Хронологія війни на сході України (2014-2022)

У статті у хронологічному порядку наведено важливі події, пов'язані з російським вторгненням з 2014 р. на Донбасі.

Події є частиною хронології російської збройної агресії проти України (з 2014), якої також стосуються статті:

• Передумови та причини російсько-української війни
• Хронологія окупації Криму Російською Федерацією
• Хронологія російського вторгнення в Україну (2022)

Основні бойові дії на сході України під час війни припадають на квітень-вересень 2014 року, коли росіянам вдалось захопити частину Донбасу (під ширмою Л/ДНР), а також на січень-лютий 2015 р., коли окупантам вдалося вибити українських захисників з Донецького аеропорту і Дебальцевського плацдарму. Чергова активізація бойових дій на Донбасі пов'язана з широкомасштабним вторгненням Росії в Україну 24 лютого 2022.

2014

Квітень

2 квітня — Путін підписав указ про включення Криму до складу Південного військового округу.

4 квітня — в Одесі перед міською радою збиралися борці за державний статус російської мови

5 квітня — у Донецьк відбувся пікет 350 російських терористів активістів корпорації «ІСД», яка належала голові Донецької облдержадміністрації Сергію Таруті. Протестувальники, тримаючи в руках прапори Росії і проросійських громадських організацій, викрикували лозунги «Таруту геть!», «Тарута — ворог народу!»

Сепаратистські виступи у Маріуполі у підтримку «народного мера» Кузьменка, який раніше був затриманий СБУ

300 резервістів 1-го резервного батальйону оперативного призначення НГУ, склали присягу. Після цього, — відбули на схід України, спершу до Павлограда, Дніпропетровська область, а потім, — на бойове чергування до району Ізюм — Слов'янськ

6 квітня — У Донецьку колона з 2 тисяч демонстрантів перемістилася під будівлю ОДА. Група з близько 50 агресивно налаштованих активістів, озброєних палицями, прорвали блокаду будівлі, яку охороняли близько 300 правоохоронців. У натовпі штурмовиків було помічено велику кількість жінок та дітей. Замість державного прапору на даху вивісили російський триколор, прапори Комуністичної партії та організації «Донецька республіка». Ватажки терористів висунули вимогу до обласної ради терміново зібрати позачергову сесію та прийняти рішення про проведення на території області референдуму щодо приєднання регіону до Росії.

У Луганську під пам'ятником Шевченку за ініціативою організації «Луганська гвардія» зібрався черговий проросійський мітинг: близько 5 тисяч осіб вимагали відставки уряду Арсенія Яценюка, надання російській мові статусу державної, звільнення лідера організації Олександра Харитонова та розпуску місцевих рад. Після мітингу учасники дісталися будівлі управління Служби безпеки України у Луганській області, яке пікетували з вимогою звільнення з-під арешту Олександра Харитонова. Пізніше мітингарі виламали вхідні двері та вдерлися до приміщення УСБУ. Активісти добилися звільнення з-під варти 6 терористів і розпочали будівництво барикад з покришок. Крім того, вулицями Луганська відбувся автопробіг за приєднання Луганської області до Росії під гаслом «Луганськ−Донбас−Південний Схід», у якому взяли участь 30 активістів

У Харкові проросійські сили пікетували консульства Польщі і Росії, потім на площі Свободи одночасно провели 2 мітинги за федералізацію України. Поблизу театру Шевченка сталися сутички між проросійськими та проукраїнськими активістами, під час яких останніх примусили повзти на колінах «коридором ганьби». Ввечері під будівлею Харківської ОДА зібралося близько 2 тисяч проросійські налаштованих мітингарів, які закликали «підтримати Луганськ і Донецьк», після чого штурмували будівлю Харківської облдержадміністрації та прорвалися всередину.

Файл:Karachevskii.jpg

Вбитий окупантами у Криму 06.04.2014 майор ЗСУ Карачевський С.

У Дніпропетровську сепаратисти влаштували мітинг за проведення місцевого референдуму

Проросійські мітинги пройшли також в Одесі, Миколаєві, Запоріжжі.

Зафіксовано прибуття на мітинги у містах України колон автобусів з «протестантами» з Росії.

В смт Новофедорівка у захопленому Криму двома пострілами впритул в спину молодшим сержантом Чорноморського флоту РФ Зайцевим Є. С. з автомату АК-74 на п'ятому поверсі офіцерського гуртожитку був застрелений майор ЗСУ Станіслав Карачевський. Також росіяни жорстоко побили свідка злочину капітана Артема Єрмоленка, якого було заарештовано та доправлено до слідчого відділу ЧФ Росії

7 квітня —

Захоплення Донецької облдержадміністрації 7 квітня 2014

У Донецьку терористи збудували на ґанку захопленої будівлі ОДА барикаду з шин та колючого дроту. У ніч на 7 квітня у Донецьку було також захоплено обласне управління СБУ. Акція відбувалася за підтримки «Народного ополчення Донбасу» та партії «Російський блок».

У залі засідань Донецької облради за участі 50 проросійських активістів (за іншими даними 120), які оголосили себе «народними депутатами», було оприлюднено Декларацію про утворення «Донецької народної республіки», яка проголошувалася на території області та яка мала у майбутньому увійти до складу Росії. Крім того, самопроголошені «депутати» ухвалили рішення про проведення 11 травня «референдуму» з приводу питання створення Донецької республіки та прийняли рішення про звернення до Путіна з проханням увести до регіону російський «миротворчий» контингент.

Увечері спецпідрозділи СБУ у ході антитерористичної операції звільнили будівлю управління СБУ у Донецькій області.

В Луганську близько 3000 бойовиків захопили обласне управління Національного банку України, що розташоване поряд з будівлею обласного СБУ. Повідомлялося про захоплення проросійськими активістами зброї у будівлі СБУ. У приміщенні СБУ сепаратисти записали відеозвернення, у якому називали себе «Армією Південного-Сходу» та погрожували перейти до відкритого силового протистояння, якщо їхні вимоги не будуть виконані. У захопленій будівлі опинилось також 56 заручників, яких відпустили наступного дня.

В Харкові на площу Свободи вийшло близько 1000 харків'ян з протестом проти захоплення ОДА, на яких невдовзі напали прихильники Росії, в результаті загалом постраждало 32 особи. Разом з тим Харківська обласна рада погодилась провести позачергову сесію, на якій буде розглянуто вимоги проросійських активістів.

Ввечері під будівлею Харківської ОДА на проросійському мітингу було оголошено перелік «альтернативних депутатів» «Ради депутатів харківської територіальної громади» та оголошено про створення «Харківської народної республіки». На цьому мітингу вперше було помічено одного з майбутніх ватажків донецьких терористів росіянина «Моторолу» Шаблон:Детальніше

В Миколаєві активісти Народного ополчення розпочали очищення міста від сепаратистів і знесли наметове містечко біля пам'ятника героям-ольшанцям. Вигнані сепаратисти намагалися знайти притулок в облдержадміністрації, однак зустріли рішучий опір самоборонців і міліції. В ході зіткнення отримали поранення більше 10 осіб, проте взяття ОДА вдалося не допустити.

У зв'язку із захопленням адмінбудівель у Харкові, Донецьку, Луганську в. о. Президента України Олександр Турчинов заявив про створення антикризового штабу.

8 квітня — У Харкові за участі спецпризначенців вінницького «Ягуару» було звільнено від терористів будівлю облдержадміністрації, і, таким чином, ліквідовано загрозу «ХНР»

Співробітники СБУ затримали громадянку Російської Федерації Марію Коледу, яку звинувачували у виконанні завдань спецслужб для дестабілізації ситуації у південних областях України, участі у шпіонажі, створенні сепаратистських груп в Миколаївській області, а також в участі в сутичках біля Миколаївської ОДА, де вона застосовувала вогнепальну зброю. Під час затримання у Марії Коледи було вилучено травматичний пістолет, переобладнаний під стрільбу бойовими патронами та методичні рекомендації з підготовки диверсійних груп.

Аеромобільна рота (10 одиниць БТР-80) 80-ї львівської аеромобільної бригади здійснила 400-кілометровий марш і о 13:00 того ж дня взяла під охорону Луганський аеропорт.

9 квітня — ПАРЄ засудила анексію Криму Росією і зажадала негайного виведення російських військ з півострова.

В Одесі проросійські активісти облаштували наметове містечко на Куліковому полі, огородивши його барикадами.

Мітинг у підтримку цілісності України в Маріуполі і хода з прапорами України на підтримку соборності країни; За соборність України висловився міський голова Юрій Хотлубей.

11 квітня — в Луганську російські терористичні групи взяли в облогу обласну раду і поставили ультиматум про невизнання центральної влади в Україні та проголошення так званої «Луганської Народної Республіки».

Олігарх Рінат Ахметов закликав до мирного вирішення конфлікту і переговорів.

«Держрада Криму» затверджує нову Конституцію «РК», і в цей же день «Республіка Крим» і «місто федерального значення Севастополь» включаються до переліку суб'єктів РФ в Конституції Росії.

12 квітня — російськими озброєними загонами спецпризначенців (формально — колишніх) без розпізнавальних знаків здійснено захоплення міської ради у місті Артемівську та міського відділку міліції і міської ради у місті Краматорську, диверсійна група І. Гіркіна (до 60 осіб), що прибула з Криму, захопила Слов'янськ, де дії сепаратистів схвалила міський голова, член Партії Регіонів, Н. І. Штепа. До вечора терористи захопили прокуратуру, районну адміністрацію і будівлю СБУ і вивісили над ними російські прапори. Частина працівників потрапила в полон.

Слов'янськ, 14.04.2014

Група Б. Сисенка (до 70 осіб), сформована у РФ, прибула у Донецьк.

Початок захоплень озброєними особами адмінбудівель органів влади у Донецькій і Луганській областях. Невдала спроба збройного захоплення групою І. Безлера міськради у Горлівці.

Усі керівники згаданих груп — російські офіцери. Загальна кількість російських спецпризначенців, які прибули на Донбас, перевищувала 2,5 тис. осіб.

В Красному Лимані зафіксований напад російських бойовиків з короткоствольними автоматами російського виробництва серії АК10x, який був відбитий силами міліції та міськими дружинниками

Штаб національного захисту Дніпропетровської області прийняв рішення про часткову мобілізацію та про організацію блокпостів на всіх дорогах при в'їзді в обласний центр.

у Харкові відбулась акція прихильників референдуму та російської мови під пам'ятником Леніну

13 квітня — захоплення російськими терористами і бандформуваннями адмінбудівель у Єнакієвому, Харцизьку та Маріуполі. Прапор «ДНР» піднято над Дебальцевським міськвиконкомом.

В. о. Президента України О. Турчинов оголошує про початок широкомасштабної антитерористичної операції (АТО) із залученням Збройних сил України.

Біля Слов'янська загинув капітан спецпідрозділу «Альфа» СБУ Геннадій Біліченко. Машину, за кермом якої він був, із засідки розстріляли російські бандити. Це була перша втрата серед силовиків на Донбасі.

Разом з Біліченко поранення отримали командир «Альфи» полковник Кузнєцов і полковник СБУ Кукса, а також співробітник МВС Селіхов. На допомогу спецпризначенцям прийшли десантники 3-ї роти 80-ї аеромобільної бригади, які стояли неподалік. Кулеметним вогнем вдалося подавити вогонь противника, після чого той швидко відступив.

У ході операції правоохоронці розблоковували 2 блокпости терористів перед Слов'янськом

Укріплено під'їзди до с. Червоний Оскіл з боку Красного Лиману

«Яєчна неділя» у Запоріжжі: понад 300 сепаратистів зібралося на Алеї Слави, звідки планували здійснити штурм міськради, застосовуючи при цьому бити і електрошокери. Проте вони зустріли рішучий спротив патріотично налаштованих запорожців, були оточені, роззброєні, закидані великодніми яйцями і доправлені до місцевого УБОЗу через коридор ганьби. Міліція вивела з алеї сепаратистів і відпустила. Їхні лідери, співзасновники «Всеукраинского общественного правозащитного движения „Русскоязычная Украина“», «отамани козацької дружини» та інші втекли до окуповаого Криму або ДНР. «Російська весна» у Запорожжі була придушена.

У Маріуполі бойовики «ДНР(Донецька Область)» за бездіяльності правоохоронних органів захопили будівлю міської ради і вивісили на її даху прапор цієї терористичної організації, а також здійснили напад на мітинг прихильників соборності України, в результаті чого 9 осіб потрапили до реанімації

у Харкові відбулась чергова акція проросійських мітингувальників, яка завершилась побиттям активістів харківського Євромайдану.

14 квітня — захоплення російськими терористами Горлівки.

в Луганську терористами було взято в облогу обласну раду та об'явлено про невизнання центральної влади в Україні.

На в'їзді до м. Ізюм з боку Слов'янська на трасі М03 Київ — Харків — Довжанський був обладнаний укріплений мішками з піском блокпост, місто взято під охорону міліцією, Національною гвардією України із залученням БТРів та вертольотів, а також загоном самооборони. Одночасно була посилена охорона адміністративних будівель

у м. Барвінкове міліціонери разом з громадськими активістами виставили кілька блокпостів, а також почалося формування загонів самооборони у місті та районі

У Дніпропетровській ОДА розпочато запис добровольців до спецбатальйону міліції «Дніпро-1»

16 квітня — озброєні російські терористи захопили мерію м. Донецьк

Озброєні проросійські терористи намагалися виламати ворота військової частини № 3057 у Маріуполі та захопити там зброю. Використовуючи вогнепальну зброю і коктейлі Молотова терористи підпалили у військовій частині автозак. О 20:30 до частини під'їхали мікроавтобуси, з яких висадилися озброєні російські диверсанти. Як повідомив в. о. Президента О. Турчинов,

Після третьої спроби штурму, з використанням автоматичної зброї, гранат, пляшок із запалювальною сумішшю, злочинці були контратаковані. … Троє злочинців загинули, 13 поранені, 63 захоплені.

Для нейтралізації нападників до Маріуполя було перекинуто спецпідрозділ МВС «Омега», а на в'їздах до міста організовано блокпости.

Передовий загін 25-ї десантної бригади в Краматорську заблокували проросійські активісти і вимусили військових передати слов'янським терористам 6 одиниць бронетехніки.

17 квітня — на зустрічі Україна—ЄС—США—Росія в Женеві досягнуто домовленостей про звільнення захоплених споруд в Україні та амністії протестувальників.

Файл:Володимир Рибак.jpg

Закатований загарбниками депутат В. Рибак

У Горлівці зник депутат міської ради від партії «Батьківщина» Володимир Рибак. Напередодні Рибак намагався повернути український прапор на будівлю міськради. Його тіло знайшли з ознаками катувань і з розрізаним черевом лише 19 квітня у річці неподалік від Слов'янська. Разом із ним виявили також тіло зниклого студента КПІ Юрія Поправка. СБУ оприлюднила аудіозапис, де представник ГРУ ГШ Збройних сил Росії наказує «нейтралізувати» депутата Рибака.

Початок боїв за гору Карачун під Слов'янськом. Захоплення росіянами телевежі і початок транслювання російських каналів замість українських.

Терористами здійснений невдалий штурм міської ради Стаханова. Теракт був знешкоджений завдяки підкріпленню дружини міліціонерів з Луганська (близько 20 осіб), які заблокували вхід у районний відділ

Група проросійських терористів до 200 осіб прибула до Донецького аеропорту і вивісила над нам прапор ДНР.

Проукраїнські мітинги у Донецьку та Луганську.

Мітинг у Донецьку за єдність України

У Харкові проросійські активісти провели акцію на майдані Свободи. Того дня був затриманий один з координаторів сепаратистського руху у Харкові Костянтин Долгов. Пізніше він був випущений під заставу у 365 400 грн., внесену Олегом Царьовим, після чого виїхав до захопленого Росією Криму.

В Дніпропетровську заступник обласного голови І. Коломойського Борис Філатов пообіцяв грошову винагороду за кожну здану одиницю зброї або полоненого сепаратиста.

Президент РФ Володимир Путін на щорічній прес-конференції зробив брехливу заяву, що «південний схід України — це Новоросія», а «Харків, Донецьк, Луганськ, Херсон, Миколаїв та Одеса були передані до складу України радянським урядом»

В Женеві відбулася зустріч міністрів закордонних справ України і Росії, держсекретаря Сполучених Штатів Америки і представника Європи. Після зустрічі зроблено заяву про те, що сторони йдуть на мирне вирішення конфлікту, узгоджений план дій і роль місії ОБСЄ в цьому процесі. Але Росія не визнала наявності своїх військ на Донбасі і відмовилась від будь-якої відповідальності.

20 квітня — загін «Правого сектора» на чолі з Д. Ярошем під час бою тимчасово захопив блок-пост серпаратистів під Слов'янськом.

«Народний мер Слов'янська» В'ячеслав Пономарьов заявив, що попросить Путіна ввести війська для захисту від «Правого сектора».

Початок формування 20-го окремого мотопіхотного батальйону «Дніпропетровськ»

21 квітня — в Одесі низка активістів на чолі з «президентом» Валерієм Кауровим (який брав участь у зборищі по Скайпу з Москви) оголосили створення «Одеської народної республіки Новоросія», а також повідомили про визнання аналогічних самопроголошених республік — Донецької, Луганської, а також Харківської і «Карпаторосійської». Втім, на відміну від Донецької та Луганської народних республік, Одеська не стала обтяжувати себе проведенням референдуму.

В Маріуполі пройшов мітинг за соборність України

23 квітня — в Маріуполі пройшов мітинг за соборність України

Луганськ, квітень 2014

24 квітня — в Маріуполі проукраїнськими активістами вночі було здійснено спробу звільнити будівлю міськради від бойовиків «ДНР»

25 квітня — починає роботу «державний кордон Російської Федерації» між окупованим Кримом і Україною.

Гелікоптер Мі-8 ЗСУ на аеродромі міста Краматорськ підірваний імовірно пострілом з РПГ або ПТУР, за іншою версією — пострілом снайпера в бак з пальним.

Російські окупанти демонтували у захопленому Севастополі пам'ятники Гетьману Сагайдачному та на честь 10-річчя ВМС України. Пам'ятники були передані українській стороні, зокрема пам'ятик Сагайдачному 22.08.2015 було встановлено у Харкові.

26 квітня — представники терористів, т. зв. «Народний губернатор Луганщини» Валерій Болотов і «Уповноважений представник громад області» висунули ультиматум Києву щодо припинення антитерористичної операції та погрозили що перейдуть до військового терору по всій області

27 квітня — групою осіб, які захопили будівлю управління СБУ у Луганській області за підтримки мітингувальників чисельністю кілька сотень людей було проголошено так звану проросійську «Луганську народну республіку» (ЛНР)

Терористи взяли в облогу міськраду Стаханова

Сутичка у Харкові на вул. Плеханова між проросійськими активістами та ультрас команд «Дніпра» та «Металіста»

28 квітня — у Харкові силами працівників міліції було ліквідовано наметове містечко сепаратистів біля пам'ятника Леніну

29 квітня — у Луганську майже 3 тисячі проросійських активістів захопили будівлю облдержадміністрації, на будівлі були встановлені прапори Російської Федерації і самопроголошеної Луганської народної республіки. Місцеві правоохоронці перейшли на бік терористів і начепили георгіївські стрічки. Також були захоплені міськрада, прокуратура і телецентр.

Незабаром озброєні автоматами особи захопили обласне телебачення і обласну прокуратуру.

Ввечері біля будівлі обласного управління міліції в Луганську сепаратисти обрали так званого «народного начальника міліції», ним став Анатолій Науменко, затверджений київськими урядниками. По тому майже 3 тисячі мітингувальників невдало намагалися захопити будівлю Головного управління МВС України в Луганській області. Серед нападників були майже 50 осіб в камуфляжі, бронежилетах, касках, масках і з автоматами. Натовп скандував «Росія!», «Донбас!». Будівлю обласної міліції під охорону взяли бійці луганського підрозділу «Беркут».

Близько 21:00 сепаратисти захопили будівлю Луганської міської ради.

30 квітня — в. о. президента України О. В. Турчинов доручив керівникам обласних адміністрацій почати створення батальйонів територіальної оборони в кожній області України, функції створення було покладено на обласні військові комісаріати. Також О. Турчинов заявив, що вже фізично створено 7 батальйонів територіальної оборони на лівому березі Дніпра. Шаблон:Детальніше

Всього у квітні 2014 р. загинуло 12 захисників Україини

Травень

1 травня — виконувач обов'язків президента України Олександр Турчинов підписав указ про відновлення призову до армії.

В Маріуполі під прапорами ДНР та Російської федерації пройшли демонстрації; прапори «ДНР» були вивішені на будівлях СБУ, міліції та прокуратури.

2 травня — напад проросійських активістів на проукраїнську демонстрацію в Одесі з використанням каміння і вогнепальної зброї, вбивство українського демонстранта. Загалом на Грецькій площі загинуло 6 осіб. В ході сутичок проросійські сили були відтиснуті до свого осередку — Будинку профспілок на Куликовому полі, в якому зачинились. В результаті застосування вогнепальної зброї та займистих сумішей всередині будівлі спалахнула пожежа, жертвами якої стали 42 особи (34 вчаділи, 8 — розбились коли вистрибували з верхніх поверхів). Отримало травми близько 250 осіб. Інцидент спонукав місцеву владу оголосити жалобу, а проукраїнських активістів — загальну мобілізацію сил. У підсумку загрозу «Русской весни» в Одесі, захоплення міста сепаратистами було усунуто.

Табір російських націоналістів на Куликовому полі в Одесі

Терористи після облоги захопили міськраду Стаханова

2 гелікоптери Мі-24 збиті ворогом біля Слов'янська, втрат немає.

3 травня — Будівлю Антрацитівської районної державної адміністрації зайняли кілька десятків донських козаків та підняли прапори Росії і Війська Донського.

Десантними військами Збройних сил України було відновлено контроль над телевежею на горі Карачун біля Слов'янська.

4 травня — остаточна ліквідація наметового містечка сепаратистів на Куликовому полі в Одесі.

В Маріуполі вночі у центрі міста мали місце збройні сутички, підпалено будівлю «Приватбанку», розгромлено офіс кандидата в президенти України Петра Порошенка

5 травня — Президія Луганської облради виступила проти антитерористичної операції та розповсюдила заяву, в якій йшлося про необхідність повернення до положень угоди від 21 лютого 2014 року, а також ставило до київської влади, яку звинувачували у розпалі громадянської війни, низку вимог, серед яких припинення «каральних» операцій та виведення військ до місць їх постійної дислокації, амністія всім учасникам протестних акцій, роззброєння Правого сектора й інших праворадикальних формувань, надання російській мові статус другої державної під час конституційної реформи, яка також має надати ширші повноваження органам місцевої влади

Проросійськими бойовиками була здійснена спроба прориву з оточеного українськими силовиками міста Слов'янськ. В ході спецоперації угруповання терористів було ліквідоване, залишки злочинців повернулися у місто. В результаті протистояння загинули 4 бійці Служби безпеки та МВС України, одна людина отримала тяжкі поранення.

Гелікоптер Мі-24П підбитий з зенітної установки ЗУ-23-2 в районі м. Слов'янська, екіпаж врятовано.

У Бердянську створено батальйон міліції спецпризначення «Азов».

6 травня — у Маріуполі поблизу військової бази в аеропорту сталася перестрілка: невідомі обстріляли кілька автомобілів. Озброєні бойовики намагалися здійснити напад на сили антитерористичної операції поблизу Агробази, однак силовики дали відсіч, захопивши кількох сепаратистів у полон

Указ Президента України від 06.05.2014 року № 454/2014 «Про часткову мобілізацію» (ІІ хвиля мобілізації)

7 травня — вночі сепаратисти залишили приміщення Маріупольської міської ради, але близько полудня відновили контроль над нею, з невідомих причини співробітники міліції покинули площу перед установою. В'їзди до Маріуполя заблоковані 10 блок-постами, на яких чергували правоохоронці спільно з «активістами»

Поблизу селища Мангуш було обстріляно автобус з бійцями спецзагону «Азов». У наслідок зіткнення 1 бойовика було вбито, 2 взято у полон, серед них і так званого міністра оборони «ДНР» Ігоря Хакімзянова

8 травня — в Маріуполі близько 100 спецпризначенців оточили по периметру захоплений терористами будинок міськради.

У Харкові із СІЗО після внесення грошових застав були звільнені ватажки сепаратистського руху у Харкові Юрій Апухтін та Костянтин Долгов, а також ще 3 активних учасники сепаратистських акцій

9 травня — збройні сутички у Маріуполі, остаточне його захоплення проросійськими силами (окрім аеропорту). Сутички і пожежа у міському Управлінні МВС і у будівлі міськради. Загинуло близько 30 осіб. З Донецька на допомогу маріупольським сепаратистам вирушило близько 80 «народних ополченців»

У Харкові близько тисячі проросійських активістів пройшлися від Меморіалу у Лісопарку до площі Свободи з великим прапором у кольорах георгіївської стрічки, де поклали квіти до пам'ятника Леніну та провели мітинг. Того ж дня поблизу Меморіалу правоохоронці затримали 10 осіб у бронежилетах та з битами.

Співробітники окупаційних каральних органів схопили на вулиці Сімферополя проукраїнських активістів Геннадія Афанасьєва і Олексія Чірнія

10 травня — керівництво АТО ухвалило рішення про відведення з Маріуполя бійців Національної гвардії з метою уникнення ескалації напруги у місті, зокрема, через те, що 9 травня сепаратистів підтримала доволі значна кількість місцевих жителів.

Співробітники російських окупаційних силових структур затримали активістів Олега Сенцова в Сімферополі. Їм було пред'явлено звинувачення у підготовці терористичного акту. В подальшому затримані особи були засуджені окупантами і звільнені лише в результаті обміну 35х35 7 вересня 2019 р.

11 травня — Росія проводить т. зв. «референдум» в окупованих районах Донбасу щодо незалежності «ДНР» та «ЛНР»

У місті Красноармійськ Донецької області біля міської ради проросійськими бойовиками здійснений напад на правоохоронців. В результаті сутички одна людина загинула та ще одна була поранена

У Харкові на акцію проросійських сил зібралось кілька десятків осіб з символікою Радянського союзу та ультралівих організацій «Боротьба» та «Юго-Восток»

13 травня — близько 30-ти проросійських терористів влаштували засідку на околицях села Маячка (Жовтневе). Внаслідок нападу на колону 95-ї окремої аеромобільної бригади ЗС України загинули 6 десантників, 9 отримали поранення та контузії, ще один військовий загинув від отриманих поранень під час транспортування до шпиталю

15 травня — У ночі силами українських військових було зачищено п'ятикілометрову зону навколо телевізійної вежі у Слов'янську поблизу гори Карачун та знищена замаскована база терористів поблизу Краматорська.

Батальйон «Донбас» звільнив райвідділ міліції у Великій Новосілці від лояльної терористам міліції. Після цього було замінено керівника райвідділу, а особовий склад приведений до повторної присяги на вірність Україні. Над будівлею райради було піднято прапор України.

Генеральною прокуратурою України бандформування ДНР та ЛНР кваліфіковано як терористичні організації, які насильницько-збройним шляхом здійснюють терор на сході України

16 травня — Невстановлені особи, під'їхавши на автомобілі Porsche Cayenne, розстріляли блокпост поблизу с. Успенка Лутугинського району.

Поблизу Краматорська проросійськими бойовиками вчинений напад на місцевий аеродром, що патрулювався українськими військовими.

Співробітниками МВС у Луганську було затримано одного з командирів «Армії Південного Сходу» Олексія Рильке.

В Сімферополі російські карателі схопили проукраїнського активіста Олександра Кольченка

Станом на 16.05.2014 року в АТО у східних регіонах України загальні втрати зведених сил, які беруть у ній участь, склали: 21 загиблий (18 бійців ЗСУ, 3 бійця спецпідрозділу «Альфа») та 65 поранені (29 співробітників СБУ, 27 — ЗСУ, 1 медик ЗСУ, 5 військовослужбовців Внутрішніх військ, 1 співробітник МВС та 2 військовослужбовці Національної гвардії). 2 військовослужбовців ЗСУ вважаються безвісти зниклими. За даними видання KyivPost, на 18 травня загинуло щонайменше 24 українських військовослужбовці.

17 травня — ватажок луганських сепаратистів Валерій Болотов повернувся до України, однак прикордонники його затримали. В той же час, близько 80-ти прихильників Валерія Болотова напали на прикордонну заставу, внаслідок чого відбувся бій, під час якого бойовикам вдалося відбити свого ватажка. Пізніше, Голова СБУ Валентин Наливайченко звинуватив прикордонників у отриманні хабаря, за який вони випустили Болотова до Росії.

18 травня — поблизу Краматорська був обстріляний з мінометів один з блокпостів українських силовиків. Вдень стрілянина точилася в районі Танкобуд у самому місті, а також під час спецоперації в районі аеродрому було захоплено ПЗРК «Гром» польського виробництва та кілька бойовиків, двоє з яких виявились журналістами російського телеканала «LifeNews», а ще один — видання «Известия».

Вночі проросійські терористи обстріляли 4 блокпости та базовий табір поблизу Слов'янська, під час яких двоє українських військових та один боєць Національної гвардії були поранені, а також вбито одного та поранено ще одного бойовика, якого взято під варту.

В Одесі на Куликовому полі проросійські сили провели акцію «Одесса не сдается»

В Харкові під час акції проросійські налаштованих сил під прапорами Росії, КПУ та «Боротьби» член координаційної ради руху «Юго-Восток» Юрій Апухтін заявив, що буде проведений референдум слідом за Донецьком і Луганськом, розкритикував всеукраїнський стіл національної єдності та закликав бойкотувати позачергові вибори Президента України 25 травня

19 травня — поблизу м. Амвросіївка Донецької області в районі пункту пропуску через державний кордон України «Успенка» групою проросійських бойовиків (близько 50-и осіб) здійснено збройний напад на блок-пост Збройних сил України. В результаті протистояння частину злочинців було знешкоджено, а частину затримано.

21 травня — Уночі бойовики здійснили напад на один з блокпостів поблизу Слов'янська, який був відбитий українськими військовослужбовцями. Тієї ж ночі близько 20 бойовиків намагались здійснити напад на колону українських сил антитерористичної операції, але дії українських військових змусили нападників відступити

22 травня — напад терористів ДНР на блокпост військових 51-ї механізованої бригади ЗСУ поблизу міста Волноваха. Внаслідок боїв щонайменше 17 людей загинуло, 32 отримали поранення, а деморалізований підрозділ було тимчасово виведено в тил

Поблизу м. Рубіжного Луганської області в засідку потрапила 5-та рота 2-го батальйону 30-ї механізованої бригади, яка рухалась через міст у напрямку м.Новодружеськ. Бойовики, здебільшого чеченської національності, перебували на обладнаних позиціях на березі р.С іверський Донець та застосували стрілецьку зброю та гранатомети. В результаті загинули 3 людини, ще 5 осіб — важко поранені. Було втрачено 5 БМП, декілька вантажівок

в Старобільську відбулася перша операція батальйону «Айдар». Група добровольців з Луганська, Ровеньків, Антрацита і інших регіонів України розбила банду російських найманців, яка блокувала пересування української військової техніки в бік Луганська.

З'явилась інформація, що окремими депутатами Одеської міськради та облради, які втекли до окупованого Криму, був створений т. зв. «Комітет визволення Одеси», мета якого «звільнити» Одещину від «нелегітимної» київської влади та «надати одеситам можливість для самовизначення»

23 травня — взвод добровольчого батальйону «Донбас» потрапив до засідки переважаючих сил російських терористів під Карлівкою на Донеччині, 5 добровольців загинуло, 6 поранено, частина потрапила до полону і була страчена російськими бандитами. Залишки взводу прорвались з оточення і відступили до Красноармійська.

25 травня — Позачергові Вибори Президента України. У 1-му турі переміг Петро Порошенко, який набрав 54,7 % голосів виборців.

Озброєні терористи з ЛНР вдерлись на 263-ю виборчу дільницю в Новоайдарі на Луганщині і захопили виборчі бюлетені. Підрозділи АТО відреагували: двоє терористів знищені, 14 затримані.

У Харкові близько 300 проросійських активістів зібрались біля пам'ятника Леніну з протестом проти виборів Президента України.

Донецький аеропорт напередодні боїв

26 травня — початок героїчної 242-денної оборони Донецького аеропорту (ДАП): спроба захоплення терміналів групами російських спецпризначенців, найманців та проросійських бойовиків відбита українськими воїнами: зведений загін, до якого увійшли підрозділи 95-ї аеромобільної бригади, 3 і 8 полків, 140 центру спецназу (всього близько 243 бійців) несподіваним ударом за підтримки штурмової авіації вибив з будівлі «Нового терміналу» Донецького аеропорту угруповання противника (400—450 чоловік), якою командував колишній командир донецької «Альфи» Олександр Ходаковський. Знищено до 100 терористів з російського загону «Іскра» і чеченських формувань. Самозваний прем'єр-міністр Донецької народної республіки Олександр Бородай підтвердив, що серед загиблих було 34 громадянина Російської Федерації, у тому числі один з командирів «Іскри» — полковник ФСБ Борис Сисенко

27 травня — авіаційним ударом був знищений тренувальний табір терористів на турбазі «Ясени» під Свердловськом

28 травня — в зоні АТО російський БПЛА порушив повітряний простір України з боку РФ.

29 травня — Біля Слов'янська терористами був обстріляний з лісосмуги та підбитий з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») Національної гвардії України, на борту якого був генерал-майор НГУ Сергій Кульчицький. В результаті події загинуло 12 чоловік, 1 врятувався.

На залізничному мосту поблизу станції Зелений Колодязь Чугуївського району у Харківській області стався підрив рейкового полотна

Всього у травні 2014 р. загинув 71 захисник України

Червень

2 червня — близько 100 членів проросійських збройних формувань почали штурм Луганської прикордонної застави, яка розташована прямо на околиці спального району міста, у кварталі Мирний. Застава була взята в облогу. Українським прикордонникам надавала підтримку армійська авіація на гелікоптерах та літаки Повітряних сил ЗСУ.

Внаслідок залпу некерованих ракет та серії вибухів, перед будівлею Луганської обласної державної адміністрації загинули 8 цивільних осіб, ще 11 осіб були госпіталізовані, зазнала пошкоджень будівля Луганської ОДА, в якій розташовувався штаб проросійських бойовиків т. зв. «Луганської народної республіки». За однією з версій, удар здійснив ударний літак Су-25 ЗСУ, за іншою — вибух відбувся від пострілу з ПЗРК сепаратистів.

Напади на прикордонників. Біля Городища і Амвросіївки відбулись бої з терористами

3 червня — в ході АТО була очищена від терористів північ Донецької області — знищено опорні пункти і військові табори бойовиків, захоплений їх укріплений район у населеному пункті Семенівка під Слов'янськом, визволено Красний Лиман

4 червня — після 2-денної облоги проросійськими бойовиками було захоплено Луганську прикордонну заставу. Було передислоковано особовий склад, зброю, боєприпаси, техніку з відділів прикордонної служби Станично-Луганське, Краснодон, Бірюкове, Свердловськ і Дякове Луганської області.

Пострілом з ПЗРК був збитий гелікоптер Мі-24, пілоти отримали поранення та були евакуйовані

5 червня — група озброєних російських бойовиків перетнула кордон та вчинила напад на прикордонний пункт пропуску Маринівка з боку Російської Федерації. До прикордонників було направлено підмогу, вилетіла бойова авіація. В ході операції ЗСУ завдано два нищівні авіаудари, в результаті чого нейтралізовані 15 бойовиків, знищено їх БТР, автомобіль «Урал-375Д» та два автомобілі КамАЗ. Частина бойовиків утекла назад на територію Росії, інша частина — закріпилася в місті Сніжне Донецької області та створила укріплений пункт на висоті Савур-Могила для стеження за діями українських сил і коригування артилерійських обстрілів.

До Амвросіївки прибули загони бойовиків з Донецька та Шахтарська чисельністю кілька сотень чоловік з кількома БТР і приблизно 10 вантажівками. Того ж дня 5 вантажівок з бойовиками кавказької зовнішності прибули до Сніжного

Кабінетом Міністрів України прийнято рішення про закриття 8 прикордонних пунктів пропуску та протягом наступних днів організована посилена охорона стратегічних об'єктів та патрулювання силовиками автошляхів на кордоні України в Донецькій і Луганській областях, особливо на проміжку Успенка—Маринівка—Дякове—Зеленопілля—Довжанський.

5 червня — 26 серпня — бої за висоту Савур-Могила у Донецькій області.

6 червня — під Слов'янськом терористами збитий літак Ан-30 ЗСУ, що виконував спостережувальний політ. 3 члена екіпажу врятувались, 5 загинули.

Українська авіація завдала ударів по базі проросійських сил в «Дубраві» біля окупованої Станиці Луганської

в Нормандії у містечку Бенувіль зустрілись Петро Порошенко, Володимир Путін, Франсуа Олланд та Ангела Меркель. Формат зустрічі в подальшому отримав назву від регіону Нормандія, де знаходиться містечко Бенувіль, в якому вперше проходила така зустріч. Лідери країн обговорили російсько-українську війну, її наслідки та задекларували бажання якнайшвидшого завершення війни.

Нормандія, 06 червня 2014 р.

7 червня — інавгурація глави держави та передача повноважень Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України Петру Порошенку.

У Донецьку обстріляно автомобіль одного із лідерів самопроголошеної «Донецької Народної Республіки» Дениса Пушиліна. Від куль помер помічник «голови» «Верховної Ради ДНР» з гуманітарних питань Максим Петрухін, сам Пушилін не постраждав.

В Україну вторглася колона бойовиків з Росії. Частина колони попрямувала в Торез та Сніжне, де бойовики почали створювати опорний пункт і готуватись до облоги. Терористи захопили контроль над стратегічною висотою Савур-Могила біля російського кордону на Донеччині.

8 червня — бойовики атакували пункт пропуску «Ізварине». Українські прикордонники успішно відбили напад

9 червня — Представники України, Росії та ОБСЄ після проведених засідань дійшли порозуміння щодо основних етапів вирішення ситуації на сході України

В Слов'янську сепаратисти вбили 4-х п'ятидесятників-адвентистів.

10 червня — Ватажком слов'янських терористів І. Гіркіним від своєї посади відсторонений самопроголошений мер Слов'янська В'ячеслав Пономарьов. На його місце призначений колишній співробітник КДБ Володимир Павленко.

Бойовики захопили пункт пропуску «Довжанський» на Луганщині

11 червня — Проросійські бойовики напали на аеропорт у Луганську, десантники відповіли вогнем у відповідь. Аеропорт було офіційно закрито.

12 червня — Національна гвардія повідомила про затримання самопроголошеного «народного мера» Маріуполя Олександра Фоменка

Військовослужбовці ЗСУ відбили напад бойовиків на блокпост поблизу міста Кремінна.

Зафіксовано початок поставок важкої бронетехніки через кордон з РФ: до Сніжного прибула колона танків, а через Луганськ пройшла колона систем залпового вогню «Град», які наступного дня вперше застосували у війні на Донбасі

Здійснено блокування і знищення колон військової техніки і російських бойовиків у південно-східній частині Амвросіївського та на півдні Шахтарського районів. У ході операції також була здійснена безрезультатна спроба відновлення контролю над стратегічним пунктом — курганом Савур-Могила на Донеччині поблизу російського кордону

На кінець дня сили АТО відновили контроль над 100—120 км державного кордону у Донецькій області.

13 червня — штурм і звільнення із залученням бійців Національної гвардії України, МВС України та територіальної оборони України «Азов» і «Дніпро-1» Маріуполя від російських найманців. Отримали поранення чотири бійців Національної гвардії. Втрати сепаратистів склали 5—6 осіб, 17 зазнали поранень, 20 було захоплено у полон.

Російські бойовики з «Градів» обстріляли український блокпост під Добропіллям.

В. о. міністра оборони генерал Михайло Коваль повідомив, що за 13 червня було знищено близько 250 бойовиків, значна частина з яких є громадянами РФ

14 червня — вночі при посадці в аеропорту «Луганськ» російськими терористами був збитий з ПЗРК «Ігла» та великокаліберного кулемета військово-транспортний літак Іл-76МД. На борту перебувало 40 десантників 25-ї окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади та 9 членів екіпажу, які загинули. Трагедія стала найбільшою з початку АТО і найбільшою одночасною втратою Збройних сил України за період незалежності України.

В Маріуполі в районі заводу «Азовсталь» з автоматів та гранатометів терористи обстріляли колону автомобілів Державної прикордонної служби України: загинуло 5 прикордонників, ще 7 отримали поранення.

Силами 24-го БТрО ЗСУ «Айдар» та 8 окремого полку спеціального призначення була проведена наступальна операція по звільненню м. Щастя від бойовиків так званої ЛНР. За словами бійців «Айдару», в ході операції було знищено 58 бойовиків і ще 100 поранено; взята під контроль Луганська ТЕС та 2 стратегічно важливих моста через р. Сіверський Донець

15 червня — село Весела Гора напроти м. Щастя звільнене від бойовиків.

В МО повідомили, що відновлено контроль над 250 км державного кордону на Донбасі.

16 червня — з'явилась інформація про те, що в полон до терористів потрапило 8 десантників з 79-ї бригади

Збройна сутичка біля смт Бірюкове: прикордонники зіткнулись з терористами, що їхали з міста Свердловськ.

17 червня — в районі селища Металіст (Слов'яносербський район), в 10 км від Луганська, проросійськими бойовиками із засідки перехресним вогнем із великокаліберної зброї було атаковано колону військових ЗС України, що рухалась до блок-поста на околиці населеного пункту. В ході 20-ти годинної сутички загинули 16 військовослужбовців 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади, 80-ї окремої аеромобільної бригади 13-го армійського корпусу Збройних сил України та батальйону територіальної оборони України «Айдар». Опівдні наступного дня силами АТО територія селища була повністю очищена від проросійських бойовиків, знищено кілька їх блок-постів та дві амфібії. В ході боїв загинули 2 журналісти з Російської Федерації, які нелегально перетнули українсько-російський кордон та були в складі проросійських бойовиків.

У російський полон потрапила офіцер ЗСУ Надія Савченко.

У Маріуполі затримано куратора бойовиків ДНР Наталю Грузденко разом з іншим активістом, Олександром Шахаєвим.

до міста Сніжного Донецької області проросійськими бойовиками здійснено черговий перегін військового озброєння з Російської Федерації, — танків, бронетранспортерів, протитанкових ракетних комплексів, зенітних артустановок, великокаліберних кулеметів та мінометів.

Неподалік села Олексіївське Амвросіївського району Донецької області проросійськими бойовиками вчинений напад на підрозділ прикордонної охорони Збройних сил України. Внаслідок отриманих поранень загинув солдат.

Біля села Ісківці Лохвицького району на Полтавщині в результаті вибуху пошкоджено газогін «Уренгой-Помари-Ужгород».

18 червня — У МО України повідомили, що поблизу міста Щастя внаслідок зіткнення бойовиків і силовиків знищено до 30 терористів.

Біля смт Станиця Луганська, в районі ринку с. Макарове, проросійськими бойовиками були обстріляні підрозділи ЗС України. В ході збройного протистояння російськими найманцями був оточений та пошкоджений український танк Т-64Б. Два чоловіка екіпажу загинули, підірвавши гранату у середині танку.

За даними РНБО, терористи підігнали під Донецьк дві російські танки Т-72

Начальник військово-медичного департаменту Міноборони Віталій Андронатій повідомив, що за час АТО загинули 147 українських військових, 92 — травмовано та 267 — поранено

19 червня — В селищі Металіст знищено близько 100 бойовиків із батальйону «Зоря». Силами АТО звільнено смт Ямпіль та Кіровськ, знищено укріплення поблизу села Закітного, а також взято під контроль автомобільний міст, що з'єднує село із смт Ямполем. Загони терористичних угруповань зазнали значних втрат та відійшли з Ямполя та м. Сіверська до Слов'янська. В ході операції загинули 16 військовослужбовців 24-ї механізованої, 25-ї повітряно-десантної та 95-ї аеромобільної бригад ЗСУ.

За даними МОУ протягом 19 червня знищено близько 200 бойовиків, загинули 4 військовослужбовця.

20 червня — сили АТО підійшли до населеного пункту Ізварине, тим самим завершивши операцію з перекриття державного кордону. Ввечері бойовики атакували пункт пропуску «Ізварине». Було поранено 6 прикордонників, 2 з них тяжко. 15 прикордонників відступили на територію РФ (повернулись 23 червня). Під час бою було обстріляно російську територію, 1 російський прикордонник був поранений

20 — 30 червня — Президент України Петро Порошенко відповідно до рішення РНБО ввів у дію план з мирного врегулювання ситуації у східних регіонах України та на тиждень призупинив АТО.

21 червня — російські терористи атакували позиції сил АТО біля Червонопартизанська та смт Бірюкове

У Чугуївському районі Харківської області впав вертоліт МНС Мі-8, загинуло троє льотчиків. Офіційні причини не названі. https://tsn.ua/ukrayina/perervaniy-polit-vtrati-u-aviaciyi-zbroynih-sil-ukrayini-za-ves-chas-ato-dovidka-362435.html

22 червня — терористи із засідки атакували підрозділ прикордонників біля Городища (Біловодський район) в Луганській області. Внаслідок бою був поранений 1 прикордонник

23 червня — В Донецьку відбулася зустріч тристоронньої контактної групи за участю представників України, Міжнародних спостерігачів, Російської Федерації і терористів відбулася перша зустріч трьохсторонньої Контактної групи з реалізації мирного плану Президента Петра Порошенка, в ході якої проросійські бойовики зобов'язалися припинити вогонь та пересування незаконних збройних угруповань на території України. Однак на практиці домовленості проросійськими злочинцями так і не були виконані.

24 червня — Гелікоптер Мі-8 ЗСУ збитий з ПЗРК під Слов'янськом в районі гори Карачун. Загинули 9 військовослужбовців

25 червня — в районі села Дмитрівка через кордон прорвалось угрупування бойовиків

27 червня — відбувся другий раунд переговорів Контактної групи з мирного врегулювання ситуації на сході України, за результатами яких проросійськими бойовиками були звільнені спостерігачі ОБСЄ, ув'язнені ними ще на початку червня. У відповідь на це українською владою було продовжено одностороннє перемир'я до кінця тижня — 30 червня 2014 року. Рішення влади викликало широке обурення в українському суспільстві та спричинило масові мітинги населення, адже терористичні акти не припинялись: впродовж останнього тижня проросійськими бойовиками здійснено 108 диверсійних актів на висоті Карачун, у містах Краматорськ, Амвросіївка, Рубіжне та Донецьк, в результаті чого загинули 27 та поранено 69 військових України, знищено в повітрі вертоліт гуманітарної допомоги Мі-8 та захоплена військова частина ЗСУ 3004.

Самопроголошений «губернатор» терористичної організації «ДНР» Павло Губарєв і російський диверсант Ігор Гіркін (Стрілок) на засіданні ТКГ у Донецьку виступили проти проведення консультацій щодо миру.

Поблизу Слов'янська в районі селища Мирне проросійськими бойовиками із застосуванням мінометів і 8 танків здійснений штурм блок-посту ЗС України. Один танк та один міномет українськими військовими були знищені, ще один ворожий танк захоплений, 4 українські БТР зазнали ушкоджень. Внаслідок нападу загинули 5 десантників ВДВ ЗС України та 1 боєць НГУ, 5 осіб отримали поранення.

28 червня — Леонід Кучма заявив, що якщо Росія зрозуміє, що не можна Донбас перетворювати в Придністров'я, то знайде механізми для того, щоб вгамувати цих лідерів сепаратистів. Він висловив надію, що ЄС та США нададуть велику підтримку Україні у цій ситуації. Кучма заявив, що якщо вирішувати ситуацію мирним шляхом, то лише з допомогою США та ЄС. Крім того Кучма заявив, що не вірить в те, що терористи «ДНР» та «ЛНР» прислухаються до умов перемир'я та припинять збройний спротив.

Всього у червні 2014 р. загинув 141 захисник України

Липень

1 липня — оголошено про скасування режиму одностороннього припинення вогню. Президент віддав наказ Силам АТО про наступ. Силовими структурами України розпочата повномасштабна військова операція з активного контрнаступу на всій лінії фронту та тотальної ізоляції зони конфлікту від військового забезпечення з боку Російської Федерації.

На горі Карачун поблизу Слов'янська внаслідок пошкоджень від ворожих обстрілів впала телевежа

Відновлена воєнна блокада головного оперативного військового табору російських бойовиків Сектору «Б» в місті Слов'янськ. В північній частині Слов'янського району українськими силовиками знищено тренувальний табір та нейтралізовано близько 250 російських бойовиків (майже 70 відсотків з яких — чеченці)

Штурм бойовиками Донецького облуправління МВС

ЗСУ відбили пункт пропуску «Должанський», а також установили контроль над селом Закітне Краснолиманського району та селами Старий Караван і Брусівка Краснолиманської міськради

2 липня -

Терористи обстріляли з міномета пункт пропуску «Новоазовськ». У результаті обстрілу загинув один військовослужбовець, ще 4 отримали поранення. Прикордонний наряд, який туди прямував, був також обстріляний, поранено 4 бійців

Відновлено контроль ЗСУ над смт Райгородок та селами Різниківка і Рай-Олександрівка.

Сили АТО зачистили селище Металіст та увійшли до Кам'янобрідського району міста Луганська.

Ворожий обстріл Станиці Луганської — постраждав центр селища, загибло від 9 до 12 цивільних осіб, від 11 до 16 зазнали поранень.

Під Дніпропетровськом при заході на посадку розбився штурмовик Су-25. За деякими даними, пілот намагався врятувати пошкоджену бойовиками машину та дотягти до бази, але був змушений покинути несправний літак, відвівши машину від людей та наземних споруд.

В РНБОУ повідомили, що Росія закрила три пункти пропуску на кордоні з Україною, укріпивши їх важкою броньованою технікою та перекривши бойовикам шлях повернення в Ростовську область Також повідомлено, що під Сімферополем створюється спеціальна база підготовки бойовиків для подальших диверсійних дій на території України

відбувся обстріл Станиці Луганської, загинули цивільні особи

2—4 липня — упорні бої в районах Савур-Могили та Ізвариного

Парламентська асамблея ОБСЄ визнала такі дії Росії військовою агресією. Взагалі, приєднання Криму до Росії визнали лише декілька країн світу, які мають тісні зв'язки з Москвою — такі, як Афганістан, Куба, Нікарагуа, Північна Корея, Сирія, Венесуела.

У Берліні міністри закордонних справ України (Павло Клімкін), Німеччини (Франк-Вальтер Штайнмайєр), Франції (Лоран Фабіус) та Росії (Сергій Лавров) домовилися про створення тристоронньої групи із урегулювання кризи на Сході України

3 липня — Від одного із лідерів бойовиків у Слов'янську Ігоря Гіркіна («Стрєлка») дезертували 3 командири з десятками бойовиків у бік міста Єнакієве

Українськими силовиками було блоковано м. Миколаївку поблизу Слов'янська.

Українська артилерія знищила опорний пункт терористів на стратегічній висоті Савур-Могила

Начальника УДО Валерія Гелетея Верховна Рада призначила Міністром оборони України, звільнивши від виконання обов'язків Міністра генерал-полковника Михайла Коваля

4 липня — МВС повідомило, що сили АТО повністю контролюють смт Миколаївку на околиці Слов'янська. Захоплено близько 50 бойовиків, які склали зброю, а близько 200 — загинули. Також з'явилась інформація, що ватажок проросійських бойовиків у Слов'янську Ігор Гіркін втік із міста.

бойовики обстрілювали східний район Луганська Велика Вергунка та смт Станиця Луганська, розмістивши бойову техніку у житлових районах обласного центру.

5 липня — українські військові зайняли Слов'янськ, Краматорськ, Артемівськ, Дружківку та Костянтинівку, які напередодні залишили проросійські бандформування на чолі з І. Гіркіним.

6 липня — В селі Карлівка відбувся бій між бійцями батальйону «Донбас» та бойовиками, понад 20 терористів були знищені.

Авіація Сил АТО завдала 2 авіаудари по танкам та артилерійським установкам бойовиків в районі с. Ізварине. Завдяки авіаударами вдалось припинити атаки бойовиків.

Проросійські бойовики вперше обстріляли установками «Град» будівлю Луганського аеропорту і його захисників.

7 липня — У Харківській області були затримані двоє громадян України, які належали до бойовиків розвідувально-диверсійної групи «Бєса». За їхніми словами, їхня група була сформована представниками ГРУ ГШ ЗС РФ та пройшла спеціальну бойову підготовку у таборі російської спецслужби на території АР Крим.

На 10 кілометрі перегону Новобахмутівка—Очеретине був підірваний залізничний міст. Під час вибуху колією рухався вантажний потяг. Поранених і загиблих немає

Сили АТО звільнили село Семенівку від окупантів

РНБО повідомила, що сили Держприкордонслужби та Збройні сили України повністю контролюють кордон між Україною та Росією.

Керівником Антитерористичного центру СБУ призначений Василь Грицак

8 липня — Державна авіаційна служба перекрила повітряних простір у зоні АТО для цивільних літаків

10 липня — українські сили звільнили Сіверськ на Донеччині.

У місті Рубіжне Луганської області бойовики викрали начальника місцевої міліції, а в Антрациті захопили прокуратуру.

Авіація сил АТО завдала ударів по укріпленнях бойовиків у районі висоти Савур-Могила та по скупченню бойовиків біля Ізвариного. Бойовики зазнали значних втрат, було вбито понад 50 бойовиків. Біля пункту пропуску «Довжанський» точилися бої, на фугасі підірвалась БМП-2 сил АТО, загинули 4 бійці (2 бійців 24-ї бригади та 2 прикордонники).

З мінометів терористами обстріляно блокпост неподалік села Маринівка. У результаті обстрілу блок-посту неподалік села Дякове було поранено 7 військовослужбовців

Прес-центр АТО повідомив, що за майже  три місяці бойових дій на сході України загинуло 173 військовослужбовці, ще 446 поранено. Міністерство охорони здоров'я України повідомило, що в зоні Антитерористичної операції загинуло 478 мирних жителів, з яких 30 жінок та 7 дітей. Ще близько 1 392 осіб поранено

11 липня — на фоні загрози повного блокування кордону українськими силами, російські регулярні війська почали участь у війні: вночі біля населеного пункту Зеленопілля Луганської області з території Росії (району міст Гуково та Куйбишево) був обстріляний з реактивної системи залпового вогню «Град» базовий табір тактичної групи «КОРДОН» ЗСУ, НГУ, ДПСУ (в яку входили 24-та механізована, 72-га механізована та 79-та аеромобільна бригади), що призвело до значних втрат особового складу та техніки: загинуло 6 прикордонників, серед них генерал-майор (посмертно) Ігор Момот, і 30 військовослужбовців ЗСУ.

Відтоді вся лінія українських формувань біля кордону — від Луганської області до узбережжя Азовського моря, — впродовж липня-серпня 2014 року перебувала під систематичними артилерійськими обстрілами з території РФ, на які українські формування не відповідали.

Поблизу міста Краснодон (на території шахти Нова) авіація сил АТО знищила базу бойовиків. Була знищена техніка та жива сила.

Повідомлено, що українські підрозділи взяли під контроль пункт пропуску «Ізварине»

13 липня — Збройні сили України увійшли до села Сабівка Слов'яносербського району Луганської області та рухаються в напрямку Луганська. Протягом дня українська авіація завдала удари по базі терористів поблизу Лисичанська та Ізвариного. Також була обстріляна група бойовиків, яка завдавала удари по аеропорту Луганська. Сили АТО провели операцію із деблокування аеропорту «Луганськ».

Підрозділи АТО (72-га бригада) відступили від Краснодону в напрямку Свердловська і зайняли оборону в районі шахти Червонопартизанська.

13—14 липня — 75-км бойовий рейд ЗСУ з Щастя до оточеного Луганского аеропорту

14 липня — Збиття Ан-26 під Суходільськом на Луганщині: загинуло двое військових, ще шестеро (або четверо) десантувались і вижили. За офіційною інформацією літак був збитий російським винищувачем.

Сили АТО звільнили населені пункти Металіст, Олександрівськ, Біле та Розкішне на Луганщині від бойовиків

Міністерство оборони України повідомило, що колони бронетехніки, які напередодні пройшли на територію України зі сторони Росії, були ліквідовані

15 липня — проросійські формування, використовуючи свою ініціативу і перевагу внутрішніх комунікаційних ліній, переходять в наступ в районі кордону. Згідно заяв бойовиків, 15 липня їм вдалось захопити с. Степанівка.

Під Червонопартизанськом група спецпризначення 3-го полку була накрита мінометним вогнем. Загинув командир підрозділу і сім спец призначенців.

Поблизу м. Амвросіївка бойовики обстріляли позиції 3-го батальйону 72-ї бригади. У результаті загинули 3 бійці, більше 10 поранено

РНБО повідомила, що за час проведення АТО загинуло 258 українських військовослужбовців, 922 — поранені та 45 знаходяться в полоні у бойовиків.

За даними Організації Об'єднаних Націй, число вимушених переселенців із Криму та сходу України становить понад 87 тисяч осіб

16 липня — російські терористи після артпідготовки пішли в наступ на позиції НГУ та ЗСУ поблизу с. Тарани та с. Маринівка Донецької області. Авіація Сил АТО від самого ранку завдавала ударів по бойовикам. Було знищено одну колону бойовиків, що рухалась з Сніжного в Торез. Бйці Сил АТО відбили 4 атаки бойовиків та знищили 3 танки і 2 БТРи.. В результаті бою загинули 2 військовослужбовці. Бойовики заявили про взяття під контроль с. Маринівка. Таким чином, військове угрупування на схід від Маринівки опинилось в оточенні.

Із території РФ був обстріляний артилерію опорний пункт ротної тактичної групи 79-ї десантної бригади в районі с. Дмитрівка. Після обстрілу бойовики пішли в атаку. В ході бою зазнали поранень 5 бійців ЗСУ. Атаку було відбито. Також обстрілів зазнали позиції біля населених пунктів Червонопартизанськ (з району Гуково Ростовської області РФ) і Провалля.

В оточенні в районі Червонопартизанська Луганської області опинились підрозділи 72-ї бригади.

В районі Амвросіївки російський винищувач МіГ-29 19-го винищувального авіаполку 1-ї змішаної авіаційної дивізії ВПС РФ збив літак українських ВПС Су-25. Літак був збитий ракетою класу «повітря-повітря». Льотчик встиг катапультуватися та був евакуйований у безпечне місце.

17 липня — в підконтрольній «ДНР» зоні між селами Грабове та Розсипне Шахтарського району Донецької області в результаті збиття з російської зенітної системи «БУК» літака Boeing 777 авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 Амстердам — Куала-Лумпур, загинули 298 іноземних громадян.

Починаючи з 17 липня, повітряний простір над територією України, контрольованою російськими військами, на час проведення Антитерористичної операції для польотів цивільної авіації був закритий повністю.

24 травня 2018 р. Міжнародна Спільна слідча група з розслідування аварії малайзійського Боїнга (Гаага) через 4 роки розслідуваня заявила, що літак 18.07.2014 був збитий зенітно-ракетним комплексом Бук 53-й бригади ППО ЗС РФ, яка базується в російському місті Курськ.

Групу бійців 72-ї бригади біля Червонопартизанська обстріляли з «Градів». Група змушена була відійти на територію Росії, де 15 осіб затримали співробітники ФСБ.

Над Амвросівкою був збитий літак Су-25 — ймовірно з ПЗРК. Постраждалих не було.

Повідомлено, що в районі Ізвариного з'явилися так звані «зелені чоловічки» — військовослужбовці РФ без розпізнавальних знаків.

Прикордонний пункт «Маринівка» на Донеччині був обстріляний з території РФ, також з території РФ стався обстріл «градами» району Червонопартизанська.

Створення Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор»

18 липня — продовжувався обстріл позицій сил АТО районі с. Дмитрівка та пунктів пропуску «Червонопартизанськ» і «Маринівка»

19 липня — силами Національної гвардії та Збройних сил України розпочато спільну операцію зі звільнення стратегічно важливого транспортного вузла Лисичансько-Сєвєродонецької агломерації.

20 липня — Сили АТО розбили колону бойовиків, які планували прорватися через місто Лисичанськ. В результаті були знищені 3 бронемашини, захоплено в полон 23 особи разом із пораненим ватажком. Усі терористи виявилися громадянами РФ.

21 липня — українська армія звільнила від терористів Рубіжне, Торецьк (Дзержинськ), Соледар.

Вранці 21 липня дві групи спецназу 73 і 140 центрів увійшли в Дзержинськ (зараз Торецьк), маючи завдання взяти під контроль ключові об'єкти (будівлю адміністрації та позицію батареї «Град») для того щоб забезпечити входження в місто основних сил. Однак група, яка захопила адміністрацію, була виявлена і заблокована сепаратистами. Дізнавшись про початок штурму, з Горлівки, що знаходиться в 15 км, вийшла колона сепаратистів чисельністю приблизно 200 чоловік в супроводі танків і БТР. Це були практично всі сили, які мав польовий командир І. Безлер (Біс). Дізнавшись що в Дзержинськ увійшла механізована група, підрозділи МВС і ЗСУ не ризикнули заходити в місто.

Сім з половиною годин спецназівці 73 центру і бійці 140 центру при точковій підтримці артилерії і штурмової авіації утримували будівлю адміністрації, успішно відбиваючи всі атаки ворога.

За результатами бою загони сепаратистів, що знаходяться в Дзержинську були знищені і розсіяні, а бронетехніка спалена. Бойовики змушені були панічно тікати з міста.

За різними оцінками група спецназівців (трохи більше 40 чоловік) знищила до 150 одиниць живої сили противника, після чого «Біс» так і не зміг відновити бойовий потенціал свого угруповання. Жодна будівля (крім міськадміністрації, яку сепаратисти підпалили вогнеметами) і жоден мирний житель в Торецьку не постраждав. Втрати українських спецназівців склали одного тяжко пораненого і шістьох легкопоранених.

Десантниками з 79-ї бригади вдалось прорвати оточення в районі с. Маринівка біля кордону і вивезти в тил своїх поранених.

Указ Президента України від 21.07.2014 року № 607/2014 «Про часткову мобілізацію» (ІІІ хвиля мобілізації)

22 липня — українське військо звільнило від терористів Сєвєродонецьк та Попасну. Залишаючи Сєвєродонецьк, терористи підірвали міст через річку Борова, який сполучав Сєвєродонецьк та Рубіжне. Початок боїв за Лисичанськ.

Червоний Хрест офіційно визнав, що на сході України йде війна. Таким чином, усі злочини, які відбуваються на цій території, визнаються військовими злочинами

23 липня — Від бойовиків звільнені населені пункти Карлівка, Нетайлове та Первомайськ.

Звільненні населені пункти Червона Зоря, Кожевня, Дякове і Маринівка. Зі сторони Амвросіївки Сили АТО намагались розширити «горловину коридору». Було встановлено контроль над с. Благодатне, на північ від Амвросіївки.

Повідомлено про збиття двох штурмовиків Су-25 в районі селища Дмитрівка, льотчикам вдалося катапультуватися, в ході рятувальної операції загинуло 8 спецпризначенців, 4 потрапили у полон.

24 липня — після дводенних боїв 24-та механізована бригада і батальйон «Донбас» звільнили Лисичанськ.

російські терористи з банди Ігоря Безлера підірвали міст у Горлівці.

З території РФ артилерія обстрілювала позиції українських військових біля прикордонного пункту пропуску «Маринівка»

Спікер Державного департаменту США Марле Харф зробила заяву, що окрім поставок установок залпового вогню проросійським бойовикам, збройні сили РФ почали завдавати артилерійських ударів з території Росії по українським військовим.

24—28 липня — бої за визволення Дебальцевого

25 липня — 53 солдати 51-ї і 72-ї бригад, що тримали оборону в 10—12 км від Червонопартизанська, склали зброю і здались в полон. Частина підрозділу, що відмовилася скласти зброю, в кількості 11 чоловік, прорвалися до основних сил. Бойовики передали полонених російській стороні. Згодом їх повернули в Україну. Бійцям було висунуто звинувачення в дезертирстві.

Українські підрозділи з боями закріплюються у с. Піски на околиці Донецька

26 липня — Українські військові повністю звільнили Лисичанськ від бойовиків. Під час зачистки десантники виявили групу снайперів і знищили її.

Поблизу с. Дякове бойовики атакували позиції десантників з 79-ї бригади. Наступ розпочався одразу після артилерійського обстрілу з території РФ. В результаті було втрачено пункт пропуску «Маринівка».

Сили АТО продовжували наступ в напрямку Амвросіївка — Торез, розширюючи «горловину коридора» вздовж кордону. Зав'язались бої в Великій і Малій Шишовці. Бойовики отримували підкріплення з РФ -зайшли нові колони бронетехніки, одна з яких вирушила в напрямку Свердловська

27 липня — два батальйони 95-ї і 30-ї бригад розпочали наступ під Савур-Могилою, швидко зламавши опір загонів російських бойовиків. Батальйон 25-ї повітряно-десантної бригади з сторони Дебальцевого зробив невдалий рейд на південь, на Шахтарськ.

Українські сили встановили контроль над Георгіївкою та Лутугиним під Луганськом

27 липня — 10 серпня — 470-кілометровий рейд 95-ї ОАМБр Артемівськ-Дебальцеве — Шахтарськ — Савур-Могила — Степанівка — Дмитрівка — Красний Луч — Дебальцеве — Слов'янськ, під час якого знищено 3 ворожі блокпости. Найважливішим досягненням стало розблокування та створення коридору для виходу з оточення підрозділів на кордоні, з якого вийшло 3 тисячі осіб та понад 250 одиниць техніки. Під час рейду загинуло 13 десантників і не повернулось 60 % техніки.

28 липня — сили антитерористичної операції зайняли Дебальцеве, Авдіївку, Лутугине, взяли під контроль Савур-Могилу. Ввечері взято штурмом с. Степанівку. Після цього шлях для відступу блокованим у районі кордону частинам 72-ї бригади було відкрито. Батальйони 30-ї та 95-ї бригад наступали далі на схід та північ.

Обстріл колони 1-ї батальйонно-тактичної групи 30 ОМБр ЗСУ на шляху до Савур-Могили під Степанівкою

29 липня — Окупанти продовжили обстріл Донецька та Луганська. 5 осіб із притулку для літніх людей загинули в Луганську, також терористи не випускали мирних жителів, які прагнули покинути місто

Через сильний артилерійський обстріл з російської території підрозділи 51 омбр відступили з Савур-Могили

Зрадник фермер М. Бутрименко, активіст Партії регонів, навів ворога на групу підполковника Лисенка 3-го полку спецназ в селі Латишеве, внаслідок чго загинуло 9 спецназівців, одного застрелили в полоні, 5 попало в полон. 29.12.2019 виданий при обміні ворожій стороні.

30 липня — в РНБО повідомили, що за час проведення бойових дій на сході України загинуло 363 силовики, ще 1434 поранені.

Всього у серпні 2014 р. загинуло 327 захисників України

Серпень

1—5 серпня — взяття с. Степанівка, деблокування частини підрозділів ЗСУ, оточених на кордоні з РФ.

3 серпня — у Харкові з вогнемету було обстріляно бронетанковий ремонтний завод

4 серпня — Виснажена 3-тижневими російськими артилерійськими обстрілами і боями з терористами група з 435 українських військовослужбовців (за іншою інформацією 311 бійців — 171 військовослужбовець та 140 прикордонників) перейшла до Росії в районі Червонопартизанська.

штаб АТО видав бойовий наказ військам Сектору «Б» на оточення Донецька, місто мало оточуватися з двох сторін. З півночі підрозділи 93 ОМБр мали вийти з району смт. Верхньоторецьке і дійти до смт. Нижня Кринка, перекривши основні шляхи сполучення між Донецьком і Горлівкою. З півдня мав бути завданий основний удар: від м. Старобешеве на Іловайськ, а потім на Харцизьк і Зугрес. В районі Нижньої Кринки і Зугресу війська мали зустрітися. Повне оточення не планувалося через брак сил: задум операції полягав у перехопленні основних шляхів комунікацій.

5 серпня — звільнення Мар'їнки під Донецьком

6 серпня — Сили АТО відступили від Шахтарська. Під час бою на 43-му блок-посту під Степанівкою загинуло 4 воїни ЗСУ.

6—7 серпня — операція з деблокування підрозділів ЗС України в районі Ізвариного

З'явилась інформація, що через смт. Ізварине зайшли регулярні підрозділи російської армії.

На правий берег р. Міус було виведено до 5 батальйонів зі складу 24-ї, 51-ї, 72-ї та 79-ї бригад ЗСУ та Державної прикордонної служби, які обороняли державний кордон. Це близько 3 тисяч осіб та понад 250 одиниць техніки. Втрати за весь період операції (один тиждень) — 74 поранених та 11 загиблих.

Перша невдала спроба захопити Іловайськ силами 40 БТрО «Кривбас»

7 серпня — Винищувач Міг-29 з бортовим номером «02 синій» впав під Жданівкою в районі Єнакієвого; літак був збитий, імовірно, з ЗРК «Бук». 9 серпня, пройшовши близько 40 км по окупованій території, льотчик збитого МіГ-29 вийшов до своїх і повернувся в частину.

Біля Савур-Могили вогнем з крупнокаліберної зброї або ПЗРК був знищений санітарний вертоліт Мі-8, при цьому на машину були нанесенні усі необхідні розпізнавальні знаки у вигляді червоних хрестів. Пілотам вдалося вижити.

Основна частина сил АТО чисельністю від 400 до 2000 осіб, блокованих раніше вздовж російського кордону на півдні Луганської області, вийшла з оточення під Антрацит. Таким чином, Україна не спромоглася утримати під своїм контролем ділянку кордону від Ізвариного до Маринівки.

7 серпня — 3 вересня — бої за Іловайськ.

7—26 серпня — Бої за Новосвітлівку та Хрящувате

9 серпня — регулярні війська російської армії почали займати ключові пункти фронту в Секторі «Д». На першому етапі ними були зайняті вузли комунікацій, значно посилені артилерійські обстріли.

10 серпня — другий невдалий штурм Іловайська добровольчими загонами: в боях було втрачено БМП і 12 чоловік загиблими. Підрозділи 40 БТрО встановили 4 блокпости навколо Іловайська, створивши таким чином оперативне оточення міста.

10-11 серпня — с. Степанівка зазнало масштабних руйнувань від масованого обстрілу із території Росії батареями РСЗВ «Град», загинули 5 солдат 30-ї бригади.

10—25 серпня — наступ українських добровольчих формувань за підтримки ЗСУ на Іловайськ, внаслідок чого вони незабаром потрапили там в оточення російських військ і були значною мірою знищені або потрапили у полон 29-31 серпня при відході.

11 серпня — Російські регулярні підрозділи почали вторгнення — було взято КПП Маринівка, підрозділи 18-ї мотострілецької бригади РФ зайшли в с. Дмитрівка

В м. Орел (РФ) затримано українського журналіста Станіслава Клиха. Проти нього було відкрито кримінальну справу за, нібито, участь у Першій чеченській війні. З метою добитися від Станіслава зізнання, а також свідчень проти українських політичних діячів, до нього було застосовано жорстокі тортури.

12 серпня — російські підрозділи дошли до м. Сніжне, з'єднавшись з нерегулярними проросійськими формуваннями.

З підмосковного Наро-Фомінська на Донбас вирушили 280 білих КАМАЗів першого так званого «гуманітарного конвою». Було заявлено, що вантаж «конвою» — речі та продукти першої необхідності

13 серпня — біля Сніжного українська артилерія знищила колону вантажівок 18 окремої мотострілкової бригади РФ, наповнених боєприпасами для сепаратистів. Біля 100 російських солдат були вбиті і близько 300 — поранені. За даними агентурної розвідки, загальні втрати техніки склали 46 одиниць.

Ворожа танкова колона вийшла на с. Степанівка. 3-й батальйон 30 ОМБр ЗСУ залишив с. Степанівку, таким чином противник створив коридор і відновив сполучення по автотрасі між Сніжним і Ростовом.

У Харкові було кинуто «коктейль Молотова» в кінотеатр «Боме», коли там йшов показ фільму про Євромайдан

Перший т. зв. російський «гуманітарний конвой» намагався перетнути український кордон у Харківський області.

Наступ з метою блокування Луганська зі сходу: бІйці батальону «Айдар» тимчасово зайняли с. Хрящувате і с. новохрящувате під Луганськом

13-25 серпня — героїчна оборони оточеної Савур-Могили

14 серпня — ЗСУ тичасово закріпилися у Новосвітлівці під Луганськом

16 серпня — бій під Красним в Луганській області між ЗСУ (80 ОАеМБр) і десантниками ЗС РФ.

Проросійські сили зайняли КПП Успенка, і російська артилерія почала завдавати ударів по Амвросіївці.

17 серпня — українська 95-а бригада взяла під контроль районний центр Ясинувата.

Винищувач МІГ-29 збитий в Луганській області; пілот катапультувався і був евакуйований

С. Кримське визволене батальйоном «Львів» від членів організації «Всевеликого Війська Донського»; 1 боєць загинув, 2 поранені.

18 серпня — добровольчі формування (батальйони «Донбас» і «Дніпро-1») за підтримки ЗСУ з боями увійшли до окраїни Іловайська

ЗСУ увійшли до Станиці Луганської

Російські терористи обстріляли колону біженців на трасі Новосвітлівка — Хрящувате. Внаслідок обстрілу загинуло не менше 17 цивільних, 6 — зазнали поранення.

19 серпня — Мі—8 збитий біля населеного пункту Георгіївка Луганської області.

20 серпня — Ударний гелікоптер Мі-24 номер 09 «жовтий» збитий з ПЗРК біля смт Георгіївка в Луганській області. Екіпаж (2 особи) загинув.

Під час виконання бойового завдання в районі населених пунктів Новосвітлівка і Хрящувате Луганської області був збитий бомбардувальник Су-24М. Пілот і штурман катапультувалися і були підібрані вертольотом ПРС.

20 серпня — колона бронетехніки супротивника з'явилась поміж Савур-Могилою та с. Петрівське, біля позицій БТГр 51 ОМБр. Внаслідок бою батальйон залишив село і відступив на захід до сектора Б, в район смт. Кутейникове.

21 серпня — українські силовики встановили контроль над райцентром Станиця Луганська.

З напряму російського селища Селезньове артилерією проведено обстріли в районі Амвросіївки. Околиці села Василівка обстріляли з російської Марфінки. Крім того, з території РФ завдано артилерійського удару по блокпосту і позиціях Збройних сил України в районі села Благодатне та Комишуваха під Амвросіївкою на Донеччині і сіл Макарове і Лужки на Луганщині.

Близько 5 години ранку командний пункт 8-го армійського корпусу було обстріляно з території РФ системами залпового вогню «Ураган». Удару з «Ураганів» зазнав табір в районі Кутейникове-Старобешеве під Іловайськом

22 серпня — Невдала спроба ЗСУ відбити с. Петрівське в районі Сніжного; ЗСУ знищили 11 установок «Град», 3 танки і 5 бронетранспортерів, а також близько 100 ворожих солдатів.

Російська колона з 145 машин першого т. зв. «гуманітарного конвою» перетнула державний кордон України в районі контрольваного бойовиками пункту пропуску Ізварине без згоди і супроводу представників Червоного Хреста. При цьому українські прикордонники, які залучались для оформлення конвою, виявились заблокованими на території Росії.

23 серпня — особовий склад БТрО «Прикарпаття», деморалізований постійними обстрілами і спостерігаючи відхід роти 93 ОМБр, знявся з позицій і полишив зону бойових дій.

Під Харковом вчинено вибух біля залізничної станції Занки, пошкоджено рейки.

Всі машини першого російського «гуманітарного конвою» покинули територію України. РНБО заявив, що путінські КамАЗи вивезли з Луганська обладнання патронного заводу та обладнання для виробництва радіолокаційних систем «Кольчуга» донецького заводу «Топаз».

Після завершення «конвою» з'явилась інформація, що обладнання окремих підприємств Донецької та Луганської області демонтоване або вивезене до Росії. Так, обладнання луганського Машинобудівного заводу виявилось в Чувашії.

24 серпня — знявся і поїхав додому БТрО «Горинь», що прикривав від удару позиції українських військ з півночі зі сторони Донецька. За версією комбата, при загрозі оточення 2-га рота батальйону вийшла разом з частиною штабу 8-го корпусу. Під час виходу двічі підрозділи батальйону розгорталися для можливого відбиття атаки, проте російська танкова колона пройшла повз, батальйон вийшов без втрат.

Близько 100 одиниць бойової техніки російських військ висунулись від державного кордону в напрямку Старобешеве, відрізаючи Іловайськ і українські підрозділи біля нього.

Бій 51 ОМБр з десантниками 98-ї дивізії РФ під Кутейниковим

Загони проросійських збройних угруповань почали наступ з Донецька на позиції 51 ОМСБр біля селища Оленівка Волноваського району. В результаті бою українська сторона втратила підбитими БМП-2 і МТ-ЛБ. Проросійські сили з 5 танків втратили танк Т-64БВ згорілим, і два Т-72 покинутими.

З території Російської Федерації здійснювався обстріл житлових кварталів Новоазовська забороненими касетними боєприпасами з РСЗВ «Ураган» та «Смерч»

Артналіт на штаб російського угруповання: командни пункту «Центру територіальних військ Південного округу» (угруповання російських військ на Донбасі), який розташовувався неподалік від Луганського аеропорту біля села Новосвітлівка і був замаскований під польовий вузол зв'язку.

По скупченню людей і техніки було нанесено два ракетні удари: по пункту управління дві ракети «Точка-У», по скупченню особового складу і техніки — чотири ракети «Точка-У». В результаті всі цілі були повністю знищені. За даними агентурної розвідки противник втратив близько 50 військовослужбовців, які входили до складу штабу в числі яких було два генерала. Завдяки здійсненню цієї операції російські війська втратили керованість і не змогли розвивати вторгнення, що в кінцевому підсумку сприяло тому, що представники РФ змушені були почати переговори про перемир'я.

24—30 серпня — частинами регулярної армії Росії було оточено та обстріляно при відході з оточення по узгодженому з російськими військами маршруту 30 серпня більше 600 бійців Збройних сил та МВС України, у тому числі добровольчих батальйонів, які раніше просунулися на схід і увійшли до Іловайська. Внаслідок поразки ЗСУ під Іловайськом російські війська перейшли у наступ на південній ділянці фронту, захопили Новоазовськ, Тельманове, Амвросіївку, Старобешеве і наблизились впритул до Маріуполя.

29.08.2018 ГПУ оприлюднила звіт з розслідування Іловайської трагедії, згідно з яким

29 серпня 2014 з безпосередньою вказівкою і наказом командування Генерального штабу Збройних Сил РФ російські військовослужбовці в упор розстріляли з важкого озброєння колони українських військових, разом з трьома полоненими російськими десантниками. За вказаних обставин скоєно віроломне вбивство 366 українських вояків, 429 — отримали поранення різного ступеня тяжкості, 300 — потрапили в полон, Збройні Сили України зазнали значних втрат озброєння і військової техніки на суму майже 300 млн грн.

25 серпня — захисники Савур-Могили прориваються з оточення і здійснюють 60-кілометровий рейд до Многопілля.

Загибель 17 мінометників 51-ї бригади на блокпосту «39-06» під Кутейниковим

Російські війська перейшли Державний кордон України і почали наступ на Маріуполь. В групі вторгнення було від 10 до 30 танків, КамАЗи з піхотою, БМП

Спроба штурма Новоазовська росіянами, ворожі обстріли міста

Початок обстрілів і часткового блокування Маріуполя.

Командувач Сектору Д, генерал-лейтенант Литвин Петро Михайлович в умовах загрози оточення залишив свої війська і виїхав до Києва.

26 серпня — під Агрономічним Амвросіївського району стався бій, внаслідок якого було захоплено танк новітньої російської модифікації Т-72Б3 6-ї окремої танкової бригади ЗС РФ.

На трасі під с. Многопілля було обстріляно колону російської військової техніки: знищено 3 одиниці бронетехніки, 4 окупанта, 1 загарбника захоплено у полон.

27 серпня — до м. Новоазовськ на Донеччині увійшли російські підрозділи і тут була оголошена влада «ДНР».

28 серпня — РТГр 92 ОМБр, яка рухалась на допомогу оточеним в Іловайську, була обстріляна окупантами в Амвросіївському районі: протягом ночі техніка колони була майже вся знищена артилерійськими обстрілами з мінометів, систем залпового вогню та ствольної артилерії. Загинуло 8 чоловік та екіпаж САУ.

Місто Комсомольське (Кальміуське) було повторно звільнене від російських агресорів

Українські десантники на залишках бронемашин відступили з Новосвітлівки і повернулися до Луганського аеропорту.

29 серпня — на сайті Кремля з'явилося лицемірне звернення Володимира Путіна із закликом відкрити гуманітарний коридор для українських військових, що опинилися в оточенні.

2 колони українських військових і добровольців загальною кількістю близько 1700 осіб з технікою почали рух за попередньо оговореними з противником маршрутами з-під Іловайська. Обстріли та знищення колон російськими військами, які влаштували засідки. Бої при пририві і артилерійські обстріли російських позицій.

Незалежні оцінки 2017 р. вказують, що у боях під Іловайськом упродовж 7—31 серпня 2014 року загинуло 368 чоловік, 18 чоловік вважаються зниклими безвісти, 429 були поранені. У тому числі в бою при прориві 29 серпня загинув і командир 51 ОМБр полковник Півоваренко Павло Васильович

Кількість загиблих солдат противника оцінюють у 200—300 осіб загиблими і 300 поранених, є оцінка і 34 загиблих (йдеться ймовірно саме про кадрових військовослужбовців РФ).

Втрати цивільного населення склали від 36 до 100 осіб.

Українські сили втратили у боях під Іловайськом, під час виходу з оточення, і спробах його деблокувати сумарно щонайменше 125 одиниць військової техніки, росіяни — мінімум 15.

Штурмовик СУ-25 Повітряних сил України збитий російським ПЗРК в Донецькій області при виконанні бойового завдання. Льотчик врятувався.

Під Новодворським було знищено 1 танк Т-72Б3 зі складу 6 ОТБр і 2 одиниці БМД російських десантників.

30 серпня — з'єднання 72-ї ОМБр, що налічувало 5 танків Т-64БВ і декілька БМП-2, зайшло у Старобешеве, де було оточене противником і змогло вийти з оточення лише в обмін на 5 танків.

31 серпня — з боку Росії із систем «Ураган» обстріляно українських військових біля Веселої Гори Слов'яносербського району.

З Іловайського оточення вийшло вийшло 69 вояків батальйону «Донбас»

Ворожа колона заїхала на український блокпост, розташований під с. Лисиче Амвросіївського району, де була розбита: було знищено щонайменше 16 одиниць техніки, з яких 9 — військові вантажівки з живою силою, зброєю, боєприпасами та паливом, і знищено від 26 до 86 російських загарбників.

Внаслідок підриву автомобіля під с. Бердянське Волноваського району загинуло 6 військовослужбовців ЗСУ і 4 зазнало поранень.

Всього у серпні 2014 р. загинуло 712 захисників України

Вересень

Вересень 2014 — січень 2015 — запеклі бої за Донецький аеропорт

1 вересня — українські воїни вимушені були відступити з оточеного Луганського аеропорту, здійснивши піший марш на 17 км.

Спецпризначенці підрозділу МВС «Шторм» вийшли з оточення біля Георгіївки, при цьому було забезпечено вихід колони з 62 одиниць техніки і понад 50 автомобілів із мешканцями Георгіївки та Лутугиного.

Загін противника захопив адміністративну будівлю Тельмановської РДА.

1—5 вересня — Рейд десантників 79 і 95 аеромобільних бригад Слов'янськ-Маріуполь. Просуваючись з безперервними боями десантники вибили сепаратистів з Вугледара, Владимировки, Благодатного, Новотроїцького, Оленівки, Миколаївки та Докучаєвська. Було виявлено і знищено велику кількість бойовиків, озброєння і військової техніки.

2 вересня — під тиском збройних сил Російської Федерації українські війська залишили Лутугине. Пізніше з'явилась інформація, що російські окупанти стратили у місті 40 громадян, які підтримували ЗСУ.

Бойовики здійснили обстріл міста Комсомольське (Кальміуське) з установок РСЗВ БМ-21 «Град»

Артналіт на штурмову колону РФ під Новоазовськом, в результаті якого батальйонна тактична група втратила боєздатність і «керованість», після чого була виведена на територію РФ, а Маріуполь уникнув штурму.

4 вересня — російські підрозділи захопили Широкине під Маріуполем

4—5 вересня — Бої під Шишковим і Веселою Горою (напроти м. Щастя), відхід українських сил

5 вересня — «Мінськи угоди»: в Мінську відбулася третя зустріч Контактної групи з мирного врегулювання ситуації на сході України, в ході якої сторонами конфлікту (у тому числі представниками бандформувань) узгоджено виконання «Плану мирного врегулювання ситуації на сході України» П. О. Порошенка, з урахуванням зауважень президента Російської Федерації В. В. Путіна. Дія угоди набрала чинності того ж дня; першим із 12 пунктів протоколу значилось «забезпечення негайного двостороннього припинення застосування зброї».

В засідку окупантів під Веселою Горою на Луганщині послідовно потрапили 2 колони українських військових, втрати склали 42—46 осіб.

Невдалий насуп ЗСУ на Новоазовськ через Широкине

6 вересня — остання група українських військових з 1-ї ОТБр залишила с. Шишкине на Луганщині.

7 вересня — з Іловайського оточення вийшло ще 32 воїни

8 вересня — у Харкові пролунав вибух в районі Безлюдівського парку залізничної станції Основа, внаслідок чого було пошкоджено металічну опору високовольтної лінії електропередачі. Всього було закладено 4 пристрої, 2 з яких спрацювали. Також у Харкові з РПГ обстріляно військомат

11 вересня — повідомлено, що м. Комсомольське (Кальміуське) і райцентр смт Тельманове (Бойківське) знаходяться під контролем ворога.

17 вересня — вночі до двору військомату в Лозовій було закинуто 2 гранати.

19 вересня — учасники контактної групи в Мінську домовилися про припинення вогню в Україні, зупинці на поточній лінії зіткнення і встановлення 30-кілометрової зони безпеки.

Незважаючи на об'явлене перемир'я, російські війська і підконтрольні їм бандформування продовжували обстріли позицій ЗСУ і на окремих ділянках вели наступальні дії.

Починаючи з вересня на підконтрольних проросійським військам територіях Донецької та Луганської областей, прокотилися стихійні протести та акти непокори місцевих жителів, викликані масовим зубожінням населення та нестачею харчових продуктів. Придушення голодних бунтів здійснювалося незаконними озброєними формуваннями «ЛНР» та «ДНР» з використанням вогнепальної зброї.

16 вересня — Європейський парламент ратифікував Угоду про асоціацію між Україною і Європейським Союзом синхронно з Верховною Радою України.

22 вересня — спроба штурму окупантами Авдіївки

25 вересня — Російські окупанти і місцеві «ополченці» розстріляли 40 жителів захопленого Лутугиного за допомогу українській армії.

28 вересня — відновилися бої за Донецький аеропорт.

Всього у вересні 2014 р. загинув 191 захисник України

Жовтень

2 жовтня — черговий ворожий артобстріл м. Щастя, у тому числі місцевої школи

4 жовтня — черговий ворожий артобстріл м. Щастя, у тому числі Будинку культури: поранено 9 цивільних осіб і 1 військового.

Донецький аеропорт, жовтень 2014 р.

9 жовтня — черговий ворожий артобстріл ТЕС у м. Щастя: поранено 5 цивільних осіб і 1 військового.

13 жовтня — спроба прориву оточеного підрозділу ЗСУ з 32-го блокпосту під Слов'яносербськом на Луганщині. Перший бій за 32 блокпост.

14 жовтня — Верховна Рада України звільнила Валерія Гелетея з посади Міністра оборони України, призначивши замість нього Міністром Командувача Національної гвардії України генерала Степана Полторака.

14—22 жовтня — бойові зіткнення при спробах деблокування 32-го блокпосту під Слов'яносербськом на Луганщині.

17 жовтня — до Широкиного увійшла російська бронетехніка

18 жовтня — українські військові залишили с. Кримське на Луганщині

20 жовтня — у Харкові близько 19:40 невідомий скоїв 2 постріли з РПГ по складах з паливно-мастильними матеріалами на території військової частини на пр. Фрунзе.

26 жовтня — позачергові парламентські вибори в Україні

27 жовтня — українські військові вимушені були залишити 32-й блокпост під Слов'яносербськом на Луганщині та відступити узгодженим «зеленим коридором».

29 жовтня — інтенсивний артобстріл росіянами Станиці Луганської.

31 жовтня — бої довкола 29 та 31 блокпостів на трасі «Бахмутка». Смертельних поранень зазнали 2 українські військовослужбовці.

Всього у жовтні 2014 р. загинуло 115 захисників України

Листопад

1 листопада — із с. Весела Гора 6 разів обстріляли місто Щастя — прямою наводкою з мінометів, артилерії й танків. Того ж дня під постійним обстрілом бойовиків за підтримки російської бронетехніки та артилерії, українські вояки перебрали контроль над сусіднім с. Геївкою.

6 листопада — посилення російських атак на Дебальцеве

9 листопада — у Харкові вчинено терористичний акт (вибух) у пабі «Стіна», внаслідок якого постраждало більше 10 осіб.

10 листопада — на Харківщині вчинено вибух на залізничній платформі Есхар під вантажним поїздом.

11 листопада — Станиця Луганська знову зазнала інтенсивних обстрілів

11—12 листопада — активізація боїв в районі 31-го блокпосту на трасі «Бахмутка» на Луганщині

17 листопада — повідомлено про затримання диверсійно-розвідувальної групи з 12 осіб, яка була причетна до вибуху у пабі «Стіна», мосту біля клубу «Британія» та спроб здійснити низку інших терористичних акцій та входила угрупування «Харківські партизани». У злочинців, які були підготовлені на території Росії, зокрема у Тамбові, були вилучені вибухові пристрої і вогнепальна зброя російського виробництва.

22 листопада — черговий масований артобстріл Дебальцевого окупантами; масові руйнування в місті.

27 листопада — бої під Станицею Луганською.

Всього у листопаді 2014 р. загинуло 122 захисники України

Грудень

1 грудня — із залишків розформованої 51-ї ОСБр та новобранців того ж дня сформована 14-та окрема механізована бригада імені князя Романа Великого

3 грудня — в Одесі на вулиці Малій Арнаутській у крамниці української символіки «Патріот» стався вибух.

10 грудня — в Одесі від потужного вибуху постраждав офіс «Волонтерської сотні Далії Северин» — організації, яка опікується постачанням ЗСУ.

18 грудня — Європейський союз заборонив інвестиції в окупований Крим.

ДАП наприкінці грудня 2014

Група диверсантів напала на бійців батальйону «Айдар», котрі охороняли лікарню у Щасті: загинуло 3 бійців «Айдару» і було ліквідовано 5 терористів.

23 грудня — в Одесі на вулиці Жуковського біля будинку 36 був підірваний автомобіль, припаркований біля штабу однієї з організацій активістів Євромайдану — «Ради громадської безпеки».

Під Маріуполем було підірвано залізничний міст через річку Кальчик неподалік селища Мухіне. В результаті вибуху пошкоджено опору мосту, рух тимчасово призупинено.

28 грудня — лідер «Правого сектора» Дмитро Ярош оголосив про свій вихід з організації і створення нового громадсько-політичного руху, а також про створення на основі 5-го і 8-го батальйонів ДУК і медичного батальйону «Госпітальєри» — Добровольчої Української армії

29—30 грудня — російські атаки на с. Піски.

Всього у грудні 2014 р. загинуло 70 захисників України

Всього у 2014 р. втрати силових структур України склали 1 763 захисники

2015

Січень

1 січня — на окупованій території вбитий ватажок угрупування ГБР «Бетмен» О. Бєднов, коли у районі населеного пункту Лутугине розстріляли колону автомобілів його банди. Відповідальність за вбивство взяло на себе керівництво «ЛНР», яке звинувачувало терориста у викраденні людей і розбої.

4 січня — в Одесі стався вибух в будинку 3 на вулиці Гімназичній, де розташований «Координаційний центр допомоги бійцям АТО» на Донбасі; постраждалих немає

9 січня — поновилися бої за Станицю Луганську

12 січня — терористи 5 разів обстріляли з мінометів м. Щастя, смертельно поранено місцевого мешканця, поранені двоє працівників міліції.

Файл:MLRS attack on K2 blockpost near Volnovakha (CCTV).webm 13 січня — обстріл силами артилерійського батальону 5 ОМСБр «Оплот» під командуванням полковника ЗС РФ Анатолія Сінєльнікова українського пункту пропуску на автошляху Н20 поблизу міста Волноваха. Був уражений рейсовий автобус «Златоустівка — Донецьк», загинули 12 осіб, ще 18 поранено

14 січня — Указ Президента України від № 15/2015 «Про часткову мобілізацію» (4—6 хвилі)

20 січня — поблизу села Кузнецівка на сході Запорізької області підірвано залізничний міст, товарний состав частково зійшов з рейок.

Повідомлено, що українськи сили під тиском росіян вимушені були покинути 31-й блокпост на трасі «Бахмутка» на Луганщині, також ворог захопив с.Жолобок.

21 січня — на Луганщині терористами підірвано міст через Сіверський Донець в Станиці Луганський, що унеможливило рух транспорту по ньому. Як наслідок, закрився один з семи пунктів пропуску АТО Широке—Станиця Луганська.

Після 242 діб героїчної оборони українські вояки залишили зруйновані термінали Донецького аеропорту

Україна запровадила транспортну блокаду у зоні АТО. Для в'їзду на територію, окуповану самопроголошеними «ДНР» і «ЛНР», і виїзду українська влада ввела спеціальний пропускний режим. У березні заходи стали жорсткішими — Держприкордонслужба перестала пропускати в «ДНР» і «ЛНР» автомобілі з продуктами харчування та медикаментами.

21—22 січня — Безперервний артобстріл Авдіївки, місто без опалення, електрики, води. Загинуло 6 військовослужбовців ЗСУ

22 січня — мінометний обстріл кінцевої зупинки міського транспорту «Донгірмаш» в окупованому Донецьку — загинуло 8 мирних мешканців, 13 зазнали поранень.

23 січня — м. Щастя російські терористи обстрілювали цілу добу, загинула жінка

У м. Первомайськ Луганської області застрелений один з так званих польових командирів «казаків», «народний мер» Євген Іщенко з позивним «Малиш»

24 січня — із боку Саханки окупанти тричі обстріляли з РСЗВ «Град» Маріуполь, снаряди потрапили в ринок і житловий будинок. Унаслідок російського обстрілу загинуло 29 цивільних осіб, 92 зазнали поранень. Керував обстрілом Степан Степанович Ярощук — начальник ракетних військ та артилерії Південного ВО ЗС РФ.

25 січня — РНБО України ухвалила рішення застосувати на території країни санкції проти російського агресора.

26 січня — на Луганщині українські військовики поблизу Смілого та Веселої Гори ліквідували 1 танк і до 60 бойовиків російсько-терористичних угруповань — діяли підрозділи оперативного командування «Північ», до 300 терористів поранені

Російські терористи вчергове обстріляли Станицю Луганську з «Градів», загинуло двоє громадян

27 січня — Верховна Рада України визнала Росію країною-агресором, а самопроголошені так звані «ДНР» і «ЛНР» — терористичними організаціями.

28 січня — відбито масовану танкову атаку росіян під Дебальцевим, значних втрат зазнали загони російської ПВК «Вагнер»

29 січня — загарбники із застосуванням танків атакували м. Вуглегірськ під Дебальцево і після упорних боїв частково закріпились у місті.

Терористи здійснили невдалу спробу прориву поблизу Станиці Луганської, загинуло 12 бандитів.

У Криму заступника голови кримськотатарського Меджлісу Ахтема Чийгоза було затримано представниками силових структур російської окупаційної влади. Причиною арешту стала його участь в мітингу перед будівлею Верховної Ради Криму ще 26 лютого 2014 року. 11 вересня 2017 року так званий «Верховний суд» анексованого Криму засудив Ахтема Чийгоза до 8 років колонії суворого режиму. 25 жовтня Чийгоз разом з іншим кримськотатарським політв'язнем Ільмі Умеровим були видані Туреччині та звільнені від відбування покарання

30 січня — повідомлено, що від російських обстрілів у Дебальцевому загинуло 7 людей

Всього у січні 2015 р. загинуло 273 захисники України

Лютий

2 лютого — з метою унеможливити прохід ворожої техніки (що дало б змогу противнику оточити підрозділи ЗСУ у Дебальцевому) сапери і спецназ під вогнем противника здійснили підрив дамби через р. Карапулька у 6 км від Логвинового.

4—5 лютого — декілька мобільних груп терористів — переважно «підрозділи ЛНР» — під прикриттям мінометного вогню марно намагалися форсувати Сіверський Донець поблизу Щастя.

5 лютого — Попередні переговори лідерів Франції та Німеччини Ф. Олланда і А. Меркель в Києві з Петром Порошенком щодо плану врегулювання конфлікту в Україні

6 лютого — Попередні переговори лідерів Франції та Німеччини Ф. Олланда і А. Меркель в Москві з В. Путіним щодо плану врегулювання конфлікту в Україні

9 лютого — У Дебальцевому та Авдіївці внаслідок російського обстрілу загинуло 7 мирних жителів. Також ворог перерізав трасу на північ від Дебальцеве у районі Логвинового, над підрозділами ЗСУ нависла загроза оточення у Дебальцевому.

10 лютого — ракетний обстріл з великокаліберних систем залпового вогню штаба АТО в районі аеропорту м. Краматорськ; ракети були оснащені забороненими касетними боєприпасами; загинуло 17 осіб (у тому числі 7 — військовослужбовці ЗСУ), поранено 64 (у тому числі 5 дітей і 15 військовослужбовців ЗСУ)

Російська атака на позиції ЗСУ в с. Піски під Донецьком і черговий штурм Дебальцевого; диверсійно-розвідувальна група окупантів намагалася захопити міський відділ міліції.

Повідомлено про зайняття Широкиного полком «Азов»

10—13 лютого — ЗСУ тимчасово відбили Логвинове і поновили контроль над трасою Дебальцеве-Артемівськ

11 лютого — ЗСУ повністю взяли під контроль с. Піски під Донецьком

Внаслідок чергового російського артобстрілу в Авдіївці загинуло 3 людей

12 лютого — у Мінську в результаті переговорів «Нормандської четвірки» 11—12 лютого підписано Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу (також Мінськ-2, Мінські домовленості від 12 лютого 2015 р.) з метою деескалації збройного конфлікту на сході України.

12 — 25 лютого — невдалий штурм російськими військами українських позицій під Широкиним, зруйнування села.

13 лютого — інтенсивний обстріл противником м. Щастя: загинуло 5, поранено 4, під уламками опинилось 9 осіб.

у відповідь на обстріл 10 лютого російськими «Смерчами» штабу АТО, у Краматорську, за місцем базування російських реактивщіков — в районі залізничної станції Іловайськ було завдано «удар відплати».

При плануванні артнальоту розвідкою були виявлені два ешелони з особовим складом, боєкомплектом і паливом, які в цей момент знаходилися на залізничній станції Іловайськ.

Удар українських «Смерчів» знищив обидва ешелону, з яких, як з'ясувалося пізніше, якраз вивантажувалася російська батальйонно-тактична група, призначена для захоплення Волновахи.

В результаті миттєвої реакції артилеристів було зірвано широкомасштабний наступ, в якому захоплення Дебальцеве, за задумом російських штабістів, мало стати лише початковим етапом.

14 лютого — перше затримання екс-нардепа «регіонала» Олександра Єфремова за звинуваченнями по 2-м кримінальним провадженням.

17 лютого — підрозділи ЗСУ в Дебальцеві бьються в оточенні, окупанти поступово перебирають контроль над містом, зокрема, захоплено вокзал і міськвідділ міліції; залізничний вузол зруйновано.

18 лютого — незважаючи на Мінські домовленості, росіяни ведуть наступальні вуличні бої у Дебальцевому; Президент П.Порошенко повідомив, що ЗСУ разом з НГУ завершили операцію по організованому виводу частини підрозділів та що вже вийшло 80 % українських військових. За даними Міноборони України, в боях за Дебальцеве загинули 179 українських військових.

Загалом після захоплення росіянами Дебальцевого активні бойові дії на Донбасі пішли на спад

21 лютого — внаслідок чергового російського артобстрілу в Авдіївці загинуло 5 людей

22 лютого — у Харкові на мирному мітингу стався вибух. На місці загинули дві людини — активіст Толмачов Ігор Олександрович і підполковник міліції Вадим Рибальченко, наступного дня помер у лікарні 15-річний Данило Дідік, ще через день помер 18-річний студент Микола Мельничук.

27 лютого — Борис Нємцов, російський опозиційний політик був застрелений біля Кремля у Москві. За деякими даними, через день він мав оприлюднити докази участі російських військ у війні на сході України.

Всього у лютому 2015 р. загинуло 297 захисників України

Березень

5 березня — в Одесі стався вибух на вулиці Коблевській у підвальному приміщенні, де знаходився офіс «Правого сектора»; постраждалих немає

Верховна Рада України ухвалила за основу та в цілому президентський законопроєкт, яким пропонується зробити вихідним днем День захисника України 14 жовтня.

12 березня — в Одесі стався вибух у бізнес-центрі «Адміральський» на Адміральському проспекті. Підірваний орендований офіс осередку партії «Самопоміч»; постраждалих немає

13—14 березня — ворожі атаки на позиції ЗСУ біля с.Широкине

22 березня — в Одесі стався вибух на вулиці Гераневій. В підірваному приміщенні розміщувався офіс громадської організації «Парадигма 12», керівник якої Алевтина Коротка збирала допомогу для бійців в АТО; постраждалих немає.

26 березня — окупанти за підтримки важкої артилерії та 120 мм міноменів захопили частину селища Широкине.

У Донецьку невідомими був розстріляний автомобіль, в якому загинув командир терористичного угрупування «Міраж» Роман Возник з позивним «Циган» — беркутівець, який зрадив Україну і перейшов на бік бойовиків, брав активну участь у сепаратистських мітингах навесні 2014 року в Донецьку, згодом став членом «парламенту Новоросії».

Всього у березні 2015 р. загинуло 55 захисників України

Квітень

Окупанти почали спорудження мосту через Керченську протоку до захопленого Криму.

5 квітня — Окупанти обстріляли з протитанкового керованого комплексу взводний опорний пункт «Фасад» ЗСУ біля Щастя, загинули 4 військовослужбовці.

Всього у квітні 2015 р. загинуло 56 захисників України

Травень

16 травня — під Щастям відбувся бій ДРГ зі складу 3 бригади спецпризначення РФ з українськими військовими, внаслідок якого було захоплено в полон двох бійців ГРУ РФ, і загинув військовослужбовець 92-ї бригади Вадим Пугачов.

21 травня — Верховна Рада ухвалила закон про створення Національної поліції в Україні

23 травня — неподалік с. Михайлівка Перевальського району невідомі обстріляли машину, в якій загинув ватажок російського бондитського угрупування «Прізрак» Олексій Мозговий.

Всього у травні 2015 р. загинуло 72 захисники України

Червень

3 червня — невдала спроба штурму росіянами м. Мар'їнки під Донецьком. Повідомлено, що агресор задіяв близько 30 танків і 1000 солдат; загинуло 5 військовослужбовців ЗСУ і 9 мирних мешканців, 35 солдат отримали поранення.

Українські підрозділи, які отримали розвіддані про підготовлюваний штурм, відійшли в тил, таємно підтягнувши артилерію, і взяли наступаючого противника в «вогневий мішок».

В результаті грамотних дій було нанесено вогневе ураження всіх груп противника. На мосту в Петровському районі українська артилерія накрила кілька одиниць військової техніки «ДНР», і та заблокувала відступаючим бойовикам відхід. Бойовики «ДНР» намагалися прорватися назад до Донецька, але шляхи відходу прострілювалися артилерією і стрілецькою зброєю. Частина бойовиків сховалася на кінній базі в Мар'їнці, але після нанесення вогневого ураження вони в паніці кинулися бігти, прориваючись до Донецька.

12 червня — в Одесі стались 2 вибухи, якими було пошкоджено білборди з патріотичною рекламою.

15 червня — з'явилася інформація, що ватажок ОЗГ «Сомалі» на прізвисько Ґіві і його заступник померли через важкі поранення від потрапляння снаряда, випущеного в штаб терористів у Донецьку; поранені іще 15 терористів.

17—18 червня — чергові спроби прориву ворога під Мар'їнкою.

18 червня — українська влада почала повну транспортну блокаду окупованої частини Донбасу, перекривши всі шляхи з захоплених терористами територій. Після цього сотні обурених переселенців з Донбасу та правозахисників вийшли на Майдан Незалежності у Києві на акцію протесту проти введення нового «Тимчасового порядку перетину лінії розмежування» і звернулись до президента з вимогою спростити механізм перетину лінії зіткнення.

Всього у червні 2015 р. загинуло 77 захисників України

Липень

3 липня — після 5-місячних боїв окупанти залишили с.Широкине під Маріуполем і відступили на схід. Бої за Мар'їнку.

12 липня — в Одесі стався потужний вибух біля кафе «У Ангелових» по вулиці Жуковського, 38. Постраждалих не було. Власники кафе відзначались активною проукраїнською позицією.

26 липня — бойове зіткнення біля Щастя, 4 військовиків поранено, у терористів 2 вбитих й кілька поранених.

Всього у липні 2015 р. загинуло 78 захисників України

Серпень

3 серпня — саморобний вибуховий пристрій спрацював біля входу у будівлю колишнього військкомату по вулиці Канатній, 35 в Одесі, де знаходився штаб місцевої самооборони

22 серпня — в Миколаєві стався вибух в офісі волонтерів, розташованому в будівлі Молодіжного центру за адресою Мала Морська, 1, навпроти 2-ї гімназії.

31 серпня — Київ: після голосування за зміни до Конституції щодо децентралізації, внесені Президентом України, під Верховною Радою почались сутички між протестувальниками і правоохоронцями, спровоковані членами ВО «Свобода»; внаслідок вибуху гранати, яку кинув член цієї організації, загинуло (на місці і внаслідок поранень) четверо нацгвардійців, більше 140 осіб зазнали поранень. Невдовзі було затримано більше 18 осіб, які брали участь у заворушеннях.

Всього у серпні 2015 р. загинуло 83 захисники України

Вересень

20 вересня — опівдні стартувала громадська ініціатива з блокування комерційних поставок товарів до окупованої території АР Крим і Севастополя: активісти (в основному, кримські татари та представники «Правого сектора») встановили свої блокпости на Перекопі, Чонгарі і в Каланчаку.

25 вересня — Кабмін заборонив польоти в Україну літаків, які належать, зокрема, компаніям «Аерофлот» та «Трансаеро». Також розпорядженням Кабміну були заборонені транзитні польоти через український повітряний простір російських авіакомпаній з товарами військового призначення або російськими військовими. Водночас за польоти в окупований Крим Україна оформила російським компаніям штраф на суму 646 млн грн.

27 вересня — стався потужний вибух біля дверей пожежного виходу одеського управління СБУ: у радіусі декількох кварталів від місця вибуху вибуховою хвилею у будівлях вибило вікна. Потужність вибуху оцінено у 8—10 кг у тротиловому еквіваленті. Постраждалих не було. В середині жовтня 2015 р. підривники були затримані, серед них виявився викладач Одеського медуніверситету. Зв'язки затриманих вказують на наявність у злочині «російського сліду»

30 вересня — в Херсоні стався вибух біля будівлі представництва президента України в АР Крим. Вибухівка була підкладена під двері офіса.

Всього у вересні 2015 р. загинуло 43 захисники України

Жовтень

1 жовтня — у Білій Церкві сформована 10-та окрема гірсько-штурмова бригада (Україна)

2 жовтня — В Парижі відбулась зустріч «нормандської четвірки», було узгоджено відведення озброєнь калібром до 100 мм на відстань 15 км від лінії зіткнення.

6 жовтня — у Харківській області на залізничній станції «Куп'янськ-Вузловий» від магнітної міни СПМ вибухнула цистерна.

На Херсонщині невідомі пошкодили одну з чотирьох високовольтних ліній, якими до захопленого Криму постачалася електрика, — Мелітополь-Джанкой, а після інциденту на місці аварії зібралося близько сотні активістів, які заважали проводити ремонтні роботи, вимагаючи від ВР України прийняття закону про заборону поставки електроенергії в Крим та скасування закону про вільну економічну зону з півостровом.

7 жовтня — у Білгород-Дністровському стався вибух біля військкомату.

8 жовтня — черговий бій в Пісках

14 жовтня — вперше святкується День захисника України

25 жовтня — місцеві вибори в Україні; Україна зупинила пряме авіасполучення з Росією.

29—30 жовтня — сталася масштабна пожежа на складі, де зберігалося близько 3,5 тисяч тонн боєприпасів у м. Сватовому, Луганська область, внаслідок якої загинули 4, отримали поранення 16 осіб

Всього у жовтні 2015 р. загинув 42 захисників України

Листопад

7 листопада — офіційно міліція в Україні припиняє своє існування, замість неї діє Національна поліція. Оголошено перехідний період для переатестації співробітників.

20 та 22 листопада — на півдні Херсонської області вибухами зруйновані лінії єлектропостачання, які ведуть до окупованого Криму. Крим залишився без української електрики на 2 тижні.

Всього у листопаді 2015 р. загинуло 57 захисників України

Грудень

2 грудня — Російський президент В. Путін у захопленому Криму оголошує про запуск 1-ї нитки енергомосту з Кубані

8 грудня — «Укренерго» повідомило про відновлення електропостачання до окупованої території АР Крим (по одній з 4-х ЛЕП).

12 грудня — неподалік Первомайська у автомобілі був підірваний ватажок російської терористичної організації на Луганщині «перший козацький полку ім. Платова» Павло Дрьомов з позивним «Батя».

16 грудня — Суд за пропаганду війни та насильства, інші численні злочини заборонив діяльність Комуністичної партії України.

Всього у грудні 2015 р. загинуло 36 захисників України

Загалом у 2015 р. загинуло 1 168 захисників України

2016

1 січня — набрала чинності зона вільної торгівлі між Україною та ЄС.

4 січня — повідомлено про раптову смерть очільника ГРУ РФ Ігора Сергуна — нібито в Москві (а за неофіційними даними — у Лівані)

Всього у січні 2016 р. загинуло 46 захисників України

5 лютого — у відповідь на обстріли, українські військові відкрили вогонь і вибили окупантів з Авдіївської промзони

24 лютого — с. Широкине під Маріуполем знов зайняте ЗСУ, також ЗСУ закріпились у Авдіївській промзоні.

Всього у лютому 2016 р. загинуло 40 захисників України

8 березня — ЗСУ взяли під вогневий контроль Ясинуватську розв'язку під Донецьком.

18-31 березня — активізація боїв за Авдіївську промзону.

Всього у березні 2016 р. загинуло 57 захисників України

12 квітня — зведено першу опору на о. Тузла при будівництві мосту з Росії до окупованого Криму через Керченську протоку

14 квітня — Гройсман Володимир Борисович обраний прем'єр-міністром України після відставки пре'єра Яценюка А. П.; сфоровано новий Уряд. Місце Голови Верховної Ради замість В. Гройсмана посів Андрій Парубій.

Оголошено про запуск 3-ї нитки енергомосту з Росії до окупованого Криму

15 квітня — ЗСУ перебрали контроль над висотами навколо Широкиного.

Всього у квітні 2016 р. загинуло 46 захисників України

23 травня — окупанти з автоматичного гранатомета обстріляли опорний пункт 92-ї ОМБр поблизу Щастя, від смертельного поранення загинув сержант ЗСУ Сергій Яблуновський.

25 травня — Обмін у Ростові Надії Савченко на засуджених в Україні полонених російських ГРУ-шників Єрофєєва та Александрова. Загалом Н. Савченко знаходилась у російському полоні з 17 червня 2014 р., коли її було захоплено під Луганськом.

26 травня — захопленого в Росії українського журналіста Станіслава Клиха засудили до 20 років колонії суворого режиму за вигаданим звинуваченням «у керівництві і участі в банді, вбивстві двох і більше осіб у зв'язку з виконанням ними свого службового обов'язку і замаху на вбивство у складі бандформувань на Північному Кавказі у 1994 році». Також Верховний суд Чечні визнав українського активіста Миколу Карпюка, затриманого в Росії 17.03.2014, винним та засудив на 22,5 років ув'язнення.

Всього у травні 2016 р. загинуло 57 захисників України

29 червня — перше масштабне зіткнення з проросійськими сепаратистами на Світлодарській дузі

Всього у червні 2016 р. загинуло 58 захисників України

20 липня — у середмісті Києва підірвано автомобіль з журналістом Павлом Шереметом, який загинув.

28 липня — окупаційною російською владою ліквідовано т. зв. «Кримський федеральний округ», територію окупованих українських АР Крим і м. Севастополь приєднано до Південного федерального округу Російської Федерації.

30 липня — у Борисполі вдруге заарештовано колишнього нардепа-регіонала Олександра Єфремова за підозрою в посяганні на територіальну цілісність України і заволодінні майном держпідприємства «Луганськвугілля» шляхом зловживання службовим становищем.

Всього у липні 2016 р. загинуло 66 захисників України

6—7 серпня — перестрілка у Криму біля Армянська: за російською версією — між ФСБ РФ і «українською диверсійно-розвідувальною групою (ДРГ)», яка нібито намагалася прорватися на окуповану територію АР Крим для здійснення терористичних актів; за українською версією — стрілянину з жертвами вчинили між собою представники різних силових структур держави-агресора з причини непорозуміння і відсутності взаємодії.

У серпні 2016 від російської зброї загинули 30 захисників України.

4 вересня — в ході антиросійських протестів радикалами у Києві здійснено підпал студії телеканалу «Інтер»

7 вересня — Євросоюз продовжив санкції проти 146 фізичних і 37 юридичних осіб з Росії, України та окупованого Криму через захоплення Криму в 2014 році ще на 6 місяців.

18 вересня — Вибори до Державної думи РФ: незважаючи на протести України і міжнародної спільноти, проведениі також на території окупованих українських АР Крим і м.Севастополь.

19 вересня — у підмосковному ресторані у Горках-2 двома пострілами у голову був вбитий відомий харківський проросійський сепаратист-колаборант і антимайданівець, ватажок ОЗУ «Оплот» Євген Жилін, який переховувався у Росії від українських правоохоронних органів.

24 вересня — у Луганську у тюремній камері знайдений повішеним колишній (2014—2015) так званий "прем'єр-міністр «ЛНР» Геннадій Ципкалов. Це сталось через тиждень після того, як ватажок «ЛНР» Ігор Плотницький оголосив його організатором спроби перевороту.

30 вересня — у Москві затриманий український журналіст Роман Сущенко. У червні 2018 року отримав вирок російського суду — 12 років ув'язнення нібито за шпигунство. Звільнений 7 вересня 2019 р. у рамках обміну 35х35.

Всього у вересні 2016 р. загинуло 40 захисників України

10 жовтня — Міністерство соціальної політики України оприлюднило кількість вимушених переселенців з окупованих Московією українських територій Криму і Донбасу — 1 696 326 осіб або 1 374 632 сім'ї.

14 жовтня — Президент П. Порошенко оприлюднив втрати військовослужбовців ЗСУ з початку АТО у 2014 р. — 2533 воїни. Всього у АТО прийло участь 280 000 громадян України. 31.12.2016 Петро Порошенко оприлюднив втрати ЗСУ у зоні АТО за 2016 рік — 211 осіб.

16 жовтня — у окупованому Донецьку у ліфті житлового будинку в результаті підриву загинув один з лідерів терористів ДНР, громадянин Росії, ватажок угрупування «Спарта» на прізвисько «Моторола».

19 жовтня — У Берліні керівники України, Росії, Німеччини та Франції за закритими дверима обговорювали можливості врегулювання конфлікту на Донбасі. Було погоджено питання розробки «дорожньої карти» імплементації Мінських домовленостей. В цій дорожній карті має бути дві складові: послідовності кроків для імплементації Мінських угод, а також гарантії виконання цих кроків. Ці домовленості майже не мали результатів, а розведення військ було зірвано.

Всього у жовтні 2016 р. загинуло 42 захисники України

1 листопада — чергова спроба штурму окупантами позицій ЗСУ під Авдіївкою

2 листопада — Українська армія в зоні АТО повністю перейшла на контрактну основу.

8 листопада — під Докучаєвськом відбулося боєзіткнення, повідомляється про 6 убитих окупантів

14 листопада — США ввели санкції проти шістьох депутатів Державної думи РФ від окупованого Криму. У список санкцій включені Руслан Бальбек, Костянтин Бахарєв, Андрій Козенко, Світлана Савченко, Павло Шперов, Дмитро Бєлік.

15 листопада — Міжнародний кримінальний суд (Гаазький трибунал) заявив, що «вважає ситуацію в окупованому Криму рівнозначною міжнародному збройному конфлікту між Україною і Російською Федерацією», який розпочався не пізніше 26.02.2014 р.

28 листопада — Канада ввела санкції щодо 15 громадян Росії, в тому числі шістьох депутатів Держдуми РФ від Криму

29 листопада — оприлюднено дані про втрати ЗСУ з початку АТО: станом на 21.11.2016 р. загинули 2145 військовослужбовців ЗСУ, з них 691 боєць — призваний під час часткової мобілізації. При цьому, небойові втрати склали 487 осіб, поранення отримав 7091 боєць ЗСУ.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомив, що в Мінську не змогли домовитися ні про «дорожню карту» Донбасу, ані про контроль ОБСЄ непідконтрольної ділянки україно — російського кордону, ні про можливість проведення виборів. Російський міністр закордонних справ Сергій Лавров за підсумками зустрічі заявив, що про воєнізовану місію ОБСЄ на Донбасі «ніхто не думає» і «питання вже не актуальне».

Всього у листопаді 2016 р. загинуло 28 захисників України

5 грудня — Господарський суд Києва прийняв рішення про примусове стягнення з російського Газпрому 172 мільярди гривень за позовом Антимонопольного комітету України. Ця сума включає штраф і пеню (85 966 млрд грн.)

8 грудня — в будинку родини Балух, у селі Серебрянка Роздольненського району АР Крим, співробітники ФСБ РФ провели обшук. На горищі були нібито виявлені 89 «військових» набоїв. У той же день щодо проукраїнського активіста Володимира Балуха було порушено кримінальну справу і його було затримано і в подальшому засуджено. Звільнений в результаті обміну 07.09.2019 р.

9 грудня — «Укроборонпром» повідомив про випробування модернізованої бойової машини піхоти (БМП) з новою цифровою системою управління вогнем «Мисливець». Нова БМП розроблена на Житомирському бронетанковому заводі.

14 грудня — Окружний суд Амстердама ухвалив, що так зване «скіфське золото» з кримських музеїв повернуть Україні. Йдеться про експонати, які були передані АР Крим Нідерландам для виставки ще до захоплення Росією Криму.

15 грудня — Лідери ЄС домовилися про продовження економічних санкцій проти Росії на чергові півроку

16 грудня — У Державному конструкторському бюро «Луч» повідомили про успішне випробування легкого переносного ракетного комплексу «Корсар». «Корсар» призначений для знищення нерухомих і рухомих сучасних броньованих цілей. Український ракетний комплекс здатен вражати цілі і з динамічним захистом.

18 грудня — ворожі угрупування здійснили чергову спробу атаки українських позицій на Світлодарській дузі, здійснено три вогневих нальоти тривалістю від трьох до шести годин. В результаті обхідної контратаки в районі селища Луганське підрозділи ЗСУ відтіснили противника з займаних позицій, але зазнали значних втрат: загинули 5 військовослужбовців, 6 були поранені і 10 травмовані, один боєць зник безвісти.

19 грудня — Генасамблея ООН прийняла резолюцію «Стан справ з правами людини в Автономній Республіці Крим і місті Севастополь (Україна)», підготовлену Україною. Резолюція, зокрема, закликає Росію як державу-окупанта дотримуватися своїх зобов'язань відповідно до міжнародного права і звільнити негайно українських громадян, які були незаконно затримані і засуджені без урахування елементарних норм правосуддя

20 грудня — США розширили санкції проти Росії у зв'язку ситуацією в Україні. У список внесені 7 фізичних осіб і кілька десятків організацій, а також два судна під російським прапором. Активи людей і організацій з чорного списку будуть заморожені на території США, американським резидентам заборонено мати з ними відносини.

23 грудня — у селище Новолуганське, що тривалий час перебувало в «сірій зоні», увійшли підрозділи батальйону «Донбас-Україна».

24 грудня — США розширили список санкцій проти Росії через ситуацію в Україні. До списку додана 21 російська компанія і 2 компанії з захопленого Криму, зокрема, у списку присутні сім дочірніх компаній російського концерну «Алмаз-Антей», вісім дочірніх компаній концерну «Радіоелектронні технології», компанії «Кримські порти» і «Кримська залізниця».

26 грудня — Ветерани АТО оголосили про початок торгової блокади «Л/ДНР»

27 грудня — За рішенням Дорогомиловського суду Москви задоволено позов колишнього депутата Верховної Ради від ПР Володимира Олійника про визнання Революції гідності (Євромайдану) в Києві в 2014 році «державним переворотом».

29 грудня — Рада національної безпеки і оборони України через агресію Москви ввела додаткові санкції проти фізичних та юридичних осіб з Росії, зокрема, проти обраних до Держдуми за результатами виборів в Криму, членів так званих виборчих комісій, українських підприємств в Криму, незаконно перереєстрованих за російським законодавством

Всього у грудні 2016 р. загинуло 40 захисників України

Всього у 2016 р. Україна втратила 566 захисників

2017

09 січня — впливовий журнал Times спрогнозував «здачу» новообраним президентом США Трампом України російському агресорові

13 січня — Президент США Барак Обама продовжив ще на рік санкції проти Росії, запроваджені в березні 2014 р. через агресію проти України.

18 січня — в ЗМІ України поширено копію листа-звернення В. Януковича від 01.03.2014 до президента РФ В. Путіна з проханням ввести в Україну російські війська.

21 січня — СБУ заявила про запобігання спробі замаху на життя народного депутата. За даними відомства, операція з фізичної ліквідації нардепа планувалася, готувалася і контролювалася з території Росії. За інформацією ЗМІ, замах готувався на народного депутата від фракції «Народний фронт» Антона Геращенко.

24 січня — українські військові заявили про взяття під контроль ділянки траси Донецьк-Горлівка біля Ясинуватої, що унеможливлює пересування цією трасою військової техніки російських окупантів. В угрупуванні «ДНР» дану інформацію спростували.

27 січня — повідомлено про смерть від нібито сердечного нападу у своїй квартирі в Москві колишнього першого ватажка «ЛНР» Валерія Болотова. Як повідомила його дружина, Болотов напередодні в ресторані під час якоїсь зустрічі випив кави, після чого його самопочуття почало погіршуватися і невдовзі він і помер

29 січня — черговий штурм позицій ЗСУ під Авдіївкою, у ході контратаки українські солдати оволоділи ворожим опорним пунктом Алмаз-2

У січні 2017 від рук російських загарбників загинули 18 захисників України.

1 лютого — в Чорному морі над Одеським газовим родовищем поряд із захопленими росіянами буровими вежами зі стрілецької зброї був обстріляний літак ВМС України Ан-26.

4 лютого — в окупованому Луганську вибухнув джип, в якому загинув зрадник, т. зв. «начальник управління Народної міліції ЛНР» Олег Анащенко. Двох українських диверсантів було затримано, і звільнено лише при обміні 29.12.2019

8 лютого — в окупованому Донецьку в результаті пострілу з вогнемета «Джміль» в штаб, де знаходився ватажок бандитського формування «батальйон „Сомалі“» на прізвисько «Гіві», терориста було ліквідовано.

18 лютого — Російський президент Володимир Путін підписав указ про визнання документів самопроголошених ДНР і ЛНР, визнаних в Україні терористичними організаціями.

Міністри закордонних справ України, Німеччини, Франції та РФ у Мюнхені домовилися про припинення вогню на Донбасі з 20 лютого 2017 р., яке в подальшому було порушено.

19 лютого — Біля Адміністрації президента побилися учасники акції на підтримку торгової блокади Донбасу і правоохоронці. Постраждало близько 10 осіб, серед них — співробітник поліції.

20 лютого — МЗС України оприлюднило заяву, згідно з якою з 2014 р. внаслідок збройної агресії Росії проти України загинуло понад 9 800 людей, близько 23 000 отримали поранення, майже 1 млн. 800 тис. стали вимушеними переселенцями.

The New York Times повідомило про передачу раднику президента США Дональда Трампа Майклу Флінну пропозиції по досягненню миру між Україною і Росією шляхом «обміну» Криму на деокупацію Донбасу. Також пропонувалося зняття санкцій з Росії. Цей план розробив нібито депутат від Радикальної партії Андрій Артеменко, який і передав цей план в Білий дім разом з компроматом на президента П.Порошенко. Радикальна партія України Олега Ляшка виключила Артеменка зі складу фракції.

В інтерв'ю російському державному інформагентству ТАСС вже колишній самопризначений «очільник» Севастополя Олексій Чалий заявив, що війна проти України могла початися ще в 2004 році — Росія шукала тільки юридичний привід для військового вторгнення.

22 лютого — Праві націоналістичні партії «Свобода», «Національний корпус» і «Правий сектор» провели в Києві Марш національної гідності, на якому оголосили «ультиматум» влади. Вони пройшли до парламенту, де провели мітинг. Серед вимог — повністю припинити торгівлю з окупованим Донбасом, розірвати дипвідносини з Росією, скасувати «зрадницькі мінські угоди».

25 лютого — українські сили взяли під контроль Донецьку фільтрувальну станцію під Авдіївкою

28 лютого — У штабі громадської блокади ОРДЛО заявили про штурм редуту блокадників в районі Кривого Торця в Донецькій області озброєними «тітушками». Поліція затримала 37 осіб, які напали на учасників блокади.

У лютому 2017 від рук російських загарбників загинули 22 захисники України.

1 березня — ватажки Л/ДНР у відповідь на блокаду активістами ОРДЛО заявили про офіційне введення зовнішнього управління (тобто «смотрящих») на декількох десятках українських підприємств, які знаходяться на окупованій Росією території Донбасу. Президент Петро Порошенко розцінив це як фактичну конфіскацію українських підприємств російською владою. 6 березня в Л/ДНР заявили, що одночасно з припиненням постачання вугілля на підконтрольні українській владі території почалися поставки вугілля в Росію.

6 березня — У Міжнародному суді в Гаазі почалися слухання за позовом України проти Росії про порушення положень Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

10 березня — Туреччина вімовилась приймати кораблі і пороми з окупованого Криму, у тому числі турецькі

12 березня — у ЗМІ повідомлено про смерть у окупованому Донецьку нібито від серцевого нападу (або від пухлини мозку) одного з колишніх ватажків (у 2014 р.) ОЗУ «ДНР» Володимира Маковича. У квітні 2014 р. В.Макович був «головою народної ради ДНР», 18.05 — 23.07.2014 — «заступником голови президії верховної ради ДНР», одночасно 18.06—23.07.2014 виконував обов'язки «голови президії верховної ради ДНР».

13 березня — Штаб торгової блокади на Донбасі повідомив про захоплення співробітниками СБУ «редуту» блокадників на залізничній станції «Кривий Торець» в селищі Щербинівка. Пізніше СБУ заявила про затримання 43 осіб зі зброєю в зоні проведення АТО.

15 березня — РНБО України за ініціативою Президента Петра Порошенко ухвалила рішення припинити переміщення вантажів через лінію зіткнення сторін на Донбасі — до моменту повернення під юрисдикцію України «націоналізованих» окупантами 01.03.2017 підприємств Донбасу.

23 березня — на військових складах боєприпасів 65-ї бази зберігання у Балаклії під Харковом сталася серія вибухів і зайнялася пожежа, внаслідок якої загинула 1, і було поранено 4 особи. Військовий прокурор України Анатолій Матіос кваліфікував подію як диверсію.

31 березня — в Маріуполі керованою міною було підірвано автомобіль з заступником начальника відділу контррозвідки ГУ СБУ в Донецькій області полковником СБУ Олександром Хараберюшем, який загинув.

У березні 2017 від рук російських загарбників загинули 38 захисників України.

1 квітня — оголошено чергове припинення вогню на фронті у Донбасі, однак у цей же день обидві сторони заявили про порушення режиму тиші.

6 квітня — Європейський парламент проголосував за надання громадянам України безвізового режиму

14 квітня — за інформацією Міністества оборони України, з початку АТО загинули 2652 військовослужбовців та працівників Збройних сил України, Національної гвардії, МВС, СБУ, Держприкордонслужби та інших військових і прикордонних формувань; також 9578 військовослужбовців отримали поранення.

19 квітня — Міжнародний суд ООН в Гаазі частково задовольнив позов України проти Росії. Суд зобов'язав владу РФ забезпечити жителів захопленого Криму можливістю отримати освіту українською мовою, а кримських татар — правом на представлення своїх інтересів (Меджліс). Однак суд не визнав Росію винною у фінансуванні тероризму та відмовився вживати заходів по цій частині позову.

25 квітня — Україна зупинила подачу електроенергії в окуповані Росією райони Луганської області в зв'язку з величезними боргами — «Республіки» Донбасу заборгували за електроенергію 11 млрд гривень. У той же день російські агресори заявили про рішення розпочати електропостачання на окуповані території зі свого боку.

30 квітня — на Херсонщині на Північно-Кримському каналі ввели в експлуатацію нову стаціонарну бетонну дамбу, що перекриває воду до захопленого Росією Криму; гребля будувалася рік і вартість її склала 35 млн грн.

У квітні 2017 від рук російських загарбників загинули 23 захисники України.

4 травня — Рада Європи опублікувала рішення Комітету міністрів по Криму. Оприлюднений текст складається з 11 пунктів, серед яких осуд анексії Криму і Севастополя, а також вимога до Росії дотримуватися прав людини в Криму і розслідувати випадки порушень прав людини на півострові.

6 травня — в Одесі знов стався вибух на вул. Канатній, 35 біля будинку волонтерських організацій і штабу місцевої самооборони. Ймовірною причиною вибуху став підрив гранати РГД-5.

11 травня — Рада Євросоюзу ухвалила рішення про надання Україні безвізового режиму

13 травня — в зоні АТО під час артобстрілу Авдіївки російський снаряд потрапив в житловий будинок, загинули чотири мирні мешканці

16 травня — Президент П. Порошенко своїм Указом ввів в дію Рішення РНБО України «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», згідно з яким, зокрема, передбачено блокування доступу до соцмереж «ВКонтакте» і «Одноклассники», а також до сайтів Mail.Ru Group і Яндекса (сам пошуковик мав працювати). Крім того, санкції передбачали блокування доступу до сервісів 1С Софтлайн Груп, Корпорації Парус і ще ряду інших російських IT-компаній. Також санкції введені проти телеканалів РБК, ТВ Центр, НТВ Плюс, «Зірка», і антивірусних компаній Лабораторія Касперського і DrWeb.

У травні 2017 від рук російських загарбників загинули 14 захисників України.

1 червня — У Києві стався збройний замах на учасників АТО, чеченських добровольців Адама Осмаєва і снайпера Аміну Окуєву, що служили в рядах батальйону поліції Київ-2. Постраждалі висловили версію, що кілера-чеченця було підготовлено і направлено російськими спецслужбами.

11 червня — почав діяти безвізовий режим для громадян України при перетині кордонів країн ЄС.

19 червня — Рада Євросоюзу продовжила санкції у відповідь на анексію Росією Криму ще на один рік.

20 червня — США розширили санкції проти Росії, введені через ситуацію в Україні. Всього в список додані 38 фізичних осіб і організацій. У зв'язку з конфліктом в Україні США в цілому ввели санкції проти 407 компаній і 160 осіб.

21 червня — Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що в Мелітополі затримали 25 осіб, яких підозрюють в участі в дестабілізації обстановки в місті, підготовці збройних дій, серії кримінальних злочинів і підпалів з березня 2017 року. СБУ попередньо встановила, що діяльність групи спрямовували куратори з Росії.

27 червня — у с. Іллінівка Костянтинівського району Донецької області спрацював вибуховий пристрій, в результаті чого знищено автомобіль Опель Вектра, в якому перебували 3 військовослужбовців СБУ, а також місцевий житель. В результаті загинув співробітник Департаменту контррозвідки полковник Юрій Возний, а інші пасажири дістали поранень.

В Києві на перетині вулиць Солом'янської та Олексіївської було підірвано автомобіль із командиром 10 ОЗСпП полковником ГУР МО Максимом Шаповалом, який загинув.

Масштабна кібератака в Україні: вірус-шифрувальник Petya.А вразив комп'ютери низки ЗМІ, державних служб, банків і великих компаній. Протягом доби вірус поширився на територію США і деяких країн Європи і Азії. Секретар РНБОУ О. Турчинов заявив, що в даному випадку можна говорити про російський слід

У червні 2017 від рук російських загарбників загинули 30 захисників України.

2 серпня — Президент США Дональд Трамп підписав закон щодо нового пакету санкцій проти Росії, Ірану і Північної Кореї, прийнятий раніше Конгресом США. Зазначений Закон передбачає, зокрема, виділення коштів на підтримку енергетичної безпеки України.

Україна, Чорногорія, Албанія і Норвегія приєдналися до рішення Євросоюзу про продовження санкцій проти Росії.

24 серпня — в Києві на вулиці Грушевського невідомі особи кинули вибуховий пристрій. Внаслідок вибуху отримали поранення троє людей.

Близько 22:00 біля пам'ятника воїнам АТО на перетини проспекту Леся Курбаса та вул. Корольова в Києві стався вибух. В результаті події ніхто не постраждав.

У Гомелі (Білорусь) був викрадений та таємно переправий на територію РФ український студент Павло Гриб. Полоненого незабаром перевезли до Краснодару. За версією обвинувачення пропонував своїй знайомій у Краснодарському краї влаштувати вибух на лінійці в школі № 26 у м. Сочі за допомогою саморобного вибухового пристрою. 22 березня 2019 Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону визнав Павла Гриба винним у сприянні терористичній діяльності і засудив до 6 років колонії. 7 вересня 2019 року звільнений в рамках обміну між Україною і РФ.

У серпні 2017 від рук російських загарбників загинули 24 захисники України.

5 вересня — Президент Росії Володимир Путін вперше заявив, що наявність миротворців ООН на Донбасі допомогло б вирішенню конфлікту в Україні, але вони повинні знаходиться виключно на лінії розмежування. За його словами, мова може йти «тільки про функції забезпечення безпеки співробітників ОБСЄ». Київ відкинув пропозицію російського президента, підкресливши, що будь-яка миротворча місія повинна розташовуватися на всій окупованій території і в ній не може брати участь Росія як держава-агресор.

8 вересня — у Києві в районі Бессарабської площі внаслідок підриву автомобіля загинув боєць добровольчого батальйону Тимур Махаурі. Ще одна жінка отримала поранення.

11 вересня — так званий «Верховний суд» анексованого Криму засудив заступника голови кримськотатарського Меджлісу Ахтема Чийгоза до 8 років колонії суворого режиму. 25 жовтня Чийгоз разом з іншим кримськотатарським політв'язнем Ільмі Умеровим були видані Туреччині та звільнені від відбування покарання

14 вересня — Рада ЄС офіційно на півроку продовжила санкції проти фізичних осіб і російських компаній, причетних до порушення територіальної цілісності, суверенітету і незалежності України. Обмежувальні заходи продовжені щодо 149 осіб та 38 компаній. Індивідуальні санкції полягають в обмеженні на в'їзд і заморожування активів.

22 вересня — сталася пожежа на складі боєприпасів у селі Новоянісоль поблизу Маріуполя

26 вересня — виникло займання на стратегічних складах боєприпасів 48 арсеналу ЗСУ під Калинівкою на Вінниччині. Внаслідок пожежі вибухнуло 32—40 тис. тонн снарядів.

У вересні 2017 від рук російських загарбників загинули 8 захисників України.

6 жовтня — Верховна Рада на рік продовжила термін дії закону про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей, який повинен був втратити чинності 18 жовтня 2017 року. Крім того, парламент прийняв за основу один з президентських законопроєктів по деокупації і регінтеграціі захопленої частини Донбасу.

25 жовтня — в Києві на вул. Адама Міцкевича при виході із приміщення телеканалу «Еспресо TV» стався дистанційний вибух біля легкового автомобіля. В результаті вибуху постраждали 5 осіб, у тому числі поранено народного депутата Ігора Мосійчука (РПЛ), 2 особи з них пізніше незабаром померли. Докладніше: Теракт під будівлею телеканалу «Еспресо»

Заступників голови кримськотатарського Меджлісу Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова, захоплених і незаконно «засуджених» росіянами в окупованому Криму, за сприяння президента Туреччини Р. Ердогана звільнено і видано турецькій стороні.

30 жовтня — Внаслідок обстрілу із засідки з автоматичної зброї автомобіля, за кермом якого був командир добровольчого батальйону ім. Джохара Дудаєва Адам Осмаєв поблизу Глевахи під Києвом загинула чеченська активістка, лікар і доброволець Аміна Окуєва. Водія було поранено.

У жовтні 2017 від рук російських загарбників загинули 13 захисників України.

20—23 листопада — заколот в ОЗГ «ЛНР», в результаті якого новим ватажком «ЛНР» став відсторонений 20.11. колишнім лідером луганських сепаратистів Ігорем Плотницьким ватажок «МВС ЛНР» Ігор Корнет. І. Плотницький 23.11.17 через Ростов відбув до Москви, а тимчасовим ватажком «ЛНР» 25.11.17 став головний з «держбезпеки» в ОЗГ Леонід Пасічник

23 листопада — українські війська силами батальйону «Айдар» взяли під контроль села Гладосове і Травневе в районі Світлодарської дуги

28 листопада — За даними ООН, в Україні зареєстровано 1,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб — це дев'яте місце в світі за чисельністю біженців.

У листопаді 2017 від рук російських загарбників загинули 15 захисників України.

5 грудня — Прокурор Міжнародного кримінального суду (МКС) в Гаазі Фату Бенсуда опублікувала свою щорічну доповідь за результатами попереднього розслідування подій в Україні часів Революції Гідності, анексії Криму і початку агресії РФ проти України на сході. Доповідь містить результати розслідування за період з 1 жовтня 2016 року по 30 листопада 2017 року. У документі йдеться про міжнародний військовий конфлікт за участю РФ.

6 грудня — За словами Президента Петра Порошенка, більше 2 750 українських вояків, в тому числі майже 2,4 тис. зі складу ЗС України віддали своє життя за те, щоб Україна була збережена

20 грудня — СБУ викрила заступника керівника протоколу секретаріату Кабміну Станіслава Єжова, який діяв в інтересах спецслужб Росії, зокрема, за завданням російських кураторів збирав інформацію про діяльність урядових структур.

22 грудня — Влада США прийняла рішення про постачання оборонного озброєння Україні для забезпечення захисту її територіальної цілісності і суверенітету.

27 грудня — На Донбасі відбувся процес обміну полоненими (єдиний у 2017 р.). Українській стороні росіяни передали 73 заручника; Україна передала 233 затриманих. Президент Петро Порошенко заявив, що при цьому не було звільнено заарештованих громадян Росії, так як планується робити це тільки в обмін на засуджених в РФ українців.

У грудні 2017 від рук російських загарбників загинули 27 захисників України.

За даними Міноборони України, безповоротні втрати сил АТО на Донбасі в період з початку 2017 року по 18 грудня склали 191 особу, поранення отримали 174 військовослужбовців

Всього протягом 2017 р. на російсько-українському фронті загинуло 355 захисників України.

2018

18 січня — Верховна Рада України 280-ма голосами у 2-му читанні прийняла закон «Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях» (№ 7163, «закон про реінтеграцію Донбасу»), який, зокрема, визначає Росію державою-агресором, встановлює, що непідконтрольні Києву території Донецької і Луганської області є тимчасово окупованими. Установлюється особливий порядок в'їзду громадян України на непідконтрольні території через КПВВ. Законопроєкт повинен створити нову правову основу для вирішення завдання щодо відображення ворожої агресії на Донбасі, а в перспективі — для відновлення територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаного кордону.

19 січня — У центрі Одеси під час спроби затримання поліцейськими злочинця і проросійського активіста Валентина Дорошенка виникла перестрілка. Жертвами стали 3 людини: зловмисник, його знайомий і співробітник поліції. Постраждали також 2 правоохоронців і випадковий перехожий.

26 січня — Мінфін США розширив санкції щодо Росії через ситуацію в Україні ще на 21 фізичну і 9 юридичних осіб.

30 січня — Мінфін США опублікував «кремлівську доповідь» — список осіб, наближених до московського президента В. Путіна, які можуть потрапити під нові санкції США за агресивну політику, зокрема, у відношенні України. У список увійшли 210 осіб — 114 політиків-посадовців і 96 великих бізнесменів-олігархів.

У січні 2018 від рук російських загарбників загинули 12 захисників України.

28 лютого — Стокгольмський арбітраж зобов'язав російську компанію Газпром доплатити Нафтогазу України 4,63 мільярда доларів за недопоставку узгоджених обсягів газу для транзиту. Таким чином, за підсумками двох арбітражних суперечок між компаніями Газпром повинен заплатити Нафтогазу 2,56 мільярда доларів.

У лютому 2018 від рук російських окупантів загинули 9 захисників України.

12 березня — Рада Євросоюзу продовжила санкції відносно 150 фізичних осіб та 38 російських компаній через анексії Криму ще на шість місяців — до 15 вересня 2018 р.

18 березня — на тлі ситуації з окупацією Росією Криму і частини Донбасу, поразок у Сирії і скандалу з отруєнням колишнього російського шпигуна-перебіжчика С. Скрипаля у Лондоні у РФ відбулися чергові перевибори В. Путіна на президентську посаду. Вибори, приурочені до 4-ї річниці захоплення Криму, зокрема, були проведені окупаційною владою і на українських територіях, захоплених у 2014 р. АР Крим і м. Севастополь — всупереч протестам України і західних держав.

21 березня — Президент Петро Порошенко ввів в дію рішення РНБО, яке передбачає попередню перевірку підстав для в'їзду іноземців з країн міграційного ризику, зокрема, росіян, в Україну. Громадяни з цього списку, в першу чергу громадяни Росії, повинні будуть завчасно по електронних каналах повідомляти органам влади України про намір здійснити поїздку.

26 березня — На підтримку Великої Британії (і солідарно з більшістю західних країн) у справі отруєння 4 березня в Солсбері російського екс-шпіона С—Скрипаля Петро Порошенко заявив про вислання з України російських дипломатів у кількості 13 осіб. 30 березня Росія заявила про вислання еквіваленої кількості дипломатів країн Європи і США.

У березні 2018 від рук російських загарбників загинули 10 захисників України.

6 квітня — Мінфін США запровадив санкції проти 24 представників російської еліти: 7-ми олігархів (зокрема, Олега Дерипаски, Віктора Вексельберга, Ігора Ротенберга) і 17-ти кремлівських високопосадовців (зокрема, міністра внутрішніх справ РФ, секретаря Ради безпеки РФ), а також проти 12 пов'язаних з ними юридичних осіб. Санкції мають на увазі заморозку активів, арешт нерухомості і заборону на в'їзд. 9 квітня було повідомлено, що лише протягом доби російські олігархи втратили 15 млрд.долл. (до 20 % статків), у Росії рухнув ринок акцій і виріс курс долара.

21 квітня — В Управлінні ООН по координації гуманітарних питань (UN OSHA) заявили, що більше 2540 цивільних осіб загинули і 9 тис. отримали поранення в результаті бойових дій на сході України, які почалися в 2014 р

24 квітня — Парламентська асамблея Ради Європи в своїй резолюції визнала окупацію непідконтрольних Україні територій Донбасу Російською Федерацією і засудила російську агресію проти України. Наступного дня ПАРЄ визнала конфлікт на Донбасі «російською війною проти України». Таке формулювання, замість «війна в Україні», увійшло до тексту резолюції

25 квітня — За повідомленням Головного військового прокурора А. Матіоса, з початку проведення АТО статус учасника бойових дій отримали майже 326 тис. осіб, 8 489 з них отримали каліцтва і поранення, 3 784 військовослужбовців загинули. При цьому за час проведення АТО щонайменше 554 військовослужбовця наклали на себе руки

30 квітня — Президент Петро Порошенко оголосив про завершення антитерористичної операції (АТО) в Донбасі і старті Операції Об'єднаних Сил (ООС).

Повідомлено, що до України з США прибули ПТРК Javelin

У квітні 2018 від рук російських загарбників загинули 9 захисників України.

3 травня — На арсеналі в Балаклії сталася пожежа.

8 травня — масове отруєння невстановленою речовиною у школі в Черкасах — до лікарні потрапило 54 дитини і 4 дорослих. Голова СБУ заявив, що існує версія цілеспрямовоної дії невстановлених осіб. Аналогічна подія трапилась того ж дня і у новомосковській школі, де раптово відчули нездужання 19 школярів, а 11 травня — у школі № 15 м. Павлоград, коли через розпилювання невідомою особою речовини у школярів виникли першіння і кашель і школу було евакуйовано. Ситуація знов повторилась 21 травня у Миколаєві, а 22 — у харківській школі.

10 травня — чергова спроба штурму позицій ЗСУ під Авдіївкою

Виграно перший міжнародний спір проти Росії з приводу захоплення активів в Криму після 21 березня 2014 р. Міжнародна постійна палата третейського суду в Гаазі присудила 159 млн доларів за позовом 18 українських підприємств і фізичної особи.

14 травня — ЄС розширив персональні санкції проти російських чиновників, а також колабораціоністів, причетних до проведення протиправних виборів у захопленому Росією Криму. У списки санкцій повинні додатково включити 5 осіб. Відносно них будуть застосовані візова заборона і блокування активів.

15 травня — за участі лідера країни-агресора В. Путіна урочисто відкрито автомобільну частину збудованого мосту через Керченську протоку з Росії до окупованого Криму.

24 травня — Гаага: Міжнародна Спільна слідча група з розслідування аварії малайзійського Боїнга через 4 роки розслідуваня заявила, що літак 17.07.2014 був збитий зенітно-ракетним комплексом Бук 53-й бригади ППО ЗС РФ, яка базується в російському місті Курськ.

29 травня — Оголошено про вбивство у Києві російського опозиційного журналіста Аркадія Бабченка. Наступного дня СБУ і ГПУ заявили, що ця інформація була завідомо неправдивою, що дало змогу затримати замовника вбивства (який діяв в інтересах російських спецслужб) і отримати список 47 працівників ЗМІ — потенційних жертв російських спецслужб.

У травні 2018 від рук російських загарбників загинули 17 захисників України.

11 червня — в Берліні відбулася зустріч міністрів закордонних справ у «нормандському форматі» після перерви більше 16 місяців. Обговорювали питання миротворців на Донбасі, політичних в'язнів, а також «формулу Штайнмайєра».

12 червня — Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков оприлюднив в ЗМІ інформацію щодо російських збройних сил на окупованому Донбасі:

• 35 000 особового складу (кадрових військових ЗС РФ, російських найманців і місцевих зрадників-колаборантів) у складі 2-х армійських корпусів (реально — 8-ї армії Південного ВО РФ)
• 478 танків (більше, чим в армії Великої Британії)
• 848 бронемашин
• 750 артилерійських систем і мінометів,
• 208 реактивних систем залпового вогню,
• 363 протитанкових засобів,
• 419 засобів протиповітряної оборони

У червні 2018 від рук російських загарбників загинули 16 захисників України.

25 липня — Державний департамент США опублікував Кримську декларацію, згідно з якою Сполучені Штати ніколи не визнають російську анексію Криму і наполягатимуть на територіальній цілісності України.

У липні 2018 від рук російських загарбників загинули 7 захисників України.

31 серпня — У Донецьку вибухом бомби в кафе «Сєпар» вбито ватажка терористичної організації «ДНР» Олександра Захарченка

У серпні 2018 від рук російських загарбників загинули 18 захисників України.

17 вересня — Президент Петро Порошенко ввів в дію рішення РНБОУ про припинення договору про дружбу, співпрацю і партнерство з Росією 1997 р.

23 вересня — Два українські військові кораблі пройшли з Одеси через контрольовану росіянами Керченську протоку в Азовське море до Маріуполя

У вересні 2018 від рук російських загарбників загинули 8 захисників України.

4 жовтня — Сенат США одноголосним рішенням прийняв двопартійну резолюцію, де Голодомор 1932—1933 років в УРСР визнається геноцидом українського народу.

9 жовтня — на артилерійських військових складах 6-го арсеналу ЗСУ (в/ч А1479) в смт Дружба Ічнянського району Чернігівської області сталися вибухи і спалахнула пожежа, в результаті якої було знищено до 95 % боєприпасів з 69 500 тонн, які там зберігалися.

11 жовтня — Священний синод Константинопольської православної церкви прийняв рішення скасувати анафему предстоятеля Української православної церкви Київського патріархату Філарета (Денисенка) і УАПЦ Макарія (Малетича).

Синод ухвалив «відновити з цього моменту ставропігію Вселенського патріархату в Києві», а також «прийняти і розглянути клопотання про апеляцію Філарета Денисенка, Макарія Малетича і їх послідовників».

Одночасно вирішено позбавити юридичної сили синодальне рішення 1686 року про право московського патріарха призначати київського митрополита.

У жовтні 2018 від рук російських загарбників загинули 12 захисників України, 42 бійці були поранені

4 листопада - президент Порошенко відвідав виробництво компанії Baykar Makina, де уклав попередні домовленості щодо придбання Україною безпілотників "Bayraktar".

11 листопада — Росія провела «вибори» т. зв. «депутатів парламентів» у «ДНР» та «ЛНР». Цей акт засудили провідні світові держави ще до його вчинення. У той же час Росія дала зрозуміти, що не проти миротворчої місії ООН на Донбасі.

15 листопада — Третій комітет Генеральної асамблеї ООН у четвер підтримав резолюцію «Положення в галузі прав людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, Україна» (A/C.3/72/L.48), ініційовану українською делегацією. В резолюції, зокрема, засуджуються дії російської влади на окупованих українських територіях.

25 листопада — російськими прикордонними катерами та штурмовими вертольотами поблизу моста через Керченську протоку у міжнародних водах було здійснено напад на 2 українські бронекатери і буксир, які прямували з Одеси до Маріуполя; катери і буксир було обстріляно, пошкоджено і захоплено. В процесі захоплення було поранено, за різними даними, від 3 до 6 українських моряків. Катери і 24 моряки були захоплені в полон. Зважаючи на рішення суду ООН щодо безумовного звільнення військовополонених, моряків Росія погодилась обміняти 7 вересня 2019 р., а розукомплектовані кораблі повернула 18 листопада 2019 р.

У листопаді 2018 від рук російських окупантів загинули 8 захисників України.

6 грудня — Внаслідок російської агресії Верховна Рада України з 01.04.2019 припинила дію Договора про дружбу з Росією від 31.05.1997 р.

15 грудня — у Соборі Св. Софії у Києві відбувся Об'єднавчий собор українських православних церков, на якому було проголошено утворення єдиної помісної Православної церкви України. В Соборі взяли участь представники УПЦ КП, УАПЦ і УПЦ МП. Предстоятелем церкви обрано Епіфанія (Думенко), який отримав чин митрополита.

17 грудня — Генасамблея ООН підтримала резолюцію «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та м. Севастополь (Україна)», а також частин Чорного та Азовського морів, яку ініціював Київ в співавторстві з 40 державами. Резолюція, зокрема, закликає Росію вивести збройні сили з Криму, припинити незаконну окупацію української території. Також вона засуджує нарощування військової присутності РФ в Чорному і Азовському морях, перешкоджання судноплавству і вимагає звільнити українських моряків, затриманих в Керченській протоці 25.11.2018.

23 грудня — Генасамблея ООН прийняла резолюцію України щодо порушення прав людини в Криму.

У грудні 2018 від рук російських загарбників загинули 7 захисників України.

Упродовж 2018 року в Україні від наземних мін і вибухових пристроїв загинули або отримали поранення 325 осіб.

2019

5 січня — Вселенський патріарх Варфоломій I всупереч бажанню московського патріарха Кирила підписав Томос про автокефалію Православної церкви України.

12 січня - Президент Петро Порошенко оприлюднив інформацію про підписання угоди щодо постачання Україні турецьких безпілотників "Bayraktar".

24 січня — Оболонський районний суд Києва оголосив вирок колишньому президенту України Віктору Януковичу: він заочно був визнаний винним у державній зраді і пособництві в агресивній війні і отримав остаточне покарання у вигляді 13 років позбавлення волі.

У січні 2019 від рук російських загарбників загинули 3 захисники України.

7 лютого — Верховна Рада закріпила в Конституції курс України на ЄС і НАТО, «За» проголосувало 334 депутати

У лютому 2019 від рук російських загарбників загинули 8 захисників України.

20 березня — Президент України Петро Порошенко ввів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про санкції проти Росії. Обмежувальні заходи введені санкції щодо 294 юридичних та 848 фізичних осіб. Перші 6 безпілотників "Bayraktar" передані ЗСУ на аеродромі в Старокостянтинові.

22 березня — В Московії засуджено викраденого 24.08.2017 у Білорусі українця Павла Гриба до 6 років ув'язнення. Його визнали винним нібито у примусі до здійснення теракту громадянкою РФ.

У березні 2019 від рук російських загарбників загинули 8 захисників України.

4 квітня — у Києві при спробі закласти вибуховий пристрій у автомобіль офіцера українських спецслужб в результаті самопідриву було поранено і затримано співробітника російських спецслужб

18 квітня — Росія ввела торгові санкцій проти України, зокрема під заборону російського експорту потрапили нафта, низка нафтопродуктів і зріджених вуглеводневих газів.

21 квітня — 2-й тур виборів Президента України, який впевнено виграв актор Володимир Зеленський, який отримав 73,22 % голосів, діючий Президент Петро Порошенко отримав лише 24,45 % голосів виборців

24 квітня — Президент Росії Володимир Путін підписав указ про спрощене отримання російських паспортів жителями окупованих районів Луганської та Донецької областей України, що в черговий раз засвідчило про наміри Кремля легітимизувати відторгнення від України частини її території і викликало обурення у цивілізованому світі.

25 квітня — Верховна Рада України 278 голосами прийняла законопроєкт про забезпечення функціонування української мови як державної.

У квітні 2019 від рук російських загарбників загинули 15 захисників України.

17 травня — Рада Європи повернула російській делегації право голосу, якого та була позбавлена за захоплення Криму і Донбасу у 2014 році

Інавгурація В. Зеленського 20.05.2019

20 травня — під час інавгурації новообраний Президент України Володимир Зеленський оголосив про розпуск Верховної Ради України і достровкові вибори до парламенту. Зеленський обійняв посаду Верховного головнокомандувача ЗСУ.

21 травня — Начальником Генерального штабу ЗСУ замість Віктора Муженка Президент Зеленський призначив Руслана Хомчака

Р.Хомчак, новий начальник Генштабу ЗСУ

22 травня — 8 військовослужбовців ЗСУ, які, за повідомленням штабу ООС, рухались на вантажному автомобілі, в районі населеного пункту Новотроїцьке відхилилися від визначеного маршруту та потрапили у ворожий полон.

25 травня — Міжнародний трибунал ООН з морського права в Гамбурзі вирішив, що Москва повинна повернути Україні кораблі і звільнити моряків, захоплених в Керченській протоці 25 листопада 2018 року. Росії було надано термін на виконання рішення суду до 25 червня, але Кремль це рішення у встановлений термін не виконав

У травні 2019 від рук російських загарбників загинули 9 захисників України.

19 червня — в своїй квартирі у Києві від вогнепального поранення загинув народний депутат України (від Народного фронту), координатор групи «Інформаційний спротив» Дмитро Тимчук

Прокуратура Нідерландів на основі розслідування Об'єднаної слідчої групи (JIT) пред'явила звинувачення у справі про збиття літака рейсу MH17 на Донбасі в 2014 році чотирьом підозрюваним: росіянам Ігорю Гіркину (Стрєлкову), Сергію Дубинському, Олегу Пулатову і громадянину України Леоніду Харченку.

25 червня — Парламентська асамблея Ради Європи підтримала резолюцію про повернення делегації Росії (яку було виключено у 2014 р. за захоплення Криму і Донбасу). За рішення проголосували 118 членів ПАРЄ, проти були 62, утрималися 10. Україна у відповідь відкликала посла при Раді Європи. Наступного дня делегація України залишила сесію ПАРЄ, аналогічно вчинили і делегації Польщі, Грузії, Естонії, Латвії, Литви та Словаччини.

26 червня — біля Станиці Луганської на лінії зіткнення у зоні ООС розпочалося розведення підрозділів ЗСУ та РФ, а точніше — відведення українських підрозділів.

27 червня — у рамках спецоперації СБУ і військової розвідки був затриманий у власній квартирі в тимчасово окупованому Сніжному (Донецька область) та вивезений на контрольовану Україною територію через Мар'їнку один з підозрюваних у причетності до збиття у 2014 р. малазійського «Боїнгу» (рейс МН17) колишній «ополченець» Володимир Цемах. Під час транспортування Цемаха за межі «ДНР» один розвідник загинув, а ще один втратив ногу. 07.09.2019 його було обміняно в складі групи 35х35.

У червні 2019 від рук російських загарбників загинули 9 захисників України.

12 липня — радник Президента Зеленського Андрій Єрмак від імені української держави підписав протокол радників «нормандського формату», за яким Україна вперше взяла на себе односторонні принизливі зобов'язання щодо виконання Мінських домовленостей, впровадження т. зв. «формули Штайнмайера» у російській інтерпретації і покірного руху в бік свого приєднання до ОРДЛО. Деякі політичні оглядачі відверто називають Єрмака «агентом путінського режиму»

21 липня — Позачергові вибори до Верховної Ради України, за результатами яких більшість у парламенті отримала фракція «Слуга народу» (254 депутати). Укладено всеохопне бзстрокове «хлібне» перемир'я.

У липні 2019 від рук російських загарбників загинули 14 захисників України.

2 серпня — Російський лідер Путін підписав закон, який спрощує надання посвідки на проживання українцям

15 серпня — Тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор заявив, що Україна може претендувати на членство в НАТО, і Вашингтон буде підтримувати цей курс.

29 серпня — Міністром оборони України замість Степана Полторака призначений Андрій Загороднюк

У серпні 2019 від рук російських загарбників загинули 8 захисників України.

7 вересня — обмін полоненими в форматі 35х35 між Росією і Україною. На Україну повернулись, зокрема, Олег Сенцов, Роман Сущенко, Станіслав Клих, Павло Гриб, Володимир Балух та 24 моряки, захоплені у листопаді 2018 біля Керченської протоки. Негативну реакцію в Україні викликала, зокрема, передача до Росії одного з підозрюваних у збитті у липні 2014 р. Боїнгу рейсу МН17 Володимир Цемах, а також інформація про те, що полонених моряків Росія мала віддати без будь яких умов через тиждень за рішенням суду і під загрозою чергових санкцій.

У вересні 2019 від рук російських загарбників загинули 13 захисників України.

1 жовтня — Представник України в ТКГ Леонід Кучма погодив текст «формули Штайнмаєра», яка надає особливий статус «окремим територіям» Донбасу та не містить плану їх демілітаризації. Той самий текст погодили представники Росії, ОРДО та ОРЛО. Також було погоджено розведення військ в районі Золотого на Луганщині і Петрівського на Донеччині. Ця подія викликала низку акцій протесту у містах України з наступного дня.

14 жовтня — Під Офісом Президента пройшла акція з вимогою не допустити відведення українських військ із Золотого, Петрівського та інших прифронтових населених пунктів, які контролюють Збройні сили України.

29 жовтня — 1 листопада — розведення окупаційних і українських військ на 2-й ділянці — в районі Золотого на Луганщині.

У жовтні 2019 загинули 9 українських військових. Згідно з даними штабу ООС, на фронті кількість поранених в результаті бойових дій склала 27 воїнів. Офіційні цифри командування про ворожі обстріли — 658.

За офіційними даними Управління Верховного комісара ООН із прав людини, станом на кінець жовтня 2019 року з боку України загинули 4100 військових, з боку озброєних груп сепаратистів «ЛНР/ДНР» — 5650 осіб. Жертви серед цивільного населення, включно з пасажирами, які загинули внаслідок катастрофи літака авіакомпанії Malaysia Airlines становили 3345 осіб.

4 листопада — Посольство США в Україні вітає завершення відведення сил і засобів у Золотому і закликає Росію повністю виконати Мінські угоди та вивести всі свої сили зі сходу України.

9 — 11 листопада — розведення окупаційних і українських військ на 3-й ділянці — в районі Богданівка-Петрівське на Донеччині. Початок розмінування ділянки і демонтажу фортифікаційних споруд. Голова Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Яшар Халіт Чевік привітав початок відведення сил і засобів із ділянки розведення в районі Богданівки та Петрівського.

14 листопада — Президент Росії Володимир Путін озвучив ще одну вимогу щодо Донбасу — заявив про необхідність розведення військ уздовж всієї лінії розмежування.

Євросоюз вітає розведення сил у Петрівському, що, поруч з іншими останніми кроками на шляху реалізації Мінських домовленостей, мають привести до подальшого обговорення припинення конфлікту на Донбасі в рамках ТКГ та в «нормандському форматі». Посольство США в Україні привітало завершення розведення сил та засобів у Петрівському і закликало Росію до співпраці з Україною у відновленні контролю над кордоном.

15 листопада — за інформацією Генштабу ЗСУ під час планової утилізації боєприпасів на Центральному артилерійському складі поблизу Балаклеї Харківської області загинули двоє саперів, ще двоє отримали поранень.

18 листопада — Згідно рішення Міжнародного суду ООН з морського права від 25.05.2019 Росія віддала Україні захоплені 25.11.2018 р. 3 судна — але непридатними для експлуатації: там було демонтовано зброю, все обладнання, навіть унітази, плафони і викрадено навіть особисті речі членів екіпажу. 20 листопада суда були буксирами доставлені в Очаків.

Узгодження радником президента Єрмаком в Москві з радником Путіна В. Суркова секретного протоколу — проєкту підсумкового документа саміту «нормандської четвірки»

19 листопада — у Харківському військово-медичному клінічному центрі помер командир 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади полковник Євген Коростельов, який отримав важкі поранення від вибуху в зоні проведення ООС біля Новотроїцького 12 листопада.

21 листопада — повідомлено, що окупаційні війська в темну пору доби приховано переміщують на нові позиції озброєння, яке підлягає відведенню від лінії розмежування.

28 листопада — т. зв. «ДНР» «конституційно закріплює» в якості своїх «державних рубежів» адміністративні кордони Донецької Області УРСР

29 листопада — у м.Бахмут на Донеччині жорстоко побитий проукраїнський активіст і волонтер Артем Мирошніченко. Приводом для нападу стало використаня останнім української мови. Від отриманих травм постраждалий помер 6 грудня.

Всього у листопаді 2019 від рук російських окупантів загинуло 6 захисників України

1 грудня — при відході з окупованої території групи СБУ «Альфа» в сірій зоні біля с. Староласпа від підриву на мінах загинули 2 полковника СБУ.

«Нормандська зустріч» 09.12.2019

9 грудня — зустріч у Парижі у нормандському форматі лідерів України (В. Зеленський), Франції (Е. Макрон), Німеччини (А. Меркель) і Росії (В. Путін) з метою врегулювання ситуації в зоні російської окупації на Донбасі. Було досягнуто домовленостей щодо обміну полоненими і транзиту російського газу через Україну до Європи

29 грудня — реалізовано одну з паризьких домовленостей — обмін полоненими. Замість обумовленої раніше формули «всі на всіх» Україна відділа 127 затриманих терористів, а Росія/ЛДНР — 76 полонених (5 відмовились від обміну). Разом з тим у ворожому полоні залишились, за словами омбудсмена В. Лутковської, близько 300 осіб. У зв'язку з тим, що під тиском Росії було звільнено, зокрема, «беркутівців», звинувачуваних у розстрілах на Майдані у лютому 2014, цей обмін викликав неоднозначну реакцію у суспільстві.

30 грудня — Україна і Росія у Відні підписали контракт на транзит газу в ЄС терміном на п'ять років за принципом «качай або плати», також Газпром погодився перерахувати Нафтогазу 2,9 млрд долл. боргу за рішенням Стокгольмського арбітражу, а Нафтогаз погодився відмовитися від подальших претензій до Газпрому, які сягнули близько 12 млрд дол.

Всього у грудні 2019 від зброї російських загарбників загинули 9 захисників Батьківщини.

За інформацією штабу ООС, протягом 2019 року було знищено 619 окупантів та 110 одиниць ворожої техніки

У той же час у боротьбі з ворогом загинуло 111 захисників України

2020

5—9 січня — візит В. Зеленського до Оману, де він, можливо, мав таємну зустріч з представником президента Росії В. Путіна, секретарем Радбезу РФ Миколою Патрушевим.

Всього в січні на сході України загинуло 11 воїнів.

Разом з тим повідомлено про знищення 27 російських окупантів і їх прибічників.

11 лютого — керівником Офісу Президента України замість Андрія Богдана призначено Андрія Єрмака.

15 лютого — прикордонна служба ФСБ Росії захопила у західній частині Азовського моря українське рибальське судно з чотирма рибалками і полонило їх.

18 лютого — Унаслідок наступу 2 АК ЗС РФ під Золотим на Луганщині відбувся бій поблизу населених пунктів Новотошківське, Оріхове, Кримське, Хутір Вільний (бій за позицію «Баня»). Один український військовослужбовець загинув, четверо отримали поранення. .

29 лютого — окупанти атакували із ПТРК позиції ОС біля КПВВ «Мар’їнка» в Донецькій області, було поранено двох воїнів.

Всього у лютому загинуло 4 захисників України

1 березня — У Станично-Луганському районі Луганської області, біля села Нижньотепле, російські окупанти вразили з ПТРК автомобіль Збройних сил України на відстані майже 3,5 км від лінії зіткнення. Внаслідок цієї атаки один український військовий загинув, четверо отримали поранення й контузії.

3 березня — представник ГУР МОУ Вадим Скібіцький повідомив ЗМІ, що у цілому, уздовж кордону з Україною Російська Федерація, в тому числі і на окупованих територіях, розмістила близько 87—90 тисяч своїх військовослужбовців, а також 1 100 танків, 2 500 бойових броньованих машин, 1 600 артилерійських і ракетних систем, 340 бойових літаків і 240 бойових вертольотів, понад 50 кораблів/катерів та 6 підводних човнів

10 березня — ворожа ПТРК-атака під Пісками, внаслідок обстрілу автомобіля загинуло 2 особи, 11 постраждало.

22 березня — закриття КПВВ з ОРДЛО через карантин

27 березня — у зв'язку з поділом посад Начальника Генерального штабу та Головнокомандувача Збройних сил України Руслан Хомчак призначений Головнокомандувачем Збройних сил України, а Начальником Генерального штабу призначено колишнього 1-го заступника НГШ Сергія Корнійчука.

Протягом березня від російської зброї загинуло 11 захисників України. В той же час за даними розвідки, втрати ворога склали: загиблі — 51 окупант; поранені і травмовані — 113 окупантів; знищено 10 одиниць техніки супротивника: міномет калібру 120 мм, дві бойові машини піхоти, два МТ-ЛБ, безпілотний літальний апарат і 4 військові автомобіля.

14 квітня — СБУ затримала зрадника в своїх лавах — генерал-майора Валерія Шайтанова, який виявився агентом ФСБ РФ.

16 квітня — відбувся обмін полоненими — з тимчасово окупованих територій Донбасу повернулось 20 осіб, у тому числі 2 військових, Україна в замін віддала 14 злочинців.

Всього протягом квітня загинуло 4 захисників України, 31 отримав поранення

У травні в зоні ООС загинуло 6 захисників України

У червні від рук російських окупантів ї їх посібників загинули четверо захисників України.

13 липня — при узгодженій з ворогом спробі евакуйувати тіло загиблого від підриву на міні в !сірій" зоні бійця ЗСУ Дмитра Красногрудя було здійснено напад на евакуаційну групу, внаслідок чого загинули ще два бійця: військовий медик Микола Ілін і десантник Ярослав Журавель.(загинув від поранень через те, що не був відразу евакуйований).

18 липня — російський державний діяч, лідер Чечні Рамзан Кадиров оприлюднив звернення до Президента Зеленського, в якому нагадав йому про обіцянку завершити війну і зажадав щоб Зеленський зателефонував президенту Росії Путіну, що Зеленський і виконав через тиждень.

27 липня — розпочалося (посилилося) чергове всеохопне безстрокове припинення вогню, узгоджене ТКГ у Мінську 22 липня. Україна відвела з передової снайперів, заборонила збивати безпілотники і фактично залишила там тільки стрілецьку зброю.

29 липня — в Білорусі були затримані 32 російських бойовика, які вірогідно прямували транзитом через Мінськ і Стамбул до Венесуели, серед них були учасники бойових дій в Україні і Сирії; МВС України і СБУ висловили наміри домагатися видачі затриманих (принаймні, які мають українське громадянство) Україні; 14 серпня білоруська влада видала затриманих Росії; у середині серпня з'явилася інформація, що все це була операція українських спецслужб і літак планувалося посадити в Україні, а бойовиків затримати — але відбувся витік таємної інформації з української сторони. (Справа вагнерівців)

30 липня — за розпорядженням Президента України № 424 / 2020 рп Леонід Кравчук на громадських засадах став головою української делегації в Мінську в Тристоронній контактній групі по врегулюванню російсько-українського конфлікту на Донбасі.

Всього у липні Україна втратила загиблими 8х захисників.

14 серпня — затриманих 29 липня під Мінськом 32 російських бойовиків Білорусь повернула до Росії.

18 серпня — Першим заступником глави української делегації в ТКГ в Мінську призначено колишнього прем'єр-міністра України Вітольда Фокіна, який має проросійські погляди

З'явилась інформація про можливий цілеспрямований витік таємної інформації через керівника Офісу Президента Андрія Єрмака (нібито агента російських спецслужб на прізвисько «Козир») щодо спроби виманити та затримати 32 російських бойовиків, в результаті чого багатомісячну операцію українських і західних спецслужб було провалено, а бойовики були повернені з Білорусі до Росії. (Справа вагнерівців)

У серпні в результаті 55 ворожих обстрілів було пораненодвох захисників України.

12 вересня — повідомлено про затримання агента ФСБ РФ під час закладення вибухівки на об'єкті Рівненського облводоканалу

Всього у вересні 2020 року загинуло п'ятеро захисників України, у жовтні — двоє

3 листопада — Апеляційний суд в Мілані (Італія) виправдав і звільнив нацгвардійця Віталія Марківа, якого раніше арештували і звинуватили у вбивстві італьянського журналіста під Слов'янськом у травні 2014 р.

Президентом США обрано Джо Байдена, відомого своєю більш жорсткою позицією щодо російської агресії.

5 листопада — в Міністерстві оборони України заявили, що з початку року на Донбасі загинуло 49 військовослужбовців.

30 листопада — У Росії розкритикували заяву МЗС Франції, по неімплементаціі «формули Штайнмайера» в українському законодавстві і звинуватили Париж у підтримці України у цьому питанні

У листопаді 2020 під Авдіївкою від кулі російського снайпера загинув воїн 72-ї ОМБр.

У грудні 2020 — семеро полеглих за Україну

Всього у 2020 р. загинуло 106 захисників України.

2021

Січень — ворог 166 разів обстрілював позиції захисників України і поранив 10 воїнів. Незважаючи на перемир'я, у січні загинули троє захисників України

2 лютого — Президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про застосування санкцій проти народного депутата Тараса Козака та телеканалів 112 Україна, NewsOne та ZIK, які вважаються підконтрольними лідеру проросійської партії «ОПЗЖ» В. Медведчуку.

14 лютого — підрив біля Новолуганського Бахмутського району: троє українських військовослужбовців підірвалися на міні і загинули

Лютий — ворогом здійснено 180 обстрілів, поранено 25 і загинуло 11 захисників України

Березень — здійснено ворожих 244 обстріли, поранено 17 і загинуло 9 захисників України

Квітень — ворогом здійснено 315 обстрілів, в результаті яких поранено 19 і загинуло 14 захисників України

Травень — Ворог вчинив 284 обстріли по позиціях ЗСУ на Донбасі. Протягом серпня загинули 6 українських воїнів. Поранення і бойові травмування отримали 13 військових ОС.

Червень — в зоні ООС загинуло 2 українських воїнів, ще 9 було поранено; ворог здійснив 196 обстрілів українських позицій.

13 липня — ворог обстріляв з мінометів командний пункт 17-го батальйону 57-ї мотопіхотної бригади ЗСУ на Луганщині, загинув командир роти Андрій Бєляєв, а воїн Дмитро Сівоконь від отриманих поранень пізніше помер у шпиталі.

26 липня — стався обстріл командного пункту поблизу Галицинівки з 122-мм артилерії, під час якого поранення отримало 7 наших захисників, 5 з яких — жінки-військовослужбовці. Коригування вогню під час цієї атаки велося з російського БПЛА. Ранком 5 серпня атака повторилася

Липень — Україна втратила загиблими 7-х захисників, 37 воїнів було поранено. Ворогом здійснено 260 обстрілів.

28 серпня — російсько-терористичні війська випустили понад 60 мін та снарядів калібру 120-мм та 122-мм по житлових квараталах Авдіївки, пошкодивши цивільну інфраструктуру. Метою було уразити тиловий пункт управління 25 окремої повітрянодесантної Січеславської бригади, який розташований у місті. Противнику вогнем артилерії вдалося пошкодити станцію техобслуговування машин, поранити одного та завдати травм трьом нашим захисникам.

Серпень — Ворог (за офіційними зведеннями) вчинив 182 обстріли по позиціях Збройних сил України на Донбасі. Ще 17 разів лінію розмежування перетинали російські безпілотники.

Протягом серпня загинули в бойових діях 9 українських воїнів: Ярослав Семеняка, Сумщина. Олексій Кайданович, Житомирщина. Артем Мазур, Кіровоградщина. Василь Островський і Роман Задорожний, Львівщина. Юрій Михайлов, Миколаївщина. Олександр Аксьонов, Київщина. Вячеслав Пітько, Дніпропетровщина. Андрій Вискребець, Запоріжжя. Поранення і бойові травмування отримали 27 військових Об’єднаних сил.

Втрати окупантів склали 18 загиблих і 23 поранених.

2 вересня — Російська Федерація відмовилася продовжити після 30 вересня мандат місії спостерігачів ОБСЄ на російських прикордонних пунктах пропуску «Гуково» і «Донецьк», що на кордоні з окупованими територіями України (ОРЛО).

11 вересня — поблизу Золотого-4 російсько-окупаційні війська вели вогонь з ручних протитанкових гранатометів, підствольних гранатометів та стрілецької зброї. В результаті 1 військовослужбовець ОС загинув, троє дістали осколкові поранення.

16 вересня — здійснений обстріл м. Щастя із застосуванням мінометів калібрів 120-мм і 82-мм. Поранено цивільну особу, пошкоджено будівлі. Обстріляно також село Тарамчук Мар'їнського району на Донеччині з мінометів, в результаті нападу ворога пошкодження отримав трансформатор і будинки мирних мешканців.

Вересень — Інтенсивність бойових дій на Східному фронті зросла. Обстрілів — офіційно 222, що на 40 більше, ніж місяцем раніше. Поранення отримали 34 українські воїни. Загинули — сім.

Олексій Куленко, Денис Герман, Артур Голуб, Валентин Чепурний, Дем’ян Данилів, Віктор Молостов, Олексій Стрижак.

Жовтень

• 12 жовтня — за підсумками 23-го саміту Україна і ЄС прийняли спільну заяву, в якій Євросоюз зокрема засуджує порушення Росією суверенітету і територіальної цілісності України, порушення прав людини в Криму, мілітаризацію півострова, вибори до Держдуми й політику паспортизації на тимчасово окупованих територіях. ЄС закликала Росію конструктивно вести переговори щодо Донбасу, визнати свою відповідальність і припинити підбурювати конфлікт на Сході України наданням фінансової та військової допомоги, вивести свої війська і техніку від східного кордону і Криму, допустити місію ОБСЄ до непідконтрольних уряду України ділянок українсько-російського кордону. Росію також закликали визнати свою відповідальність у трагедії збитого над Донбасом Boeing MH-17 і докласти всіх зусиль для притягнення до відповідальності винних.
• 13 жовтня — ЗСУ затримали озброєного підполковника ЗС РФ, який зайшов на залишені українські позиції поблизу КПВВ «Золоте». Він був у складі групи, яка мала дозвіл на обладнання КПВВ з боку окупантів, мала пов’язки Спільного центру з контролю та координації, і під приводом розмінування здійснювала розвідку залишених Збройними силами України позицій.
• 15 жовтня — РНБО затвердила План оборони України, робота над яким тривала майже два роки. Цей документ зокрема визначає взаємодію державних органів влади у разі загострення безпекової ситуації. Крім того, ухвалили Стратегію інформаційної безпеки України, яка, серед іншого, передбачає заходи з протидії російській пропаганді. Також запровадили низку спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів до осіб, причетних до організації та проведення незаконного голосування на виборах до Державної думи РФ у тимчасово окупованому Криму та на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях — загалом 237 осіб, переважно членів виборчих комісій, які організовували процес псевдовиборів на цих територіях.
• 26 жовтня - ЗМІ повідомили про перше застосування ЗСУ ударного безпілотника турецького виробництва "Байрактар", який знищив на Донбасі артилерійську установку супротивника.
• 30 жовтня - Washington Post повідомила про активізацію нарощування російських збройних сил поблизу українських кордонів, у т.ч. в Білорусі.
• втрати ЗСУ у жовтні становили 2 загиблих та 23 поранених; ворог здійснив 254 обстріли, у т. ч. 66 — із забороненого озброєння; зафіксовано 17 прольотів БПЛА. За даними розвідками, ворог втратив 19 осіб загиблими і 36 пораненими.

Листопад

• 17 листопада - Bellingcat та The Insider оприлюднили першу частину власного розслідування про Вагнергейт, в якому підтверджується версія про зірвання спецоперації української розвідки через дії вищого керівництва держави - зокрема, президента Зеленського і керівника його Офісу Єрмака
• 18 листопада - на засіданні колегії МЗС Росії В.Путін заявив, що країни НАТО повинні надати Росії гарантії безпеки, у т.ч. гарантувати невступ України до НАТО.
• 29 листопада - міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба оприлюднив інформацію, що Росія зосередила поблизу кордонів з Україною (у т.ч. на окупованих територіях Криму і Донбасу) близько 115 000 військовослужбовців з технікою (більше 40 батальйонних тактичних груп).

Грудень

• 3 грудня - міністр оборони України Олексій Резніков повідомив у Верховній Раді, що за даними української розвідки існує вірогідність масштабної ескалації з боку Росії, найбільш вірогідним часом готовності до ескалації буде кінець січня 2022 року.
• 7 грудня – в режимі відеоконференції відбулася розмова між президентами США і Росії Байденом і Путіним. Серед тем - двосторонні відносини, питання стратегічної стабільності, кібербезпеки, а також ситуація навколо України та розширення НАТО на схід.
• 22 грудня - Секретар РНБОУ Олексій Данілов заявив, що Росія зосередила 122 тисячі військових в 200-кілометровій зоні від кордону з Україною та 143,5 тис. - у 400-кілометровій.
• 30 грудня - Президент США Джозеф Байден і президент Росії Володимир Путін провели телефонну розмову. В ході бесіди Байден, зокрема, закликав Путіна відкликати війська з українського кордону і нагадав про наслідки за можливу збройну агресію.

Протягом 2021 року під час війни від російської зброї загинуло 80 захисників України.

Див. також

• Російсько-українська війна (з 2014 р.)
• Хронологія історії України (з 1990)

Посилання

• Вторжение России в Украину: хроника за 25—30 апреля // liga.net

Шаблон:Війни XXI століття