-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Коснар Павло Леонідович

Матеріал з Разом
Версія від 05:19, 7 січня 2023, створена ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 1.) #IABot (v2.0.9.2)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коснар Павло Леонідович
UA-OR4-CPL-GSB-H(2015).png Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:External media Павло́ Леоні́дович Коснар (Шаблон:Н Шаблон:Дн, м. Фрунзе, Киргизька РСР — Шаблон:Пом Шаблон:Дс, м. Луганськ, Україна) — український військовослужбовець, десантник, молодший сержант Збройних сил України.

Життєпис

Павло Коснар народився в місті Фрунзе Киргизької РСР (нині — місто Бішкек, Киргизстан). З 1988 до 1991 року навчався у загальноосвітній школі № 123 Центрально-Міського району міста Кривий Ріг Дніпропетровської області.

В 1990-х працював у ВАТ «Криворіжсталь» (нині — ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»), в цеху сортового скла[1].

З 1993 по 1995 проходив строкову військову службу в Донецькому прикордонному загоні Прикордонних військ України, в/ч 9937, м. Маріуполь.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України навесні 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України.

Молодший сержант, командир відділення 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади Високомобільних десантних військ ЗС України, в/ч А1126, смт Гвардійське, Дніпропетровська область.

Обставини загибелі

13 червня 2014 року десантники готувались до відправлення в зону проведення АТО. У ніч на 14 червня трьома військово-транспортними літаками Іл-76 МД з інтервалом у 10 хвилин вони вилетіли в Луганський аеропорт на ротацію особового складу. На борту також була військова техніка, спорядження та продовольство.

14 червня о 0:40 перший літак (бортовий номер 76683), під командуванням полковника Дмитра Мимрикова приземлився в аеропорту.

Другий Іл-76 МД (бортовий номер 76777), під керівництвом командира літака підполковника Олександра Бєлого, на борту якого перебували 9 членів екіпажу 25-ї мелітопольської бригади транспортної авіації та 40 військовослужбовців 25-ї Дніпропетровської окремої повітряно-десантної бригади, о 0:51, під час заходу на посадку (аеродром міста Луганськ), на висоті 700 метрів, був підбитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла». В результаті терористичного акту літак вибухнув у повітрі і врізався у землю поблизу території аеропорту. 49 військовослужбовців, — весь екіпаж літака та особовий склад десанту, — загинули[2][3]. Третій літак за наказом повернувся в Мелітополь.

Шаблон:Цитата

Пройшло більше 40 діб перш ніж десантників поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, в Дніпрі проводились експертизи ДНК для ідентифікації.

Шестеро із загиблих десантників — мешканці Кривого Рогу: старший лейтенант Алтунін Валерій Володимирович, молодший сержант Коснар Павло Леонідович, сержант Рєзніков Євгеній Сергійович, старший солдат Самохін Антон Олексійович, солдати Гайдук Ілля Віталійович і Дубяга Станіслав Вікторович.

25 липня криворіжани попрощались зі своїми земляками[4]. Павла Коснара поховали на Алеї Слави Центрального кладовища міста Кривий Ріг.

Залишились мати і брат, які проживають в с. Миколаївка Казанківського району Миколаївської області[5]. Вдома у Кривому Розі — дружина Оксана та син Євген.

Нагороди

Вшанування пам'яті

  • В місті Кривий Ріг на фасаді будівлі ЗОШ № 123 (вулиця Миколаївське шосе, 18) встановлено меморіальну дошку на честь випускника школи Павла Коснара[7].
  • 13 червня 2015 року в Дніпрі на Алеї Героїв до роковин загибелі військових у збитому терористами літаку Іл-76 встановили пам'ятні плити з іменами загиблих воїнів[8].
  • 18 червня 2016 року на території військової частини А1126 в смт Гвардійське урочисто відкрили пам'ятник воїнам-десантникам 25-ї повітряно-десантної бригади, які героїчно загинули під час бойових дій в зоні проведення АТО. На гранітних плитах викарбувані 136 прізвищ, серед них і 40 десантників, які загинули у збитому літаку в Луганську[9].

Див. також

Збиття Іл-76 у Луганську.

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ