-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Федорівський Сергій Іванович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Однофамільці

Сергій Федорівський
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Федорівський Сергій Іванович (, с. Тальянки, Тальнівський район, Черкаська область — квітень 2022, неподалік Борової, Харківська область) — український громадський діяч, учасник російсько-української війни.

Освіта

Сергій Федорівський народився в селі Тальянки на Черкащині. До 4-го класу здобував освіту в рідному селі. Опісля переїхав до міста Умані неподалік, де ходив до школи № 14. Із закінченням 9-го класу вступив до Уманського гуманітарно-педагогічного коледжу імені Тараса Шевченка на факультет іноземних мов.[1]

Юнак мріяв вступити до Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова на факультет політології та права. Своє бажання він реалізував.[1][2]

Громадська та політична діяльність

Сергій Федорівський був активістом Громадянського руху «Відсіч», брав участь у спільноті «Мова об'єднує», Русі опору капітуляції, проєктах Veteran Hub разом із ГО «Доступно.UA». Працював над захистом України, української мови та культури від зовнішніх і внутрішніх ворогів, бойкотом російських товарів[3], перевіряв пристосованість інфраструктури до пересування людей з інвалідністю тощо.[4]

Був учасником протестів проти переслідування громадських активістів і військовослужбовців, зокрема у справах Сергія Стерненка й убивства Павла Шеремета. Брав участь в акціях і заходах у справі Nestlé — проти дискримінації працівника компанії за мовною ознакою.[5] Підтримував історика Вахтанга Кіпіані у справі про заборону його книжки «Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР» за позовом Віктора Медведчука.[1]

У березні 2013 року став співзасновником ресурсу Pingvin.pro, присвяченого IT, технологіям, іграм і кіно.[6][7][8]

У 2015 році балотувався в депутати Уманської міської ради.[1][9]

Участь у війні

Плакат на вшанування Сергія Федорівського на мосту над алеєю Героїв Небесної Сотні в Києві

У 2014 році Сергій Федорівський пішов добровольцем і взяв участь у російсько-українській війні, на Донбасі. Спочатку він пройшов навчання в Національній гвардії України. Згодом відправився воювати в складі 5-го батальйону Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». Потім Сергій перевівся до медичного батальйону «Госпітальєри». А ще пізніше — до 8-го окремого батальйону УДА «Аратта».[1][6]

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році Сергій Федорівський приєднався до 206-го батальйону ТРО, у складі якого брав участь у боях за захист Києва. Згодом у лавах об'єднаної 112-ї бригади ТРО поїхав визволяти Харківщину.[4][10][11]

13 квітня 2022 року під час боїв біля Борової на Харківщині Сергій Федорівський перестав виходити на зв'язок, його оголосили зниклим безвісти. Через понад пів року, після деокупації села Копанки, місцеві жителі вказали на братську могилу українських воїнів на місцевому кладовищі.[10] За попередніми даними, захисники, відступаючи у квітні, загинули в бою. 26 жовтня була розпочата ексгумація, після чого віднайшли військовий квиток Сергія Федорівського й упізнали його особисті речі та тіло.[11][12][13][14][15]

Нагороди

За участь у війні на Сході України нагороджений нагрудним знаком «Залізний хрест» і медаллю «За жертовність та любов до України».[1][6][10][16]

7 квітня 2023 року нагороджений (посмертно) орденом «За мужність» III ступеня.[17]

Див. також

Примітки

Посилання

Шаблон:Учасники РУВ

  1. ↑ 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 Тіло знайшли у братській могилі під Харковом: що відомо про загиблого київського активіста. Обозреватель. 10.11.2022
  2. ↑ Драгомановську родину спіткала ще одна втрата. НПУ імені М. П. Драгоманова
  3. ↑ Відгомін економічної окупації, або Як у Львові досі продають російські товари. Твоє місто
  4. ↑ 4,0 4,1 На Майдані вшанували активіста та воїна Сергія Федорівського, тіло якого виявили в братській могилі на Харківщині. ФОТО, ВІДЕО. Новинарня. 10.11.2022
  5. ↑ [1]. Відсіч. 09.11.2022
  6. ↑ 6,0 6,1 6,2 Пам’ять воїна та активіста Сергія Федорівського, який боронив Київщину та Харківщину, вшанували у Києві. Цензор.нет. 10.11.2022
  7. ↑ Про команду. Pingvin Pro
  8. ↑ [2]. Відсіч. 10.22.2022
  9. ↑ Списки зареєстрованих кандидатів на посади кандидатів у депутати Уманської міської ради та міського голови м. Умань. Уманська міська рада. 04.10.2015
  10. ↑ 10,0 10,1 10,2 У Києві вшанували пам'ять активіста і загиблого військового Сергія Федорівського. Суспільне Новини. 10.11.2022
  11. ↑ 11,0 11,1 У Києві відбулась акція, присвячена пам’яті активіста і воїна Сергія Федорівського. Лівий берег. 10.11.2022
  12. ↑ На Харківщині в братській могилі знайдено тіло активіста Сергія Федорівського (фото). Главком. 27.10.2022
  13. ↑ У селі на Харківщині виявили масове поховання бійців ЗСУ. Факти, ICTV. 27.10.2022
  14. ↑ Слідчі знайшли масове поховання у селі Копанки на Харківщині (відео). Суспільне Харків. 27.10.2022
  15. ↑ Масове поховання громадян в Борівському районі – поліція документує злочини окупантів. ГУ НП в Харківській області. 27.10.2022
  16. ↑ На Тальнівщині попрощалися із військовим та громадським активістом, який загинув на війні. Про все. 13.11.2022
  17. ↑ Указ президента України № 203/2023. Президент України. 07.04.2023
Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Федорівський_Сергій_Іванович&oldid=28030