Український контрнаступ (2023)

8 червня 2023 року в американських ЗМІ була поширена інформація про початок контрнаступу Сил Оборони України проти російських загарбників. Основні напрямки удару знаходились в Донецькій, Запорізькій та інших областях.

Передумови

Відколи лінія фронту стабілізувалась, й до початку українського контрнаступу російські окупанти встигли побудувати ешелоновану оборону в декілька смуг завширшки до понад 46 кілометрів на певних ділянках. Були вириті траншеї, протитанкові рови, встановлені протитанкові надовби (так звані «зуби дракона»), облаштовані довготривалі вогневі точки, капоніри для техніки та підготовлені позиції для артилерії, встановлені щільні мінні поля тощо.

Побудовані смуги оборони простяглись від берегів Дніпра до окупованого Донбасу.

Британська розвідка оцінила побудовану оборонну лінію як «одну з наймасштабніших в світі».

Спершу йде «смуга забезпечення оборони», якій притаманні щільні мінні поля, окопи та «лисячі нори» для розміщення піхоти. Перша смуга оборони — так звана «лінія Суровікіна» вже створена з використанням техніки, тут наявні бетонні укріплення для вогневих точок, перед нею прорито протитанкові рови, встановлені протитанкові надовби та іще щільніші мінні поля. Траншеї вириті глибше, ніж зазвичай аби запобігти «дружньому вогню» артилерії. Третя смуга призначена, в основному, для прихованого розміщення техніки та живої сили.

Зведення нових оборонних споруд не припинилось і після початку інтенсивних бойових дій. Так, впродовж серпня-вересня 2023 року у Маріупольському та Бердянському районах були зведені нові оборонні лінії.

З початком українського контрнаступу Росія перекинула гелікоптери на бердянський аеропорт. Станом на 13 червня там перебували щонайменше 27 гелікоптерів: 5 Ка-52, 9 Мі-8 або Мі-24 та 13 Ка-29. На думку британської розвідки, таким чином Росія могла отримати тимчасову перевагу.

Натомість у ЗМІ повідомляли про створення для України для контрнаступальної операції 12 бронетанкових бригад, 9 з них були підготовлені та оснащені Західними країнами-партнерами.

6 червня 2023 року російські військові підірвали греблю Каховської ГЕС. Спричинений ними розлив Дніпра унеможливив український річковий десант на лівий берег та дав можливість російському командуванню перекинути резерви розташовані вздовж лівого берега до зони бойових дій.

Перебіг

Червень-серпень 2023

Перша значна спроба прориву російської оборони відбулась 8 червня 2023 року на південь від Малої Токмачки підрозділами 33-ї та 47-ї бригад, та обернулась для України значними втратами бронетехніки (БМП M2 Bradley, танків Leopard 2A6, інженерних машин розгородження Wisent) та живої сили.

Великі втрати (за даними New York Times за два перших тижні було втрачено до 20 % переданої техніки) примусили Україну змінити тактику наступу. Поступ став повільнішим, пріоритет був наданий виснаженню російських тилів ударами далекобійної артилерії.

За перший тиждень активних бойових дій Україна залучила три з 12 підготовлених бронетанкових бригад, основні сили були зосереджені в районі міста Оріхів та селища Велика Новосілка. Вісь наступу була спрямована вздовж автомобільної дороги Шаблон:Автошлях Т на село Роботине, а потім на важливий транспортний вузол — місто Токмак.

10 червня 2023 року Міноборони України підтвердили звільнення села Лобкове Запорізької областіШаблон:Fact.

11 червня Україна офіційно повідомила про звільнення сіл Нескучне та Благодатне, що неподалік селища Велика Новосілка.

12 червня Міноборони України підтвердило звільнення сіл Сторожеве та Новодарівки.

13 червня 2023 року Україна офіційно звільнила села Левадне та МакарівкуШаблон:Fact.

Станом на 15 червня, за словами заступниці міністра оборони Ганни Маляр, українські війська просунулися на 6,5 км і відвоювали близько 90 км² території вздовж 100-кілометрової ділянки південної лінії фронту.

18 червня 2023 року 128 ОГШБр та 2 ОСБ звільнили село П'ятихатки у Запорізькій області. Населений пункт був опорним пунктом на першій лінії оборони росіян. Звільнення села було офіційно підтверджене Міністерством оборони наступного дня.

Раніше того ж дня, 18 червня, був уражений великий склад боєприпасів на елеваторі в селі Рикове. Вторинні детонації тривали декілька годин.

За словами секретаря РНБО Олексія Данілова, серед основних пріоритетів даного етапу контрнаступу — підготовка театру бойових дій: виснаження російської артилерії, ураження логістичних шляхів постачання і складів боєприпасів, палива, продовольства.

Вранці 22 червня 2023 року Сили оборони України крилатими ракетами Storm Shadow вдарили по новому та старому (резервному) автомобільних мостах під Чонгаром через затоку Сиваш (через цей міст пролягає автошлях Шаблон:Автошлях М). Рух через мости був тимчасово припинений.

26 червня 2023 заступниця Міністра оборони України Ганна Маляр повідомила, що 31-ша окрема механізована бригада звільнила від російських окупантів село Рівнопіль на півдні Донецької області.

Вночі 11 липня Збройні сили України завдали потужного удару по російському складу боєприпасів в окупованій Новоолексіївці.

Вночі на 17 липня під прольотом Кримського моста стався вибух, внаслідок якого автомобільна частина мосту зазнала істотних пошкоджень. Рух мостом для вантажного автотранспорту був ускладнений й для перекидання вантажів були залучені великі десантні кораблі проєкту 775 «Калининград» та «Оленегорский горняк».

27 липня повідомлялося, що українська армія почала новий етап контрнаступу. Президент України Володимир Зеленський повідомив про звільнення силами 35-ї бригади морської піхоти та бійців 7 батальйону «Арей» села Старомайорське, за яке понад місяць йшли бої. Згодом OSINT-дослідник Naalsio опублікував мінімальну кількість російських втрат техніки, присутніх на фото і відео: 4 танки типів Т-72 і Т-80, 3 машини типів БМП-1 та БМП-2, 2 машини типів БМД-2 та БМД-4, та 2 машини типів МТ-ЛБ та МТ-ЛБВК. Видання Defense Express писало, що у боях за село брали участь підрозділи 136-ї окремої мотострілецької бригади та 247-го десантно-штурмового полку.

Того дня в боях на схід від Роботине важких втрат зазнала і українська 118 ОМБр. За даними Тома Купера, через непорозуміння під час атаки, українська колона зупинилася навпроти російських траншей на пагорбі, які займали 1430 МСП, 45 ОБрСпП та 810 ОБрМП. В результаті цього українська сторона втратила 4-5 танків Т-72 підбитими, близько 13-15 БМП та БТРів, і майже цілу роту загиблими, пораненими і полоненими включно з майором. Після цього до бою підключилася 47 ОМБр і завдала удару по російських позиціях, вибивши їх з пагорба. Неподалік 15 бригада НГУ «Кара-Даг» і бригада НГУ «Азов» вдарили по підрозділах 70 МСП в Новопокровці.

Вранці 29 липня 2023 року Сили оборони України вдруге вдарили по залізничному мосту під Чонгаром, та тимчасово вивели його з ладу.

Вдень 6 серпня 2023 року Сили оборони України втретє атакували Чонгарський та міст через Тонку протоку, що сполучає Генічеськ з Арабатською Стрілкою, робота пропускних пунктів «Чонгар» та «Джанкой» була тимчасово закрита.

16 серпня 2023 року офіційно підтверджено звільнення села Урожайне від росіян.

Майже через два місяці запеклих боїв, 22 серпня 2023 року воїни 47 ОМБр «Магура» увійшли в село Роботине та почали евакуацію місцевих мешканців. Наступного дня, 23 серпня, на руїнах місцевої школи було піднято український прапор.

Офіційно про звільнення Роботиного було повідомлено 28 серпня 2023 року. Таким чином, українські війська прорвали лінію забезпечення оборони на цій ділянці фронту й вийшли до першої лінії оборони — так званої «лінії Суровікіна».

Вересень 2023

3 вересня бригадний генерал Олександр Тарнавський заявив, що Сили оборони України прорвали першу лінію оборони на Запорізькому напрямку, на яку росіяни витратили найбільше ресурсів і очікували, що українські війська не зможуть її прорвати. На його думку, подальше просування очікується швидшим.

11 вересня було оголошено про встановлення контролю над буровими платформами «Чорноморнафтогазу» (так звані Вишки Бойка). Ці платформи служитимуть для посилення контролю України в Чорному морі та підготовки до подальших дій в окупованому Криму.

13 вересня в сухих доках Севастопольсокго морського заводу ракетним ударом були знищені великий десантний корабель «Минск» проєкту 775 та підводний човен «Ростов-на-Дону» проєкту 636.3 «Варшавянка». Вранці наступного дня були знищені елементи комплексу С-400 «Тріумф», розгорнутого під Євпаторією.

14 вересня Сили оборони України взяли під контроль село Андріївка (фактично — руїни, що лишились від населеного пункту), що на південь від Бахмута. Кілька днів по тому, 17 вересня, було оголошено про звільнення сусіднього села Кліщіївка.

18 вересня командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський заявив, що на Бахмутському напрямку було пробито російську лінію оборони, а кілька найбільш підготовлених підрозділів ЗС РФ втратили боєздатність, серед них 72-га, 31-ша та 83-тя бригади.

21 вересня стало відомо, що біля Роботиного (у напрямку на Вербове Пологівського району) українська піхота та бронетехніка прорвали другу лінію оборони, так звану «лінію Суровікіна». Пізніше це підтвердив бригадний генерал Олександр Тарнавський.

Оцінки

Колишній командувач сухопутних військ Польщі генерал Вальдемар Скшипчак вважає, що українська армія виявилася не готовою до боротьби з російськими мінними полями. Також ще однією проблемою для України в її контрнаступі стала відсутність переваги в повітрі, що дає можливість російській авіації атакувати колони української техніки.

17 червня 2023 року австрійський експерт Томас Купер сказав, що окрім мін, основною новою проблемою для ЗСУ є не комбінація «Орлан + Мста», а комбінація розвідувальних БПЛА «Орлан» і «Зала» з дроном-камікадзе «Ланцет» і ударними гелікоптерами Ка-52.

15 червня 2023 року президент Чехії Петр Павел заявив, що справжнього контрнаступу українських Збройних сил ми ще не побачили. Наразі тривають формувальні операції.

Див. також

• Слобожанський контрнаступ (2022)
• Херсонський контрнаступ (2022)
• Південний театр воєнних дій російського вторгнення в Україну

Посилання

• Сили сторін: CSIS
• Russian and Belarusian Fortifications: Неповна карта російської польової фортифікації

https://texty.org.ua/d/2023/way_to_sea/

Шаблон:War-stub Шаблон:Російське вторгнення в Україну (2022)