Дубяга Станіслав Вікторович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дубяга Станіслав Вікторович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Шаблон:External media Станісла́в Ві́кторович Дубя́га (Шаблон:Н Шаблон:Дн, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область — Шаблон:Пом Шаблон:Дс, м. Луганськ, Україна) — український військовослужбовець, десантник, солдат Збройних сил України.

Життєпис

Станіслав Дубяга народився в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області. З 2002 по 2005 рік навчався у загальноосвітній школі № 85 Центрально-Міського району міста Кривий Ріг. 2006 року закінчив Криворізький професійний транспортно-металургійний ліцей за спеціальністю «Машиніст електровоза».

У зв'язку із російською збройною агресією проти України в березні 2014 року мобілізований як доброволець на захист Батьківщини.

Солдат, стрілець-зенітник 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади Високомобільних десантних військ ЗС України, в/ч А1126, смт Гвардійське, Дніпропетровська область.

Обставини загибелі

13 червня 2014 року десантники готувались до відправлення в зону проведення АТО. У ніч на 14 червня трьома військово-транспортними літаками Іл-76 МД з інтервалом у 10 хвилин вони вилетіли в Луганський аеропорт на ротацію особового складу. На борту також була військова техніка, спорядження та продовольство.

14 червня о 0:40 перший літак (бортовий номер 76683), під командуванням полковника Дмитра Мимрикова приземлився в аеропорту.

Другий Іл-76 МД (бортовий номер 76777), під керівництвом командира літака підполковника Олександра Бєлого, на борту якого перебували 9 членів екіпажу 25-ї мелітопольської бригади транспортної авіації та 40 військовослужбовців 25-ї Дніпропетровської окремої повітряно-десантної бригади, о 0:51, під час заходу на посадку (аеродром міста Луганськ), на висоті 700 метрів, був підбитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла». В результаті терористичного акту літак вибухнув у повітрі і врізався у землю поблизу території аеропорту. 49 військовослужбовців, — весь екіпаж літака та особовий склад десанту, — загинули[1][2]. Третій літак за наказом повернувся в Мелітополь.

Шаблон:Цитата

Пройшло більше 40 діб перш ніж десантників поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, в Дніпрі проводились експертизи ДНК для ідентифікації.

Шестеро із загиблих десантників — мешканці Кривого Рогу: старший лейтенант Алтунін Валерій Володимирович, сержант Рєзніков Євгеній Сергійович, молодший сержант Коснар Павло Леонідович, старший солдат Самохін Антон Олексійович, солдати Гайдук Ілля Віталійович і Дубяга Станіслав Вікторович.

25 липня криворіжани попрощались зі своїми земляками[3]. Станіслава Дубягу поховали на Алеї Слави Центрального кладовища міста Кривий Ріг.

Батько Станіслава давно помер, вдома лишилися мати, сестра та вітчим.

Нагороди та відзнаки

  • Орден «За мужність» III ст. (20.06.2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу[4].
  • Нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).
  • Відзнака м. Кривий Ріг Нагрудний знак «За заслуги перед містом» ІІІ ст. (23.07.2014, посмертно).

Вшанування пам'яті

  • 1 вересня 2014 року в Кривому Розі на фасаді будівлі ЗОШ № 85 (мікрорайон Всебратське-2, 65Б) встановлено меморіальну дошку на честь випускника школи Станіслава Дубяги[5].
  • 13 червня 2015 року в Дніпрі на Алеї Героїв до роковин загибелі військових у збитому терористами літаку Іл-76 встановили пам'ятні плити з іменами загиблих воїнів[6].
  • 18 червня 2016 року на території військової частини А1126 в смт Гвардійське урочисто відкрили пам'ятник воїнам-десантникам 25-ї повітряно-десантної бригади, які героїчно загинули під час бойових дій в зоні проведення АТО. На гранітних плитах викарбувані 136 прізвищ, серед них і 40 десантників, які загинули у збитому літаку в Луганську[7].
  • 5 грудня 2016 року біля Криворізького професійного транспортно-металургійного ліцею по вулиці Івана Авраменка десятьом загиблим в зоні АТО героям-випускникам ліцею відкрили меморіал, серед них Станіслав Дубяга[8][9].

Див. також

Збиття Іл-76 у Луганську.

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ

  1. ↑ http://www.mil.gov.ua/news/2014/06/14/vijskovo-transportnij-litak-povitryanih-sil-zbrojnih-sil-ukraini-il-76/

  2. ↑ http://www.pravda.com.ua/news/2014/06/14/7029064/

  3. ↑ http://krlife.com.ua/news/krivoi-rog-prostilsya-s-pogibshimi-geroyami-foto

  4. ↑ Шаблон:УПУ
  5. ↑ https://krogerc.info/ua/plaques/detail/id/178.html

  6. ↑ https://www.radiosvoboda.org/a/news/27070634.html

  7. ↑ http://www.mil.gov.ua/news/2016/06/19/na-dnipropetrovshhini-vidkrili-pamyatnik-voinam-desantnikam-yaki-viddali-svoe-zhittya-za-ukrainu--/

  8. ↑ https://1kr.ua/news-29711.html

  9. ↑ https://nmc-pto.dp.ua/2016/2016_12_32.htm

Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Дубяга_Станіслав_Вікторович&oldid=12350