Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (березень — червень 2014)

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні з березня до червня 2014 року.


Список загиблих з початку окупації території Криму до 30 червня 2014 року

Світлина Прізвище, ім'я,
по батькові
Про особу Дата смерті Обставини смерті

Березень

1 UA army main.jpg Україна Кокурін Сергій Вікторович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01.01.1978, Сімферополь, Кримська область (АР Крим). Прапорщик, начальник служби тилу 13-го фотограмметричного центру Центрального управління воєнно-топографічного та навігації ГУ оперативного забезпечення ЗСУ (Сімферополь). На військовій службі з 1997 року. Залишилась вагітна дружина та 4-річний син. 18.03.2014 Вбитий зі стрілецької зброї під час штурму фотограмметричного центру в Сімферополі російськими збройними формуваннями. Похований на міському кладовищі Сімферополя[1].
2 26th Separate Artillery Brigade SSI (no tab).svg Україна Мартинюк Олександр Володимирович
Нагрудний знак «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
24.03.1993, Забара (Калинівський район) Вінницька область. Солдат, номер розрахунку САУ 26 ОАБр. Ніс службу за контрактом. 21.03.2014 Загинув вночі біля смт Каланчак (Херсонська область) внаслідок вибуху самохідної артилерійської установки. Похований в рідному селі[2].

Квітень

3 10-та МАБр.png Україна Карачевський Станіслав Володимирович 19.04.1981, Бердянськ Запорізька область. Майор, начальник оперативного відділення штабу 10 ОМАБр ВМС. Залишились дружина та двоє дітей. 06.04.2014 Вбитий сержантом ЗС РФ в офіцерському гуртожитку в смт Новофедорівка Сакського району АР Крим двома пострілами впритул з автомата АК-74. Похований у Бердянську[3].
4 27 РеАБр.png Україна Аранчій Максим Олегович 3.6.1989, Харсіки Чорнухинський район Полтавська область. Мешкав у Пирятині. Солдат запасу, санінструктор реактивної артбатареї реактивного артдивізіону 27 РеАП. Мобілізований 26.03.2014. Залишились дружина та син. 13.4.2014 Загинув в результаті ДТП під час передислокації біля с. Довгополівка (Роменський район) Сумської області. Похований в с. Харсіки[4].
5 27 РеАБр.png Україна Вдовенко Олексій Віталійович 12.2.1983, Вороніж Шосткинський район Сумська область. Солдат запасу, старший механік–водій реактивної артбатареї реактивного артдивізіону 27 РеАП. Мобілізований 26.03.2014. Залишились дружина та донька. 13.4.2014 Загинув в результаті ДТП під час передислокації біля с. Довгополівка (Роменський район) Сумської області. Похований в смт Вороніж[4].
6 Нарукавний знак ЦСО СБУ.png Україна Біліченко Геннадій Васильович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
14.12.1972, Камишне, Костанайська область Казахстан. Проживав у с. Гожули Полтавська область, у м. Полтава. Капітан СБУ, оперативний співробітник Полтавського відділу ЦСО «Альфа». В СБУ з 1995. Залишилися дружина і син. 13.04.2014 Загинув від чисельних вогнепальних поранень у бою поблизу Слов'янська (Донецька область), під час нападу російських терористів на групу українських офіцерів. Похований в Полтаві[5].
7 3rd Special Purpose Regiment (Ukraine).svg Україна Андрусенко Дмитро Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
24.9.1992, Салават Башкортостан РФ. З дитинства мешкав у м. Кременчук та с. Кривуші Кременчуцький район Полтавська область. Молодший сержант, старший розвідник 3 ОПСпП. На військовій службі за контрактом з 2011. Залишилась цивільна дружина, після смерті Дмитра народилася донька. 19.4.2014 Вбитий на території аеропорту Донецька вартовим, який вночі прийняв Дмитра за диверсанта і застосував зброю. Похований в с. Піщане[6].
8 Emblem of the Ukrainian Volunteer Corps «Pravyi sector».svg Україна Станіславенко Михайло Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
19.4.1983, Київ. Боєць ДУК ПС. Залишилися батьки. 20.4.2014 Загинув під час першого значного бою добровольців ДУК ПС з сепаратистами на блокпосту під с. Билбасівка в околицях м. Слов'янськ (Донецька область). Похований в м. Києві[7].
9 95-оаембр.svg Україна Куриленко Дмитро Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
12.3.1992, Ріпки Чернігівська область. Солдат, водій відділенні інженерної техніки інженерно-позиційного взводу інженерно-саперної роти 95 ОАеМБр. 13.02.2014 вступив на військову службу за контрактом. 28.04.2014 Підірвався на міні під час обстеження території базового табору в с. Кутузовка (Добропільський район Донецька область). Від отриманих поранень помер у гелікоптері дорогою до Харківського шпиталю. Похований в смт Ріпки[8].
10 128 ОГПБр.png Україна Середа Борис Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
23.10.1972, Кривовілька Теофіпольський район Хмельницька область. Мешкав у с. Тросник Виноградівський район Закарпатська область. Підполковник, начальник артилерії 128 ОГПБр. З березня 2014 виконував завдання з охорони державного кордону в Сумській області. Залишилися дружина та син. 30.4.2014 Загинув у ДТП на автодорозі «Глухів — Путивль — Суми» поблизу с. Піски (Буринський район) Сумської області. Похований на Виноградівщині[9].

Травень

11 16 ОБрАА к.svg Україна Руденко Сергій Сергійович
Орден Богдана Хмельницького I ступеня (Україна)
13.4.1979, Броди Львівська область. Підполковник, командир вертолітної ланки 16 ОБрАА. Миротворець (Ліберія, Конго). Залишились дружина та донька. 02.05.2014 Близько 3:00 поблизу с. Карпівка під Слов'янськом російські бойовики з ПЗРК збили вертоліт Мі-24П «09 жовтий», який здійснював патрулювання. Вертоліт впав і вибухнув. Загинули двоє членів екіпажу. Похований у м. Броди[10].
Прим. Один член екіпажу, Євген Краснокутський, встиг зістрибнути з парашутом.
12 16 ОБрАА к.svg Україна Грішин Ігор Іванович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
11.1.1975, Слов'янськ, Донецька область. Капітан, бортовий авіаційний технік вертолітної ланки 16 ОБрАА. Випускник Київського інституту ВПС (інженер-механік), ІПОДП (2006, правознавство). У березні 2014 добровільно повернувся в армію. Залишились дружина та дві доньки. 02.05.2014 Близько 3:00 поблизу с. Карпівка під Слов'янськом російські бойовики з ПЗРК збили вертоліт Мі-24П «09 жовтий», який здійснював патрулювання. Вертоліт впав і вибухнув. Загинули двоє членів екіпажу. Похований у с. Берлин Бродівського району[10].
13 16 ОБрАА к.svg Україна Плоходько Руслан Володимирович
Орден Богдана Хмельницького I ступеня (Україна)
14.1.1975, Харків. Підполковник, командир вертолітної ланки 16 ОБрАА. Випускник ХІ ВПС. Миротворець (Ліберія, Конго). Залишились дружина, син і донька. 02.05.2014 Вертоліт Мі-24П «40 жовтий» вилетів на допомогу вертольоту «09 жовтий», але теж був збитий з ПЗРК поблизу с. Карпівка під Слов'янськом. Екіпаж загинув. Похований у м. Броди[10].
14 16 ОБрАА к.svg Україна Сабада Олександр Борисович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
9.10.1979, Мошни Черкаський район Черкаська область. Мешкав у Чернігові, Бродах. Підполковник, начальник штабу — перший заступник командира вертолітної ескадрильї 16 ОБрАА. Випускник ХІ ВПС (2000). Миротворець (Ліберія, 2008; Конго, 2011). Займався авіамоделюванням. Залишились дружина та двоє синів. 02.05.2014 Вертоліт Мі-24П «40 жовтий» вилетів на допомогу вертольоту «09 жовтий», але теж був збитий з ПЗРК поблизу с. Карпівка під Слов'янськом. Екіпаж загинув. Похований у м. Кропивницький[10].
15 16 ОБрАА к.svg Україна Топчій Микола Миколайович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
1.7.1973, Близнюки, Харківська область. Майор, бортовий авіатехнік вертолітної ланки 16 ОБрАА. Випускник ХНУПС. Миротворець (Ліберія). Залишилась дружина та донька. 02.05.2014 Вертоліт Мі-24П «40 жовтий» вилетів на допомогу вертольоту «09 жовтий», але теж був збитий з ПЗРК поблизу с. Карпівка під Слов'янськом. Екіпаж загинув. Похований в смт Близнюки[10].
16 95-оаембр.svg Україна Панасюк Сергій Іванович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
20.10.1985, Коростишів, Житомирська область. Старший солдат, оператор протитанкового взводу 1-го АеМДБ 95 ОАЕМБр. Мобілізований у березні 2014 як доброволець. 02.05.2014 Загинув біля с. Андріївка під Слов'янськом від кулі снайпера, під час нападу терористів, які прикривалися місцевими мешканцями. Похований у Коростишеві[11].
17 95-оаембр.svg Україна Коваленко Петро Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
25.2.1994, 20 років, Рахнівка, Вінницька область. Солдат, механік-водій аеромобільно-десантного взводу 1-го АеМДБ 95 ОАЕМБр. З 2013 року служив за контрактом. 02.05.2014 Загинув біля с. Андріївка під Слов'янськом від вибуху гранати з підствольного гранатомета, під час нападу терористів, які прикривалися місцевими мешканцями. Похований у Рахнівці[11].
18 Нарукавний знак ЦСО СБУ.png Україна Аніщенко Олександр Григорович
Герой України
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
17.12.1969, Суми. Полковник СБУ, заступник начальника відділу «А» УСБУ в Сумській області. Випускник СумДПІ (1993). Під час навчання працював у школі вчителем фізкультури, в пожежній частині. В СБУ з 1993 року. Під час Революції Гідності відмовився від участі в силовій операції. Залишилась дружина та донька.
Герой України (посмертно).
05.05.2014 Загинув у бою з терористами від вибуху гранати, в мкр Семенівка на околиці Слов'янська, прикривши собою товаришів. Похований в Сумах[12].
19 Нарукавний знак ЦСО СБУ.png Україна Лужевський Руслан Михайлович
Герой України
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
31.8.1975, Волошинівка Баришівський район Київська область. Мешкав у м. Києві. Майор СБУ, співробітник інструкторського відділу спецпідрозділу «Альфа». В СБУ з 2000 року. 2007 виконував завдання в Іраку. Призер міжнародних, всеукраїнських та київських турнірів з кульової стрільби, майстер спорту зі стрільби та рукопашного бою. Залишилися дружина та двоє синів.
Герой України (посмертно).
05.05.2014 Загинув від численних поранень у бою з терористами в мкр Семенівка на околиці Слов'янська, врятувавши пораненого товариша. Похований у Волошинівці[13].
20 8ПОП.png Україна Долінський Віктор Григорович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
8.4.1980, Нижчий Ольчедаїв, Вінницька область. Прапорщик, інструктор-гранатометник взводу вогневої підтримки 4-ї роти 8 ПОП НГУ «Ягуар», в/ч 3028. З 2000 року на військовій службі за контрактом. Залишились дружина та 12-річний син. 5.5.2014 Загинув у бою з терористами від вибуху гранати, в мкр Семенівка на околиці Слов'янська. Похований в рідному селі[14][15].
21 45 ПОП.png Україна Шлемкевич Богдан Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
07.03.1993, Білоберізка Верховинський район Івано-Франківська область. Старший солдат строкової служби, старший дресирувальник кінологічної групи 2-ї патрульної роти 1-го патрульного батальйону 45 ПОП НГУ. Випускник Волинської богословської академії. Залишились мати, два брати, сестра і наречена. 9.5.2014 О 10:10 терористи групи «Мангуста» здійснили озброєний напад на міське управління міліції Маріуполя, з вулиці їх прикривали бойовики з автоматами і снайпери. Богдан загинув від вогнепальних поранень під час боїв на підході до будівлі управління. Похований в с. Білоберізка[16].
22 20-й БТрО ЗСУ «Дніпропетровськ».png Україна Демиденко Сергій Володимирович
(Позивний «СВД»)
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
10.12.1972, Чирчик Узбецька РСР. Мешкав у с. Гвардійське Дніпропетровська область. Полковник (посмертно), заступник командира батальйону 20 БТО «Дніпропетровськ». Кадровий військовий. Залишилися дружина і троє дітей. 9.5.2014 О 10:10 терористи групи «Мангуста» здійснили озброєний напад на міське управління міліції Маріуполя, з вулиці їх прикривали бойовики з автоматами і снайпери. Підполковник Демиденко загинув від кулі снайпера на 3-му поверсі будівлі управління, відбиваючи атаку терористів. Похований в селі Вільне[16].
23 20-й БТрО ЗСУ «Дніпропетровськ».png Україна Ейсмант Олег Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
16.5.1974, Дніпро. Солдат, кулеметник 20 БТО «Дніпропетровськ». Активіст Євромайдану, доброволець. Залишилися дружина та донька 2003 р.н. 9.5.2014 О 10:10 терористи групи «Мангуста» здійснили озброєний напад на міське управління міліції Маріуполя, з вулиці їх прикривали бойовики з автоматами і снайпери. Олег загинув від вогнепальних поранень біля будівлі управління. Похований на Краснопільському цвинтарі м. Дніпро[16].
24 Emblem of the Azov Battalion.svg Україна Добродомов Родіон Костянтинович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
30.10.1984, Київ. Рядовий міліції, міліціонер 1-го взводу 1-ї роти БПСМОП «Азов». По факту виконував обов'язки командира роти. Активний учасник Революції Гідності та Автомайдану, доброволець. Залишились дружина та 5-річна донька. 9.5.2014 О 10:10 терористи групи «Мангуста» здійснили озброєний напад на міське управління міліції Маріуполя, з вулиці їх прикривали бойовики з автоматами і снайпери. Вбитий пострілом у спину, коли прикривав вхід групи «Азова» до будівлі управління. Похований на Байковому кладовищі Києва[16].
25 UA GAI Emblem.jpg Україна Саєнко Віктор Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
26.9.1972, Малинівка (Нікольський район) Донецька область. Мешкав у м. Маріуполь. Підполковник міліції, начальник відділу ДАІ Маріупольського МУ ГУ. В міліції з 1993 року, на посаді начальника ДАІ Маріуполя з 2008-го. Залишились дружина та троє синів. 9.5.2014 О 10:10 терористи групи «Мангуста» здійснили озброєний напад на міське управління міліції Маріуполя, з вулиці їх прикривали бойовики з автоматами і снайпери. Підполковник Саєнко вистрибнув з 3-го поверху, і вже у дворі був вбитий автоматною чергою. Похований в Маріуполі[16].
26 Шеврон УМВД Украины в Донецкой области 2.jpg Україна Єрмоленко Михайло Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
30.12.1976, Маріуполь Донецька область. Прапорщик міліції, молодший інспектор зв'язку батальйону патрульної служби міліції Маріупольського МУ ГУ. В міліції — з 1995 року. Залишились дружина та 7-річна донька. 9.5.2014 О 10:10 терористи групи «Мангуста» здійснили озброєний напад на міське управління міліції Маріуполя, з вулиці їх прикривали бойовики з автоматами і снайпери. Прапорщик Єрмоленко, почувши постріли, побіг на допомогу і потрапив під обстріл на 2-му поверсі будівлі. О 16:00 помер в лікарні від поранень. Похований в Маріуполі[16].
27 Емблема батальйону імені Кульчицького.png Україна Гейсун Ігор Володимирович 17.5.1978, Деражня Хмельницька область. Мешкав у с. Новостроївка (Деражнянський район). Старший лейтенант міліції, командир 3-го відділення 1-го резервного батальйону НГУ. Служив у спецпідрозділі «Беркут», в карному розшуку. Активний учасник Революції Гідності (3-тя сотня). В березні підписав контракт в НГУ. Залишились дружина та 6-річна донька. 11.5.2014 Повертаючись з відпустки, потрапив у засідку під Слов'янськом 9 травня. Терористи розстріляли гвардійця і вкрали його гроші з картки. Безіменну могилу розшукали вже після звільнення Слов'янська. Перепоховали Ігора у селі Новостріївка 1 вересня[17].
28 95-оаембр.svg Україна Заброцький Вадим Йосипович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
17.6.1979, Житомир. Майор (посмертно), заступник начальника штабу 2-го аеромобільно-десантного батальйону 95 ОАеМБр. Випускник ХІТВ НТУ «ХПІ» 2001 року. Миротворець (Косово, 2007). Залишились дружина та дві доньки 2004 та 2005 р.н. 13.5.2014 О 12:30 біля мосту на околиці села Маячка (Слов'янський район), військова колона потрапила в засідку терористів. В бою загинуло 5 десантників, ще один помер від поранень у гелікоптері під час евакуації; 8 дістали поранення. Похований в с. Світин[18]
29 95-оаембр.svg Україна Дульчик Віталій Георгійович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
30.4.1986, Нойштрелиць, НДР Мешкав у Житомирі та Бердичеві. Капітан (посмертно), командир аеромобільно-десантного взводу 4-ї АеМДР 2-го АеМДБ 95 ОАеМБр. Випускник ОІСВ 2010 року, служив у 80 ОАеМП, наприкінці 2000-х звільнився в запас. Мобілізований у березні 2014. Залишилась дружина. 13.5.2014 О 12:30 біля мосту на околиці села Маячка (Слов'янський район), військова колона потрапила в засідку терористів. В бою загинуло 5 десантників, ще один помер від поранень у гелікоптері під час евакуації; 8 дістали поранення. Похований в Житомирі[18].
30 95-оаембр.svg Україна Рудий Віталій Валентинович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
31.8.1984, Головине Черняхівський район Житомирська область. Сержант, командир відділення АеМДВз 4-ї АеМДР 2-го АеМДБ 95 ОАеМБр. Служив у Внутрішніх військах, певний час працював в міліції Києва. Мобілізований 11.03.14. Залишилась дружина і 2-річних син. 13.5.2014 О 12:30 біля мосту на околиці села Маячка (Слов'янський район), військова колона потрапила в засідку терористів. В бою загинуло 5 десантників, ще один помер від поранень у гелікоптері під час евакуації; 8 дістали поранення. Похований в с. Федорівка (Черняхівський район)[18].
31 95-оаембр.svg Україна Славіцький Олег Вікторович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
9.8.1975, Миньківці (Сквирський район) Київська область. Проживав у с. Зоряне (Ружинський район) Житомирська область. Сержант, стрілець — номер обслуги АеМДВз 4-ї АеМДР 2-го АеМДБ 95 ОАеМБр. Мобілізований. Залишились дружина та двоє дітей. 13.5.2014 О 12:30 біля мосту на околиці села Маячка (Слов'янський район), військова колона потрапила в засідку терористів. В бою загинуло 5 десантників, 8 дістали поранення. Тяжкопоранений сержант Славіцький помер у гелікоптері під час евакуації. Похований в Зоряному[18].
32 95-оаембр.svg Україна Хрущ Сергій Юрійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
3.10.1975, Верхівня Ружинський район Житомирська область. Молодший сержант, навідник АеМДВз 4-ї АеМДР 2-го АеМДБ 95 ОАеМБр, мобілізований 26.03.14. Залишилась дружина та троє дітей. 13.5.2014 О 12:30 біля мосту на околиці села Маячка (Слов'янський район), військова колона потрапила в засідку терористів. В бою загинуло 5 десантників, ще один помер від поранень у гелікоптері під час евакуації; 8 дістали поранення. Похований у Верхівні[18].
33 13 ОАеМБ(н).png Україна Якимов Олександр Валерійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
4.6.1993, Кулиничі (Харків). Старший солдат, старший навідник мінометного взводу мінометної батареї 13 ОАеМБ 95 ОАеМБр. З осені 2011 служив за контрактом. Залишилась вагітна дружина, народився син. 13.5.2014 О 12:30 біля мосту на околиці села Маячка (Слов'янський район), військова колона потрапила в засідку терористів. В бою загинуло 5 десантників, ще один помер від поранень у гелікоптері під час евакуації; 8 дістали поранення. Похований в Кулиничах (Харків)[18].
34 26th Separate Artillery Brigade SSI (no tab).svg Україна Верещак Віктор Олександрович
Відзнака «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
29.11.1971, Никонівка (Бердичівський район) Житомирська область. Сержант, номер обслуги гаубичного самохідно-артилерійського взводу 2-го дивізіону 26 ОАБр. Мобілізований 19.03.2014. Залишились дружина та двоє дітей. 13.5.2014 Загинув поблизу села Рівне (Генічеський район) Херсонської області внаслідок пожежі та вибуху САУ, під час передислокації на кордоні з окупованим Кримом. Похований у рідній Никонівці[19].
35 26th Separate Artillery Brigade SSI (no tab).svg Україна Котвіцький Володимир Вікторович
Відзнака «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
20.7.1994, 19 років, Вироби Новоград-Волинський район Житомирська область. Старший солдат, старший навідник гаубичного самохідно-артилерійського взводу 2-го дивізіону 26 ОАБр. Наймолодший з 6 братів. З весни 2013 проходив строкову службу. 13.5.2014 Загинув поблизу села Рівне (Генічеський район) Херсонської області внаслідок пожежі та вибуху САУ, під час передислокації на кордоні з окупованим Кримом. Похований у рідній Никонівці[19].
36 25 ОПДБр к.svg Україна Гіржеу Руслан Станіславович
Медаль «За військову службу Україні»
10.4.1994, 20 років, Десантне Кілійський район Одеська область. Мешкав у с. Новомиколаївка (Кілійський район). Солдат, механік-водій парашутно-десантного відділення 25 ОПДБр. Навчався на агронома. 2012 року призваний на строкову службу, через рік підписав контракт. 16.05.2014 Загинув в районі Краматорська внаслідок нещасного випадку, від наскрізного вогнепального кульового поранення грудної клітки. Похований у Новомиколаївці[20]
37 95-оаембр.svg Україна Беляк Геннадій Йосипович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
28.3.1978, Рихальське Ємільчинський район Житомирська область. Солдат, номер обслуги мінометного взводу мінометної батареї 1-го АеМДБ 95 ОАеМБр, мобілізований 20.03.14. Залишилась дружина та двоє дітей. 19.5.2014 Загинув від отриманих поранень під час мінометного обстрілу терористами гори Карачун поблизу Слов'янська. Похований в с. Рихальське[21].
38 51 OMBr ZSU.png Україна Полінкевич Леонід Олександрович
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015
19.9.1983, смт Колки Маневицький район Волинська область. Майор, командир 3-ї батальйонно-тактичної групи 51 ОМБр. Випускник ХІТВ 2005 року, з того часу служив у 51 ОМБр. Залишились дружина та 5-річна донька. 22.5.2014 Близько 4:30 терористи групи Безлера («Бєс») здійснили збройний напад на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка (Волноваський район Донецька область). Внаслідок масованого обстрілу та спричиненого ним вибуху боєкомплекту у бойовій машині загинули 16 військовослужбовців, багатьох було поранено, один з поранених, Михайло Рибак, помер 14 жовтня. Першими загинули майор Полінкевич з водієм — їх розстріляли сплячими прямо в УАЗі. Похований в смт Колки[22].
Див. Бій під Волновахою.
39 51 OMBr ZSU.png Україна Овчарук Володимир Борисович
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015
8.9.1979, Велика Кужелева Дунаєвецький район Хмельницька область. Мешкав у м. Хмельницький. Лейтенант, командир взводу 3-го механізованого батальйону 51 ОМБр. Закінчив ХмНУ (механічний факультет і військова кафедра). Підприємець (ремонт с/г техніки). Мобілізований у березні 2014. Залишились дружина, син та донька. 22.5.2014 Загинув внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Похований у с. Лисець[22].
Див. Бій під Волновахою.
40 51 OMBr ZSU.png Україна Артемук Олександр Іванович
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015
11.9.1977, Ковель Волинська область. Старший сержант, командир відділення 3-го МБ 51 ОМБр. Приватний підприємець. Учасник Революції Гідності. Мобілізований у березні 2014. Залишилась дружина та троє дітей. 22.5.2014 Загинув внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Похований у Ковелі[22].
Див. Бій під Волновахою.
41 51 OMBr ZSU.png Україна Йовзик Дмитро Васильович
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015
2.4.1983, Луцьк, Волинська область. Молодший сержант, заступник командира бойової машини — навідник-оператор БМП 3-го МБ 51 ОМБр. Далекобійник, водій «маршрутки». Грав на трубі. Мобілізований. Залишились мати, брат і дружина. 22.5.2014 Загинув внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Похований на кладовищі Гаразджа[22].
Див. Бій під Волновахою.
42 51 OMBr ZSU.png Україна Махновець Віталій Іванович
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015
7.4.1981, Луцьк Волинська область. Солдат, гранатометник 3-го МБ 51 ОМБр. Працював у «Луцьксантехмонтаж-536» електриком. Мобілізований 08.04.2014. Залишились мати і сестра. 22.5.2014 Помер у лікарні Донецька від поранень внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Похований на кладовищі Гаразджа[22].
Див. Бій під Волновахою.
43 51 OMBr ZSU.png Україна Прокопчук Володимир Іванович
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015
2.3.1991, Луцьк Волинська область. Солдат, механік-водій 3-го МБ 51 ОМБр. Закінчив педагогічний коледж. Грав у ФК «Магніт» (с. Буяни). Мобілізований. Залишились батьки і брат. 22.5.2014 Помер у лікарні від поранень внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Похований на кладовищі Гаразджа[22].
Див. Бій під Волновахою.
44 51 OMBr ZSU.png Україна Біда Євгеній Миколайович
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015
11.2.1992, Кантелина Іллінецький район Вінницька область. Старший солдат, гранатометник 3-го МБ 51 ОМБр. Працював охоронцем. Мобілізований у квітні 2014. Залишились батьки і брат. 22.5.2014 Помер у лікарні від поранень внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Похований в с. Кантелина[22].
Див. Бій під Волновахою.
45 51 OMBr ZSU.png Україна Бондарук Микола Петрович
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015
5.4.1991, Заріччя (Володимир-Волинський район) Волинська область. Солдат, навідник 3-го МБ 51 ОМБр. Строкову службу проходив у 80 ОАЕМБр. Працював електрослюсарем «Волиньобленерго». Мобілізований 10.04.2014. Залишились батьки і сестра. 22.05.2014 Загинув внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Похований в с. Заріччя[22].
Див. Бій під Волновахою.
46 51 OMBr ZSU.png Україна Ліщук Віталій Леонідович
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015
14.5.1986, Зоря (Володимир-Волинський район) Волинська область. Солдат, навідник 3-го МБ 51 ОМБр. Працівник с/г. Мобілізований у квітні 2014 як доброволець. Залишилась мати й сестри. 22.05.2014 Загинув внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району, згорів у підірваній БМП. Похований в с. Зоря[22].
Див. Бій під Волновахою.
47 51 OMBr ZSU.png Україна Грицюк Михайло Михайлович
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015
5.6.1984, Риковичі Іваничівський район Волинська область. Мешкав у с. Милятин (Іваничівський район). Солдат, розвідник 3-го МБ 51 ОМБр. Мав власне господарство в селі, їздив на заробітки до Польщі. Член ВО «Батьківщина». Мобілізований 08.04.2014. Залишилась дружина та двоє маленьких дітей. 22.05.2014 Загинув внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Похований в с. Милятин[22].
Див. Бій під Волновахою.
48 51 OMBr ZSU.png Україна Зарадюк Володимир Володимирович
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015
14.7.1991, Кульчин (Ківерцівський район) Волинська область. Мешкав у Луцьку. Солдат, кулеметник 3-го МБ 51 ОМБр. Працювати на завод у Луцьку, на будівництвах і ремонтах. Мобілізований. Залишились батьки. 22.05.2014 Загинув внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Похований в с. Кульчин[22].
Див. Бій під Волновахою.
49 51 OMBr ZSU.png Україна Попов Павло Володимирович
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015
30.6.1991, Нововолинськ Волинська область. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 3-го МБ 51 ОМБр. Після строкової служби в «Десні» працював в автосервісі. Мобілізований наприкінці березня 2014. Залишились мати і сестра. 22.05.2014 Загинув внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Похований у Нововолинську[22].
Див. Бій під Волновахою.
50 51 OMBr ZSU.png Україна Шкрібляк Дмитро Олександрович
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015
19.5.1993, Криворівня Верховинський район Івано-Франківська область. Мешкав у с. Іллінці (Снятинський район). Солдат, розвідник-снайпер розвідвзводу 3-го МБ 51 ОМБр. Здобув професію кухаря-кондитера. Їздив на заробітки. Мобілізований 10.04.2014. Залишились батьки, брат і сестра. 22.05.2014 Загинув внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району, у підірваній БМП. Похований в Іллінцях[22].
Див. Бій під Волновахою.
51 51 OMBr ZSU.png Україна Озеранчук Леонід Вікторович
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015
1.12.1991, Томашгород Рокитнівський район Рівненська область. Мешкав у с. Осницьк. Солдат, розвідник розвідвзводу 3-го МБ 51 ОМБр. Строкову службу проходив у ВВ МВС в Криму. Працював на лісопилорамі. Мобілізований. Залишилися батьки, сестри, наречена. 22.05.2014 Загинув внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Похований в Осницьку[22].
Див. Бій під Волновахою.
52 51 OMBr ZSU.png Україна Маринич Віталій Петрович
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015
2.2.1992, Рокитне, Рівненська область. Солдат, розвідник розвідвзводу 3-го МБ 51 ОМБр. До лютого 2014 працював у пожежній частині, пожежний-рятівник, молодший сержант служби цивільного захисту. Мобілізований 10.04.2014. Залишилися батьки, брати, наречена. 22.05.2014 Загинув внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Похований в Рокитному[22].
Див. Бій під Волновахою.
53 51 OMBr ZSU.png Україна Нечипорук Андрій Дмитрович
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015
18.2.1981, Рідків Радивилівський район Рівненська область. Мешкав у м. Рівне, с. Бронники (Рівненський район). Солдат, водій-санітар, командир відділення 3-го МБ 51 ОМБр. Служив у прикордонних військах ДПСУ на Одещині. Працював охоронцем в ПАТ «Рівнеазот», водієм «швидкої» в Рівному. Мобілізований як доброволець 11.04.2014. Залишились дружина та дві доньки. 22.05.2014 Загинув внаслідок збройного нападу терористів на 10-й блокпост 51-ї бригади поблизу смт Ольгинка Волноваського району, від кульового поранення у серце. Похований в с. Рідків[22].
Див. Бій під Волновахою.
54 30 ОМБр.svg Україна Ярошенко Сергій Григорович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
10.5.1978, Лісове (Тальнівський район) Черкаська область. Мешкав у с. Радовель. Сержант, командир відділення гранатометного взводу 30 ОМБр. Їздив на заробітки до Польщі, працював на ремонтах в Києві. Учасник Революції Гідності. Мобілізований 26.03.2014. Залишились дружина, донька та син. 22.5.2014 Загинув близько 5:00 від кульового поранення голови в бою з терористами, які здійснили напад на військову колону, що рухалась від м. Рубіжне у бік Новодружеська, поблизу мосту через Сіверський Донець. Похований в Тальному[23].
Див. Засідка під Рубіжним (2014).
55 30 ОМБр.svg Україна Ковальчук Олександр Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
21.3.1984, Лопатичі Олевський район Житомирська область. Солдат, кулеметник механізованого відділення 30 ОМБр. Закінчив Житомирське ПТУ за фахом муляра-штукатура. Мобілізований 26.03.2014. Залишились мати й сестра. 22.5.2014 Загинув близько 19:00 у бою, відбиваючи атаку терористів на блокпост в 2-х км від м. Рубіжне на Луганщині. Похований в Лопатичах[24].
Див. Засідка під Рубіжним (2014).
56 30 ОМБр.svg Україна Фурман Олександр Валентинович 27.12.1986, Зороків Черняхівський район Житомирська область. Солдат 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський). Строкову службу проходив вісім років тому, був водієм-кіномеханіком. Працював на пилорамі в смт Черняхів. Мобілізований 12 квітня. Залишилася дружина та дві доньки (3 роки і 8 місяців), а в січні 2015 народився син. 22.5.2014 Загинув у бою з терористами поблизу міста Рубіжне (Луганська область). 0 4:00 бойовики, що перебували на обладнаних позиціях на березі річки Сіверський Донець, вчинили напад із застосуванням стрілецької зброї та гранатометів на колону механізованого взводу, яка рухалась через міст автошляхом у напрямку Новодружеська. Олександр був поранений у плече, «швидку» обстріляли, після того його ніхто не бачив. Була ймовірність, що Олександр потрапив у полон, але це не підтвердилося. У квітні 2016 року Черняхівським районним судом прийнято рішення про оголошення військовослужбовця таким, що загинув при виконанні військового завдання.[25][26]
Див. Засідка під Рубіжним (2014).
57 51 OMBr ZSU.png Україна Кузьмін Любомир Ігорович
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015
28.8.1990, Славське Сколівський район Львівська область. Старший солдат, водій-електрик медичного пункту 1-го мехбатальйону 51 ОМБр. Працював різноробом та водієм. Мобілізований наприкінці березня 2014. Залишились дружина й 3-річний син. 23.5.2014 Загинув внаслідок обстрілу автоматною чергою санітарної машини УАЗ-452 поблизу села Новопавлівка (Волноваський район). Офіцер, який сидів поряд, отримав важкі поранення, а Любомир загинув на місці. Похований у Славському[27].
58 93 ОМБр п.svg Україна Сітяєв Юрій Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
3.2.1977, Донецьк. З дитинства мешкав у місті Кобеляки Полтавська область. Старший солдат, механік-водій танку 93 ОМБр. Закінчив Кобеляцьке ПТУ. Строкову службу проходив у десантних військах, миротворець (1996—1997, Югославія). Мобілізований 02.04.2014 як доброволець. Залишилась 17-річна донька. 23.5.2014 Загинув у бою від кулі снайпера під час нападу терористів на блокпост біля села Золотий Колодязь на трасі Добропілля — Краматорськ. Похований в Кобеляках[28].
59 93 ОМБр п.svg Україна Абросімов Андрій Вікторович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
28.7.1992, Павлоград Дніпропетровська область. Старший солдат, заступник командира бойової машини — навідник-оператор 93 ОМБр. Займався кікбоксингом. Член МОПО «Козацтво України» з 2008. Закінчив ЗДПЛ. Після строкової служби працював охоронцем в «АТБ». Мобілізований у квітні 2014. Залишились батьки. 23.5.2014 Загинув у бою від кулі снайпера під час нападу терористів на блокпост біля села Золотий Колодязь на трасі Добропілля — Краматорськ. Похований в Павлограді[29]
60 Donbas logo.jpg Україна Архіпов Василь Васильович
(Позивний «Архіп»/«Дід»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
31.10.1956, 57 років, Макіївка, Донецька область. Боєць батальйону територіальної оборони «Донбас» Донецької області. Пенсіонер. Пішов добровольцем захищати свою землю попри вік і здоров'я. Залишились дружина та дорослі діти, син і 24-річна донька.[30]
Прим. В соцмережах повідомлялось про поховання 27 травня жителя Макіївки, титулованого кінолога, тренера і судді зі службового собаківництва, який загинув від обстрілу[31].
23.05.2014 Загинув у бою з терористами угруповання «Восток» біля села Карлівка, потрапивши у засідку. Був важко поранений. Відстрілювався до останнього патрона. Був розстріляний при спробі самопідриву[32][33]
61 Donbas logo.jpg Україна Мірошниченко Олексій Костянтинович
(Позивний «Федір»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
22.9.1977, Донецьк. Боєць батальйону територіальної оборони «Донбас» Донецької області. Підприємець. Залишилась дружина і маленький син. 23.05.2014 Загинув у бою з терористами угруповання «Восток» біля села Карлівка, потрапивши у засідку. Заблокований у будівлі, відстрілювався до останнього патрона. Отримав поранення, був розстріляний. Терористи (за повідомленням очевидців це були чеченці-кадирівці) вирізали бійцю серце, прив'язали його до Камазу і тягали вулицями.[32][34][35][33]
62 Donbas logo.jpg Україна Ковалишин Олег Ярославович
(Позивний «Рейдер»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
18.8.1978, Бахмут. Мешкав у Києві. Боєць батальйону територіальної оборони «Донбас» Донецької області. Програміст, активний дописувач української Вікіпедії. 23.05.2014 Загинув у бою з терористами угруповання «Восток» біля села Карлівка, потрапивши у засідку. Знаходився у групі (з чотирьох бійців), яка, захищаючи евакуацію решти батальйону, потрапила в оточення. Був тяжко поранений, відмовився здаватися. На переконання бойових побратимів, загинув у пожежі. За іншими даними, розстріляний з підствольних гранатометів. За місяць, що минув з дня загибелі, рідним і бойовим побратимам так і не вдалося знайти його тіло.[32][36][33]
63 Donbas logo.jpg Україна Рябенко Денис Володимирович
(Позивний «Рябий»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
2.12.1980, Донецьк. Боєць батальйону територіальної оборони «Донбас» Донецької області. 23.05.2014 Потрапивши у засідку біля села Карлівка, прикривав відхід товаришів, отримав важке поранення у бою з терористами угруповання «Восток». Виповз через болото до своїх і зберіг особисту зброю. Помер у лікарні[32][33]
64 Donbas logo.jpg Україна Козлов Микола Володимирович
(позивний «Матвій»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
24.7.1953, 61 рік, Пермська область РРФСР. Проживав у Запоріжжі. Майор у відставці, боєць батальйону територіальної оборони Донецької області «Донбас». Переїхав з батьками в Україну, на Донбас наприкінці 60-х років минулого століття. Працював на шахті. Після служби в армії вступив до Московського вищого прикордонного командного училища. Служив у Грузії начальником прикордонної застави, в тому числі під час війни 1991—1992 років. По закінченні служби у 1992 році переїхав із дружиною та двома синами в Україну. Вже в Україні у Миколи народилася донька. Військовий пенсіонер. Миколу як російського офіцера вразило, що війська РФ окупували Крим. Йому відмовили у мобілізації за віком, і тоді він пішов до батальйону Донбас. Залишились дружина та троє дорослих дітей. Один з синів — десантник, в зоні АТО з березня. 23.05.2014 Прикривав відхід товаришів та загинув у бою з терористами угруповання «Восток» біля села Карлівка, потрапивши у засідку.[32]. Тіло бійця забирали з Карлівки. За інформацією голови штабу Самооборони Запорізької області Сергія Тіунова був встановлений контакт з сепаратистами. Вони погодились віддати тіло на блокпосту за умови прибуття відкритої машини під білим прапором, в якій буде перебувати не більше чотирьох осіб без зброї. 27 травня у Запоріжжі біля штабу Самооборони відбулося прощання з бійцем. Похований у селі Вищетарасівка Томаківського району Дніпропетровської області поряд з батьками.[37][33]
65 Емблема батальйону імені Кульчицького.png Україна Зінчик Станіслав Михайлович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
22.09.1975, Гайшин Переяслав-Хмельницький район Київська область. Солдат резерву, стрілець 1-го резервного батальйону НГУ. Закінчив ПХДПУ (2001), вчитель української мови в ЗОШ № 237, гімназії № 261 м. Києва. Спортсмен, альпініст (Ельбрус, 2012). Активний учасник Революції Гідності. Доброволець. Залишились дружина та 6-місячний син. 24.05.2014 Загинув від поранень осколками гранати, прикривши побратимів, під час збройного нападу терористів на блокпост НГУ на східній околиці Слов'янська. Похований в с. Гайшин[38].
66 Емблема 54ОРБ.png Україна Поліщук Юрій Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
3.8.1982, Токарів Новоград-Волинський район Житомирська область. Прапорщик, головний сержант — командир відділення роти глибинної розвідки 54 ОРБ. 13 років служив у ЗСУ за контрактом. Миротворець (Косово, 2007). Капітан ФК «Граніт» (с. Токарів). Залишилась дружина та син. 25.05.2014 За офіційною версією, отримав ЧМТ через падіння з БТРа під час навчань у Запорізькій області. На 11-й день помер в реанімації Запорізької обласної клінічної лікарні, не виходячи з коми. Похований в с. Токарів[39]
67 Emblem of the National Guard of Ukraine.svg Україна Кульчицький Сергій Петрович
Герой України
17.12.1963, 50 років, Веймар Східна Німеччина. Мешкав у м. Львів. Генерал-майор, начальник управління бойової та спеціальної підготовки ГУ НГУ. Народився в родині військового. Закінчив ДСВЗКУ (РРФСР, 1985), НУОУ (2010). Служив у морської піхоти Північного флоту. 1992 року у званні капітана переїхав до України, служив на командних посадах у в/ч НГУ, ВВ МВС в Тернополі, Криму, Івано-Франківську, Львові, з 2010 — в Західному територіальному командуванні та у Головному управлінні. Брав активну участь у формуванні 1-го резервного батальйону добровольців. Залишились дружина та син.
Герой України (посмертно).
29.05.2014 Близько 12:30, поблизу Слов'янська, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») НГУ. Загинули 6 військовослужбовців Націгвардії, включаючи двох членів екіпажу, та 6 представників спецпідрозділу МВС. Штурман старший лейтенант Олександр Макеєнко у тяжкому стані доправлений до Харкова. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові[40].
68 Emblem of the National Guard of Ukraine.svg Україна Курилович Віталій Іванович
Орден «За мужність» І ступеня
18.12.1973, Тернопіль. Проживав у Павлограді. Майор, начальник групи бойової та спеціальної підготовки 4-го полку охорони НГУ, в/ч 3024. З 1993 служив у Павлоградському полку, за 22 роки пройшов шлях від солдата до майора начальника групи. Заочно закінчив ВІВВ МВС. Залишилась дружина та двоє синів. 29.05.2014 Близько 12:30, поблизу Слов'янська, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») НГУ. На борту загинули 12 військовослужбовців. Похований у Павлограді, в грудні 2015 перепохований в Тернополі[40].
69 Nguair.png Україна Бульдович Сергій Іванович
Орден «За мужність» І ступеня
4.8.1973, Кропивницький. Гвардії полковник, командир екіпажу Мі-8МТ, заступник командира з льотної підготовки Гвардійської авіаційної бази НГУ, в/ч 2269. Випускник Сизранського ВВАУЛ (1994). У 1990-х почав службу у військовій авіації України в Білій Церкви та Олександрії. Залишились дружина та син. 29.05.2014 Близько 12:30, поблизу Слов'янська, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») НГУ. На борту загинули 12 військовослужбовців. Похований у Кропивгицькому[40].
70 Nguair.png Україна Кравченко Сергій Миколайович
Орден «За мужність» І ступеня
16.3.1975, Олександрія, Кіровоградська область. Гвардії капітан, старший бортовий технік — інструктор екіпажа гелікоптера Мі-8МТ вертолітної ескадрильї Гвардійської авіаційної бази НГУ, в/ч 2269. Випускник Київського інституту ВПС. Залишились дружина та двоє синів. 29.05.2014 Близько 12:30, поблизу Слов'янська, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») НГУ. На борту загинули 12 військовослужбовців. Похований в Олександрії[40].
71 8ПОП.png Україна Білошкурський Валентин Васильович
Орден «За мужність» І ступеня
17.12.1979, Вінниця. Прапорщик, інструктор (старший кулеметник) відділення кулеметників взводу вогневої підтримки 2-ї роти спецпризначення 8-го ПОП НГУ («Ягуар»), в/ч 3028. Служив за контрактом близько 13 років. Залишились дружина та донька. 29.05.2014 Близько 12:30, поблизу Слов'янська, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») НГУ. На борту загинули 12 військовослужбовців. Похований у Вінниці[40].
72 8ПОП.png Україна Ліпський Віктор Володимирович
Орден «За мужність» І ступеня
11.1.1983, Малі Кутища Калинівський район Вінницька область. Прапорщик, інструктор (старший кулеметник) відділення кулеметників взводу вогневої підтримки 2-ї роти спецпризначення 8-го ПОП НГУ («Ягуар»), в/ч 3028. Випускник ВДПУ (вчитель фізкультури). Служив за контрактом майже 12 років. Залишилась дружина і син. 29.05.2014 Близько 12:30, поблизу Слов'янська, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») НГУ. На борту загинули 12 військовослужбовців. Похований в Малих Кутищах[40].
73 Cпеціальний підрозділ міліції громадської безпеки «Беркут».png Україна Безпалько Петро Васильович
Орден «За мужність» І ступеня
25.10.1980, Поточище Городенківський район Івано-Франківська область. Мешкав в Івано-Франківську. Старший лейтенант міліції, заступник командира взводу спецроти міліції УМВС України в Івано-Франківській області (колишній «Беркут»). З 2001 року служив у спецпідрозділі «Беркут». Миротворець (Косово, 2004—2005). Випускник НАВС (2011). Залишились дружина, двоє маленьких дітей і син від першого шлюбу. 29.05.2014 Близько 12:30, поблизу Слов'янська, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») НГУ. Загинули 6 військовослужбовців Націгвардії та 6 представників спецпідрозділу МВС. Похований в Івано-Франківську[40].
74 Cпеціальний підрозділ міліції громадської безпеки «Беркут».png Україна Семанюк Василь Васильович
Орден «За мужність» І ступеня
5.10.1980, Нижня Велесниця Коломийський район Івано-Франківська область. Мешкав в Івано-Франківську. Старший лейтенант міліції, черговий чергової частини спецроти міліції УМВС України в Івано-Франківській області (колишній «Беркут»). Строкову службу проходив у Криму в морській піхоті. З 2001 служив у спецпідрозділі «Беркут». Випускник Галицької академії (2010). Захоплювався різьбою по дереву, майстрував меблі. Залишились дружина та донька. 29.05.2014 Близько 12:30, поблизу Слов'янська, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») НГУ. На борту загинули 12 військовослужбовців. Похований в Івано-Франківську[40].
75 Cпеціальний підрозділ міліції громадської безпеки «Беркут».png Україна Шарабуряк Володимир Богданович
Орден «За мужність» І ступеня
9.10.1976, Івано-Франківськ. Старший прапорщик міліції, командир відділення спецроти міліції УМВС України в Івано-Франківській області (колишній «Беркут»). Закінчив ІФКФВ. З 1998 служив у спецпідрозділі «Беркут». Залишились мати і брат. 29.05.2014 Близько 12:30, поблизу Слов'янська, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») НГУ. На борту загинули 12 військовослужбовців. Похований в Івано-Франківську[40].
76 Cпеціальний підрозділ міліції громадської безпеки «Беркут».png Україна Лисенчук Володимир Васильович
Орден «За мужність» І ступеня
10.6.1984, Лісний Хлібичин Коломийський район Івано-Франківська область. Прапорщик міліції, міліціонер спецроти міліції УМВС України в Івано-Франківській області (колишній «Беркут»). Строкову службу проходив в Кінологічному НЦ ДПСУ. У правоохоронних органах з 2005 року, в «Беркуті» — з 2008. Залишились дружина та двоє маленьких дітей. 29.05.2014 Близько 12:30, поблизу Слов'янська, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») НГУ. На борту загинули 12 військовослужбовців. Похований в с. Лісний Хлібичин[40].
77 Cпеціальний підрозділ міліції громадської безпеки «Беркут».png Україна Яков'як Віктор Петрович
Орден «За мужність» І ступеня
9.8.1988, Голосків (Коломийський район) Івано-Франківська область. Старший сержант міліції, міліціонер спецроти міліції УМВС України в Івано-Франківській області (колишній «Беркут»). З багатодітної сім'ї. Строкову службу проходив у ВВ МВС. В «Беркуті» — з 2009. Залишились батьки, брати й сестри. 29.05.2014 Близько 12:30, поблизу Слов'янська, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») НГУ. На борту загинули 12 військовослужбовців. Похований в с. Голосків[40].
78 Cпеціальний підрозділ міліції громадської безпеки «Беркут».png Україна Остап'юк Петро Володимирович
Орден «За мужність» І ступеня
16.6.1988, Торговиця (Коломийський район), Івано-Франківська область. Старшина міліції, міліціонер спецроти міліції УМВС України в Івано-Франківській області (колишній «Беркут»). Закінчив ІФКФВ (2009). В «Беркуті» — з 2009. Залишились батьки, брати й сестра. 29.05.2014 Близько 12:30, поблизу Слов'янська, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») НГУ. На борту загинули 12 військовослужбовців. Похований в с. Торговиця[40].
79 Emblem of the National Guard of Ukraine.svg Україна Ісадченко Володимир Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
29.9.1994, 19 років, Липецьке Котовськ. Старший солдат, стрілець 2-ї патрульної роти 1-го патрульного батальйону 16 ПОГП НГУ, в/ч 3036. Закінчив Одеський залізничний технікум. Проходив строкову службу з травня 2013. Залишились батьки і сестра. 29.5.2014 Загинув під час нападу терористів на військову автоколону, що поверталась зі Слов'янська, за 20 км від Ізюму (Харківська область), поблизу Кам'янки. Похований в с. Липецьке[41].
80 Emblem of the National Guard of Ukraine.svg Україна Шелємін Дмитро Михайлович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
21.2.1992, Киселеве (Свердловська міськрада) Луганська область. Сержант, заступник командира 1-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти 15-го окремого полку НГУ, в/ч 3035. Після року строкової служби 28.02.2012 вступив на контракт. Заочно навчався в ЛДУ ВС. Залишилися мати і брат. 30.5.2014 28 травня, під час штурму озброєними терористами військової частини в Луганську (військове містечко ВВАУШ), дістав осколкові поранення голови та грудей. 30 травня помер в реанімаційному відділенні луганської лікарні. Похований в с. Киселеве[42].

Червень

81 95-оаембр.svg Україна Сенюк Тарас Михайлович
Герой України
22.6.1980, Коломия Івано-Франківська область. Мешкав у Житомирі. Полковник (посмертно), командир 1-го АеМДБ 95 ОАеМБр. В ЗС з 1997. Випускник ОІСВ (2001, з відзнакою). Миротворець (2003 — Ірак, 2007 — Косово). Залишились дружина та донька.
Герой України (посмертно).
3.6.2014 Загинув у бою від кулі снайпера, під час виконання бойового завдання зі знищення опорного пункту терористів у Семенівці, на околиці Слов'янська. Похований в Коломиї[43].
82 79 OAeMBr ZSU.png Україна Власенко Юрій Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
3.2.1985, Кропивницький. Солдат, телефоніст взводу управління 1-ї мінометної батареї 1-го АеМДБ 79 ОАеМБр. Закінчив машинобудівний технікум (2005). Таксист. На фронт пішов добровольцем. Залишились батьки, брат. 3.6.2014 Загинув, прикриваючи своїх бойових побратимів, під час нападу терористів на колону в ході бойових дій у Красному Лимані. Похований в Кропивницькому[44].
83 Cпеціальний підрозділ міліції громадської безпеки «Беркут».png Україна Шемегінський-Нестерук Михайло Михайлович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
23.11.1983, Гарасимів Тлумацький район Івано-Франківська область. Мешкав в Івано-Франківську. Старший сержант міліції, міліціонер спецроти міліції УМВС України в Івано-Франківській області (колишній «Беркут»). З багатодітної родини (10 дітей). Строкову службу проходив у ВВ МВС. В «Беркуті» — з 2011. МСУ з пауерліфтингу. Заочно навчався в ЛДУВС. Залишилась дружина та син. 6.6.2014 Загинув внаслідок мінометного обстрілу терористами з території церкви блокпосту на околиці Слов'янська. Похований в Івано-Франківську[45].
84 15 БрТрА.png Україна Могилко Костянтин Вікторович
Герой України
27.5.1978, Вінниця. Полковник (посмертно), командир ескадрильї «Блакитна стежа» 15 БрТрА (авіабаза Бориспіль). Командир екіпажу літака-фоторозвідника Ан-30Б (борт № 80). Випускник ХІЛ ВПС (1999), КЛА НАУ (2003). З 1999 служив у Львові, з 2003 в Борисполі, з жовтня 2011 — командир ескадрильї. Залишились дружина і двоє дітей.
Герой України (посмертно).
6.6.2014 Близько 17:00 терористи з ПЗРК збили Ан-30Б (борт № 80), що здійснював спостережний політ над Слов'янськом на висоті 4050 м. Командир екіпажу підполковник Могилко, ціною власного життя, скерував літак за межі міста й запобіг жертвам серед мирного населення. Загинув при падінні літака за селом Пришиб. Похований у Вінниці[46].
85 15 БрТрА.png Україна Камінський Сергій Васильович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
30.4.1975, Гальжбіївка Ямпільський район (Вінницька область). Підполковник (посмертно), заступник командира ескадрильї «Блакитна стежа» з виховної роботи 15 БрТрА (авіабаза Бориспіль). Бортовий оператор аерофотозйомки літака-фоторозвідника Ан-30Б (борт № 80). Випускник Київського інституту ВПС (1997). З 1997 служив у Борисполі, з 2009 — заступник командира ескадрильї. Залишились дружина та дві доньки. 6.6.2014 Близько 17:00 терористи з ПЗРК збили Ан-30Б (борт № 80), що здійснював спостережний політ над Слов'янськом на висоті 4050 м. Оператор майор Камінський загинув одразу від вибуху ракети. Похований у Борисполі[46].
86 15 БрТрА.png Україна Момот Володимир Миколайович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
21.7.1974, Бориспіль Київська область. Прапорщик, старший повітряний радист авіаційного загону ескадрильї «Блакитна стежа» 15 БрТрА (авіабаза Бориспіль). Бортовий радист літака-фоторозвідника Ан-30Б (борт № 80). З 1992 служив у Борисполі, 1994 закінчив школу прапорщиків (навчальна рота зв'язку). Залишились дружина та троє дітей. 6.6.2014 Близько 17:00 терористи з ПЗРК збили Ан-30Б (борт № 80), що здійснював спостережний політ над Слов'янськом на висоті 4050 м. Радист Момот зістрибнув з парашутом четверним, пропустивши уперед двох молодих лейтенантів і штурмана; впав в озеро і не зміг вибратись. Похований у Борисполі[46].
87 15 БрТрА.png Україна Потапенко Олексій Володимирович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
31.1.1978, Чорнобиль Київська область. Виріс в смт Макарів. Старший прапорщик (посмертно), старший бортовий механік авіаційного загону транспортної авіаційної ескадрильї «Блакитна стежа» 15 БрТрА (авіабаза Бориспіль). Бортовий механік літака-фоторозвідника Ан-30Б (борт № 80). Залишилась дружина та син. 6.6.2014 Близько 17:00 терористи з ПЗРК збили Ан-30Б (борт № 80), що здійснював спостережний політ над Слов'янськом на висоті 4050 м. Бортмеханік Потапенко допоміг зістрибнути з парашутом двом молодим лейтенантам, а сам залишився у літаку. Екіпаж, ціною власного життя, скерував літак за межі міста й запобіг жертвам серед мирного населення. Загинув при падінні літака за селом Пришиб. Похований в смт Макарів[46].
88 15 БрТрА.png Україна Дришлюк Павло В'ячеславович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
24.4.1973, Легниця Польща. З 1984 мешкав у м. Київ. Майор (посмертно), старший бортовий авіаційний технік — інструктор авіаційного загону транспортної авіаційної ескадрильї «Блакитна стежа» 15 БрТрА (авіабаза Бориспіль). Бортовий технік літака-фоторозвідника Ан-30Б (борт № 80). Випускник ХВВАІУ (1995). З 1995 служив у Борисполі. Залишилась дружина та син. 6.6.2014 Близько 17:00 терористи з ПЗРК збили Ан-30Б (борт № 80), що здійснював спостережний політ над Слов'янськом на висоті 4050 м. Борттехнік Дришлюк допоміг зістрибнути з парашутом двом молодим лейтенантам, а сам залишився у літаку. Екіпаж, ціною власного життя, скерував літак за межі міста й запобіг жертвам серед мирного населення. Загинув при падінні літака за селом Пришиб. 06.01.2015 був визнаний таким, що загинув[46].
89 Емблема ГУМВС України в Луганській області.png Україна Щокін Сергій Григорович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
15.1.1986, Луганськ. Старшина міліції, помічник чергового чергової частини Управління оперативної служби ГУ МВС України в Луганській області. Залишилися дружина та син. 9.6.2014 Вбитий у ніч на 10 червня в Луганську під час нападу терористів на співробітників міліції. Ще один міліціонер був важко поранений, та двох взято в заручники[47].
90 93 ОМБр п.svg Україна Дерило Андрій Борисович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
22.10.1977, Миролюбівка (Новомосковський район) Дніпропетровська область. Старший сержант, кулеметник механізованого відділення 93 ОМБр. Працював водієм. Мобілізований у квітні 2014. Залишились дружина та двоє дітей. 9.6.2014 23 травня в бою на блокпості біля с. Золотий Колодязь, на трасі Добропілля — Краматорськ, дістав кульові поранення голови та шиї, але прикривав вогнем своїх товаришів, поки не знепритомнів. Російські терористи добивали його ногами. Після понад двох тижнів боротьби за життя помер у київському шпиталі. Похований в Миролюбівці[48].
91 80-а аеромобільна бригада.svg Україна Пелехатий В'ячеслав Максимович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
5.6.1974, Ярівка (Хотинський район) Чернівецька область. Мешкав у м. Чернівці. Старший прапорщик, технік роти 87-го ОАеМБ 80 ОАеМБр. Строкову службу проходив у прикордонних військах в Криму, м. Керч. В ЗСУ з початку 1990-х, закінчив школу прапорщиків (201 НЦ). Служив у Чернівцях, 300 ОМП, 87 ОАеМБ. Залишились дружина та двоє дітей. 10.06.2014 9 червня підірвався на вибуховому пристрої з «розтяжкою» в зоні АТО. Помер від поранень о 9-ій ранку наступного дня в Харківському військовому шпиталі. Похований у Чернівцях[49].
92 13-й БТрО ЗСУ .png Україна Коновалов Олексій Ігорович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
31.1.1970, Чернігів. Капітан, командир 2-го стрілецького взводу стрілецької роти 13 БТО «Чернігів-1». Випускник КВВІУЗ (1992). 16 років в армії, у 2003 звільнився в запас. Підприємець, інженер, знав три іноземні мови. Активний учасник Революції Гідності, Чернігівської «Самооборони», член ВО «Свобода». Мобілізований як доброволець 24.04.2014. Залишились донька та син. 12.06.2014 Був командиром блокпосту біля с. Велика Чернігівка (Станично-Луганський район). Загинув від удару струмом під час проведення електропроводки. Похований в Чернігові[50].
93 79 OAeMBr ZSU.png Україна Татарінов Сергій Петрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
28.11.1978, Миколаїв. Сержант, головний сержант взводу — командир відділення АеМДВз АеМДР 2-го АеМДБ 79 ОАеМБр. Строкову службу проходив у десантних військах. Мобілізований 11.03.2014. Залишились дружина та двоє дітей. 12.06.2014 Дістав кілька кульових поранень, зокрема в область серця, біля села Степанівка (Шахтарський район) в ході бою за висоту Савур-могила, помер в гелікоптері під час евакуації. Похований в Миколаєві[51].
Див. Бій під Савур-Могилою 12 червня 2014.
94 79 OAeMBr ZSU.png Україна Шерстньов Сергій Андрійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
20.10.1988, Бердянськ, Запорізька область. Солдат, старший розвідник розвідроти 79 ОАеМБр. З 2007 відслужив 1,5 роки за контрактом. Працював інспектором у Бердянській виправній колонії. Мобілізований 25.03.2014 як доброволець. Залишились батьки і брат. 12.06.2014 Загинув близько 10:00 від кулі снайпера в серце, під час бою біля висоти Савур-могила, прикриваючи вогнем з гранатомету своїх товаришів, які витягували поранених. Похований в Бердянську[51].
Див. Бій під Савур-Могилою 12 червня 2014.
95 3rd Special Purpose Regiment (Ukraine).svg Україна Бурко Євген Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
8.7.1991, Вільне (Кіровоградський район) Кіровоградська область. Сержант, заступник командира розвідувальної групи 3 ОПСпП. Військовослужбовець за контрактом, в полку з 2009. Залишились дружина та дві маленькі доньки. 12.06.2014 Загинув біля села Степанівка (Шахтарський район) в ході бою за висоту Савур-могила. Похований в с. Вільному[52].
Див. Бій під Савур-Могилою 12 червня 2014.
96 25 ОПДБр к.svg Україна Ігнатченко Антон Геннадійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
14.9.1995, 18 років, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, механік-водій розвідувальної роти 25 ОПДБр. З 17.09.2013 служив за контрактом. Залишилась мати та дві сестри. 13.06.2014 Загинув у бою з терористами під час виконання бойового завдання у складі розвідгрупи в районі Слов'янська. Знищивши вогневу точку противника, врятував життя своїх бойових побратимів. Похований в Кривому Розі[53]
97 11 ОБрАА к.svg Україна Тихолоз Андрій Павлович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
10.9.1979, Веселий Кут (Шполянський район) Черкаська область. Мешкав у с. Чорнобаївка Херсонська область. Майор (посмертно), бортавіатехнік вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 11 ОБрАА. Випускник ХІВПС (2001), служив у Чорнобаївці, миротворець (Ліберія, 2006). З 2011 працював у Київській АК «Українські вертольоти». 28.03.2014 мобілізований як доброволець. Залишились дружина та троє дітей. 14.6.2014 Вертоліт Мі-8 вилетів за пораненими в район Амвросіївки, йшов на малій висоті над яром і потрапив під обстріл зі стрілецької зброї. Капітан Тихолоз загинув від кульового поранення у шию. Похований в Чорнобаївці[54].
98 25BrTA2022.jpg Україна Бєлий Олександр Іванович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
31.5.1976, Запоріжжя. Гвардії полковник (посмертно), заступник командира авіаційної ескадрильї 25 БрТрА. Випускник ХІЛВПС (1997). З 1997 служив в Дубно (бомбардувальник Су-24М), з 2001 — в Мелітополі. Доставляв гуманітарну допомогу в Китай (2008, провінція Сичуань, після землетрусу) та Африку (Чад). Учасник операції «Північний сокіл» (Ґренландія). Пілот 1-го класу, командир екіпажу Іл-76МД (борт 76777). Залишилась дружина та дві доньки. 14.6.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт на висоті 700 м російськими терористами був збитий військово-транспортний літак Іл-76МД (борт 76777), який здійснював перевезення особового складу, техніки та продовольства. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в Мелітополі[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
99 25BrTA2022.jpg Україна Д'яков Михайло Олегович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
17.6.1968, Плеханово, Липецька область, РРФСР. З дитинства мешкав у м. Мелітополь Запорізька область. Гвардії майор, начальник повітряно-вогневої і тактичної підготовки 25 БрТрА. Випускник Качинського ВВАУЛ (1990). З 1990 — в навчальному авіаполку, з 1993 — в мелітопольській авіабригаді. Пілот 2-го класу, помічник командира екіпажу Іл-76МД (борт 76777). Залишились батько і брат. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), який здійснював перевезення особового складу. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в Мелітополі[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
100 25BrTA2022.jpg Україна Скочков Ігор Іванович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
17.5.1977, Благівка Луганська область. Мешкав у м. Мелітополь Запорізька область. Гвардії капітан, штурман авіаційної ескадрильї 25 БрТрА. Випускник ХІВПС (1998), з 1998 — в мелітопольській авіабригаді. Пілот 3-го класу, штурман Іл-76МД (борт 76777). Залишились дружина та двоє дітей. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), який здійснював перевезення особового складу. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в Мелітополі[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
101 25BrTA2022.jpg Україна Тєлєгін Сергій Анатолійович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
22.10.1975, Запоріжжя. Гвардії капітан, начальник технічно-експлуатаційної частини інженерно-авіаційної служби авіаційної ескадрильї 25 БрТрА. Випускник КІВПС (1996). Служив в авіації з 1996. Бортінженер Іл-76МД. Залишилась дружина й син. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), який здійснював перевезення особового складу. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в Мелітополі[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
102 25BrTA2022.jpg Україна Буркавцов Володимир Володимирович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
4.6.1976, Томаровка Бєлгородська область РРФСР. Зі шкільних років мешкав у м. Мелітополь Запорізька область. Гвардії старший лейтенант, бортовий авіатехнік авіазагону авіаційної ескадрильї 25 БрТрА. Випускник КІВПС (1996). В авіації з 1996. Борттехнік Іл-76МД. Залишились дружина та донька. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), який здійснював перевезення особового складу. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в Мелітополі[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
103 25BrTA2022.jpg Україна Козолій Олександр Володимирович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
29.5.1984, Уссурійськ РРФСР. Мешкав у м. Коломия Івано-Франківська область та м. Мелітополь. Гвардії старший лейтенант, старший бортовий авіатехнік авіазагону авіаційної ескадрильї 25 БрТрА. Випускник Васильківського коледжу ВПС (2004). З 2004 служив у Мелітополі. Борттехнік Іл-76МД. Залишилась дружина та маленька донька. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), який здійснював перевезення особового складу. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в Мелітополі[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
104 25BrTA2022.jpg Україна Павленко Олег Анатолійович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
28.6.1971, Потсдам, Східна Німеччина. Межкав у м. Мелітополь Запорізька область. Гвардії старший лейтенант, старший технік обслуги обслуговування радіоелектронного обладнання інженерно-авіаційної служби авіаційної ескадрильї 25 БрТрА. Випускник Калінінградського ВАТУ (1991). У 1991—1995 служив у Мелітополі, 2011 повернувся в авіацію. Член екіпажу Іл-76МД, відповідав за систему зв'язку. Залишилась дружина та донька. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), який здійснював перевезення особового складу. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в Мелітополі[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
105 25BrTA2022.jpg Україна Ковалік Олександр Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
23.8.1972, Златоустівка (Криворізький район) Дніпропетровська область. Гвардії прапорщик, старший повітряний стрілець авіаційної ескадрильї 25 БрТрА. Закінчив школу прапорщиків (755 УЦ ВПС, 1995). З 1993 служив у Кривому Розі, з 2000 — в Мелітополі. Член екіпажу Іл-76МД. Залишилась дружина і маленький син. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), який здійснював перевезення особового складу. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в Мелітополі[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
106 25BrTA2022.jpg Україна Ментус Віктор Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
7.6.1982, Івано-Франківськ. Мешкав у м. Мелітополь Запорізька область. Гвардії прапорщик, старший повітряний радист — старший оператор авіазагону авіаційної ескадрильї 25 БрТрА. Випускник ТДАТА (2005), з 2005 служив у Мелітополі. Бортовий радист Іл-76МД. Залишилась дружина та маленький син. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), який здійснював перевезення особового складу. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в Мелітополі[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
107 25 ОПДБр к.svg Україна Бахур Віталій Володимирович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
2.7.1989, Зозулі (Золочівський район) Львівська область. Старший лейтенант, заступник командира батареї — інструктор з повітряно-десантної підготовки 25 ОПДБр. Випускник НАСВ ім. Сагайдачного (2010, «Бойове застосування та управління діями підрозділів наземної артилерії»). З 2010 служив у 25 бригаді в смт Гвардійське. Залишилась дружина маленька донька. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт на висоті 700 м російськими терористами був збитий військово-транспортний літак Іл-76МД (борт 76777), який здійснював перевезення особового складу, техніки та продовольства. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в с. селі Зозулі[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
108 25 ОПДБр к.svg Україна Грабовий Валерій Миколайович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
15.8.1969, Котовськ Одеська область. Мешкав у с. Троїцьке (Павлоградський район) Дніпропетровська область. Старший лейтенант, заступник командира батареї по роботі з особовим складом 25 ОПДБр. Випускник АВПУ КДБ СРСР (1991, Алмати), Університету «Туран» (1997, Алмати). 1987—1993 прикордонник. 1994—1997 юрисконсульт «Казкомерцбанк». З 1998 — в Україні. Юрист, підприємець, депутат Павлоградської райради, партія «Сильна Україна». Мобілізований в березні 2014. Залишились дружина та двоє дітей. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в с. Троїцьке[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
109 25 ОПДБр к.svg Україна Алтунін Валерій Володимирович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
14.4.1970, Синельникове Дніпропетровська область. Мешкав у м. Кривий Ріг. Старший лейтенант, командир взводу 1-го ПДБ 25 ОПДБр. Випускник ДВЗРКУ ППО (1991). 1987—1993 служив у ЗС СРСР та ППО ЗС РФ. 1993 звільнився і повернувся в Україну, займався бізнесом. Мобілізований 20.03.2014. Залишилась дружина. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований у Кривому Розі[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
110 25 ОПДБр к.svg Україна Рєзніков Євгеній Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
29.11.1981, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Сержант, заступник командира взводу — командир гармати 25 ОПДБр. Строкова служба — ВВ МВС, Донецьк. Помічник машиніста тепловоза в «АрселорМіттал Кривий Ріг». Мобілізований в березні 2014. Залишилась дружина та син. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
111 25 ОПДБр к.svg Україна Коснар Павло Леонідович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
2.12.1975, Бішкек Киргизька РСР. Мешкав у м. Кривий Ріг Дніпропетровська область. Молодший сержант, командир відділення 25 ОПДБр. В 1990-х працював у ВАТ «Криворіжсталь». Строкова служба — ДПСУ, Маріуполь. Мобілізований. Залишились мати і брат. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований у Кривому Розі[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
112 25 ОПДБр к.svg Україна Самохін Антон Олексійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
18.1.1991, Кропивницький Кіровоградська область. Мешкав у м. Кривий Ріг Дніпропетровська область. Старший солдат, слюсар-монтажник 25 ОПДБр. Працював в «АрселорМіттал Кривий Ріг». Випускник ДВНЗ КНУ. Мобілізований. Залишився брат і прийомні батьки. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в с. Верблюжка[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
113 25 ОПДБр к.svg Україна Гайдук Ілля Віталійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
6.6.1993, Кривий Ріг, Дніпропетровська область. Солдат, номер обслуги 25 ОПДБр. Випускник комерційно-економічного технікуму. Строкова служба — Крим, 47 ПОП ВВ «Тигр». Активний учасник Революції Гідності, командир Самооборони Криворізького майдану, козак і сотник Інгульської паланки. Мобілізований як доброволець. Залишився брат і прийомні батьки. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований у Кривому Розі[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
114 25 ОПДБр к.svg Україна Дубяга Станіслав Вікторович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
22.1.1981, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, стрілець-зенітник 25 ОПДБр. Випускник транспортно-металургійного ліцею. Мобілізований у березні 2014 як доброволець. Залишились мати, вітчим і сестра. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований у Кривому Розі[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
115 25 ОПДБр к.svg Україна Кулібаба Руслан Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
12.2.1982, Нікополь Дніпропетровська область. Сержант, водій-заправник 25 ОПДБр. Випускник НЕУ (2008, «Правознавство»). Помічник оперуповноваженого, Нікопольській МВ міліції. Мобілізований як доброволець. Залишились батьки. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований у Нікополі[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
116 25 ОПДБр к.svg Україна Кузнецов Антон Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
16.2.1987, Нікополь Дніпропетровська область. Старший солдат, стрілець-зенітник 25 ОПДБр. Мобілізований як доброволець. Прокатник гарячого цеху на трубному заводі «Сентравіс». Залишились дружина та донька. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований у Нікополі[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
117 25 ОПДБр к.svg Україна Москаленко Сергій Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
17.9.1976, Нікополь Дніпропетровська область. Солдат, номер обслуги розрахунку самохідного артилерійського взводу 25 ОПДБр. Працював на Нікопольському мехзаводі, трубному заводі «Сентравіс», токар 4 розряду. Залишилась дружина й син. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований у Нікополі[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
118 25 ОПДБр к.svg Україна Авдєєв Костянтин Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
5.8.1991, Кам'янське Дніпропетровська область. Старший солдат, старший навідник 25 ОПДБр. Працював майстром виробництва на заводі. Мобілізований. Залишились мати й сестри. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований у Кам'янському[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
119 25 ОПДБр к.svg Україна Лісной Сергій Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
21.11.1978, Кам'янське Дніпропетровська область. Солдат, механік-водій 25 ОПДБр. З 1998 працював на «Дніпровському меткомбінаті», з 2007 у відділі МТЗ. Спортсмен, футболіст команди «Управління». Мобілізований. Залишилась дружина та донька. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований у Кам'янському[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
120 25 ОПДБр к.svg Україна Каменєв Денис Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
30.11.1989, Павлоград Дніпропетровська область. Старший солдат, стрілець — помічник гранатометника 25 ОПДБр. Строкова служба — ВВ МВС. Гірник, машиніст підземних установок, Шахта імені Героїв Космосу. Мобілізований 23.03.2014. Залишилась мати, був єдиним сином. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований у Павлограді[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
121 25 ОПДБр к.svg Україна Котов Олександр Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
23.1.1983, Нова Дача (Павлоградський район) Дніпропетровська область. Солдат, стрілець-зенітник 25 ОПДБр. Гірник, прохідник, Шахта «Дніпровська». Заочно навчався в НГУ. Мобілізований у березні 2014 як доброволець. Залишилась дружина й син. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований у Новій Дачі[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
122 25 ОПДБр к.svg Україна Шостак Сергій Михайлович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
19.12.1981, Богинівка Петропавлівський район Дніпропетровська область. Старший солдат, стрілець-зенітник 25 ОПДБр. Електрослюсар підземної дільниці, Шахта «Дніпровська». Мобілізований. Залишилась дружина та дві доньки. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в с. Богинівка[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
123 25 ОПДБр к.svg Україна Малишенко Тарас Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
20.5.1984, Першотравенськ Дніпропетровська область. Солдат, стрілець-зенітник 25 ОПДБр. Машиніст гірничо-виймальних машин, ДТЕК, Шахта «Ювілейна». Займався важкою атлетикою. Мобілізований 25.03.2014. Залишилися дружина та двоє дітей. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований у Першотравенську[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
124 25 ОПДБр к.svg Україна Ковальчук Юрій Леонідович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
17.12.1976, Дніпро. Сержант, командир бойової машини — командир відділення 25 ОПДБр. Далекобійник. Мобілізований 24.03.2014. Залишились мати й сестра. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в Дніпрі[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
125 25 ОПДБр к.svg Україна Шумаков Сергій Вікторович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
10.5.1988, Дніпро. Сержант, старший стрілець 25 ОПДБр. Електрик. Мобілізований 29.03.2014. Залишились мати й сестра. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в Дніпрі[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
126 25 ОПДБр к.svg Україна Санжаровець Артем Євгенович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
8.7.1988, Дніпро. Старший солдат, номер обслуги 25 ОПДБр. Мобілізований. Залишились батьки і сестра. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в с. Старі Кодаки[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
127 25 ОПДБр к.svg Україна Коренченко Олег Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
17.3.1991, Дніпро. Солдат, номер обслуги 25 ОПДБр. Строкова служба — 93 ОМБр. Залізничник, провідник пасажирського вагона, «Придніпровська залізниця». Мобілізований 25.03.2014. Залишились мати й сестра. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в Дніпрі[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
128 25 ОПДБр к.svg Україна Мирошниченко Сергій Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
27.1.1995, 19 років, Дніпро. Старший солдат, старший навідник 25 ОПДБр. На контрактній службі з вересня 2013. Залишились батьки і брат. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в Дніпрі[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
129 25 ОПДБр к.svg Україна Бондаренко Віталій Юрійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
29.7.1986, Дніпро. Солдат, гранатометник 25 ОПДБр. Мобілізований у березні 2014. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в Дніпрі[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
130 25 ОПДБр к.svg Україна Ніконов Павло Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
19.12.1989, Дніпро. Солдат, стрілець-зенітник 25 ОПДБр. Займався футболом у тренера О. І. Садовникова, карате (чорний пояс), боксом. Строкова служба — 25 ОПДБр. Підприємець (пилорама). Мобілізований як доброволець. Залишились батьки і сестра. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в смт Обухівка[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
131 25 ОПДБр к.svg Україна Кива Владислав Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
8.7.1972, Томаківка Дніпропетровська область. Молодший сержант, водій-машиніст заправної машини 25 ОПДБр. Спеціальність «Тракторист — машиніст широкого профілю». Мобілізований. Залишились дружина і син. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в смт Томаківка[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
132 25 ОПДБр к.svg Україна Кучерявий Сергій Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
4.8.1984, Павлівка (Солонянський район) Дніпропетровська область. Молодший сержант, головний сержант взводу — командир відділення 25 ОПДБр. Строкова служба — 25 ОПДБр. Працював у КСП села Павлівка, охоронцем в Обленерго м. Дніпро. Мобілізований. Залишилась дружина та троє дітей. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в с. Павлівка[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
133 25 ОПДБр к.svg Україна Скалозуб Артем Валентинович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
7.12.1989, Манвелівка, Васильківський район (Дніпропетровська область). Старший солдат, старший навідник 25 ОПДБр. Строкова служба — 25 ОПДБр. Працював у фірмі «Меркурій» в Херсонській області. Мобілізований. Залишилась мати. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в Манвелівці[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
134 25 ОПДБр к.svg Україна Дмитренко Андрій Олегович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
26.8.1993, Апостолове Дніпропетровська область. Солдат, номер обслуги 25 ОПДБр. З 2009 року займався альпінізмом. Вступив на військову службу за контрактом. Залишились батьки. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в Апостолові[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
135 25 ОПДБр к.svg Україна Добропас Сергій Віталійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
30.8.1990, Червоний Лиман (Покровський район) Дніпропетровська область. Солдат, стрілець-зенітник 25 ОПДБр. Працював в селі Коломійці, вакуумник племзаводу Агрофірми «Обрій». Мобілізований 24.03.2014. Залишились батьки. Село Червоний Лиман перейменоване на Добропасове. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в рідному селі[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
136 25 ОПДБр к.svg Україна Шульга Андрій Миколайович
(Позивний «Шульц»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
22.1.1993, Демурине Межівський район Дніпропетровська область. Солдат, номер обслуги 25 ОПДБр. Вступив на військову службу за контрактом. Залишилась цивільна дружина та донька. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в смт Демурине[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
137 25 ОПДБр к.svg Україна Горда Анатолій Анатолійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
7.7.1995, 18 років, Новоолександрівка (Синельниківський район) Дніпропетровська область. Старший солдат, старший механік-водій розвідувальної роти 25 ОПДБр. Вступив на військову службу за контрактом. Залишились батьки. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в рідному селі[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
138 25 ОПДБр к.svg Україна Авраменко Олександр Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
5.3.1989, Гуляйполе Запорізька область. Мешкав у м. Синельникове Дніпропетровська область. Сержант, стрілець-зенітник 25 ОПДБр. За фахом електромонтер. Мобілізований у березні 2014. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований у Синельниковому[55][56].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
139 25 ОПДБр к.svg Україна Левчук Павло Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
5.2.1988, Токмак Запорізька область. Мешкав у м. Дніпро. Солдат, стрілець-зенітник 25 ОПДБр. Випускник ДНУ ім. О.Гончара (2010). Політолог, викладач ДНУ ім. О.Гончара. Кандидат політичних наук, захистив 05.06.2014, вже під час служби. Мобілізований як доброволець. Залишились батьки і дружина. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований у Токмаку[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
140 25 ОПДБр к.svg Україна Ліфінцев Олег Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
18.11.1985, Каховка Херсонська область. Старший солдат, водій-заправник — командир відділення 25 ОПДБр. З січня 2014 на контрактній службі. Залишились дружина та донька. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в Каховці[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
141 25 ОПДБр к.svg Україна Манулов Сергій Федорович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
27.2.1981, Оксамитне Болградський район Одеська область. Старший прапорщик, технік батареї 25 ОПДБр. Служив механіком у госпіталі. З 2007 — в 25 ОПДБр. Залишилась дружина й син. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в Оксамитному[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
142 25 ОПДБр к.svg Україна Бабан Віталій Юрійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
9.3.1994, 20 років, Олексіївка (Добровеличківський район), Кіровоградська область. Сержант, головний сержант взводу — командир відділення 25 ОПДБр. Служив за контрактом. Залишились батьки і сестра. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в с. Олексіївка[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
143 25 ОПДБр к.svg Україна Гончаренко Сергій Валерійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
16.7.1991, Ізюм Харківська область. Молодший сержант, командир гармати 25 ОПДБр. З 2011 вчився у ХНУПС, 2013-го перевівся на заочну форму і вступив на контрактну службу. Займався боксом. Залишились батьки і сестра. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в Ізюмі[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
144 25 ОПДБр к.svg Україна Кривошеєв Сергій Ігорович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
15.8.1995, 18 років, Новогригорівка (Бахмутський район) Донецька область. Солдат, механік-водій (БМД) 25 ОПДБр. Сирота, вихованець Амвросіївської школи-інтернату, грав у духовому оркестрі, займався спортивним орієнтуванням. Закінчив ПТУ № 22 в Донецьку (електрозварювальник). З вересня 2013 служив за контрактом. Під час АТО виконував завдання в районі Слов'янська та Амвросіївки. Залишились брат і три сестри. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований у м. Дебальцеве[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
145 25 ОПДБр к.svg Україна Проньков Ростислав Русланович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
1.11.1994, 19 років,Горлівка Донецька область. Солдат, номер обслуги 25 ОПДБр. Служив за контрактом. Залишилася мати. 14.06.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований у Горлівці[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
146 25 ОПДБр к.svg Україна Токаренко Ігор Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
23.1.1995, 19 років, Брянка Луганська область. Солдат, механік-водій 25 ОПДБр. 14.6.2014 При заході на посадку в Луганський аеропорт російськими терористами був збитий Іл-76МД (борт 76777), що перевозив особовий склад. Загинули 9 членів екіпажу і 40 десантників. Похований в с. Вільне (Новомосковський район)[55].
Див. Збиття Іл-76 у Луганську.
147 NC DPSU Momota.png Україна Зайцев Микола Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
9.3.1977, Горішні Плавні Полтавська область. Майор, начальник відділення забезпечення спецзасобами відділу ІТЗ НЦ ПМС ДПСУ (Оршанець). На службі з 1996. Випускник ХВВУ НГУ. Залишились дружина та донька. 14.6.2014 Близько 10:00 на околиці м. Маріуполь, в районі заводу «Азовсталь», із засідки була обстріляна колона автомобілів ДПСУ. В ході протистояння загинули 5 прикордонників, ще 7 дістали поранення. Майор Зайцев загинув від кулі снайпера у голову, коли відстрілювався з пістолету. Похований у Горішніх Плавнях[57].
148 NC DPSU Momota.png Україна Вінніченко Віталій Павлович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
1.8.1973, Жмеринка Вінницька область. Майор, старший офіцер — старший викладач відділення підготовки з тактики прикордонної служби циклу підготовки прикордонних дисциплін та правової підготовки НЦ ПМС ДПСУ (Оршанець). На службі з 1991. Випускник НА ДПСУ. Навчався у Київському славістичному університеті («Менеджмент організації»). Залишилась дружина та син. 14.6.2014 Близько 10:00 на околиці м. Маріуполь, в районі заводу «Азовсталь», із засідки була обстріляна колона автомобілів ДПСУ. Майор Вінніченко дістав поранення розривною кулею, помер у «швидкій» дорогою до лікарні. Похований у с. Носківці Жмеринського району[57].
149 NC DPSU Momota.png Україна Гречаний Володимир Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
23.3.1978, Вознесенськ Миколаївська область. Прапорщик, помічник начальника відділення забезпечення спецзасобами відділу ІТЗ НЦ ПМС ДПСУ (Оршанець). На службі з 1996. Закінчив школу прапорщиків. Служив у Німеччині комендантом в Генконсульстві (2005—2007). Залишились дружина та донька. 14.6.2014 Близько 10:00 на околиці м. Маріуполь, в районі заводу «Азовсталь», із засідки була обстріляна колона автомобілів ДПСУ. Постріл з гранатомету влучив у кабіну МАЗа, прапорщик Гречаний дістав смертельне поранення, помер в Маріупольській міській лікарні. Похований у Вознесенську[57].
150 NC DPSU Momota.png Україна Єпіфанов Сергій Петрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
22.1.1983, Львівка (Золотоніський район) Черкаська область. Старшина, начальник майстерні відділення забезпечення спецзасобами відділу ІТЗ НЦ ПМС ДПСУ (Оршанець). Служив за контрактом. З 2011 заочно навчався у ННІ фізичної культури, спорту і здоров'я ЧНУ. Залишились дружина та дві доньки. 14.6.2014 Близько 10:00 на околиці м. Маріуполь, в районі заводу «Азовсталь», із засідки була обстріляна колона автомобілів ДПСУ. Старшина Єпіфанов загинув від кулі снайпера у голову. Похований в с. Львівці[57].
151 Gerb of State Border Guard Service of Ukraine.gif Україна Островський Олександр Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
14.7.1964, Житні Гори Рокитнянський район Київська область. Мешкав у м. Узин. Водій роти забезпечення Центральної бази зберігання та постачання ДПСУ. Одружений. 14.6.2014 Близько 10:00 на околиці м. Маріуполь, в районі заводу «Азовсталь», із засідки була обстріляна колона автомобілів ДПСУ. Постріл з гранатомету влучив у кабіну МАЗа, водій Островський загинув на місці. Похований в Узині[57].
152 15 ОГПБ.png Україна Попович Роланд Стефанович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
21.7.1994, 19 років, Берегове Закарпатська область. Солдат, гранатометник 15 ОГПБ 128 ОГПБр. Після року строкової служби навесні 2014 підписав контракт. Залишились батьки. 14.6.2014 Вбитий пострілами терористів з машини, яку зупинив з метою перевірки на блокпосту поблизу с. Макарове (Станично-Луганський район). Похований в Берегові[58].
153 Емблема ГУМВС України в Луганській області.png Україна Решетняк Олександр Віталійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
7.11.1964, Луганськ. Рядовий міліції, міліціонер добровольчого БПСМОП «Тимур». Єлектрозварник. Громадський активіст. Учасник Революції Гідності. Після захоплення Темура Юлдашева, поїхав до батальйону «Дніпро-1». Під час навчань у Дніпрі травмував ногу і повернувся в Луганськ. Залишились дружина та 27-річний син — вимушені переселенці. 15.6.2014 10 червня був захоплений терористами у себе вдома у Луганську і закатований. 12 червня госпіталізований до реанімації, 15 червня помер від травм і поранень в Луганській обллікарні. Похований у Луганську.[59].
154 95-оаембр.svg Україна Голяченко Олександр Михайлович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
3.5.1992, Славів Житомирська область. Солдат, водій (БТР-80) 4-ї АеМДР 2-го АеМДБ 95 ОАеМБр. Навчався в Одеській морській школі, строкову службу проходив у ВДВ. Мобілізований 11.03.2014. Залишились батьки та дві сестри. 16.6.2014 13 червня біля с. Хрестище, за 1,5 км від Слов'янська, БТР Олександра було підбито, в кабіні почалась пожежа. Олександр відвів машину у бік, і колона змогла проскочити засідку. Отримав 80 % опіків тіла, помер в лікарні у м. Харків. Похований в Славові[60].
155 Paradniy.jpg Україна Хамраєв Рустам Шонійозович
Герой України
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
29.11.1975, Луцьк. Солдат, старший навідник автоматичних протипіхотних гранатометів 24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар». 17.06.2014 Загинув у районі селища Металіст на околицях Луганська.[61][62].
Детальніше.
156 Paradniy.jpg Україна Рябуха Сергій Вікторович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
28.3.1991, Ніжин (Чернігівська область). Боєць афганської роти 24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар». 17.06.2014 Загинув у районі селища Металіст на околицях Луганська.[61][63]
Детальніше.
157 Paradniy.jpg Україна Колесник Андрій Михайлович
(псевдо «Камаз»)

Орден «За мужність» ІІІ ступеня
14.4.1972, Павлоград (Дніпропетровська область). Молодший сержант, кулеметник 24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар». 17.06.2014 Загинув поблизу селища Металіст на околицях Луганська, прикриваючи відхід групи, що потрапила в засідку.[61].[64]
Детальніше.
158 Paradniy.jpg Україна Чепіга Микола Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
10.8.1977, Полтава. Проживав у с. Надержинщина Полтавський район Полтавська область. Солдат 24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар». Закінчив Полтавське професійно-технічне училище № 3, отримав спеціальність слюсаря. Працював у локомотивному депо станції Полтава-Південна. 18 березня 2014 року добровольцем пішов захищати Батьківщину. Залишилися батьки, дружина та 3-річна донька. 17.06.2014 Загинув поблизу селища Металіст (Слов'яносербський район) на околицях Луганська. Передова група батальйону «Айдар», що вирушила до місця бою сил АТО з терористами, потрапила у засідку та була обстріляна із важкого озброєння. Поховали Миколу 6 липня у с. Надержинщина.[61][65]. Як розповів бойовий товариш Миколи, його у полоні зарізав ножем «кадирівець».[66][67]
159 15-й гірсько-піхотний батальйон.png Україна Попадинець Олександр Юрійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
6.2.1992, Ужгород Закарпатська область. Молодший сержант, командир бойової машини 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону, в/ч А1778 (Ужгород), 128-ї ОГПБр. 17.6.2014 Загинув у бою з терористами в районі селища Металіст під Луганськом. Колона АТО, що рухалась до блок-посту, була обстріляна із засідки з гранатометів та великокаліберної зброї.[68]. 22 червня в Ужгороді провели в останню путь земляка; похований на Пагорбі слави міського цвинтаря «Кальварія» на Алеї Слави.[69]
160 15-й гірсько-піхотний батальйон.png Україна Мартин Сергій Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
21.5.1991, Ужгород Закарпатська область. Солдат, механік-водій 15 окремого гірсько-піхотного батальйону, в/ч А1778 (Ужгород), 128-ї ОГПБр. Залишилась вагітна дружина. 17.6.2014 Загинув у бою з терористами в районі селища Металіст під Луганськом. Колона АТО, що рухалась до блок-посту, була обстріляна із засідки з гранатометів та великокаліберної зброї[68]. 22 червня в Ужгороді провели в останню путь земляка; похований на Пагорбі слави міського цвинтаря «Кальварія» на Алеї Слави.[69]
161 15-й гірсько-піхотний батальйон.png Україна Куля Михайло Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
28.10.1993, Сімерки Закарпатська область. Солдат, механік-водій 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону, в/ч А1778 (Ужгород), 128-ї ОГПБр. Залишились дружина та маленька донька. 17.6.2014 Загинув у бою з терористами в районі селища Металіст на околицях Луганська. Колона АТО, що рухалась до блок-посту, була обстріляна із засідки з гранатометів та великокаліберної зброї.[68] 21 червня провели в останню путь земляка; похований на кладовищі в рідному селі.[70]
162 80-а аеромобільна бригада.svg Україна Файфура Владислав Омелянович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
10.10.1982, Чернівці. Старший лейтенант, командир взводу 3-го чернівецького батальйону тактичної групи 80-ї окремої аеромобільної бригади (Львів). Випускник Львівського військового інституту Національного університету «Львівська політехніка». 17.06.2014 Загинув у бою з терористами в районі селища Металіст на околицях Луганська. Терористи атакували із засідки колону військових.[71][72]
163 80-а аеромобільна бригада.svg Україна Мігован Віктор Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
20.7.1991, Чернівці. Сержант чернівецького 3-го батальйону тактичної групи 80-ї окремої аеромобільної бригади (Львів). Три роки служив у Державній прикордонній службі. За фахом — комп'ютерник, студент третього курсу Львівського політехнічного університету. Планував відкрити власну справу. 17.06.2014 Загинули у бою з терористами в районі селища Металіст на околицях Луганська. Терористи атакували із засідки колону військових.[71][72]Сегодня печальный для меня день… // «Facebook», 4 липня 2014</ref>
164 80-а аеромобільна бригада.svg Україна Крисоватий Ігор Іванович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
2.2.1992, Чернівці. Молодший сержант чернівецького 3-го батальйону тактичної групи 80-ї окремої аеромобільної бригади (Львів). Працював будівельником. Спортсмен (Паверліфтинг). Залишилися батьки та наречена. 17.06.2014 Загинули у бою з терористами в районі селища Металіст на околицях Луганська. Терористи атакували із засідки колону військових.[71][72]
165 80-а аеромобільна бригада.svg Україна Піцул Віктор Петрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
22.6.1990, Чернівці. Старший солдат чернівецького 3-го батальйону тактичної групи 80-ї окремої аеромобільної бригади (Львів). Працював електриком у «Чернівціміськліфті». Спортсмен (Паверліфтинг). 17.06.2014 Загинули у бою з терористами в районі селища Металіст на околицях Луганська. Терористи атакували із засідки колону військових.[71][72]
166 80-а аеромобільна бригада.svg Україна Доник Максим Вікторович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
2.3.1988, Чернівці. Солдат чернівецького 3-го батальйону тактичної групи 80-ї окремої аеромобільної бригади (Львів). Працював медиком. Залишилася дружина та півторарічний син. 17.06.2014 Загинули у бою з терористами в районі селища Металіст на околицях Луганська. Терористи атакували із засідки колону військових.[71][72]
167 80-а аеромобільна бригада.svg Україна Мізунський Юрій Іванович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
18.3.1988, Садгора (Чернівці). Солдат чернівецького 3-го батальйону тактичної групи 80-ї окремої аеромобільної бригади (Львів). Працював на приватному підприємстві. Співав у церковному хорі. 17.06.2014 Загинули у бою з терористами в районі селища Металіст на околицях Луганська. Терористи атакували із засідки колону військових.[71][72]
168 80-а аеромобільна бригада.svg Україна Валявський Ілля Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
28.7.1978, Михальча Чернівецька область. Солдат чернівецького 3-го батальйону тактичної групи 80-ї окремої аеромобільної бригади (Львів). Був учасником чернівецького Євромайдану. Залишилася дружина та дворічний син. 17.06.2014 Загинули у бою з терористами в районі селища Металіст на околицях Луганська. Терористи атакували із засідки колону військових. Похований у селі Заволока на Сторожинеччині.[71][72]
169 80-а аеромобільна бригада.svg Україна Леонтій Ілля Корнелійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
28.7.1975, Давидівка (Сторожинецький район) Чернівецька область. Солдат чернівецького 3-го батальйону тактичної групи 80-ї окремої аеромобільної бригади (Львів). Працював будівельником, маляр-штукатур. Залишились дружина та четверо дітей (молодшому 3 роки, старшому — 17). 17.06.2014 Загинули у бою з терористами в районі селища Металіст на околицях Луганська. Терористи атакували із засідки колону військових.[71][72]
170 80-а аеромобільна бригада.svg Україна Якобчук Володимир Вікторович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
11.03.1987, Литовеж Волинська область. Молодший сержант, заступник командира взводу, командир БТР чернівецького 3-го батальйону тактичної групи 80-ї окремої аеромобільної бригади, в/ч А0284 (Львів). Закінчивши у 2004 році Луцьку гімназію № 4, вступив до Волинського національного університету ім. Лесі Українки. Отримавши диплом психолога, став військовим — з 2010 року перебував на контрактній службі. У складі миротворчих військ ООН побував у кількох «гарячих точках» в Африці. Залишилися дружина і двоє синів (4 роки і 3 роки). 17.06.2014 Загинув у бою з терористами в районі селища Металіст на околицях Луганська. Терористи атакували із засідки колону військових перехресним вогнем із гранатометів. БТР Володимира їхав першим, і прийняв на себе вогонь, екіпаж загинув.[68][73][74]
171 25 ОПДБр к.svg Україна Лабунець Євген Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
7.10.1987, Дніпро. Старший солдат, стрілець-помічник гранатометника 25 ОПДБр. Залишились мати і брат. 17.6.2014 Загинув в результаті мінометного обстрілу зведеної колони МТЗ з підрозділами охорони, під час зупинки на привал поблизу с. Олексіївське (Амвросіївський район). Похований у Дніпрі[75]
172 51 OMBr ZSU.png Україна Крохмаль Володимир Антонович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
20.7.1987, П'ятидні Волинська область. Молодший сержант, командир танку Т-64Б 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Залишився 4-річний син, який проживає з його батьками. 18.06.2014 Біля смт.Станиця Луганська танк Т-64Б опинився у оточення терористів, прилади були розбиті зі снайперської зброї. Екіпаж загинув, підірвав гранату у середині танку.[76][73]
173 51 OMBr ZSU.png Україна Ващеня Іван Петрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
6.2.1975, Туричани Волинська область. Солдат, механік танку Т-64Б 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Залишилася дружина і двоє синів (2000-го і 2003-го років народження). 18.06.2014 Біля смт.Станиця Луганська танк Т-64Б опинився у оточення терористів, прилади були розбиті зі снайперської зброї. Екіпаж загинув, підірвав гранату у середині танку.[76]
174 Шеврон 1 батальйону 24 бригади.png Україна Ляшенко Ігор Вікторович
(Позивний «Беркут»)
Орден Богдана Хмельницького I ступеня (Україна)
14.9.1977, Шепетівка Хмельницька область. Мешкав у м. Яворів. Полковник (посмертно), командир 1-го мехбатальйону 24 ОМБр. Випускник ОІСВ (1998). Миротворець (Косово). Залишились дружина та двоє дітей. 19.6.2014 Загинув у бою біля села Закітне під час військової операції зі звільнення населених пунктів Лиманського району. Похований у Шепетівці[77].
Див. Бої за Красний Лиман.
175 24ombr - rr.png Україна Воробець Степан Степанович
(Позивний «Яструб»)
Орден Богдана Хмельницького I ступеня (Україна)
4.6.1987, Коломия Івано-Франківська область. Мешкав у м. Яворів. Капітан, командир розвідроти штабного батальйону 24 ОМБр. Випускник АСВ ім. Сагайдачного (2009, артилерійська розвідка). Займався парашутним та гирьовим спортом, армреслінгом, рукопашним боєм, боксом. Пройшов навчання у США. Залишились дружина та двоє дітей. 19.6.2014 Загинув у бою біля села Закітне під час військової операції зі звільнення населених пунктів Лиманського району. Похований у Коломиї[77].
Див. Бої за Красний Лиман.
176 24ombr - rr.png Україна Повстюк Андрій Олексійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
1.12.1983, Славута, Хмельницька область. Мешкав у м. Яворів. Старший сержант, заступник командира взводу — командир розвідувального відділення розвідроти ШБ 24 ОМБр. З 2004 служив за контрактом, миротворець (Ірак). Залишились дружина та донька. 19.6.2014 Загинув у бою біля села Закітне під час військової операції зі звільнення населених пунктів Лиманського району. Тіло знайшли поблизу місця бою вже після звільнення території, упізнаний за ДНК. Похований 24.08.2014 в Славуті[77].
Див. Бої за Красний Лиман.
177 24ombr - rr.png Україна Прихід Юрій Степанович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
10.4.1993, Семирівка Яворівський район Львівська область. Старший солдат, старший розвідник розвідувального відділення розвідроти ШБ 24 ОМБр. Закінчив Львівський коледж економіки і права. Строкова служба — 54-й розвідбат (2012—2013). З січня 2014 служив за контрактом у 24 ОМБр. Залишились батьки і сестра. 19.6.2014 Загинув у бою біля села Закітне під час військової операції зі звільнення населених пунктів Лиманського району. Похований у Семирівці[77].
Див. Бої за Красний Лиман.
178 24ombr - rr.png Україна Шайнога Микола Романович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
26.9.1995, 18 років, Дмитрів Радехівський район Львівська область. Старший солдат, розвідник-кулеметник розвідувального відділення розвідроти ШБ 24 ОМБр. Випускник Львівського військового ліцею ім. Героїв Крут. З вересня 2013 служив за контрактом. Залишились батьки, брат і сестри. 19.6.2014 Загинув у бою біля села Закітне під час військової операції зі звільнення населених пунктів Лиманського району. Тіло шукали три місяці. Похований 29.09.2014 в с. Дмитрів[77].
Див. Бої за Красний Лиман.
179 24ombr - rr.png Україна Сивак Віктор Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
13.8.1992, Сокаль, Львівська область. Солдат, розвідник розвідувального відділення розвідроти ШБ 24 ОМБр. Випускник ОНПУ (2013, бакалавр). З січня 2014 служив за контрактом. Залишились батьки. 19.06.2014 Загинув у бою біля села Закітне під час військової операції зі звільнення населених пунктів Лиманського району. Похований у м. Сокаль[77].
Див. Бої за Красний Лиман.
180 24ombr - rr.png Україна Семчук Віктор Ярославович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
3.3.1991, Залав'є, Теребовлянський район, Тернопільська область. Солдат, розвідник-снайпер розвідувального відділення розвідроти ШБ 24 ОМБр. Випускник ТНЕУ (2012, юрфак). Вступив на військову службу за контрактом. Залишились батьки та сестра. 19.06.2014 Загинув у бою біля села Закітне під час військової операції зі звільнення населених пунктів Лиманського району. Похований в с. Залав'є[77].
Див. Бої за Красний Лиман.
181 Нарукавний шеврон бригади спеціального призначення «Барс».png Україна Кравчук Володимир Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
23.8.1992, Київ. Лейтенант, командир 2-го взводу СпП 1-ї роти СпП 1-го батальйону СпП в/ч 3027 НГУ («Барс»). Випускник Академії ВВ МВС України, м. Харків (2013, «військове управління»). Брав участь у протистояннях на Київському Євромайдані з боку правоохоронців. Залишились батьки та двоє братів. 19.6.2014 Загинув у бою від кулі снайпера поблизу смт Ямпіль під час військової операції зі звільнення населених пунктів Лиманського району. Похований у Києві[78].
Див. Бої за Красний Лиман.
182 25 ОПДБр к.svg Україна Клочко Андрій Вікторович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
21.6.1982, Руська Лозова Дергачівський район Харківська область. Капітан, начштабу — перший заступник командира зенітного ракетно-артилерійського дивізіону (ЗРАДн) 25 ОПДБр. Випускник ХВУ (2004). Миротворець (2008, Косово). Залишилась дружина. 19.6.2014 Загинув у бою поблизу смт Ямпіль Лиманського району під час штурму укріпленого блокпосту терористів, у підбитому КамАЗі зенітників. Похований в с. Руська Лозова[79].
Див. Бої за Красний Лиман.
183 25 ОПДБр к.svg Україна Голополосов Юрій Олексійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
16.3.1972, П'ятихатки Дніпропетровська область. Мешкав у Новомосковську. Старший прапорщик, головний сержант — командир бойової машини 3-го взводу 7-ї роти 3-го повітряно-десантного батальйону 25 ОПДБр. В армії з 1990, — понад 20 років військової служби у ВДВ. Від грудня 2013 — військовий пенсіонер. 25.03.2014 повернувся до бригади за мобілізацією. Залишилися дружина та син. 19.6.2014 Загинув від поранення у голову в бою поблизу смт Ямпіль Лиманського району під час штурму укріпленого блокпосту терористів, — помер на руках у лікарів медроти. Похований в Новомосковську[80].
Див. Бої за Красний Лиман.
184 25 ОПДБр к.svg Україна Люшенко Микола Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
5.2.1986, Криве Озеро, Миколаївська область. Прапорщик, головний сержант ЗРАДн 25 ОПДБр. В армії з 2004, служив за контрактом. Миротворець (Ліберія, Косово). Залишились дружина та син. 19.6.2014 Загинув у бою поблизу смт Ямпіль Лиманського району під час штурму укріпленого блокпосту терористів. Похований у Кривому Озері[81].
Див. Бої за Красний Лиман.
185 25 ОПДБр к.svg Україна Коваль Максим Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
4.8.1987, Учкудук Узбекистан. Проживав у м. Чернігів. Старший сержант, головний сержант 1-ї батареї ЗРАДн 25 ОПДБр. 1997 приїхав із батьками в Донецьк, 1998 — до Чернігова. Служив за контрактом з середини 2000-х. Миротворець (2008—2009, Косово). Навчався заочно у Київському військовому інституті. Залишились батько, сестра. 19.6.2014 Загинув у бою поблизу смт Ямпіль Лиманського району під час штурму укріпленого блокпосту терористів. Дістав поранення внаслідок підриву на фугасі бойової машини, вбитий снайпером. На прохання сестри похований у Донецьку[82].
Див. Бої за Красний Лиман.
186 25 ОПДБр к.svg Україна Мосьпан Віталій Олексійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
7.8.1976, Кам'янське Дніпропетровська область. Молодший сержант, стрілець — помічник гранатометника 3-го ПДБ 25 ОПДБр. Свого часу служив у ВДВ. Мобілізований в березні 2014. Залишились дружина та двоє дітей. 19.06.2014 Загинув у бою поблизу смт Ямпіль Лиманського району під час штурму укріпленого блокпосту терористів. Вів бій з ПКМ на броні БМД-1, загинув від осколкового поранення у голову від міни, що розірвалася поряд. Похований у м. Кам'янське[83].
Див. Бої за Красний Лиман.
187 25 ОПДБр к.svg Україна Литвиненко Андрій Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
14.8.1976, Дніпро. Мешкав у Новомосковську. Солдат, кочегар відділення медичного постачання медроти 25 ОПДБр. З 1997 по 1999 служив в Армії оборони Ізраїлю. 25.03.2014 мобілізований як доброволець. Офіційно зарахований кочегаром, але по факту був санінструктором, виїжджав з десантниками на завдання. Залишилися дружина та дві доньки. 19.06.2014 Загинув від кулі снайпера поблизу смт Ямпіль Лиманського району під час штурму укріпленого блокпосту терористів, коли надавав медичну допомогу пораненому Максиму Ковалю. Похований в Новомосковську[80].
Див. Бої за Красний Лиман.
188 95-оаембр.svg Україна Крементар Олексій Володимирович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
26.11.1983, Сімферополь Кримська область (тепер — АР Крим). Капітан, помічник начальника розвідки штабу 95 ОАеМБр. Випускник ОІСВ (2005, факультет аеромобільних військ). З 2005 служив у Житомирі. Миротворець (2009—2010, Косово). Залишились дружина та троє дітей. 19.06.2014 Загинув у бою від осколкових поранень у підбитому з гранатомету БМП, поблизу смт Ямпіль Лиманського району під час штурму укріпленого блокпосту терористів. Похований у Житомирі[84].
Див. Бої за Красний Лиман.
189 95-оаембр.svg Україна Шевченко Олексій Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
12.2.1988, Левків Житомирська область. Старший солдат, розвідник-кулеметник розвідроти 95 ОАеМБр. Займався волейболом, армреслінгом, грав за ФК «Енергія» с. Гадзинка. Випускник ЖНАУ та Юракадемії імені Ярослава Мудрого (2011). Служив у спецпідрозділі МВС «Грифон». Відмовився брати участь у силовому розгоні Євромайдану і звільнився з міліції. З лютого 2014 служив за контрактом у 95 ОАеМБр. Залишились батьки і брат. 19.06.2014 Загинув у бою поблизу смт Ямпіль Лиманського району під час штурму укріпленого блокпосту терористів. Похований в с. Левків[84].
Див. Бої за Красний Лиман.
190 DSNS eml.1.PNG Україна Редькін Руслан Вікторович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
23.4.1977, Будапешт Угорщина. Мешкав у м. Ніжин Чернігівська область. Підполковник служби цивільного захисту, командир авіаційної ескадрильї СпП на вертольотах Спеціального авіазагону ОРСЦЗ ДСНС. Командир екіпажу гелікоптера Мі-8Т. З родини військового льотчика, шкільні роки пройшли в м. Охтирка. Випускник Харківського інституту льотчиків та НАУ ім. Жуковського «ХАІ». З 1998 служив у Бердичеві, Калинові, з 2005 — в ДСНС у Ніжині. Залишились дружина та двоє дітей. 21.06.2014 Загинул під Харковом в околицях села Лизогубівка внаслідок падіння гелікоптера Мі-8Т, який слідував за маршрутом Ніжин — Чугуїв для забезпечення перевезення особового складу та гуманітарної допомоги в зоні АТО. Гелікоптер розбився й згорів, екіпаж загинув. Похований у Бердичеві[85].
191 DSNS eml.1.PNG Україна Лисиченко Олександр Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
25.11.1977, Маріуполь Донецька область. Мешкав у м. Ніжин Чернігівська область. Пілот авіаційної ескадрильї СпП на вертольотах Спеціального авіазагону ОРСЦЗ ДСНС. Штурман екіпажу гелікоптера Мі-8Т. Залишилась дружина та двоє синів. 21.06.2014 Загинул під Харковом в околицях села Лизогубівка внаслідок падіння гелікоптера Мі-8Т, який слідував за маршрутом Ніжин — Чугуїв для забезпечення перевезення особового складу та гуманітарної допомоги в зоні АТО. Гелікоптер розбився й згорів, екіпаж загинув. Похований в Маріуполі[85].
192 DSNS eml.1.PNG Україна Михайлик Володимир Георгійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
24.9.1975, Слобода (Буринський район) Сумська область. Мешкав у м. Ніжин Чернігівська область. Бортовий інженер авіаційної ескадрильї СпП на вертольотах Спеціального авіазагону ОРСЦЗ ДСНС. Бортінженер екіпажу гелікоптера Мі-8Т. 20 років віддав службі в авіації. Залишились батьки. 21.06.2014 Загинул під Харковом в околицях села Лизогубівка внаслідок падіння гелікоптера Мі-8Т, який слідував за маршрутом Ніжин — Чугуїв для забезпечення перевезення особового складу та гуманітарної допомоги в зоні АТО. Гелікоптер розбився й згорів, екіпаж загинув. Похований в Слободі[85].
193 93 ОМБр п.svg Україна Кравченко Андрій Анатолійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
24.11.1987, Запоріжжя. Старший солдат, стрілець 3-го взводу 93 ОМБр. Слюсар ремонтного цеху Запорізького заводу феросплавів. Мобілізований 02.04.2014. Залишились дружина та двоє дітей. 21.06.2014 Загинув від снайперської кулі у голову під час патрулювання в районі Добропілля, коли бойовики із засідки обстріляли колону військових. Похований у Запоріжжі[86].
194 State Border Guard Service Patches of Ukraine 14.jpg Україна Побединський Артем Юрійович 14.2.1992, Давидо-Микільське Луганська область. Молодший сержант Луганського прикордонного загону ДПСУ. 21.6.2014 Був застрелений вранці о 4:30 на околиці села Давидо-Микільське, коли пішов побачитися з матір'ю, — ідентифікований бойовиками як український прикордонник і вбитий пострілом у голову. Тіло знайшли на території школи[87].
195 Gerb of State Border Guard Service of Ukraine.gif Україна Майданюк Тарас Валерійович 10.3.1985, Хмельницький. Прапорщик Одеського прикордонного загону ДПСУ, служив у місті Котовськ. Залишилася дружина, яка також служить у Котовську в прикордонних військах, і 4-річний син. 23.6.2014 Їхав на ротацію у Луганську область разом з іншими солдатами. Під Слов'янськом автомобіль, яким керував прапорщик, перекинувся. Тарас вилетів через лобове скло та отримав травми, що несумісні з життям. Похований у Хмельницькому[88].
196 Coat of Arms of Ternopil Oblast.svg Україна Чорний Микола Володимирович 17.12.1985, Хоростків Гусятинський район Тернопільська область. Мешкав у м. Кременець. Волонтер АТО. Випускник КОГПА ім. Тараса Шевченка (2004, вчитель трудового навчання, креслення та безпеки життєдіяльності). Активний учасник Революції Гідності. На Майдані познайомився з людьми, які в подальшому створили громадську організацію і хотіли заснувати охоронну фірму «Чорні крила України». 17.06.2014 поїхав до Києва з метою проходження підготовки як волонтера. Залишилася мати. 23.6.2014 Зник безвісти разом із другом Романенком Андрієм під час доставки гуманітарної допомоги в районі м. Дебальцеве. 20 серпня його привезли мертвого з наскрізним вогнепальним пораненням голови до лікарні ім. Мечникова в Дніпро, 6 вересня був похований як невідомий боєць. В листопаді з'являлася інформація, що перебуває в полоні, з часом був упізнаний за експертизою ДНК серед загиблих. 22.08.2015 перепохований на Туницькому цвинтарі Кременця[89].
Прим. Дата 23.06.2014 вказана на меморіальній дошці, втім, судячи із заяви матері до міліції, зв'язок з Миколою обірвався на початку серпня 2014. Рішенням Кременецького райсуду від 27.04.2017 встановлено факт здійснення загиблим добровільного забезпечення проведення АТО[90].
197 72 ОМБр.svg Україна Приходько Олексій Олегович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
21.7.1992, Глухів Сумська область. Мешкав у м. Ромни. Молодший сержант, заступник командира бойової машини — навідник-оператор 1-го механізованого взводу 1-ї механізованої роти 1-го мехбатальйону 72 ОМБр. Навчався у Роменському коледжі СНАУ. З 14.10.2011 — на військовій службі за контрактом. Залишились батьки. 24.06.2014 Загинув в результаті обстрілу бойовиками з мінометів та ПТРК опорного пункту бригади поблизу с. Панченкове Довжанського району на кордоні з РФ, — протитанкова керована ракета влучила у БМП-2. Похований у Ромнах[91].
198 72 ОМБр.svg Україна Цибора Віталій Вікторович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
6.10.1993, Мовчанівка (Ружинський район) Житомирська область. Старший солдат, кулеметник 1-ї МР 1-го МБ 72 ОМБр. 2008 закінчив Житомирський технологічний коледж, програміст. У війську з 26.03.2013 — контракт на три роки. Залишились мати й сестра. 24.06.2014 Загинув в результаті обстрілу бойовиками з мінометів та ПТРК опорного пункту бригади поблизу с. Панченкове Довжанського району на кордоні з РФ, — протитанкова керована ракета влучила у БМП-2. Похований у Мовчанівці[91].
199 16 ОБрАА к.svg Україна Бєлкін Андрій Володимирович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
2.7.1977, Алушта, Кримська область (АР Крим). Мешкав у с. Балки (Радивилівський район) Рівненська область. Підполковник, командир вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 16 ОБрАА, командир екіпажу гелікоптера Мі-8МТ. Випускник Харківського інституту льотчиків ВПС. Миротворець (Ліберія, 2007, 2012). Залишилася дружина та троє дітей. 24.6.2014 Загинув близько 17:10 поблизу с. Новоселівка (Слов'янський район) у збитому терористами з ПЗРК вертольоті Мі-8МТ («63-й жовтий») одразу після зльоту з гори Карачун. Загинули всі, хто був на борту, — 3 члени екіпажу і 6 пасажирів. Похований у м. Радивилів[92][93].
200 16 ОБрАА к.svg Україна Мазунов Руслан Олександрович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
26.1.1979, Михайлючка Шепетівський район Хмельницька область. Мешкав у м. Броди. Майор, бортовий авіаційний технік вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 16 ОБрАА, борттехнік гелікоптера Мі-8МТ. Випускник ВВАТУ. Служив у Бродах, миротворець (Ліберія, 2005, 2007 та 2009). З 2011 після звільнення літав у складі ніжинського Спецавіазагону ОРСЦЗ ДСНС. Мобілізований з резерву у березні 2014. Залишились дружина та двоє синів. 24.6.2014 Загинув близько 17:10 поблизу с. Новоселівка (Слов'янський район) у збитому терористами з ПЗРК вертольоті Мі-8МТ («63-й жовтий») одразу після зльоту з гори Карачун. Похований у Бродах[92][93].
201 16 ОБрАА к.svg Україна Шингур Дмитро Васильович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
21.7.1981, Новопсков, Луганська область. Капітан, льотчик-штурман вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 16 ОБрАА, штурман екіпажу гелікоптера Мі-8МТ. Виріс в родині військового льотчика. Мешкав на Вінниччині, Запоріжжі. Після закінчення Харківського військового училища служив у Бродах, миротворець (Ліберія, дві ротації). Залишились дружина та двоє дітей. Брат — льотчик, учасник АТО. 24.6.2014 Загинув близько 17:10 поблизу с. Новоселівка (Слов'янський район) у збитому терористами з ПЗРК вертольоті Мі-8МТ («63-й жовтий») одразу після зльоту з гори Карачун. Похований у с. Кінські Роздори на Запоріжжі[92][93].
202 3rd Special Purpose Regiment (Ukraine).svg Україна Волохов Олексій Олегович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
20.3.1992, Кропивницький Кіровоградська область. Старший солдат, старший розвідник 1-го батальйону 3 ОПСпП. Закінчив ВПУ № 4. Строкова служба — 25 ОПДБр. Займався тхеквондо. З 2013 служив за контрактом в 3-му полку. Залишились батьки. 24.6.2014 Загинув близько 17:10 поблизу с. Новоселівка (Слов'янський район) у збитому терористами з ПЗРК вертольоті Мі-8МТ одразу після зльоту з гори Карачун. Похований у Кропивницькому[94].
203 3rd Special Purpose Regiment (Ukraine).svg Україна Кондаков Олександр Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
7.1.1992, Бердянськ Запорізька область. З 5 років мешкав у м. Кропивницький. Старший солдат, радист розвідгрупи СпП 1-го батальйону 3 ОПСпП. Грав у футбол в ДЮФЛУ, голкіпер команди «ДЮСШ-2 — Кіровоград». Закінчив ВПУ № 4. З 2010 служив за контрактом в 3-му полку. Залишились батьки. 24.6.2014 Загинув близько 17:10 поблизу с. Новоселівка (Слов'янський район) у збитому терористами з ПЗРК вертольоті Мі-8МТ одразу після зльоту з гори Карачун. Похований у Кропивницькому[94].
204 Emblem of ssu departman.png Україна Шкіра Володимир Володимирович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
4.2.1981, Київ. Підполковник Служби безпеки України, старший оперуповноважений в особливо важливих справах 3-го відділу 1-го управління ДКІБ СБУ. З 2001 по 2005 — співробітник Служби охорони Апарату Голови СБУ, з вересня 2005 — на оперативних посадах в ГУ «К» та ДКІБ СБУ, з травня 2014 — старший оперуповноважений. Залишилась дружина та донька. 24.06.2014 Загинув близько 17:10 поблизу с. Новоселівка (Слов'янський район) у збитому терористами з ПЗРК вертольоті Мі-8МТ одразу після зльоту з гори Карачун. Похований у Києві[95].
205 Нарукавний знак ЦСО СБУ.png Україна Горбенко Ігор Ігорович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
13.1.1983, Потсдам Німеччина (НДР). Проживав в смт Гостомель Київська область. Підполковник (посмертно) Служби безпеки України, офіцер зв'язку ЦСО «Альфа» СБУ. Народився в родині офіцера. Закінчив Ніжинський військовий ліцей та Полтавський військовий інститут зв'язку (2005). 2005—2010 служив у ЗСУ — командир взводу радіозв'язку військової частини зв'язку в смт Гостомель. З 2010 — на оперативно-технічних посадах у спецпідрозділі «А» СБУ. Залишилась дружина та донька. 24.6.2014 Загинув близько 17:10 поблизу с. Новоселівка (Слов'янський район) у збитому терористами з ПЗРК вертольоті Мі-8МТ одразу після зльоту з гори Карачун. Похований у Гостомелі[96].
206 Нарукавний знак ЦСО СБУ.png Україна Петрищук Олександр Вікторович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
27.2.1987, Чернівці. Мешкав у м. Київ. Капітан (посмертно) Служби безпеки України, офіцер ЦСО «Альфа» СБУ. Закінчив Львівський військовий ліцей імені Героїв Крут та ІСЗЗІ НТУУ «КПІ» (2011, захист інформації з обмеженим доступом). Працював у Києві на оперативно-технічних посадах в спецпідрозділі «А» СБУ. Залишилися мати і сестра. 24.6.2014 Загинув близько 17:10 поблизу с. Новоселівка (Слов'янський район) у збитому терористами з ПЗРК вертольоті Мі-8МТ одразу після зльоту з гори Карачун. Похований у Чернівцях[97].
207 Нарукавний знак ЦСО СБУ.png Україна Шпак Марк Валентинович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
2.8.1988, Київ. Старший прапорщик Служби безпеки України, оперативний водій ЦСО «Альфа» СБУ. Строкова служба — ВВ МВС. 2005—2011 працював водієм у ТОВ «Консалтингова група Партнери», з 2011 — оперативним водієм у спецпідрозділі «А» СБУ. Залишилась дружина та син. 24.6.2014 Загинув близько 17:10 поблизу с. Новоселівка (Слов'янський район) у збитому терористами з ПЗРК вертольоті Мі-8МТ одразу після зльоту з гори Карачун. Похований у с. Мархалівка[98].
208 8-й окремий полк спеціального призначення.png Україна Зеленський Євгеній Олександрович
Герой України
28.1.1991, р. н., Потсдам, Німеччина. Проживав у м. Київ (Голосіївський район). Старший лейтенант, командир спецгрупи 8-го окремого полку спеціального призначення (Хмельницький). Народився в родині військового, його батько, полковник, все життя віддав військовій розвідці. Євгеній був призваний у ЗСУ 17 липня 2008 року. У 2012 році закінчив Академію сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного у Львові. З початком війни боронив державу на сході. Залишилися батьки і дві сестри.
Герой України (посмертно).
24.06.2014 17 червня в місті Щастя під Луганськом група спецпризначенців, під час операції із визволення з полону бійців «Айдару», потрапила в засідку, під шаленим вогнем терористів командир групи Є.Зеленський до останнього прикривав своїх бійців, надав їм можливість перегрупуватися, напад було відбито. Під час бою Євгеній отримав важкі поранення внаслідок влучення гранати з РПГ у БТР-80, він помер у реанімаційному відділенні Центрального військового клінічного госпіталю (Київ). Похований у Києві на Совському кладовищі.[99]
209 72 ОМБр.svg Україна Клименко Василь Олексійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
13.3.1975, Донецька область. Проживав у с. Вороньків Бориспільський район Київська область. Молодший сержант, снайпер 72 ОМБр. Миротворець (Косово). Мобілізований 20.03.2014. Залишилися дружина та двоє дітей. 24.6.2014 6 військовослужбовців, які їхали у відпустку з-під Амвросіївки, заблукали вночі і були взяті в заручники на блокпосту терористів поблизу м. Макіївка. Як розповів один зі звільнених полонених, бойовики сказали, що розстріляли Василя, бо у військовому квитку вказано, що він снайпер. Тіло не знайдене[100].
210 95-оаембр.svg Україна Коган Андрій Ігорович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
26.4.1984, Калинівка Вінницька область. Мешкав у с. Висока Піч Житомирська область. З родини військових. Сержант, командир відділення протитанкового взводу 1-го АеМБ 95 ОАеМБр. Навчався у ВНТУ. Після строкової служби в 95-ій бригаді підписав контракт. Залишилась дружина, син і двоє синів дружини. 26.06.2014 Загинув у бою під час масованого (із застосуванням танків і мінометів) штурму бойовиками блокпоста № 1 під Слов'янськом, в районі водойми Рибгоспу — поблизу с-ща Мирне. Похований у Житомирі[101].
211 95-оаембр.svg Україна Добрянський Максим Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
6.6.1988, Коростишів Житомирська область. Старший солдат, оператор протитанкового взводу 1-го АеМБ 95 ОАеМБр. Випускник МАУП (2011, «Правознавство»). З 2012 працював у «ВіДі Край Моторз» Компанії «ВіДі Груп» у Києві. Мобілізований 11.03.2014. Залишились батьки, сестра. 26.6.2014 Загинув у бою під час масованого (із застосуванням танків і мінометів) штурму бойовиками блокпоста № 1 під Слов'янськом, в районі водойми Рибгоспу — поблизу с-ща Мирне. Похований у Коростишеві[102].
212 95-оаембр.svg Україна Ващук Ігор Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
19.6.1994, Овруч Житомирська область. Солдат, навідник аеромобільно-десантного взводу 1-ї АеМДР 1-го АеМБ 95 ОАеМБр. Закінчив Малинський лісотехнічний коледж. З літа 2013 проходив військову службу за контрактом. Залишились батьки і сестра. 26.6.2014 Загинув у підбитому БТР-80 під час масованого (із застосуванням танків і мінометів) штурму бойовиками блокпоста № 1 під Слов'янськом, в районі водойми Рибгоспу — поблизу с-ща Мирне. Похований у с. Велика Хайча Овруцького р-ну[103].
213 Емблема батальйону імені Кульчицького.png Україна Гулик Артур Ярославович
(Позивний «Пітбуль»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
17.7.1983, Борислав Дрогобицький район Львівська область. Солдат резерву, кулеметник 2-го відділення 2-го взводу 2-ї роти 2-го резервного БОП НГУ. Активний учасник Революції Гідності, 5-ї та 2-ї сотні Самооборони Майдану. Під час революції був поранений та замість лікування у Польщі пішов добровольцем на фронт. Залишилися дві сестри. 26.6.2014 Загинув під час масованого (із застосуванням танків і мінометів) штурму бойовиками блокпоста № 1 під Слов'янськом, в районі водойми Рибгоспу — поблизу с-ща Мирне, намагаючись врятувати десантника Ващука у підбитому БТРі. Похований у Трускавці[104].
214 25 ОПДБр к.svg Україна Серебряков Олександр Вікторович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
18.5.1992, Дніпро. Старший солдат, стрілець-помічник гранатометника парашутно-десантного взводу 25 ОПДБр. 2010 закінчив залізничний ліцей (провідник). Працював у Дніпропетровському моторвагонному депо. Строкова служба — Президентський полк. Мобілізований 11.03.2014 як доброволець. Залишилась мати. 26.6.2014 Загинув внаслідок обстрілу біля м. Миколаївка у Слов'янському районі. Похований в м. Дніпро[105].
215 State Border Guard Service Patches of Ukraine 14.jpg Україна Козаченко Олексій Степанович 3.9.1982, Луганськ. Військовослужбовець Луганського прикордонного загону ДПСУ. 26.6.2014 О 14:30 разом зі знайомими прийшов до супермаркету «АТБ», що у кварталі Ольховський у Луганську. Коли знайомі вийшли з магазину, то знайшли Олексія перед входом у комі із вогнепальним пораненням. Свідки розповіли, що нападниками були молодий хлопець і дівчина. Нападник вистрілив впритул, куля увійшла в область серця. Помер у лікарні, не приходячи до тями[106].
216 95-оаембр.svg Україна Закусіло Олександр Іванович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
4.11.1974, Білилівка Ружинський район Житомирська область. Сержант, номер обслуги мінометного взводу мінометної батареї 2-го АеМБ 95 ОАеМБр. Займався боксом, грав у футбол. Працював у сільгоспкооперативі. Останні роки жив і працював у Києві. Мобілізований 26.03.2014. Залишилась дружина та дві доньки. 28.6.2014 Загинув в результаті мінометного обстрілу блокпосту в районі БСЗ на північно-східній околиці Слов'янська, поблизу с. Карпівка (Слов'янський район). Похований в с. Білилівка[107].
217 95-оаембр.svg Україна Ординський Леонід Іванович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
3.8.1973, Бар Вінницька область. Молодший сержант, командир міномета мінометного взводу мінометної батареї 2-го АеМБ 95 ОАеМБр. Строкова служба — ракетні війська. Електрик КП «Барське будинкоуправління». Мобілізований 27.03.2014. Залишились дружина і син. 28.6.2014 Загинув в результаті мінометного обстрілу блокпосту в районі БСЗ на північно-східній околиці Слов'янська, поблизу с. Карпівка (Слов'янський район). Похований в м. Бар[107].
218 95-оаембр.svg Україна Боднар Петро Степанович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
10.7.1976, Панка Сторожинецький район Чернівецька область. Солдат, старший навідник мінометного взводу мінометної батареї 2-го АеМБ 95 ОАеМБр. Працював у Сторожинецькому держспецлісгоспі. Їздив на заробітки до Москви. Призваний за мобілізацією. Залишились дружина і донька. 28.6.2014 Загинув в результаті мінометного обстрілу блокпосту в районі БСЗ на північно-східній околиці Слов'янська, поблизу с. Карпівка (Слов'янський район). Похований в с. Панка[107].
219 128 ОГПБр.png Україна Бєліков Віталій Миколайович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
25.2.1991, Скадовськ Херсонська область. Старший лейтенант, командир взводу мехбатальйону 128 ОГПБр. Займався важкою атлетикою і стрільбою. Випускник АСВ ім. Сагайдачного (2012). На фронті з 10.05.2014. Залишилася дружина та донька. 28.6.2014 Загинув у бою під час нападу на колону тилового забезпечення (водовоз ГАЗ-66 із супроводом БМП) між с. Нижня Вільхова та Комишне (Станично-Луганський район). Похований у Скадовську[108].
220 15 ОГПБ.png Україна Наливайко Василь Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
4.1.1991, Великий Березний Закарпатська область. Солдат, водій мінометної батареї 15-го ОГПБ 128 ОГПБр. Вступив на військову службу за контрактом незадовго до війни. Залишилися батьки і сестри. 28.6.2014 Загинув в результаті нападу на колону тилового забезпечення (водовоз ГАЗ-66 із супроводом БМП) між с. Нижня Вільхова та Комишне (Станично-Луганський район). Похований в с. Ставне Великоберезнянського району[108].
221 51 OMBr ZSU.png Україна Упоров Ігор Романович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
30.8.1984, Залужне (Локачинський район) Волинська область. Мешкав у м. Володимир-Волинський. Старший солдат, командир бойової машини — командир відділення 51 ОМБр. Служив у ЗСУ, миротворець (Косово). Мобілізований на початку квітня. Залишились дружина та дві доньки. 30.6.2014 Під час бою поблизу с. Макарове (Станично-Луганський район) був поранений осколком у живіт, помер від втрати крові у вертольоті при транспортуванні до шпиталю. Похований у Володимирі-Волинському[109].
222 Aidar battalion patch.png Україна Чурута Валентин Павлович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
15.4.1977, Хрущівка Золотоніський район Черкаська область. Мешкав у м. Золотоноша. Солдат, номер обслуги 24 БТО «Айдар». Учасник Революції Гідності. Доброволець, в батальйоні з травня 2014. Залишилась дружина та двоє дітей. 30.6.2014 Перебуваючи у складі дозорної групи під Луганськом, поблизу с-ща Металіст, дістав поранення внаслідок мінометного та снайперського обстрілу. Помер від поранень в ЦРЛ м. Щастя. Похований у Золотоноші[110].
223 10 ОЗСпП.png Україна Кісельов Ігор Олександрович
Орден «За мужність» І ступеня
7.6.1988, Одеса. Мешкав у м. Київ. Майор (посмертно), офіцер-співробітник 10 ОЗСпП ГУР МОУ. Випускник Львівського ІСВ ім. Сагайдачного (2009). Залишились мати, дружина. 30.6.2014 Під час виконання бойового завдання загинув від кулі снайпера поблизу с. Крива Лука Лиманського району. Похований в Одесі[111].

Примітки

Шаблон:-

  1. http://www.mil.gov.ua/news/2014/03/20/pid-chas-shturmu-13-go-fotogrammetrichnogo-czentru-golovnogo-upravlinnya-operativnogo-zabezpechennya-zbrojnih-sil-ukraini-u-simferopoli-zaginuv-na-postu-praporshhik-sergij-viktorovich-kokurin/

  2. https://day.kyiv.ua/uk/news/250314-u-berdichivskiy-artbrigadi-zaginuv-kontraktnik

  3. http://www.mil.gov.ua/news/2014/04/07/u-krimu-rosijskij-vijskovij-rozstrilyav-vpritul-ukrainskogo-oficzera/

  4. 4,0 4,1 http://www.unn.com.ua/uk/news/1330911-na-sumschini-u-vodoymi-vtonula-viyskova-spetstekhnika-zaginulo-dvoye-viyskovikh

  5. https://academy.ssu.gov.ua/ua/42-bilichenko-gennadiy-vasilovich-nashi-geroi

  6. http://nbnews.com.ua/ua/news/119082/

  7. Станіславенко Михайло Олександрович
    Указ Президента України № 97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України»
  8. http://cheline.com.ua/news/mens-club/pershij-iz-skorbnogo-spisku-51635

  9. http://zakarpattya.net.ua/News/123399-Viiskovosluzhbovets-z-Zakarpattia-zahynuv-u-DTP-na-Sumshchyni

  10. 10,0 10,1 10,2 10,3 10,4 У Слов'янську та Краматорську сепаратисти збили два гелікоптера з львівськими військовими
    Вони загинули за Україну
  11. 11,0 11,1 https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/voni-zaginuli-za-nas

  12. https://academy.ssu.gov.ua/ua/100-anischenko-oleksandr-grigorovich-nazavzhdi-v-stroyu

  13. https://academy.ssu.gov.ua/ua/101-luzhevskiy-ruslan-mihaylovich-nazavzhdi-v-stroyu

  14. http://www.day.kiev.ua/uk/article/cuspilstvo/voni-zaginuli-za-nas-0

  15. http://www.ratnik.gov.ua/?action=article&id=1335

  16. 16,0 16,1 16,2 16,3 16,4 16,5 9 травня 2014-го вони першими вступили в бій за український Маріуполь Шаблон:Ref-ru
  17. http://tviypog.org/index.php?option=com_content&view=article&id=250:2016-11-14-15-38-27&catid=8:2016-03-03-09-06-46&Itemid=7

  18. 18,0 18,1 18,2 18,3 18,4 18,5 Внаслідок атаки терористів під Краматорськом загинуло 6 військовослужбовців Збройних Сил України
    Уточнений список загиблих десантників 95 аеромобільної бригади
  19. 19,0 19,1 В Херсонській області від вибуху САУ загинули два артилериста з бердичівської бригади Шаблон:Ref-ru
  20. Хлопець з Новомиколаївки загинув за єдину Україну
    Кілійський район попрощався з військовим, який загинув на Сході Шаблон:Ref-ru
    Гіржеу Руслан Станіславович
    Солдат Гіржеу Руслан Станіславович
    Указ Президента України № 42/2018
  21. http://www.zhitomir.info/news_134484.html

  22. 22,00 22,01 22,02 22,03 22,04 22,05 22,06 22,07 22,08 22,09 22,10 22,11 22,12 22,13 22,14 22,15 Найбільші втрати під час АТО: в боях під Волновахою загинули 16 військових
    Масовий розстріл 51-ї бригади під Волновахою. Треті роковини перших великих втрат ЗСУ в АТО
    Сімнадцять воїнів востаннє в строю…
  23. http://www.zhitomir.info/news_134663.html

  24. http://www.zhitomir.info/news_134716.html

  25. У Луганській області йдуть бої Нацгвардії й сепаратистів, є поранені і загиблий // «Українська правда», 22 травня 2014
    Після бою біля Лисичанська та Рубіжного 1 силовик загинув, 11 поранено // InfoResist, 23 травня 2014
  26. Олександр Фурман у полоні три тижні // «Gazeta.ua», 13 червня 2014
    На Луганщині безвісти зник старший солдат Олександр Фурман // ТСН, 30 травня 2014
    У військового з Житомирської області, який в травні зник в зоні АТО, народився син // Житомир.info, 19 січня 2015
    На Житомирщині родина зниклого у зоні АТО бійця нарешті отримає допомогу від держави // «Житомир-онлайн», 29 квітня 2016
  27. https://ulvovi.info/ua/fullnews/116174

  28. http://exo.in.ua/?page=new&id=26776

  29. http://xn--80aafeg3bveo.dp.ua/2660

  30. http://firtka.if.ua/?action=show&id=64127

  31. Вчера похоронили Архипова Василия ВасильевичаШаблон:Ref-ru
  32. 32,0 32,1 32,2 32,3 32,4 Батальйон «Донбас» потрапив у засідку зі снайперами, є поранені // «Українська правда», 23 травня 2014
    Частина батальйону «Донбас» прорвалася, а частина в оточенні. І Ярош «засвітився» // «Українська правда», 23 травня 2014
    Полонені бійці «Донбасу» живі, знайшли двох, яких вважали мертвими — командир // «Українська правда», 24 травня 2014
    Керівник «Донбасу» розповів про загиблих бійців // «Українська правда», 26 травня 2014
    Батальон Донбасс обнародовал видео тяжелого боя под Карловкой, в котором погибли 5 его бойцов // «Новое время», 2 липня 2014
    Итоги боя под Карловкой 23.05.2014 Шаблон:Ref-ru
  33. 33,0 33,1 33,2 33,3 33,4 https://www.president.gov.ua/documents/972021-37349

  34. Кадыровцы вырезали серце у Алексея с батальона Донбасс. 2 фото. Видео // Спротив, 24 травня 2014 Шаблон:Ref-ru
  35. http://obozrevatel.com/crime/98410-vdova-bojtsa-ato-iz-donetska-myi-ne-plakali-na-pohoronah-v-dvadtsati-metrah-horonili-opolchentsa.htm

  36. Дописувач Вікіпедії Raider загинув у бою з терористами // «Вікімедія Україна», 23 червня 2014
    Олег Ковалишин // «Культура і Життя» № 31, 1-7 серпня 2014, с.7
  37. На Запоріжжі провели в останню путь бійця батальйону «Донбас» // ТСН, 27 травня 2014
    У Запоріжжі попрощалися з героєм «Донбасу» // «Укрінформ», 28 травня 2014
    Родительский пример // «Львовская правда», 31 травня 2014 Шаблон:Ref-ru
    Русский офицер «Донбасса» Николай Козлов погиб за Украину: после событий в Крыму у него открылись глаза // Цензор. НЕТ, 9 жовтня 2014 Шаблон:Ref-ru
  38. http://darn.kievcity.gov.ua/news/10312.html

  39. Прапорщик Поліщук Юрій Васильович
    Смерть військового в Запоріжжі маскують під нещасний випадок? // «Провокація», 3 червня 2014 Шаблон:Ref-ru
  40. 40,00 40,01 40,02 40,03 40,04 40,05 40,06 40,07 40,08 40,09 40,10 40,11 Національна гвардія підтвердила загибель у збитому терористами вертольоті 12 силовиків
    Заплаче мати не одна, заплаче Україна…
  41. Вічна пам'ять Герою Володимиру Ісадченку
  42. http://ua.korrespondent.net/ukraine/comunity/3371269-u-luhansku-pomer-22-richnyi-serzhant-natshvardii

  43. http://visty.in.ua/news/kolomyia/news_2969/

  44. Кіровоград прощався з загиблим героєм
  45. http://kolomyya.org/se/sites/ko/56769/

  46. 46,0 46,1 46,2 46,3 46,4 http://www.pravda.com.ua/news/2014/06/8/7028450/

  47. http://gazeta.ua/articles/np/_u-lugansku-teroristi-vbili-milicionera-i-zahopili-jogo-koleg/563429

  48. http://www.depo.ua/ukr/life/supruga-pogibshego-geroya-ato-ego-shapka-eshche-hranit-zapah-07082014132600

  49. https://pogliad.ua/news/chernivtsi/u-chernivchanina-yakiy-zaginuv-u-hodi-ato-zalishilasya-druzhina-ta-malenki-diti-166506

  50. http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/051295/

  51. 51,0 51,1 Десантники з Миколаєва потрапили у засідку терористів біля кордону з Росією — є загиблі // «НикВести», 13 червня 2014 Шаблон:Ref-ru
    Ще двоє десантників з Миколаєва загинули в боях з терористами // «НикВести», 13 червня 2014 Шаблон:Ref-ru
  52. http://www.mil.gov.ua/news/2014/06/16/u-kirovogradi-poproshhalisya-iz-serzhantom-evgenom-burko/

  53. Той, що не повернувся з війни Шаблон:Ref-ru
  54. http://www.mil.gov.ua/news/2014/06/18/na-hersonshhini-poproshhalisya-z-kapitanom-andriem-tiholozom-yakij-zaginuv-pid-chas-provedennya-ato/

  55. 55,00 55,01 55,02 55,03 55,04 55,05 55,06 55,07 55,08 55,09 55,10 55,11 55,12 55,13 55,14 55,15 55,16 55,17 55,18 55,19 55,20 55,21 55,22 55,23 55,24 55,25 55,26 55,27 55,28 55,29 55,30 55,31 55,32 55,33 55,34 55,35 55,36 55,37 55,38 55,39 55,40 55,41 55,42 55,43 55,44 55,45 55,46 55,47 55,48 Стали відомі прізвища усіх, хто загинув у збитому ІЛ-76
    Найбільша втрата ЗСУ в небі: річниця аварії Іл-76 під Луганськом
  56. Олександр Авраменко
  57. 57,0 57,1 57,2 57,3 57,4 http://procherk.info/resonance/2-cherkassy-news/24455-proschannja-na-platsu-orshantsja

  58. https://day.kyiv.ua/uk/article/voni-zaginuli-za-nas-cuspilstvo/voni-zaginuli-za-nas-1

  59. https://day.kyiv.ua/uk/article/vony-zagynuly-za-nas-cuspilstvo/svyato-viryv-u-spravedlyvist

  60. http://tvradiozt.com.ua/item/4460

  61. 61,0 61,1 61,2 61,3 Парубій підтвердив, що на Луганшині загинули 4 бійці «Айдару»
    ДВА ФРОНТА «АЙДАРА»
  62. Спогади про героя-лучанина, який помирав із Україною на серці // «Волинські новини», 20 червня 2014
    «Рустам загинув на моїх очах» — командир волинського взводу батальйону «Айдар» // «ВолиньPost», 21 червня 2014
    Указ Президента України від 14.10.2021 року № 536/2021 «Про присвоєння Р.Хамраєву звання Герой України»
  63. http://www.svoboda.fm/region/231816.html

  64. Доброволец из Павлограда спас под Луганском жизни 16 сослуживцев // «Популярные Ведомости», 25 червня 2014 Шаблон:Ref-ru
    Андрей Колесник погиб, прикрывая своих товарищей // «Бегемот», 25 червня 2014 Шаблон:Ref-ru
  65. Чепіга Микола Миколайович // Полтавська обласна рада
    Поховали загиблого в ході АТО полтавця Миколу Чепігу // «Коло», 6 липня 2014
    Родина загиблого в АТО полтавця потребує допомоги // «Коло», 7 липня 2014
  66. http://poltava.depo.ua/ukr/poltava/poltavskiy-aydarivets-znae-koli-nadiya-savchenko-povernetsya-05042016193800

  67. https://gazeta.ua/articles/regions/_jogo-vbili-nozhem-v-serce-poltavci-vshanuvali-zagiblogo-v-ato/909286

  68. 68,0 68,1 68,2 68,3 Уночі на Луганщині вбито 15 українських силовиків, доля ще 13 невідома // Дзеркало тижня, 18 червня 2014
    Закарпатський солдат переповів, як вони потрапили в засідку на Сході // Інформаційно-діловий портал Mukachevo.net, 18 червня 2014
    Під луганським містечком загинуло троє закарпатців // Високий замок, 19 червня 2014
  69. 69,0 69,1 Ужгород попрощався із загиблими земляками-солдатами // «Укрінформ», 22 червня 2014
    В Ужгороді встановлять меморіальну дошку одному з перших загиблих в АТО ужгородців. 16.09.2015
  70. http://m-studio.net.ua/blog/2014/06/21/v-uzhhorodi-proschalys-z-zakarpaskymy-soldatamy/

  71. 71,0 71,1 71,2 71,3 71,4 71,5 71,6 71,7 Уночі на Луганщині вбито 15 українських силовиків, доля ще 13 невідома // «Дзеркало тижня. Україна», 18 червня 2014
    На Буковині прощались з десантниками // Міністерство оборони України офіційний вебсайт, 23 червня 2014
    Чернівчани проведуть в останню путь перших шість бійців, які загинули за Україну // «Від і До», 21 червня 2014
  72. 72,0 72,1 72,2 72,3 72,4 72,5 72,6 72,7 http://molbuk.ua/tema/75345-osyrotily.html

  73. 73,0 73,1 Наші земляки Володимир Крохмаль і Володимир Якобчук більше ніколи не обіймуть своїх синів // Місто вечірнє, 26 червня 2014
  74. Загинув боєць із Литовежа // «Нововолинськ діловий», 20 червня 2014
    Він пішов у військо, аби допомогти хворому братові, — мати загиблого десантника // «Нововолинськ діловий», 14 серпня 2014
  75. http://memorybook.org.ua/15/labunec.htm

  76. 76,0 76,1 Весь екіпаж українського танка відмовився здаватися в полон і підірвав себе гранатами // Військова панорама, 20 червня 2014
    Волинські танкісти замість полону обрали смерть? // Волинські новини, 23 червня 2014
    Подробиці загибелі волинян, які підірвали себе у танку // Волинські новини, 26 червня 2014
  77. 77,0 77,1 77,2 77,3 77,4 77,5 77,6 http://loda.gov.ua/news?id=11590

  78. https://ukr.segodnya.ua/ukraine/v-kieve-pohoronili-pervogo-oficera-pogibshego-v-ato-530863.html

  79. Відкриття меморіальної дошки у пам'ять про Клочка Андрія Вікторовича Шаблон:Ref-ru
  80. 80,0 80,1 http://nmsk-segodnya.dp.ua/node/11

  81. http://www.krozero.org.ua/?p=9358

  82. http://cg.gov.ua/index.php?id=11776&tp=1

  83. http://memorybook.org.ua/16/mosypan.htm

  84. 84,0 84,1 http://www.mil.gov.ua/news/2014/06/23/zhitomirshhina-poproshhalasya-z-dvoma-voinami-desantnikami-yaki-viddali-svoe-zhittya-za-ukrainu/

  85. 85,0 85,1 85,2 http://nizhyn-rada.at.ua/news/proshhannja_iz_zagiblimi_lotchikami/2014-06-23-904

  86. У Запоріжжі прощаються з ще одним бійцем, який загинув під час проведення АТО Шаблон:Ref-ru
  87. Боевиками «ЛНР» убит раненый пограничник // Informator.lg.ua, 23 червня 2014 Шаблон:Ref-ru
    В Луганській області на території школи знайдене тіло прикордонника Шаблон:Ref-ru
  88. http://ye.ua/news/news_16809.html

  89. Чорний Микола Володимирович
    Волонтер Микола Чорний — живий, але в полоні
    Знайшли тіло безвісти зниклого в АТО Миколи Чорного
    Вшануймо світлу пам'ять земляка Миколи Чорного
    Сьогодні у Кременці прощалися із захисником України Миколою Чорним
    У Кременці відкрили меморіальну дошку Героям
    «Син загинув у зоні АТО, а мене змушують довести це…» — мати бійця з Тернопільщини
  90. Кременчанка в суді доводила, що її син загинув в АТО
    Андрій Романенко. (Не)відомий герой
  91. 91,0 91,1 http://bc-news.com.ua/podiji/item/421-bilotserkivtsiv-sered-zahyblykh-i-poranenykh-72-ombr-nemaie

  92. 92,0 92,1 92,2 http://www.pravda.com.ua/news/2014/06/25/7030130/

  93. 93,0 93,1 93,2 https://gazeta.ua/articles/regions/_na-lvivschini-proschayutsya-iz-zagiblimi-vertolitnikami/567911

  94. 94,0 94,1 http://gur.gov.ua/content/sluzhyly-dva-spetspryznachentsi.html

  95. https://academy.ssu.gov.ua/ua/127-shkira-volodimir-volodimirovich-nazavzhdi-v-stroyu

  96. https://academy.ssu.gov.ua/ua/109-gorbenko-igor-igorovich-nazavzhdi-v-stroyu

  97. https://academy.ssu.gov.ua/ua/121-petrischuk-oleksandr-viktorovich-nazavzhdi-v-stroyu

  98. https://academy.ssu.gov.ua/ua/128-shpak-mark-valentinovich-nazavzhdi-v-stroyu

  99. У Хмельницькому сьогодні прощатимуться із спецпризначенцем, який помер від поранень, отриманих на Сході
    Порошенко присвоїв звання Герой України львів'янину, який загинув в АТО // 032.ua — Сайт міста Львова, 24 серпня 2014
    Герої не вмирають — Герої живуть вічно // Голосіївська у м. Києві РДА, 27 квітня 2015
  100. http://arhiv.i-visti.com/news/boryspil/10933/

  101. https://gazeta.ua/articles/regions/_pid-slovyanskom-zaginuv-vinnichanin-andrij-kogan/567193

  102. http://korostyshiv-rda.org.ua/content/view/1698/120/

  103. http://rda.ovruch-rayvlada.org.ua/news/nepopravimi-vtrati-ovruchchini-na-shodi-ukraini/

  104. http://wz.lviv.ua/life/127605

  105. серця.php Хоробрі серця: Серебряков Олександр Вікторович
  106. Подробности убийства пограничника на квартале Ольховский Шаблон:Ref-ru
    МВД подтвердило убийство луганчанина в ходе ссоры около магазина Шаблон:Ref-ru
  107. 107,0 107,1 107,2 На блокпосту під Слов'янськом загинули три десантники житомирської бригади Шаблон:Ref-ru
  108. 108,0 108,1 http://zakarpattya.net.ua/News/125670-Na-Skhodi-zahynulo-2-ie-viiskovosluzhbovtsiv-128-i-mekhanizovanoi-bryhady-z-Zakarpattia-PRIZVYShCHA

  109. http://slovovolyni.com/ukr/volyn/23106/

  110. http://procherk.info/resonance/2-cherkassy-news/24876-voyin-bez-strahu-i-dokoru-u-zolotonisku-zemlju-lig-sche-odin-geroj

  111. Одеса простилась з воїном-героєм Шаблон:Ref-ru